- •Тема 1. Закономірності росту та розвитку дитини
- •1. Фізичний розвиток дітей у підлітковому віці.
- •Середня інтенсивність росту, розмірів тіла учнів молодших класів
- •1. Хлопці 7-12 років:
- •2. Дівчата 7-12 років:
- •2. Вікові особливості крові та кровообігу
- •Кількість крові у дітей, підлітків і дорослих
- •Вікові зміни кількості еритроцитів
- •Зміна частоти серцевих скорочень і ударного об'єму
- •Артеріальний тиск у хлопчиків і дівчаток, мм рт. Ст. (за к. Кубатом)
- •3. Вікові особливості органів дихання
- •Середня величина життєвої місткості легень (у мл)
- •4. Вікові особливості органів травлення (21)
- •5. Акселерація (27)
Середня величина життєвої місткості легень (у мл)
Стать |
Вік, роки |
||||||||
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
10 |
12 |
15 |
17 |
|
Хлопчики |
1200 |
1200 |
1200 |
1400 |
1440 |
1630 |
1975 |
2600 |
3520 |
Дівчатка |
- |
- |
1100 |
1200 |
1360 |
1460 |
1905 |
2530 |
2760 |
До 16-17 років життєва місткість легень досягає величин, характерних для дорослої людини.
Правильне дихання. При нормальному диханні вдих коротший за видих. Такий ритм полегшує фізичну і розумову діяльність. Це можна пояснити так. Під час вдиху дихальний центр збуджується, при цьому за законом індукції збудливість інших відділів мозку знижується, а при видиху має місце протилежне явище. Тому сила м'язового скорочення знижується під час вдиху і зростає під час видиху. Ось чому працездатність знижується і швидше настає втома, якщо вдих подовжений, а видих скорочений.
Навчити дітей правильно дихати при ходьбі, бігові та інших видах діяльності - одне із завдань вчителя. Одна із умов правильного дихання - це турбота про розвиток грудної клітки. Для цього важливе правильне положення тіла, особливо під час сидіння за партою, дихальна гімнастика та інші фізичні вправи, які розвивають мускулатуру, що приводить у рух грудну клітку. Особливо корисні щодо цього такі види спорту, як плавання, веслування, катання на ковзанах, ходьба на лижах.
Звичайно людина з добре розвинутою грудною кліткою дихає рівномірно і правильно. Треба привчати дітей ходити і стояти, дотримуючись прямої постави, бо це сприяє розширенню грудної клітки, полегшує діяльність легень забезпечує глибше дихання. При зігнутому положенні тулуба в організм надходить менша кількість повітря.
4. Вікові особливості органів травлення (21)
Система органів травлення складається із ротової порожнини з трьома парами великих слинних залоз, глотки, стравоходу, шлунка, тонкої кишки (до складу якої входить дванадцятипала кишка - в неї відкриваються протоки печінки і підшлункової залози, порожня і клубова кишки) та товстої кишки, яка складається із сліпої, ободової і прямої кишок.
Травні залози починають функціонувати ще у внутріутробному періоді за рахунок надходження поживних речовин із материнського організму і речовин із навколоплідних вод. Проте до народження дитини травна функція у неї виражена слабко. Після народження годування спочатку молозивом, а потім зрілим молоком і змішане вигодовування значною мірою посилюють функцію травного апарата у дітей.
Особливості травлення в ротовій порожнині Перетравлювання їжі починається в ротовій порожнині. Механічне роздроблення і подрібнення їжі при її пережовуванні становлять специфічну функцію органів ротової порожнини; тільки вона одна із всіх органів травлення має кісткову основу.
Зуби подрібнюють їжу. Крім того, вони беруть участь у формуванні звуків мови. За функцією і формою розрізняють різці, ікла, малі і великі корінні зуби. Загальна кількість зубів у дорослих- 32. (22). В кожній половині верхньої і нижньої щелеп розвиваються 2 різці, 1 ікло, 2 малих корінних і 3 великих корінних зуби.
Зуби закладаються і розвиваються в товщі щелепи. Ще в утробному періоді розвитку закладаються зачатки постійних зубів, які потім змінюють молочні.
У дитини на 6 - 8-му місяці життя спочатку починають прорізатися тимчасові, або молочні, зуби. Зуби можуть з'являтися раніше або пізніше залежно від індивідуальних особливостей розвитку, якості харчування. Найчастіше першими прорізуються середні різці нижньої щелепи, потім з'являються верхні середні і верхні бокові; в кінці першого року прорізуються звичайно 8 молочних зубів. Протягом другого року життя, а інколи і на початку третього року закінчується прорізування всіх 20 молочних зубів. (23).
Зубна формула в цьому разі має такий вигляд: (24)
2 1 0 2 верхня щелепа (один бік)
2 1 0 2 нижня щелепа (один бік)
Молочні зуби ніжні і крихкі, це треба враховувати при організації харчування дітей.
У 6-7 років у дітей починають випадати молочні зуби, і замість них поступово виростають постійні зуби. (25). Перед зміною корені молочних зубів розсмоктуються, після чого вони випадають. Малі корінні і треті великі корінні, або зуби мудрості, виростають без молочних попередників. Прорізування постійних зубів закінчується до 14-15 років. Виняток становлять зуби мудрості, поява яких часом затримується до 25 30 років, в 15% випадків вони відсутні на верхній щелепі взагалі. Ці зуби були добре розвинуті у стародавніх викопних людей (синантропів, неандертальців). Тепер вони, безсумнівно, трохи редуковані
У зв'язку з тим, що постійні зуби протягом кількох років знаходяться під молочними зубами, треба особливу увагу звертати на стан порожнини рота і зубів у дітей дошкільного та шкільного віку.
З метою охорони зубів у дітей у школах проводять санацію порожнини рота: пошкоджені зуби видаляють або пломбують, і таким чином запобігається псування решти зубів, особливо постійних. Догляд за зубами передусім повинен виявлятися в обов'язковому прополіскуванні рота кип'яченою, трохи теплуватою водою після кожного споживання їжі, щоб по можливості видалити всі частинки їжі, які застряли між зубами. Треба щодня ввечері перед сном чистити зуби щіткою із зубним порошком, щоб ґрунтовніше видалити всі залишки їжі.
Не можна давати дітям надто гарячу або дуже холодну їжу, а також дозволяти їм розкушувати зубами горіхи та інші тверді речовини, бо це може спричинити пошкодження емалі.
їжа, подрібнена у ротовій порожнині і просочена слиною, сформована в харчові грудки, через зів надходить у глотку, а з неї у стравохід. У дітей слизова оболонка стравоходу багата на кровоносні судини, ніжна, легко може бути поранена грубою їжею. З стравоходу їжа попадає у шлунок.
У шлунку їжа затримується від 4 до 11 годин і зазнає в основному хімічної обробки за допомогою шлункового соку. Крім того, у шлунку їжа зазнає і механічної обробки. Скорочення м'язів шлунка сприяє кращому перемішуванню їжі із травним соком, а також пересуванню їжі із шлунка в кишки.
Шлунок немовлят має в основному горизонтальне положення, розташований майже весь у лівому підребер'ї, і тільки коли дитина починає стояти і ходити, шлунок займає більш вертикальне положення.
З віком змінюється і форма шлунка. У дітей до 1,5 року вона округла, до 2 - 3 років грушоподібна, до семи років шлунок набуває форми дорослих.
Місткість шлунка збільшується з віком. Якщо у новонародженого вона становить 30-35 мл, то до кінця першого року життя збільшується в 10 разів. В 10-12 років місткість шлунка досягає 1,5 л.
Режим харчування (26). Поняття "раціональне харчування" включає в себе не тільки кількість і якість їжі, яку вживають, а й правильний режим її вживання, тобто розподіл добового раціону за часом.
Харчова і біологічна цінність продуктів знижуються, коли їдять практично два рази на день; діти взагалі погано переносять тривалі перерви в годуванні. При надто частому харчуванні їжа не встигає перетравлюватися, діти втрачають апетит.
Для дітей у перші два місяці життя найраціональнішим є 7 - разове годування, у віці від 3 до 5 місяців - 6-разове, від 5 місяців до 1 року - 5-разове харчування. Для учнів найраціональніше 4- разове прийняття їжі. При такому режимі харчування інтервал між споживанням їжі не перевищує 4 год.
їсти треба в один і той же час. При цьому утворюється умовний рефлекс на час, у шлунку виділяється апетитний сік, який сприяє кращому травленню.
Ранковий сніданок дітей повинен бути ситним і містити не менше 25% добового раціону. Другий сніданок у школі може становити 20% добового раціону. В шкільному гарячому сніданкові повинно міститися 15-30 г білка, 15-20 г жиру, 80- 100 г вуглеводів. Обід звичайно становить 35% добового раціону, вечеря - близько 20%.
М'ясні і рибні страви рекомендується вживати в першій половині дня, бо вони багаті на екстрактивні речовини і збудливо діють на нервову систему, ввечері рекомендуються молочно-рослинні страви.
