Соціальні чинники, що визначають виникнення та розвиток пияцтва
(за даними член-кореспондента АМН Ю.П. Лісіцина та професора Н.Я. Копита):
Ті, що сприяють споживанню алкоголю (діють на дитину до 15 років, коли закладається основа зловживання алкоголем):
несприятливі взаємовідношення між батьками;
алкогольні традиції в сім’ї;
раннє прилучення до алкоголю.
Підтримка вживання алкоголю (16-19 років – період, коли формується систематичне та свідоме вживання алкоголю):
звичаї близького оточення, орієнтовані на споживання алкоголю;
загальноприйняті алкогольні традиції.
Ті, що сприяють зловживанню алкоголем (20-25 років – початок самостійного життя при набутій настанові на звичне споживання алкогольних напоїв):
вік та пов’язаний з ним «особливий стан» (економічна самостійність та неконтрольованість);
настанова на звичайне споживання алкоголю;
частота та кількість спожитого алкоголю.
Пияцтво, підкріплюване зловживанням алкоголю (після 25 років):
конфлікти в сім’ї;
низький культурний рівень;
недоцільне використання вільного часу;
- вплив професійно-виробничої групи.
Фактично алкоголіком стає одна людина з десяти питущих|.
Алкоголізм – це| захворювання|, спричинене систематичним| уживанням| алкогольних| напоїв, що| характеризується патологічним потягом| до них, психічними й соматичними розладами|, порушеннями| соціальних відносин людини|.
«Алкоголізм несе значночинить більші спустошення, ніж три історичні лиха, узяті разом: голод, чума і війни», – У. Гладстон, прем'єр-міністр Великобританії.
Стадії алкоголізму:
Перша стадія – неврастенічна, для якої характерні:
психологічна залежність і нав'язливий потяг до алкоголю;
стійкість до вжитих доз алкоголю;
дратівливість, безсоння, стомлюваність;
падіння кількісного контролю.
Друга стадія – наркоманічна|, для якої характерно:
патологічне тяжіння до алкоголю;
психічна і фізична залежність;
сильне похмілля;
порушення психіки;
ураження внутрішніх органів.
Третя стадія – енцефалопатична. Її ознаки:|
запійне пияцтво;
нервово-психічні порушення, алкогольні психози;
психічна деградація;
соціальна деградація.
Останнім часом спостерігається маловтішна картина розвитку пивного алкоголізму серед молоді і школярів, оскільки має місце чітка тенденція до зменшення віку першого «пивопиття|» і фемінізація (збільшення кількості молодих дівчат, які вживають пиво). До наркологічних лікарень потрапляють підлітки, для яких | випивати до 3-5 літрів пива щодня – звична справа. І це при тому, що нормою для людини є 1,5 л рідини на добу.
Серед чинників, що сприяють уживанню пива молодими людьми (поряд звказаними раніше), основних причин молодіжної й підліткової наркотизації та алкоголізації додатково слід указати й на такі:
позитивне ставлення більшості людей до пива як до слабоалкогольного напою, збільшення споживання якого призводить до зменшення споживання горілки. У скандинавських країнах цей постулат перевірили життям: кількість споживаного пива різко виросла, але вживання міцних напоїв зовсім не зменшилося;
мода та прагнення вписатися в компанію, привабливу для молодої людини, де вживання пива є нормою;
газетно-журнальна й телевізійна реклама пива, яка сприяє переконанню, що вживання пива – невід’ємна частина й ознака сучасного модного життя.
Тому, необхідно ще раз підкреслити, що пиво призводить|призводить до алкоголізму своїх «прихильників» з таким же успіхом, як і горілка, але значно повільніше і здоров'я людини руйнує «по-своєму» (Є.О. Неведомська, І.П. Клапоушенко), а саме:
через споживання людиною великої кількості рідини у вигляді пива, перш за все, порушуються функції нирок;
розвивається хворобливе збільшення й розтягування серця («пивне серце», рис. 55), міокард| стає тоншим і слабшим;
Рис. 55. «Пивне серце» (праворуч)
кобальт, що| міститься в пиві як піноутворююча добавка, руйнує вітамін В1, що| ще| більше сприяє ослабленню| серцевого| м’яза;
втрачається еластичність кровоносних| судин|;
розвивається звикання| не тільки до алкоголю, що| міститься в пиві, але| й до седативної (заспокійливої) дії самого пива – повна| аналогія звикання| до снодійних речовин| і транквілізаторів; потреба| в «заспокоєнні» стає непереборною|, а дози| «прийнятого|» постійно зростають|;
розслаблювальна| дія пива впливає на гладку| мускулатуру жовчного| міхура та жовчних| протоків – виникає «дискинезія жовчновивідних шляхів», яка призводить| до застою жовчі в жовчному| міхурі та жовчнокам’яної хвороби;
виникають своєрідні нервово-психічні зміни – певна апатичність, пов'язана з несприятливим впливом кадмію;
через пригнічення вироблення| чоловічого статевого| гормону – метилтестостерону| і надходження жіночого статевого гормону (фітоестрогену|), що міститься в пиві, розвивається байдужість до протилежної статі (пригнічення лібідо), змінюється фігура – розширюється таз, жир відкладається за жіночим типом (на стегнах), м'язи живота стають слабкими, і з'являється «пивний живіт» (рис. 56), збільшуються грудні залози та ін.
Рис. 56. «Пивний живіт»
Таким чином, у профілактиці алкоголізму в нашій країні певну роль повинні відіграти| й такі заходи:
заборона вживання пива школярами;
заборона реклами пива;
заборона продажу пива неповнолітнім.
Чи передається алкоголізм у спадщину|? Дослідження показали, що майже у третини алкоголіків страждав алкоголізмом принаймні один із батьків (у більшості випадків – батько). З іншого боку, родичі жінок-алкоголіків вражаються алкоголізмом частіше, ніж родичі алкоголіків-чоловіків.
При заплідненні, вв залежності від того, як будуть| контактувати| відповідальні за генетичну| спадщину| хромосоми| (можливі| чотири| варіанти їх поєднання|), визначаються| майбутні відносини людини| з алкоголем. При фатальному успадкуванні генотипу А1А1 або| А1А2 (і це| доведено у США понад 10 років тому) формується генотип алкоголіка. Таке сполучення| генів викликає особливий| стан – синдром дефіциту задоволеності, тобто збій у ділянці головного мозку|, що| регулює настрій. Але це| не означає,| що| дитина| гарантовано стане алкоголіком.
Через збій у роботі нервової системи| людині постійно потрібні певні речовини|, які б| задовольняли| її| потяг до задоволень|. Ці речовини можуть| бути| різного типу: «добрими|» або| «поганими|» – опіати|, цукор|, нікотин, алкоголь, ендорфіни (гормони щастя)|, що виробляються в організмі при колосальному| задоволенні, захваті, фізичних навантаженнях| |||.
Методом проб| кожний| вибирає «свою» речовину|, здатну покривати| синдром дефіциту задоволення|. Найчастіше першими| в цьому списку з'являються| алкоголь, тютюн, наркотики. На жаль, для генетично| схильних| людей «і краплі алкоголю багато,| і діжки замало»: перша порція виробляє стійку алкогольну| залежність, і потреба| в алкоголі збільшується з кожною| дозою. Щоб уникнути| залежності, таким людям суворо забороняється| вживати алкоголь і наркотики навіть у мізерних дозах.
Найчастіше симптоми| цього| генетичного| «подарунка» виявляються| у «проблемних»| дітей з гіперактивністю, клептоманією, дефіцитом уваги|, патологічною лінню. У такий| спосіб діти, поки| неусвідомлено, придушують| свою незадоволеність. Підростаючи, вони першими| пробують| наркотичні й алкогольні речовини|. На ранніх стадіях ситуацію ще можна| виправити|. Знаючи, що| дитина| страждає на синдром дефіциту задоволення (це| визначається на медико-генетичній консультації), можна| спрямувати| її| гіперактивність їй же на благо – у таких дітей, зазвичай,| є унікальні здібності до мистецтва|. У людини| з генотипом алкоголіка однакові шанси| стати або| дуже| талановитою, або| втопити свої| здібності на дні склянки. Тому важливо вчасно| виявити| особливості її| генетичного| коду за допомогою| генетичного| аналізу (із внутрішнього бока щоки||| береться| мазок з епітелію і читається генетичний| код). Збій цього коду можуть викликати сильні інтоксикації, черепно-мозкові травми, менінгіт та інші фактори.
Стане людина алкоголіком чи ні, залежить і від активності ферментів – алкогольдегідрогенази| і ацетальдегідрогенази|. Кожен з цих ферментів може бути як активним, так і малоактивним, що визначається також генетично. До алкоголізму схильні ті люди, які довше зберігають приємне відчуття сп'яніння (фермент АДГ| малоактивний), а також ті, хто, зазвичай, не страждає від похмілля (фермент АЛДГ| дуже активний).
Частота варіантів активності цих ферментів відрізняється в різних народів. Так, наприклад, серед японців багато носіїв активного АДГ| й малоактивного АЛДГ|, тому алкоголізм в Японії відносно рідкісний. А ось угрофінська група народів – часті носії малоактивного АДГ|, тому серед них алкоголізм поширений досить широко.
Таким чином, генетична схильність до алкоголізму існує (особливості ферментної і нервової систем), але слід ще раз підкреслити, що вирішальну роль у його виникненні відіграє соціальне середовище, умови формування особистості.
Алкоголь і спорт. У спортивній практиці для поліпшення результатів досить часто використовуються так звані ергогенні| засоби, що сприяють підвищенню працездатності спортсмена.
Серед них є заборонені (допінгові) засоби, засоби обмеженого застосування і дозволені (ергогенні). У групі засобів| обмеженого застосування в спорті називають і алкоголь.
З позиції спорту, за рахунок заспокійливої дії спиртного, що зменшує тремор рук, невеликі дози алкоголю можуть виявитися корисними в таких видах спорту, як стрільба стрільба| (стендова, кульова, з пістолета, з лука та інших видів зброї), сучасне п'ятиборство й ін.
Уживання спортсменами будь-яких доз алкоголю під час змагань заборонене й розцінюється як допінг.
За вживання алкоголю були дискваліфіковані, наприклад, американські бейсболісти Д. Ньюкомб (1966), Р. Дюрен (1968), Дж. Канделарія (1987) і Р. Добі (1988), хокеїсти Д. Хантер і М. Фрисер (1986), футболісти К. Кей (1986), С. Джордан, Х. Джонс, Т. Крамер і І. Холт (1987), боксер Л. Аквіно (1988), гравець у гольф Б. Ізраельсон (1988), стрибун у воду Б. Кімбол (1988) та інші спортсмени.
У Міжнародній федерації спортивної стрільби стрільби алкоголь являться| є обов'язковим компонентом допінгового контролю, тоді як в інших видах спорту йому приділяється набагато менше уваги. Якщо спортсменам зі стрільби|стрільб необхідний прийом ліків, то слід звернути увагу на наявність у них алкоголю, наприклад, у настоянці|настойка|. Зазначені ліки, а також шоколадні цукерки з лікером, коньяком, ромом та іншими видами алкоголю спортсменам уживати забороняється.
Слід згадати, що в 1978 р. було проведене дослідження, де трьом групам стрільців з пістолета давали відповідно спиртне, плацебо («пустушка») і седативний (заспокійливий) засіб. У всіх трьох групах спостерігалося поліпшення результатів стрільби. Це вказуєстрільби, що вказу на ефект плацебо, яке працює завдяки вірі спортсмена в його дію.
Важливо розуміти, що спиртне як засіб підвищення працездатності – абсолютно не доречне. Через ілюзорну заспокійливу дію алкоголь викликає порушення координації, збільшує час реакції допризвод скорочення судин м'язів, унаслідок чого збільшується накопичення продуктів метаболізму, наприклад, молочної кислоти. Крім того, пияцтво негативно позначається на координації очей і рук через порушення роботи вестибулярного апарату, а також на багатьох інших процесах, пов'язаних із діяльністю центральної нервової системи. Жодного збільшення сили при вживанні спиртного не спостерігається.
Чи допомагає алкоголь у тренувальному й відновлювальному процесах?
Алкоголь – джерело непотрібних калорій. Незважаючи на те, що він відноситься до ферментованих| вуглеводів, засвоюється організмом як жир. Алкогольні продукти перетворюються на жирні кислоти, що затримуються в печінці, спрямовуються в кровотік, відкладаються в тканинах. Збільшується й концентрація ацетатів (продуктів розщеплення алкоголю), які, розподіляючись по периферії організму, ведуть до сповільнення процесів утилізації жирів і сприяють виникненню жирових відкладень.
Крім того, алкоголь викликає синтез великої кількості інсуліну, який також сприяє ліпогенезису, тобто формуванню жирових відкладень організму.
Регулярне вживання алкоголю, до того ж, призводить до стійкого гальмування функції щитовидної залози, що вповільнює фізіологічний розпад жирової тканини (катаболізм), мало впливаючи на катаболізм м'язової тканини. Усе це змінює змінює співвідношення м'язової і жирової тканини не в кращий бік та не сприяє підтримці спортивної форми.
Після тренування чи гонки, коли організм людини зневоднений, велика кількість алкоголю може перешкодити його відновленню: за рахунок пригнічення гормонів задньої долі гіпофізу алкоголь діє як сечогінний засіб і викликає ще більшу втрату рідини, внаслідок чого може виникнути дегідратація (зневоднення) організму. Не дивлячись на те, що цей ефект тимчасовий, напрошується простий висновок: уживати алкоголь до або після тренування не розумно, оскільки дуже важливо зосередитися на гідратації |- неправильний вибір рідини.
Алкоголь не єявляється| джерелом енергії для м'язової діяльності і може перешкоджати синтезу глікогену, який є таким джерелом, у першу чергу, при виконанні анаеробних вправ, наприклад під час тренувань у силових видах спорту. Тим самим алкоголь знижує енергетичні запаси організму.
Споживання алкоголю після пошкоджень м'яких тканин (при ударах, розтягуваннях зв'язок) унаслідок розширення кровоносних судин може викликатипосилити| набряк тканин або кровотечу й затримати одужання. Такі види травм, зазвичай, потребують використання льоду, який зменшує кровотік у пошкоджених місцях.
Слід ураховувати й дію алкоголю на скелетну мускулатуру. Проведені дослідження показали, що
алкоголь спричиняє чинить| токсичну дію на смугасту мускулатуру незалежно від її розташування, і ця дія значно серйозніша й більш поширена, ніж це прийнято вважати;
алкоголь негативно впливає на ті м'язові волокна, що в основному відповідають за збільшення м'язової маси;
алкоголь утруднює взаємодію й агрегацію молекул білків, відповідальних за скорочення м'язів;
алкоголь знижує активність ферменту, який забезпечує баланс натрію у м'язах, що викликає місцево біль або запалення м'язової тканини;
ослаблення м'язів пропорційне кількості вжитих спиртних напоїв.
Пам'ятаючи, що алкоголь – це наркотик і що ризик виникнення алкогольної залежності дуже великий, стає зрозумілим: уживання спиртних напоїв і спорт – речі не сумісні.
Виявлення небезпечного й шкідливого споживання алкоголю проводиться за допомогою різних опитувальників, анкет, що дозволяють визначити рівень наркотизації людини (додаток В).|