Р ис. 42. Кокаїн

Підсилюючи вивільнення нейромедіатора дофаміну, кокаїн одночасно гальмує його зворотне захоплення закінченнями нервових волокон і тим стимулює роботу головного мозку, створюючи штучний надлишок дофаміну.

Кокаїн починає працювати практично миттєво – відразу після потрапляння порошку на слизову оболонку носа.

Ознаки кокаїнового сп’яніння:

• різко підвищується фізична рухова активність;

• спостерігається загальний підйом душевних і фізичних сил;

• мозок «швидше» міркує, спостерігається балакучість;

• виникає ейфорія, почуття «невагомості»;

• з'являється неуважність;

• підсилюється статевий потяг;

• зникає бажання спати;

• зіниці розширюються, радужка ока дрібно тремтить;

• можуть з'явитися м'язові посмикування;

• обличчя бліде, ніс червоний і розпухлий, сопіння, шмигання носом;

• артеріальний тиск підвищується.

Ефект триває від 10-15 хвилин до 2-3 годин, а потім настає депресія, занепад сил, апатія, приблизно на 30-40 хвилин.

Продукти розпаду кокаїну зберігаються у крові і можуть бути виявлені в сечі впродовж 2-3 діб з моменту прийому наркотику.

Звикання до кокаїну розвивається досить швидко. Як раз повільне виведення кокаїну з організму є причиною не тільки розвитку залежності, але й величезної кількості смертей, пов'язаних із передозуванням наркотику.

Тривале вживання кокаїну викликає:

• глибокі зміни особистості – огрубіння особистості, звуження кола інтересів, послаблення емоцій, пам'яті, порушення інтелектуальної діяльності, антисоціальний паразитичний спосіб життя, істеричність, надмірну дратівливість;

• параною – психози з маревними ідеями ревнощів, переслідування, страхітливими зоровими обманами, явищами тактильного галюцинозу (хворим здається, що під шкірою плазують павуки, хробаки, комахи);

• глухоту;

• порушення травлення, загальне виснаження;

• зниження потенції;

• неконтрольовані судоми;

• прорив перегородки носа, на шкірі носа множинні фляки, сліди абсцесів та ін.

Амфетаміни. Амфетамін – хімічне похідне молекули ефедрину. У природі ефедрин міститься в рослині ефедрі.

Групу амфетамінів (у побуті – «федір») утворюють синтетичні речовини, що містять сполуки амфетаміну, отримувані з медичних препаратів, до складу яких уходить ефедрин (солутан, ефедрину гідрохлорид).

Амфетамін як речовина був відкритий наприкінці Х1Х століття, синтезований у Німеччині 1912 р. У 30-х рр. XX століття широко вживався з медичною метою для лікування психічних захворювань, нервових розладів, ожиріння й ін. Під час Другої світової війни амфетамін давали американським і радянським льотчикам, морякам, танкістам, розвідникам як засіб зняття втоми, боротьби зі сном під час несення служби, підвищення уваги. Пізніше він став досить популярним у США, Швеції, Великій Британії і не вважався небезпечним наркотиком. Але незабаром виявили його властивість викликати звикання та руйнування функцій ЦНС. Вже 1971 р. Віденська конвенція з контролю за психотропними речовинами внесла амфетаміни до «чорного списку», тому їх медичне застосування було припинено.

Амфетаміни здійснюють психостимулюючу, збуджувальну дію. Так, при їх уведенні до організму на короткий час поліпшуються інтелектуальні й фізичні можливості людини, усувається відчуття голоду, ліквідується втома, сонливість (на міжнародному жаргоні наркоманів ці речовини називаються «спід» – від англ. speed – «швидкість», «поспіх»).

Амфетамін хімічно подібний до природного стимулятора організму – адреналіну, що дозволяє амфетаміну імітувати багато його дій. Й амфетамін, і адреналін допомагають організму пережити стреси.

Амфетаміни володіють практично всіма властивостями кокаїну, але психічна залежність від них з'являється набагато швидше (іноді формується після першого або другого прийому).

В Україні амфетаміни зустрічаються найчастіше в таких формах (рис. 43):

• ефедрон («мулька», «джеф», «марцефаль») – готовий для вживання розчин, отриманий у результаті хімічної реакції. Розчин прозорий або світло-рожевого кольору, з характерним запахом фіалки; вживається найчастіше внутрішньовенно, рідше – всередину;

• первітин – готовий для вживання розчин, отриманий у результаті складної хімічної реакції. Прозора масляниста рідина, інколи жовтого кольору, з характерним запахом яблук;

• ефедрин – кристали білого кольору, отримані з ефедри. Застосовується в медичних цілях, а також для виготовлення ефедрону та первітину – найчастіше шляхом маніпуляцій з медичними препаратами. Готові до вживання кристали мають жовтуватий колір. Їх вдихають або курять, але в більшості випадків уводять внутрішньовенно;