1.4.4. Профілактика захворювань, що передаються статевим шляхом у сучасних умовах

Секс у нашій країні є і це добре. Секс – важлива фізична й емоційна частина життя людини, шлях до співпереживання і взаємної ніжності, хвилювання і насолоди.

Знайомство з ЗПСШ переконують, що людські сексуальні стосунки, які є джерелом радості й щастя, можуть приносити і великі страждання, призводити до страшних наслідків. Найголовнішим страхуванням від інфекцій, що передаються статевим шляхом, повинна бути самодисципліна, турбота про близьких і коханих людей, про спокій своєї родини і власне здоров'я.

Абсолютно безпечним є тільки статеве утримання. Але, враховуючи реалії нашого буття, у тому числі й розвиток більшої сексуальної свободи в ранішому віці, і чисельні статеві контакти нового покоління сексуально активної молоді без сталих взаємин з партнерами, важливо знати правила максимально безпечного сексу. Ось деякі з них:

• Прагніть до моногамії, до сексуальних контактів з одним постійним партнером, який зберігає вірність.

• Думайте про безпеку до, а не після статевої близькості.

• Уникайте випадкових статевих зв'язків. Чим менше сексуальних партнерів, тим менший ризик захворювання.

• Не поспішайте!! Розвивайте свої сексуальні відношення повільно! Пам’ятайте: партнер «на одну ніч» дуже небезпечний.

• Користуйтеся презервативами в комбінації зі сперміцидами при кожному статевому акті. Той, хто не соромиться користуватися ними, проявляє себе як сучасна цивілізована людина й високо цінує себе і свого партнера. Це в деякій мірі порушує романтичність сексуальних відносин, але дає вам відчуття впевненості та захищеності.

• Пам’ятайте, що збудники хвороб, що передаються статевим шляхом, проникають через мікроскопічні ушкодження шкіри і слизових оболонок статевих шляхів, ротової порожнини, прямої кишки. Уникайте дій, що можуть призвести до таких ушкоджень.

• На жаль, багато ЗПСШ протікають безсимптомно. У зв’язку з цим, якщо спосіб життя не виключає небезпеку зараження, обстежуйтесь на наявність або відсутність найбільш розповсюджених захворювань.

• При підозрі на можливість зараження ЗПСШ упродовж перших 2-х годин після інтимного контакту зверніться до профілактичного пункту при шкірно-венерологічному диспансері, який працює цілодобово і де вам буде надана необхідна допомога.

• При появі будь-яких ознак ЗПСШ не займайтеся самолікуванням! Зверніться до лікаря-спеціаліста.

ВИСНОВКИ

• Останнім часом в Україні відзначається надзвичайно напружена епідеміологічна ситуація відносно захворювань, що передаються статевим шляхом, – на сьогодні їх понад 20.

• Однією з причин такого неймовірного зростання захворюваності серед молоді є відсутність інформованості про вплив цих патологічних станів на соматичне та репродуктивне здоров'я окремих людей, населення в цілому і на демографічний стан суспільства зокрема.

• Найбільшу стурбованість викликає ситуація, пов’язана з поширенням ВІЛ/СНІДу в Україні, яка за темпами розвитку епідемії ВІЛ-інфекції займає І місце в Європі. Постійно зростає кількість ВІЛ-інфікованих 15-17-річних підлітків.

• Епідемія ВІЛ/СНІДу в Україні пройшла три стадії:

• перша стадія (1987-1994 рр.), початкова, характеризувалася поодинокими (спорадичними) випадками реєстрації нових інфікованих переважно серед людей з високим рівнем ризику інфікування;

• друга стадія (1995-2004 рр.), концентрована, або локалізована, характеризувалася масовим вибухом інфікувань серед споживачів ін’єкційних наркотиків;

• на третій стадії (2005 р. - сьогодення), генералізованій, спостерігається підвищення показників нових випадків ВІЛ-інфекції та поширення епідемії, спричиненої передачею ВІЛ статевим шляхом серед людей, які не вживають наркотики. ВІЛ-інфекція закорінюється серед усіх прошарків населення, й основним шляхом її передачі стає статевий. Тому на сьогоднішній день поняття «групи ризику» не існує: заразитися може кожен!

• Шляхи передачі ВІЛ добре вивчені: при незахищеному статевому контакті, при ін’єкціях спільним інструментарієм, від матері до дитини при вагітності, пологах або годуванні грудним молоком. Інших шляхів передачі ВІЛ не існує. У всіх ситуаціях, що зумовлюють будь-який ризик передачі ВІЛ, кожна людина здатна захистити себе і близьких.

• Практично всі симптоми, що з’являються при ВІЛ-інфекції і СНІДі, можуть бути схожі на симптоми будь-якого іншого захворювання. Розпізнавання ВІЛ-інфекції, особливо на ранніх етапах, утруднене. Неможливо визначити діагноз, не знаючи результатів аналізу на ВІЛ. В Україні використовується ІФА (імуноферментний аналіз), який дозволяє виявити в сироватці крові антитіла до ВІЛ. Найбільш достовірне дослідження – через 3 місяці після зараження. Обстеження добровільне, безкоштовне за Законом, конфіденційне, або анонімне. Дізнатись про розвиток ВІЛ-інфекції можна завдяки й іншим спеціальним аналізам крові: на імунний статус і вірусне навантаження.

• Якщо ВІЛ потрапив до організму людини, то знищити або вилучити його з організму сьогодні неможливо через відсутність ефективних ліків та вакцин.

• Використання противірусної терапії (найчастіше – антиретровірусної терапії, що пригнічує активність зворотної транскриптази) дозволяє значно подовжити безсимптомну стадію розвитку ВІЛ-інфекції.

• Остання стадія ВІЛ-інфекції – СНІД. Це антропонозна, інфекційна хвороба, що повільно прогресує, виникає внаслідок зараження ВІЛ і характеризується глибокими порушеннями клітинного імунітету, внаслідок чого організм стає надзвичайно сприйнятливим до опортуністичних інфекцій і пухлин, що зрештою і призводить до загибелі хворого.

• Ставлення українського суспільства до ВІЛ-позитивних людей та хворих на СНІД, на жаль, негативне, що проявляється в їх дискримінації та стигматизації. Тому багато хто відмовляється від тестування на ВІЛ, а ВІЛ-позитивні не схильні повідомляти про свій статус. Зміна ставлення до ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД, розуміння важливості їх психологічної підтримки, толерантного ставлення до них – необхідна умова подолання епідемії в Україні. Боротися необхідно з хворобою, а не з людьми.

• Останнім часом значно зросла захворюваність і на інші інфекції, що передаються статевим шляхом: класичні венеричні хвороби (сифіліс, гонорея), нові бактеріальні ЗПСШ (хламідіоз, гарднереллез), вірусні ЗПСШ (гепатити В, С, D, генітальний герпес) та ін.

• Більшість інфекцій, що передаються статевим шляхом, можуть не мати виражених зовнішніх проявів, хоча інфікована людина здатна заражати своїх статевих партнерів.

Першими ознаками ЗПСШ можуть бути виділення із статевих органів, почервоніння, пухирці, мікротріщини на шкірі або слизовій оболонці статевих шляхів, біль, свербіж або печія під час сечовиділення або статевого контакту. Нерідко в організмі людини співіснує декілька інфекцій, що змінює характер скарг і клінічні прояви. З появою подібних ознак необхідно відразу звернутися до лікаря і ні в якому разі не займатися самолікуванням, тому що це тільки утруднить правильну і своєчасну постановку діагнозу.

• Самовиліковування при ЗПСШ не відбувається, а зникнення деяких симптомів означає перехід захворювання в приховану хронічну форму.

Унаслідок недостатнього лікування ЗПСШ можуть виникнути важкі ускладнення: запальні процеси статевих органів, ускладнення під час вагітності, після пологів, безпліддя у чоловіків та жінок.

• Головну роль у розповсюдженні ВІЛ/СНІДу та інших ЗПСШ в Україні на тлі зниження життєвого рівня населення, девальвації моральних та загальнолюдських цінностей відіграє поширення в молодіжному середовищі наркоманії, алкоголізму, проституції. Тому головний напрям профілактики цих захворювань – формування здорових морально-етичних настанов молоді, культу дошлюбної дівочості, вірності подружжя, підсилення ролі сім’ї в суспільстві.

У той же час не менш важливо забезпечити молоді освіту в галузі здоров’я на основі знання правил безпечної сексуальної поведінки та формування життєвих навичок, що допоможе уникнути можливості інфікування.

Семінар №1

Тема: «Напрямки профілактики СНІДу та інших захворювань, що передаються статевим шляхом»

Мета та завдання заняття:

• аналіз факторів, що впливають на розповсюдження ЗПСШ;

• формування знань для своєчасної діагностики різних ЗПСШ;

• усвідомлення особистої відповідальності за поліпшення епідситуації щодо ЗПСШ в Україні.

Основні поняття та категорії теми: соціальні хвороби, захворювання, що передаються статевим шляхом (ЗПСШ), епідемічний процес, інфекційний процес, механізм і шляхи передачі інфекції, ВІЛ, ВІЛ-інфекція, СНІД, хвороби неправильної поведінки, безпечний секс.

План заняття

1. Фактори, що впливають на розповсюдження ЗПСШ.

2. Визначення основних ознак різних ЗПСШ та своєчасна їх діагностика як один із методів обмеження їх розповсюдження.

3. Правова відповідальність за порушення законодавства у сфері боротьби із ЗПСШ.