1.1. Навчальні питання

1. Дослідження властивостей одноланкового, дволанкового та трьохланкового інтегратора-селектора та залежність його коефіцієнту подавлення від параметрів елементів R і С та тривалості імпульсів.

2. Дослідження принципу роботи одноланкового диференціатора-селектора та його точність, швидкодію і коефіцієнт подавлення в залежності від параметрів елементів R і С та тривалості імпульсів.

3. Дослідження цифрового селектора кадрових синхроімпульсів.

1.2. Навчальна мета

1. Експериментальне дослідження принципу роботи та основних властивостей пасивних пристроїв селекції кадрових та рядкових синхроімпульсів в телевізійних приймачах.

1.3. Теоретичні відомості

Синхронізація в системах телевізійного мовлення є найбільш складною, так як зв’язана з необхідністю узгодження роботи великої кількості телевізійних (ТВ) приймачів, що розміщені на великій території і працюють в умовах значних завад. Це зумовило необхідність формування складного телевізійного синхросигналу, що має багато складових.

Для забезпечення синхронізації автономного ТВ-приймача необхідно:

1. відділити синхросигнал від сигналу зображення;

2. розділити між собою рядкові та кадрові синхроімпульси;

3. здійснити за допомогою виділених синхроімпульсів синхронізацію генераторів рядкової та кадрової розгортки.

Виділення синхросуміші із повного ТВ-сигналу виконується методами амплітудної селекції. Розділення рядкових і кадрових синхроімпульсів виконується методами часової селекції.

При проникненні рядкових синхронізуючих імпульсів в коло синхронізації кадрового генератора його синхронізація порушується. Також порушується робота і рядкового генератора при проникненні кадрових синхроімпульсів в його коло синхронізації. Тому пристрої часової селекції повинні забезпечувати високу якість селекції синхроімпульсів, яка кількісно визначається коефіцієнтом подавлення :

,

(2.1)

де – амплітуда корисного синхроімпульсу;

– амплітуда паразитного синхроімпульсу.

В сучасних ТВ-приймачах часова селекція реалізується використанням лінійних кіл – інтегруючих (накопичувальних) та диференцюючих (укорочуючих) ланок, роздільна дія яких основана на різній тривалості рядкових та кадрових імпульсів синхронізації.

Схема одноланкового інтегруючого кола наведена на рис. 2.1.

Рис. 2.1

При подачі на такий інтегратор П-подібний імпульс з амплітудою напруга на його виході дорівнює:

,

(2.2)

Таким чином при амплітуда вихідної напруги пропорційна тривалості імпульсу і обернено-пропорційна сталій часу . Тому інтегруючі ланцюги використовують для селекції кадрових імпульсів. В цьому випадку коефіцієнт подавлення рядкових сигналів дорівнює:

,

(2.3)

де – відповідно тривалості кадрового та рядкового синхроімпульсів.

Максимальне значення коефіцієнта подавлення забезпечується за умови:

,

(2.4)

Однак зі збільшенням зменшується амплітуда , що погіршує умови синхронізації. Тому на практиці використовують багатоланкові інтегруючі ланцюги, які забезпечують при необхідному значенні більшу крутизну фронту зростання кадрового синхроімпульсу в порівнянні з одноланковою схемою.

Коефіцієнти подавлення на виході одно ланкової, дволанкової та трьохланкової інтегруючих схем рівні відповідно:

; ; ,

(2.5)

Зазвичай використовують однотипні ланки с постійною .

Для селекції рядкових синхроімпульсів використовують диференцюючі кола, рис. 2.2.

Рис. 2.2

Для цього повинна виконуватися вимога:

,

(2.6)

Амплітуда та тривалість виділених рядкових синхроімпульсів дифланкою після обмеження по амплітуді дорівнюють відповідно:

,

(2.7)

,

(2.8)

де – відповідно внутрішній паразитний опір генератора і ємність резистора R;

– тривалість переднього фронту вихідного імпульсу.