
- •Методичні вказівки й завдання до лабораторних робіт
- •Загальні рекомендації
- •Практикум з програмування. Turbo pascal
- •Робота з інтегрованим середовищем розробника
- •Запитання для контролю та самоконтролю
- •Лабораторна робота №1 структура програми. Лінійна програма. Організація введення/виведення. Стандартні функції. Базові типи даних Теоретичні відомості
- •Var перелік імен змінних та їх типів;
- •Приклад
- •Варіанти завдань
- •Запитання для контролю та самоконтролю
- •Лабораторна робота №2 програми розгалуженої структури Теоретичні відомості
- •Приклад
- •Варіанти завдань
- •Запитання для контролю та самоконтролю
- •Лабораторна робота №3 цикли з параметром Теоретичні відомості
- •Приклад
- •Варіанти завдань
- •Запитання для контролю та самоконтролю
- •Лабораторна робота №4 цикли з невідомим числом повторень Теоретичні відомості
- •Приклад
- •Варіанти завдань
- •Запитання для контролю та самоконтролю
- •Лабораторна робота №5 розв’язування задач з використанням масивів Теоретичні відомості
- •Var Ім'я : array[поч_індекс . . Кін_індекс] of Тип_даних;
- •Var Ім'я:array[поч_індекс1..Кін_індекс1,
- •Приклад
- •Варіанти завдань
- •Запитання для контролю та самоконтролю
- •Лабораторна робота №6 символьний тип даних, рядки, масиви рядків Теоретичні відомості
- •Приклад
- •Варіанти завдань
- •Запитання для контролю та самоконтролю
- •Лабораторна робота № 7 організація програм, що використовують допоміжні програми Теоретичні відомості
- •Приклад
- •Варіанти завдань
- •Запитання для контролю та самоконтролю
- •Лабораторна робота № 8 використання множин Теоретичні відомості
- •Приклад
- •Варіанти завдань
- •Запитання для контролю та самоконтролю
- •Лабораторна робота № 9 записи Теоретичні відомості
- •Var Ім’я_запису : Ім’я_типу;
- •Приклад
- •Варіанти завдань
- •Запитання для контролю та самоконтролю
- •Лабораторна робота № 10 обробка файлів Теоретичні відомості
- •Приклад
- •Варіанти завдань
- •Запитання для контролю та самоконтролю
- •Рекомендована література
Запитання для контролю та самоконтролю
Які програми називають розгалуженими?
Які оператори у мові Turbo Pascal організують розгалуження?
У чому складаються особливості запису (за правилами мови програмування) і виконання умовної конструкції?
Які існують різновиди оператору перевірки умови?
У чому складаються особливості запису та застосування конструкції вибору?
Чому оператор переходу не відповідає технології структурного програмування?
Які випадки розгалуження не можна реалізувати, користуючись лише операторами розгалуження?
За якими правилами записуються складні умови?
Як можна модифікувати розгалужену конструкцію зі складною умовою, щоб оптимізувати час її виконання?
Як тестувати програми з розгалуженнями?
У чому полягають правила графічного схематичного зображення розгалужень?
Які службові слова використовують для запису умовних операторів, що реалізують повну та неповну розгалужені конструкції?
Лабораторна робота №3 цикли з параметром Теоретичні відомості
Циклом називають частину програми, що забезпечує деяку кількість повторень деяких дій над робочими даними. Кількість повторень може бути заздалегідь відомою або невідомою величиною. В організації циклу можна виділити наступні етапи:
підготовка (ініціювання) циклу;
виконання обчислень циклу (тіло циклу);
модифікація параметрів;
перевірка умови закінчення циклу.
Перша (найпростіша) конструкція мови Turbo Pascal, що дозволяє реалізувати повторення, називається циклом із заданим числом повторень (циклом з параметром, циклом із лічильником).
При виконанні ОПЕРАТОРА ЦИКЛУ З ПАРАМЕТРОМ обов'язково вказуються наступні характеристики:
ім'я змінної циклу (параметра, лічильника циклу), у якій зберігається номер повторення циклу,
деяке початкове значення для змінної циклу (параметра, лічильника), що вона одержує при першому виконанні циклу,
деяке кінцеве значення для змінної циклу, досягнувши котре повторення циклу припиняється (умова завершення циклу).
На мові Turbo Pascal конструкція виглядає в такий спосіб:
for i:=k1 to k2 do
оператор;
У наведеному записі циклу для опису об’єктів i, k1, k2 необхідно застосувати деякий порядковий тип. Значення i (лічильник або параметр циклу) змінюється від початкового значення k1 до кінцевого значення k2 збільшуючись на одиницю того порядкового типу, яким користуються (на це вказує службове слово to). Значення лічильника циклу може змінюватися в протилежному напрямку - зменшуватись на одиницю того порядкового типу, яким користуються (якщо службове слово to замінити на downto). Тобто, крок, з яким змінюється лічильник циклу, дорівнює 1 або -1. Якщо необхідно організувати перебирання об’єктів з іншим кроком, рекомендується використовувати більш універсальні циклічні конструкції while-do та repeat-until. Тілом циклу є оператор. Він може бути простим (не поділяється на менш складні) і структурованим (поділяється на менш складні), а може взагалі бути відсутнім (такі цикли називають пустими, вони застосовувалися раніше для затримки роботи програми, а зараз використовують процедуру delay).
Зауваження: Не рекомендується в тілі циклу змінювати значення параметра. Це неочікувано може змінити результати роботи програми. А таку її особливість (скоріше помилку) дуже важко знайти.