- •Методичні вказівки й завдання до лабораторних робіт
- •Загальні рекомендації
- •Практикум з програмування. Turbo pascal
- •Робота з інтегрованим середовищем розробника
- •Запитання для контролю та самоконтролю
- •Лабораторна робота №1 структура програми. Лінійна програма. Організація введення/виведення. Стандартні функції. Базові типи даних Теоретичні відомості
- •Var перелік імен змінних та їх типів;
- •Приклад
- •Варіанти завдань
- •Запитання для контролю та самоконтролю
- •Лабораторна робота №2 програми розгалуженої структури Теоретичні відомості
- •Приклад
- •Варіанти завдань
- •Запитання для контролю та самоконтролю
- •Лабораторна робота №3 цикли з параметром Теоретичні відомості
- •Приклад
- •Варіанти завдань
- •Запитання для контролю та самоконтролю
- •Лабораторна робота №4 цикли з невідомим числом повторень Теоретичні відомості
- •Приклад
- •Варіанти завдань
- •Запитання для контролю та самоконтролю
- •Лабораторна робота №5 розв’язування задач з використанням масивів Теоретичні відомості
- •Var Ім'я : array[поч_індекс . . Кін_індекс] of Тип_даних;
- •Var Ім'я:array[поч_індекс1..Кін_індекс1,
- •Приклад
- •Варіанти завдань
- •Запитання для контролю та самоконтролю
- •Лабораторна робота №6 символьний тип даних, рядки, масиви рядків Теоретичні відомості
- •Приклад
- •Варіанти завдань
- •Запитання для контролю та самоконтролю
- •Лабораторна робота № 7 організація програм, що використовують допоміжні програми Теоретичні відомості
- •Приклад
- •Варіанти завдань
- •Запитання для контролю та самоконтролю
- •Лабораторна робота № 8 використання множин Теоретичні відомості
- •Приклад
- •Варіанти завдань
- •Запитання для контролю та самоконтролю
- •Лабораторна робота № 9 записи Теоретичні відомості
- •Var Ім’я_запису : Ім’я_типу;
- •Приклад
- •Варіанти завдань
- •Запитання для контролю та самоконтролю
- •Лабораторна робота № 10 обробка файлів Теоретичні відомості
- •Приклад
- •Варіанти завдань
- •Запитання для контролю та самоконтролю
- •Рекомендована література
Запитання для контролю та самоконтролю
Як пояснити зміст поняття підпрограма?
Як використання підпрограм пов’язане з головними засадами технології структурного програмування?
Які можна навести класифікації підпрограм?
У чому особливості структури та використання функцій?
Які особливості структури та використання мають процедури?
Що таке формальні та фактичні параметри?
У чому полягає різниця між глобальними та локальними параметрами?
Проаналізувати можливості функцій та процедур з точки зору ефективного використання?
Які особливості використання вкладених та рекурсивних підпрограм?
У чому полягає механізм використання стеку при роботі з підпрограмами?
В яких випадках та як змінюють розміри стеку?
Чи можна розробникам програм створювати як доповнення до стандартних – власні бібліотечні модулі? Яку структуру має бібліотечний модуль?
Які правила використання бібліотечних модулів?
Які поняття технології об'єктно-орієнтованого програмування є логічним розвитком понять допоміжна програма та бібліотечний модуль?
Лабораторна робота № 8 використання множин Теоретичні відомості
Множинні типи даних (множини) являють собою обмежений набір різних елементів базового типу. Кількість елементів, що входять у множину, може змінюватися в межах від 0 до 256 (множина, що не містить елементів, називається порожньою). Множини об'являються в такий спосіб: var Ім'я_множини: set of Тип_компонент;
Операції, що застосовуються до множин такі:
перевірка на еквівалентність (повертає TRUE, якщо обидві множини еквівалентні): Ім'я_множини_1=Ім'я_множини_2;
перевірка на нерівність: Ім'я_множини_1<>Ім'я_множини_2;
перевірка на підмножину (повертає TRUE, якщо перша множина включена в другу): Ім'я_множини_1<=Ім'я_множини_2;
перевірка входження елемента в множину:
Елемент in Ім'я_множини;
об'єднання множин (елементи першої множини, доповнені відсутніми елементами з другої множини):
Ім'я_множини_1 + Ім'я_множини_2;
різниця множин (результат містить елементи з першої множини, що не належать другій): Ім'я_множини_1 - ім'я_множини_2;
перетинання множин; результат містить елементи, спільні для обох множин: Ім'я_множини_1*Ім'я_множини_2;
Для завдання множини використовується так званий конструктор множини: список специфікацій елементів множини, що відокремлюються один від одного комами; список обрамляється квадратними дужками (наприклад, s1:=[ ] - порожня множина, s2:=[3..9,12] - множина складається з чисел від 3 до 9, та числа 12). Специфікаціями елементів можуть бути константи або вирази базового типу, а також інтервальний тип того ж базового типу.
Зауваження: Елементи множини зберігаються у пам’яті неявно, тобто до окремого елементу множини можливості звернутися не існує. Тому процедури введення та виведення не можуть в якості параметрів використовувати множину чи окремі її елементи. У Прикладі демонструється прийом, як за допомогою циклу та операції in реалізувати “виведення елементів множини на екран” (тобто, псевдовиведення, виводяться значення, що співпадають з елементами множини). Цілком зрозуміло, що у множині не може зберігатися два елементи з одним і тим значенням.