4.2. Теми рефератів

Теми рефератів:

1. Культурна глобалізація: історичні форми, прояви, інфраструктури.

2. Універсальні цінності та національна ідентичність.

3. Глобалізація та навколишнє середовище.

4. Глобальна фінансова система.

5. Вплив глобалізації на сучасні політичні системи: позитиви і негативи.

6. Альтерглобалізм і антиглобалістична боротьба.

7. Зовнішня політика та зовнішньополітичний процес: складові, сутність.

8. Прийняття зовнішньополітичних рішень політичними лідерами.

9. Миротворчі операції як засіб допомоги конфліктуючим сторонам: позитиви та негативи.

10. Сучасні неурядові організації та їх роль у світовій політиці.

11. Нові актори міжнародних відносин.

12. Сучасні проблеми міжнародного права.

13. Міжнародна безпека – сутність, сучасне теоретичне обґрунтування.

14. Воєнна безпека. Нерозповсюдження зброї масового знищення.

15. Проблеми контролю за виробництвом та продажем зброї.

16. Національна специфіка переговорного процесу.

17. Парадипломатія в сучасній світовій політиці.

18. Інтернет та світова політика.

19. Сайт WikiLeaks  і викриття міжнародних та національних проблем.

20. Сучасні міжнародні конфлікти: тенденції і проблеми їх вирішення

21. Національні школи теорії міжнародних відносин.

22. Теоретичні напрямки школи реалізму.

23. Роль ідеологічного фактору в сучасній світовій політиці.

24. Католицька церква в сучасних міжнародних відносинах.

25. Ісламський фактор і світова політика.

26. Зовнішня політика України: аналіз етапів.

Екзаменаційні питання

1. Визначте предметні галузі: світової політики, міжнародних відносин, світового політичного процесу.

2. Визначте рівні аналізу і методи досліджень світової політики.

3. Визначте та охарактеризуйте традиційних і нових акторів світової політики.

4. Охарактеризуйте діяльність транснаціональних корпорацій в сучасній світовій політиці.

5. Охарактеризуйте и класифікуйте сучасні міжнародні організації.

6. Класифікуйте і охарактеризуйте міжнародні міжурядові організації.

7. Проаналізуйте діяльність ООН в світовій політиці. Визначте основні проблеми цієї організації.

8. Європейський Союз - сучасний гравець світової політики

9. Назвіть і охарактеризуйте нових акторів світової політики.

10. Охарактеризуйте и класифікуйте міжнародні неурядові організації.

11. Держава – головний суб’єкт міжнародних відносин. Класифікація держав.

12. Основні концептуальні підходи до аналізу світової політики.

13. Наукові спори в теорії МВ: Сутність, ініціатори, проблеми вирішення.

14. Природа міжнародних відносин в теорії політичного реалізму.

15. Ліберально-ідеалістична парадигма в теорії міжнародних відносин.

16. Неомарксистська теорія про природу міжнародних відносин.

17. Модерністський та постмодерністський підхід в теорії МО.

18. Загальні положення про природу міжнародних відносин, які приймаються представниками всіх парадигм.

19. Глобальні процеси формування нової системи міжнародних відносин.

20. Глобалізація: поняття, сутність, теоретичне обґрунтування. Шляхи світового розвитку в умовах глобалізації.

21. Глобалізація і національний суверенітет держав.

22. Наслідки глобалізації: економічні, політичні, культурні.

23. Ідеологія як форма політичного знання: поняття, рівні. Державна ідеологія і формування зовнішньополітичного курсу.

24. Зовнішня політика: поняття, сутність, аспекти розгляду.

25. Теоретичні напрямки розгляду зовнішньої політики держави та зовнішньополітичного процесу.

26. Взаємозв’язок внутрішньої і зовнішньої політики: теоретичне обґрунтування і сучасне становище.

27. Прийняття зовнішньополітичних рішень державою.

28. Національно-державний інтерес як об’єктивна і суб’єктивна категорія міжнародних відносин.

29. Національний суверенітет: поняття, класифікації. Формування національної стратегії держави.

30. Міжнародне право: поняття, особливості, функції.

31. Класифікація норм міжнародного права, нормо творення.

32. Міжнародне право, зовнішня політика та дипломатія, як взаємопов’язані категорії. Співвідношення міжнародного і внутрішньодержавного права.

33. Принципи міжнародного права. Проблеми їх реалізації в сучасних світових умовах.

34. Умови виконання механізму колективного забезпечення міжнародного миру та безпеки в сучасних міжнародних відносинах.

35. Релігія та міжнародні відносини: міжнародно-правовий аспект та діяльність церков.

36. Ісламський фундаменталізм та світова система.

37. Національна та міжнародна безпека: теоретичне обгрунтування.

38. Міжнародна безпека і сучасні міжнародні відносини. Правові засади міжнародної безпеки.

39. Нові виміри відносин Північ – Південь. Теорії розвитку та відсталості в сучасній політичній науці.

40. Соціально-економічне та політичне положення Півночі - Півдня, Півдня – Півдня.

41. Воєнний фактор в сучасних міжнародних відносинах. Проблеми контролю за зброєю масового знищення.

42. Основні теоретичні підходи до дослідження міжнародних конфліктів.

43. Міжнародний конфлікт: поняття, класифікація.

44. Стадії та фази розвитку конфлікту; його розширення та ескалація.

45. Третя сторона в урегулюванні міжнародного конфлікту: типи, функції, засоби впливу.

46. Багатоманітність посередництва. Посередництво держав, міжнародних організацій, приватних осіб.

47. Основні принципи і фази урегулювання конфліктів.

48. Переговорний процес: етапи, особливості проведення, тактичні засоби.

49. Комунікація та міжнародні відносини: правовий аспект та основні проблеми.

50. Футурологічне бачення міжнародних відносин. Політичний прогноз С. Хантінгтона (“Зіткнення цивілізацій ”).

51. Футурологічне бачення міжнародних відносин. Політичний прогноз О.Тоффлера (“Футурошок”, “Здвиг влади: знання, багатство, сила на порозі ХХI ст., «Третя хвиля»).

52. Проблема “кінця історії ” за Ф.Фукуямою (“Кінець історії ?”).

53. Геостратегія для Євразії за З.Бжезинським (“Велика шахова дошка ”).

54. Значення феномену західництва за О.Зино´євим

55. Політичний прогноз О.С.Панаріна (“Глобальне прогнозування ”).

56. Україна в системі міжнародних відносин. Пріоритети зовнішньополітичної діяльності України.

57. Формування зовнішньополітичної стратегії країнами Близького та Середнього Сходу.

58. Міжнародні відносини у Південно-Східної і Центральної Азії.

59. Нова система взаємовідносин в ЄС.

60. Зовнішньополітична стратегія США в сучасній світовій політиці.

61. Латинська Америка в сучасних міжнародних відносинах.

62. Міграційні процеси: історичні форми та сучасні моделі.

5.2. Критерії оцінювання знань

Оцінка за шкалою ECTS	Оцінка по 100 бальній шкалі, яка використовується в ДонНУ	Оцінка по національній шкалі
А	90-100	5 (відмінно)
В	80-89	4 (добре)
С	70-79	4 (добре)
D	60-69	3(задовільно)
Е	50-59	3(задовільно)
FX	30-49	2(незадовільно) З можливістю повторного складання дисципліни
F	0-29	2(незадовільно) Обов’язкове повторне вивчення дисципліни

1. 90 – 100 виставляється у тому випадку, коли відповідь студента має наступні компоненти:

а) повне знання програмного матеріалу з використанням інформації, почерпнутої з додаткових джерел і літератури;

б) матеріал викладено логічно, за планом;

в) відповідь має аргументовані висновки;

г) немає помилок у тлумаченні історичних термінів.

2. 70 – 89 виставляється у тому випадку, коли відповідь студента має наступні компоненти:

а) повне знання програмного матеріалу;

б) матеріал викладено логічно, за планом;

в) висновки достатньо аргументовані;

г) правильне розуміння термінів і понять;

д) відповідь викликає уточнюючі питання, на які студент відповідає не завжди правильно;

е) студент помиляється, виділяючи головні і другорядні питання в матеріалі.

3. 50 – 69 виставляється у тому випадку, коли відповідь студента має наступні компоненти:

а) неповне знання програмного матеріалу;

б) матеріал викладено логічно, аргументовано, послідовно;

в) неповні, але правильні та аргументовані висновки;

г) правильне розуміння термінів методології політичної науки і понять;

д) неправильні відповіді на уточнюючі запитання;

е) помилки у виділенні головного і другорядного в матеріалі.

4. 0 – 49 виставляється у тому випадку, коли відповідь студента має наступні компоненти:

а) майже повне незнання програмного матеріалу;

б) матеріал викладено нелогічно, непослідовно, без плану;

в) неправильні висновки;

г) нерозуміння термінів і понять методології політичної науки;

д) відсутні будь-які відповіді на додаткові запитання;

е) немає розуміння про головне і другорядне в матеріалі.

Оцінка за кожний модуль є результатом отриманих студентом балів за кожний вид роботи.

Студент по закінченні курсу має можливість набрати не менше 50 балів й отримати допуск до іспиту– як інтегрований сумарний показник власної роботи в семестрі.

Студенти які набрали кількість балів менш ніж 50 балів, але до 29 балів мають скласти заборгованість і отримати допуск до іспиту за порядком установленим у даному навчальному закладі.

Студенти, які отримали менш ніж 29 балів мають повторно прослухати курс і отримати можливість мати допуск до іспиту за індивідуальним навчальним планом.

У навчальному семестрі 2 модулі.

Максимальна кількість балів за 2 модулі ( кожний по 25 балів)– 50 балів

Модуль І -

• 10 балів - максимальний бал усіх письмових робіт та виступів на семінарських й практичних заняттях.

• 15 балів – максимальний бал МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ у формі модульної контрольної роботи № 1 після 1 модулю за курсом (пишуть в аудиторії),

Модуль ІІ -

• 10 балів - максимальний бал усіх письмових робіт та виступів на семінарських й практичних заняттях.

• 15 балів – максимальний бал МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ у формі модульної контрольної роботи №2 після 2 модулю за курсом (пишуть в аудиторії),