Модель горизонтальних зв'язків як інструмент інновацій

Впровадження як інноваційна стратегія - це механізми, що забезпечують просунення, ухвалення і реалізацію нових ідей.

Організаційний розвиток (ОР) - це систематизований процес зміни, що використовує досягнення науки про поведінку для поліпшування здоров'я організації і підвищування її продуктивності шляхом розвитку здібності адаптування до змін зовнішнього середовища, поліпшування внутрішніх взаємовідносин і удосконалювання навиків навчання й вирішення проблем. ОР фокусується на людських і соціальних аспектах організації.

Традиційна модель організаційного розвитку

Модель великої інтервенції

Направлення дії

Окрема проблема або група

Вся система

Джерело інформації

Організація

Організація і зовнішнє середовище

Розповсюдження інформації

Обмежене

Широке

Часовий інтервал

Поступова зміна

Швидка зміна

Навчання

О кремі співпрацівники, невеликі групи

В ся організація

Процес зміни

Інкрементна зміна

Швидка трансформація

Причини опору змінам

• Страх перед особистими втратами.

• Відсутність розуміння і довіри.

• Невизначеність - нестача інформації.

• Різні цілі і оцінки поточної ситуації.

Стратегії подолання опору змінам

• Аналіз силового поля.

• Селективне застосування тактик подолання опору змінам.

Концепція аналізу силового поля Курта Левіна припускає, що зміна - це результат боротьби спонукаючих і протидіючих сил.

Спонукаючі сили - асоціюються з проблемами і можливостями, які забезпечують мотивування до змін усередині організації.

Протидіючі сили - це різні перешкоди змінам (нестача ресурсів, протидія менеджерів середнього рівня управління, відсутність необхідних навичок та ін.).

Менеджери, які здійснюють організаційні зміни, повинні:

• Провести ретельний аналіз спонукаючих і протидіючих факторів.

• Посилити роль спонукаючих сил шляхом вибірної нейтралізації протидіючих сил.