
- •Лекція №1 План
- •Складові едитології
- •Контрольні запитання
- •Лекція № 2 План
- •Основні функціональні обов’язки редактора:
- •Контрольні запитання
- •Список рекомендованої літератури
- •1.Партико з.В. Загальне редагування: нормативні основи. – Львів: Афіша, 2006. – 416с.
- •Лекція № 3 План
- •Контрольні запитання
- •Список рекомендованої літератури
- •Лекція № 4 План
- •Олександр Опанасович Потебня
- •Пантелеймон Олександрович Куліш
- •Василь Григорович Кричевський
- •Григорій (Георгій) Іванович Нарбут
- •Микола Омелянович Макаренко
- •Олексій Олексійович Сидоров
- •Контрольні запитання
- •Список рекомендованої літератури
- •Лекція № 5 План
- •Контрольні запитання
- •Список рекомендованої літератури
- •Лекція № 6 План
- •Контрольні запитання
- •Список рекомендованої літератури
- •Лекція № 7 План
- •Етапи редакційно-видавничого процесу.
- •Контрольні запитання
- •Список рекомендованої літератури
- •Лекція № 8 План
- •Контрольні запитання
- •Список рекомендованої літератури
- •Лекція № 9 План
- •Контрольні запитання
- •Список рекомендованої літератури
- •Лекція № 10 План
- •Переставлення
- •Видалення
- •Вставлення
- •Спеціальні методи
- •Скорочення
- •Опрацювання
- •Перероблення
- •Контрольні запитання
- •Список рекомендованої літератури
- •Лекція № 11 План
- •Контрольні запитання
- •Список рекомендованої літератури
- •Лекція № 12 План
- •Контрольні запитання
- •Список рекомендованої літератури
- •Лекція № 13 План
- •Список рекомендованої літератури
- •Лекція № 14 План
- •Контрольні запитання
- •Список рекомендованої літератури
- •Лекція № 15 План
- •Контрольні запитання
- •Список рекомендованої літератури
- •Лекція № 16 План
- •Контрольні запитання
- •Список рекомендованої літератури
- •Лекція № 17 план
- •Головні ознаки класифікації сучасних видавництв
- •Порядок створення видавництва
- •Порядок реєстрації видавництва
- •Типові структури видавництв
- •Контрольні запитання
- •Список рекомендованої літератури
- •Лекція № 18 план
- •Контрольні запитання
- •Список рекомендованої літератури
- •Лекція № 19 план
- •Поняття "видавнича продукція"
- •Періодичність
- •Характер інформації
- •Наукові та науково-популярні видання
- •Офіційні та нормативні виробничо-практичні видання
- •Навчальні видання
- •Довідкові видання
- •Рекламні видання
- •Літературно-художні видання
- •Знакова природа інформації
- •Матеріальна конструкція
- •Мовна ознака
- •Повторність випуску
- •Інші критерії
- •Контрольні запитання
- •Список рекомендованої літератури
- •Лекція № 20 план
- •Контрольні запитання
- •Список рекомендованої літератури
- •Лекція № 21 план
- •Контрольні запитання
- •Список рекомендованої літератури
- •Лекція № 22 план Стосунки видавництва і поліграфічного підприємства
- •Список рекомендованої літератури
- •Лекція № 23 план Основні етапи роботи видавця з поліграфічним підприємством
- •Від ченців-книгонош - до мережі дистрибуції друкованих видань
- •Список рекомендованої літератури
- •Лекція № 24 план
- •1.Маркетинг і промоція.
- •2. Складові системи продажу друкованих видань у ринкових умовах
- •Список рекомендованої літератури
- •Лекція № 25 план Стосунки видавництв і реалізаторів
- •Список рекомендованої літератури
- •Лекція № 26 план Правове регулювання стосунків між видавцями, авторами, поліграфістами, реалізаторами
- •Список рекомендованої літератури
- •Лекція № 27 план
- •Список рекомендованої літератури
Олександр Опанасович Потебня
Народився 28 вересня 1835 року на хуторі Маневр біля с. Гаврилівка Роменського району Сумської області у дворянській сім`ї. Після гімназії закінчив юридичний та філолого – історичний факультет Харківського університету. У 1860 році захистив дисертацію і отримав магістра слов’янської мови. Основна праця «Мысль и язык». Він уперше ввів і описав теорію значень слова , вказавши на об’єктивне та суб’єктивне значення. Помер у грудні 1891 року.
Пантелеймон Олександрович Куліш
Народився у серпні 1819 року у містечку Воронеж Глухівського повіту, зараз Шостенського району Сумської області.
Відомий український видавець і редактор, який досконало знав українську мову.
Після гімназії навчався у Київському університеті. Він вперше видавав перший український щомісячник «Основа». Багато зробив у питанні визначенні норм української літературної мови. У 1857 році видав граматику, яка стала основою фонетичного правопису «кулішівка». Помер у лютому 1887 року. Серед видатних оформлювачів книги, осібне місце належить уродженцям Сумщини: Василю Кричевському, Григорію Нарбуту, Миколі Макаренку і Олексію Сидорову.
Василь Григорович Кричевський
Народився на Сумщині в родині повітового фельдшера в селі Ворожба. Найбільше він був причетний своєю творчою працею до малярства, архітектури, ужиткового мистецтва, театру, кіно. Він працював над обкладинками до альбому «Українське мистецтво» (1913 - 1926), для альбомів малюнки до поеми Котляревського «Енеїда», для збірки есе на тему літератури та мистецтва В. Горленка «Одблески», до збірки лірики «Контрасти» Г. Чупринки, до статей М. Грушевського, які стосувалися українського національного руху. У своїх роботах В. Кричевський використав варіації стрижневого мотиву народного мистецтва – дерева життя. Композиційним центром зображення майстер робив коло чи овал в осерді дерева, де розміщував видавничу марку або герб – тризуб. При оформленні обкладинки зверху розміщував орнамент, а знизу надписи з ретельно вибраними шрифтами. Помер у Венесуелі.
Григорій (Георгій) Іванович Нарбут
Народився в лютому 1886 року на хуторі Нарбутівка біля Глухова. Після школи зацікавився книжковою ілюстрацією – геральбікою (герби). Зробив багато ілюстрацій до казок, поем, української абетки 1917 року. Працюючи у Петербурзі у журналі «Гербовод» створив багато гербів, малюнків до книжок. Брав участь у створенні символіки УНР, виконав ескізи грошових гривень, поштових марок, цінних паперів української держави. Окрім цього він створював екслібриси. Помер у травні 1920 року. Похований у Києві.
Микола Омелянович Макаренко
Народився 1877 року в селі Москалівка Роменського повіту. Після закінчення Лохвицької гімназії навчався у Петербурзькому Центральному училищі технічного малювання ім. Барона А.Л. Штиглиця, археологічному університеті. Він займався створенням декоративних елементів: ініціалів, орнаментальних заставок, кінцівок. Створив понад 3 000 графічних малюнків, ілюстрацій до наукових праць. Оформив, зокрема, книги «Історія українського орнаменту» (Павлуцький, 1927), «О чём говорять забытые могилы» (Абрамова, 1917р.). Також займався екслібрисом. Микола Макаренко помер у 1937 році (розстріляний за участь у кадетській анархічній організації).