Контрольні запитання

Поняття "видавнича продукція".

• Періодичність.

10. Характер інформації.

11. Знакова природа інформації.

12. Матеріальна конструкція.

13. Мовна ознака.

14. Формат.

15. Повторність випуску.

Список рекомендованої літератури

1.Партико З.В. Загальне редагування: нормативні основи. – Львів: Афіша, 2006. – 416с.

2.Мильчин А.Э. Методика редактирования текста. – М.: Логос, 2005. – 524с.

3.Тимошик М. Книга для автора, редактора, видавця: Практичний посібник. – К.: НВЦ НКМ,2006. – 559с.

4.Сикорский Н.М. Теория и практика редактирования. – М.: Высшая школа, 1980. – 328с.

5.Капелюшний А.О. Редагування в засобах масової інформації. – Львів: ПАІС,2005. – 304с.

Лекція № 20 план

1. Основні розмірні та кількісні параметри видань.

2. Формати видань.

3. Обсяги видань.

4. Обсяги редакторської роботи.

У своїй праці редакторові будь-якого видавництва чи видавничого підрозділу часто доводиться розв’язувати далеко не другорядні питання, пов’язані з розмірними характеристиками того чи іншого виду видавничого продукту.

На їх формування впливають такі складники:

1. Ширина й висота видання в цілому (формат видання)

2. Ширина й висота набраних шпальт (формат сторінки)

3. Кількість рядків та знаків у рядку

4. Кількість колонок на шпальті

5. Загальний обсяг усього текстового та ілюстративного матеріалу (знаки, квадрати, сторінки, аркуши)

6. Величина шрифтів.

Знаючи характеристики цих складників можна легко з’ясувати співвідношення кількості сторінок авторського та видавничого (після редагування) оригіналів із кількістю сторінок майбутнього оригінал-макету. Це вже дає можливість досвідченому редакторові зрозуміти навіть без допомоги спеціаліста спец.служби скільки паперу потрібно на майбутнє видання, визначити оптимальний вид оправи чи обкладинки, суму витрат на придбання матеріалів та оплату поліграфічних послуг.

Основні розмірні та кількісні параметри видання умовно можна поділити на:

1. Формати видання

2. Обсяги видань

3. Об’єм редакційної роботи

Формати видань.

Форматом видання прийнято вважати розмір за шириною й висотою, що склався після обрізування видання з трьох сторін.

Для досягнення певного формату видання з метою зменшення відходів після його обрізування світова видавнича практика виробила такі основні способи складання аркушів паперу: англ.. in folio, аркуш згинався один раз навпіл (текст, що друкувався з обох боків мав таким чином 4 сторінки, а одна сторінка – ¼ доля аркуша), in quarto – аркуш згинався вдвічі (виходило 8 сторінок, а одна сторінка – 1/8 доля аркуша), in octavio – згинався в 4 рази (за умов другу з обох боків виходило 16 сторінок, а одна сторінка – 1/16 доля аркуша).

На вибір формату видання впливають такі чинники – обсяг видання, вид видання, читацька адреса, формат паперу, на якому друкуватиметься наклад, можливості конкретної друкарні і вимоги держ стандарту.

Обираючи формат журнального видання, його засновник має бути добре обізнаним у питаннях, які стосуються класифікації цього виду видавничої продукції бодай за двома найголовнішими ознаками: зміст і читацьке призначення.

Обсяг видання.

Поняття обсягу, як і формату видання, криється в його кількісній характеристиці.

Найперша – це число сторінок або колонок. Професійними ж означеннями такої характеристики є різні види аркушів.

1. Паперовий

2. Фізичний друкований

3. Умовний друкований

4. Авторський

5. Обліково видавничий

Обсяг видання – це його кількісна характеристика, виражена певним числом аркушів, сторінок чи колонок.

1. Паперовий – виготовлений з рослинних або штучних волокон і доведений до певних розмірів листоподібний матеріал, призначений для різних цілей, здебільшого для друкування текстів чи ілюстрацій.

2. Друкований (з фізичної точки зору) – це площа поверхні паперового аркушу певного розміру, призначена для нанесення фарби із заздалегідь виготовленої друкованої форми. Тому такий аркуш ще називають фізичний друкований. На один друкований аркуш можна нанести два відбитки за допомогою фарби. Таким чином, один фізичний друкований аркуш складає половину паперового аркуша. Обсяг книги у фізичних друкованих аркушах визначається поділом загальної кількості сторінок видання на число їх в одному друкованому аркуші. Оскільки, один друкований аркуш – це половина паперового, то останніх буде вдвічі менше.

3. Умовний друкований аркуш – це такий друкований аркуш, який слугує одиницею обліку й зіставлення різних обсягів видань, видрукуваних на паперових аркушах різних форматів й за основу розміру якого взято величину 60х90 см загальною площею 5400 см² .

4. Авторський – це умовна одиниця виміру обсягу створеного автором оригіналу, що складає 40 тис знаків прозового тексту з урахуванням розділових знаків та прогалин між словами, або 700 рядків віршованого тексту, або 3 тис см² площі ілюстраційного матеріалу.

5. Обліково-видавничий – це умовна одиниця виміру обсягу власне авторського, а також доданого видавництвом іншого текстового чи ілюстративного матеріалу, куди входить вся службова частина видання. Він становить 40 тис знаків прозового тексту з урахуванням розділових знаків та прогалин, або 700 рядків віршованого тексту, або 3 тис см² площі ілюстраційного матеріалу. Рекламний текст сюди не входить.