Практична робота №3 Вибір посадок для підшипників кочення
Варіанти |
Умовне визначення підшипника |
Клас точності підшипника |
Умови роботи |
1 |
200 |
0 |
Обертається вал, корпус нерухомий |
2 |
202 |
0 |
|
3 |
204 |
6 |
|
4 |
206 |
6 |
|
5 |
208 |
6 |
|
6 |
210 |
0 |
|
7 |
212 |
6 |
|
8 |
214 |
0 |
|
9 |
216 |
0 |
|
10 |
218 |
6 |
|
11 |
220 |
6 |
|
12 |
222 |
0 |
|
13 |
224 |
0 |
|
14 |
226 |
0 |
|
15 |
228 |
6 |
|
16 |
230 |
6 |
|
17 |
232 |
0 |
|
18 |
234 |
0 |
|
19 |
236 |
6 |
|
20 |
238 |
6 |
|
21 |
244 |
0 |
|
22 |
318 |
0 |
|
23 |
320 |
6 |
|
24 |
322 |
6 |
|
25 |
326 |
0 |
|
26 |
330 |
0 |
Порядок виконання роботи:
1. Вибрати посадки для внутрішнього та зовнішнього кілець радіального підшипника.
2. Виконати складальне та детальні креслення підшипникового вузла та визначити розміри посадочних місць з вказуванням шорсткості та відхилення форми та розташування поверхонь.
Хід роботи.
Визначити посадки для шарикопідшипника № 312, клас точності підшипника «0». Обертається вал.
1. Визначаємо основні розміри підшипника: d×D×B = 60×130×31 [1] с 24, табл. 2
d – розмір отвору внутрішнього кільця підшипника.
D – розмір отвору зовнішнього кільця.
В – ширина доріжки кочення.
2. Визначаємо характер навантаження кілець підшипника. При радіальному навантаженні, постійному за напрямком і обертанні вала в нерухомому корпусі з таблиці 4.88 [2], с.284, том 2 знаходимо характер навантаження:
Зовнішнє кільце – місцеве;
Внутрішнє кільце – циркуляційне.
3. Визначаємо посадки підшипникового вузла.
3.1. З
таблиці 4.93 [2], с 289, том 2 для навантаженого
зовнішнього кільця Ø130 мм приймаємо
посадку
з
урахуванням характеру навантаження.
3.2. Для
внутрішнього кільця Ø60 мм, що зазнає
циркуляційне навантаження приймаємо
посадку
[2] табл. 4.94
Номер
квалітету визначаємо за класом точності
підшипника, наприклад, для класів 0-го
та 6-го треба брати 6 квалітет для валів
та 7-для отворів. У нашому випадку
приймаємо для вала
,
а для отвору
[2],
табл. 4.87.
4. Визначаємо границі відхилення розміру отвору у корпусі:
Ø130
:
Dmin розмір отвору у корпусі: Ø130+,040
5. Граничні відхилення зовнішнього кільця підшипника [2], табл. 4.83; с.276.
еs = 0; еі = - 18 мкм
зовнішні розміри зовнішнього кільця: Ø130-0,018
6. Визначаємо основні параметри з’єднання .
Найбільший зазор
Найменший зазор
7. Визначаємо граничні відхилення розміру вала
Посадку внутрішнього кільця підшипника на вал виконано в системі отвору, де внутрішнє кільце приймаємо за отвір з’єднання
При посадці на вал : [4], с 208, табл.4.
Ø60 : еs = +21 мкм; еі = +2 мкм
Ø
мм
Розміри отвору внутрішнього кільця підшипника Ø60-0,015 мм [2],табл. 4.84, с. 278.
8. Визначаємо основні параметри з’єднання.
Найбільший натяг
Найменший натяг
9. Будуємо схеми розташування полів допусків, викреслюємо ескіз вузла з’єднання по детально, з постановкою розмірів, граничних відхилень, шорсткості та відхилення форми поверхонь.
Малюнок 3.1. Схема розташування полів допусків підшипникового з’єднання
