Контрольні запитання

1. Охарактеризувати основні чинники які затримують розвиток ринку.

2. Дати характеристику деяких заходів які можуть сприяти розвитку ринку плодів та овочів.

Тема 4. Характеристика способів зберігання свіжої плодоовочевої продукції План лекції

4.1.Характеристика сфери зберігання свіжих плодів та овочів.

4.2. Характеристика способів збереження

Ключові слова: сфера зберігання, сховища, способи збереження, холодильне зберігання, регульоване газове середовище, модифіковане газове середовище.

4.1.Характеристика сфери зберігання свіжих плодів та овочів

До здійснювання переходу до ринкової економіки вважалося, що для рівномірного цілорічного постачання населення міст необхідний запас продукції. При цьому потреба в овоче-, картопле- та фрукто- с­ховищах розраховувалася виходячи з нормативу 90 тонн на 10 000 осіб населення.

До 1988 р. рівень забезпеченості торговельних організацій, рад­госпів і колгоспів України усіма видами сховищ складав приблизно 64 %. З усіх регіонів найбільше були забезпечені: Крим — 93 %, Запорізька, Херсонська області, м. Київ – 91 %, області Донецька — 86 %, Харківська — 77 %, Дніпропетровська — 82 % Миколаївська — 86 %. У той же час ряд областей мали досить низький рівень заможності сховищами. Це області Тернопільська — 18 %, Хмельницька — 29 %, Рівненська — 36 %, Чернігівська — 39 % і т. ін. Тобто області, які не є основними виробниками плодів і овочів

Відсутність гарантованих держзамовлень на закупівлю свіжої пло­доовочевої продукції та фінансових коштів на утримання і віднов­лення матеріально-технічної бази зберігання призвели до того, що основна маса сховищ не використовується. Наприклад, у Донецьку є 20 плодово-овочевих баз із місткістю одночасного зберігання 100 тис. Ці місткості в період 1993 - 1996 років використовувалися всього на 20 %, а ступінь їхнього зносу складала близько 60 % .

Досвід закордонних країн і наукові дослідження свідчать, що еко­номічно доцільно розвивати будівництво сховищ із максимальним їхнім наближенням до місць виробництва. У цьому випадку на 10 - 18 % (у розрахунку; на одну тонну реалізованої продукції) знижують­ся транспортні витрати, на 10 – 12 % скорочуються загальні витрати коштів на зберігання, а втрати продукції при цьому скорочуються на 10 - 15 %. Останнє зумовлено меншим ступенем механічного ушкод­ження продукції при її багатократному навантаженні і розвантаженні і зі скороченням періоду між збиранням і закладанням на зберіган­ня. Так, наприклад, затримка в закладанні й охолодженні плодів призводить, за кожний прострочений день, до скорочення терміну зберігання яблук і, особливо, груш на 10 - 15 днів. Це особливо вияв­ляється для літніх сортів фруктів, а також кісточкових і ягідних культур. Виведення з користування наявної матеріально-технічної бази зберігання не компенсувалося будівництвом сховищ у місцях виробництва плодів, овочів і картоплі. У результаті зберігання свіжої плодоовочевої продукції здійснюється в умовах, що не сприяють ви­сокому виходові стандартних плодів і овочів. Існують наступні мето­ди зберігання: у буртах і траншеях (найменш ефективне), у капіталь­них спеціалізованих і неспеціалізованих сховищах із застосуванням контейнерів або без них, в умовах — модифікованого газового сере­довища (МГС) — у герметичній тарі, з охолодженням або без нього, в умовах регульованого газового середовища (РГС) — найбільш ефек­тивне, але дороге.