3.2. Заходи по стабілізації ринку плодів та овочів

Ринок свіжої плодоовочевої продукції в Україні вимагає постійних досліджень із метою розробки заходів для просування продукції. Це зумовлено мінливою тенденцією в економіці і прибутках населення, інвестиційною політикою держави, розукрупненням і приватизацією підприємств агропромислового комплексу (АПК) та ін.

Аналіз динаміки обсягів виробництва, споживання і продажу свіжих плодів і овочів показує що зниження обсягів продажу неадекватне обсягам їхнього валового збору, але корелює з динамі­кою зростання частки особистих підсобних господарств у загальному обсязі валових зборів, картоплі, овочів і фруктів.

Найбільший товарний попит овочі і фрукти мають у промислово розвинених регіонах, де є високими щільність населення і рівень ур­банізації. Це Київська, Харківська, Луганська, Донецька і Дніпро­петровська області.

За рівнем споживання лідирують Херсонська, Запорізька і Чер­каська області. Найменше споживання відзначається у Львівської, Закарпатській та Івано-Франківській областях.

У даний час місцем реалізації овочів залишаються міські ринки, хоча ціни на них дещо вищі, ніж у магазинах. Тут має значення те, що традиційно споживачі закуповують овочі на ринках. Причина в тому, що на ринки продукція надходить свіжою, має кращий товар­ний вигляд, є можливість вибору. Крім цього, ринкові крамарі більш гнучкі стосовно попиту і пропозиції, що відбивається на роздрібних цінах. Під час масового збирання врожаю і, відповідно, різкого зрос­тання пропозиції, ціни на овочеву продукцію установлюються ниж­че, ніж у торговельній мережі. Тому є об'єктивні причини: ціна вста­новлюється відповідно до рівня цін на даному ринку; відсутній ряд витрат, які властиві роздрібній торгівлі; у магазинів немає можли­вості самостійно встановлювати ціну - її диктує постачальник.

Останнім часом реалізація овочів усе більше зміщується в бік міських і стихійних ринків. При цьому кількість спеціалізованих овочевих магазинів катастрофічно скорочується. Причиною тому є низька прибутковість магазинів. Найбільшим по­питом користується продукція так званого "борщевого набору" - капуста., ріпчаста цибуля. морква, буряк. Однак цей товар має низьку ціну, і навіть великі обсяги продажу не дають можливості покрити накладні витрати.

Роздрібна торгівля овочами зимою і навесні в магазинах дещо "оживає", а літо для овочевих магазинів є практично "мертвим сезо­ном". Відносним виходом є лоткова торгівля — це дає можливість наблизити товар до покупця і скоротити терміни реалізації швидко- п­сувного товару.

Для успішної торгівлі овочами необхідна постійна наявність різно­манітного асортименту всіх видів продукції. У спеціалізованих магази­нах, що існують, асортимент овочів дуже убогий, як правило, він обме­жений присутністю в продажу картоплі, капусти, моркви, ріпчастої цибулі, буряка, а в літній період додаються перець і баштанні культури.

Асортимент овочевих магазинів можна було б розширити відмовив­шись від централізованих постачань, і скористатися послугами приват­них осіб і фермерських господарств, що надасть можливість гнучко підхо­дити до політики ціноутворення і формування асортименту.

Спеціалізовані овочеві магазини поступово викорінюють себе, і варто зробити акцент на створенні овочевих відділів в універсамах і супермаркетах. Але, для того щоб залучити споживача в ці відділи, варто вирішити низку проблем із тарою, упаковуванням і калібру­ванням товару. Відсутність практики упаковування овочів зумовлює низьку популярність їхньої закупівлі в магазинах, тому що в торго­вельному залі овочі, реалізовані на вагу, мають поганий товарний вигляд, сприяють утворенню специфічного запаху, властивого овоче­вим магазинам. Це є відразливим чинником для покупців. Викорис­тання упаковування сприятиме збільшенню термінів реалізації про­дукції, їі цілості, поліпшенню товарного вигляду і прискоренню обслуговування покупців.

На ринку свіжих плодів і овочів відбувається переорієнтування споживачів на продукцію вітчизняного виробництва, що зумовлено також і зростанням курсу долара. Тому споживачі змушені відмовлятися від імпортної продукції. Ця тенденція має всі шанси зберегтися і надалі. Частину імпорту складатимуть овочі, що не виробляються в Україні, або товар, що постачається на ринок у міжсезоння (листопад-квітень), коли деякі види продукції вже розпродані (помідори, огірки, зелень), а тепличні овочі на ринок ще не надійшли.

Велике значення у просуванні товару мають маркетингові дослід­ження про купівельну спроможність населення. Вони довели, що цитрусові та тропічні не є про­дуктами повсякденного попиту.

У останні роки все більшим попитом користується екологічно без­печна продукція, у тому числі свіжі плоди й овочі. Основними моти­вами придбання екологічно чистої плодоовочевої продукції є захист дітей, різні захворювання, харчова цінність. При цьому число спо­живачів, зацікавлених у придбанні такої продукції, складає на фрукти 67,3, на овочі 72,1 % (від числа опитаних). Звичайно, така про­дукція дорожче, однак попит на неї відносно стійкий у межах підви­щення рівнів ціни від 1,2 до 1,4 раза