Київський національний університет імені Тараса Шевченка

юридичний факультет

Кафедра теорії та історії держави і права

Укладачі: к.ю.н., доц. Малишев Б.В.

к.ю.н. доц. Цвєткова Ю.В.

Порівняльне правознавство

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

для студентів спеціальності 6.030401 «Право»

Затверджено

на засіданні кафедри

Протокол № 7

від „25” грудня 2008 р.

Декан факультету

________ Гриценко І.С.

Київ - 2009

Науково-методичний комплекс із спецкурсу: “Порівняльне правознавство” для студентів 5-го курсу юридичного факультету

Укладачі: к.ю.н., доц. Малишев Б.В.

к.ю.н. доц. Цвєткова Ю.В.

Рецензенти: д.ю.н., проф. Безклубий І.А.

к.ю.н., проф. Котюк В.О.

Затверджено: кафедрою теорії та історії держави і права юридичного факультету:

Протокол № 2 від 25 вересня 2008р.

Рекомендовано до друку: рішенням Методичної комісії юридичного факультету

“____” ____________2008р.

ЗМІСТ

ПЕРЕДМОВА 4

ЗАСТОСУВАННЯ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЇ СИСТЕМИ ДЛЯ КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ 6

Лекційний курс та плани семінарських занять Частина 1 8

Частина 2 12

Орієнтовні теми для рефератів та доповідей 18

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ 19

ПЕРЕЛІК КОНТРОЛЬНИХ ПИТАНЬ 20

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 23

Передмова

Вивчення порівняльного правознавства, історії зародження та розвитку права, особливості західної та східної правової традиції в сучасних умовах існування України та її євроінтеграційних тенденцій розвитку є важливою умовою еволюції її правової системи.

Курс „Порівняльне правознавство” розрахований на студентів-бакалаврів, які навчаються на юридичних факультетах вищих навчальних закладах на здобуття кваліфікації магістр правознавства.

Курс охоплює часові рамки з ІІІ тисячоліття до н.е. до сьогодення. Протягом цього часу розглядаються загальні тенденції еволюції західної та східної традицій права та зародження, формування та перспективи розвитку правових сімей сучасності.

Предметом курсу є дослідження загальних закономірностей зародження, еволюційного розвитку правових систем, галузей та інститутів права держав, аналіз відомих дослідникам пам’яток права, усвідомлення студентами нерозривності європейсько-правової та світової традицій, яка має беззастережний вплив на формування правової системи України.

Навчальний курс пов’язаний з такими дисциплінами як „історія держави і права зарубіжних країн”, „звичаєве право”, „право Європейського Союзу”.

Метою курсу є заглиблене вивчення світової правової спадщини, тенденцій та закономірностей її розвитку та її відповідний вплив на формування правової системи України.

Спеціальний курс складається з двох частин. В першій частині викладач повинен визначити основні тенденції розвитку права в кожний період з історії формування правових традицій та правових сімей, показати чинники, що впливають на його специфіку, ознайомити студентів з найяскравішими джерелами пам’ятками права. Друга частина присвячена остаточному формуванню правових сімей сучасності, доктринам їхнього розмежування, особливостям, тенденціям та перспективам їхнього розвитку.

Протягом семінарських занять студенти повинні не тільки самостійно визначити зазначені тенденції, а й показати свої власні наукові можливості, проаналізувавши одну чи декілька джерел пам’яток права.

При проведенні семінарських занять для студентів магістрів можливе відхилення від запропонованого плану семінарських занять у випадках підготовки студентами-магістрами самостійних наукових доповідей по загальній тематиці курсу.

Курс „Порівняльне правознавство” розрахований на 38 годин теоретичних та 16 годин практичних занять. Так як курс викладається магістрам, на нашу думку є необхідною самостійна наукова робота студентів у вигляді написання рефератів та підготовки доповідей з зазначеної тематики.

ЗАСТОСУВАННЯ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЇ СИСТЕМИ

ДЛЯ КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Навчальна нормативна дисципліна “Звичаєве право” викладається за кредитно-модульною системою організації навчального процесу (КМСОНП).

Дана система запроваджується з метою удосконалення системи контролю якості знань студентів, сприяння формуванню системних та систематичних знань, ритмічної самостійної роботи впродовж семестру, підвищення об’єктивності оцінювання знань та адаптації до вимог, визначених Європейською системою залікових кредитів (ECTS).

Оцінювання знань студентів повинно сприяти реалізації низки завдань, зокрема:

• підвищення мотивації студентів до системного навчання впродовж семестру та навчального року, переорієнтація їх цілей з отримання позитивної оцінки на формування системних, стійких знань, умінь та навичок;

• відповідність переліку, форм, та змісту контрольних заходів вимогам КМСОНП;

• відкритість контролю, яка базується на ознайомленні студентів на початку вивчення дисципліни переліком, формами та змістом контрольних завдань, критеріями та порядком їх оцінювання;

• подолання елементів суб’єктивізму при оцінюванні знань, що забезпечується виконанням індивідуальних завдань із застосуванням модульної системи оцінювання, іспиту;

• розширення можливостей для всебічного розкриття здібностей студентів, розвитку їх творчого мислення, та підвищення ефективності навчального процесу.

Ця дисципліна вивчається протягом одного семестру та складається з двох змістовних модулів (ЗМ). По завершенню курсу студенти в другому семестрі складають іспит.

Оцінювання знань студентів здійснюється шляхом виконання індивідуальних завдань, які включають поточний (модульний ЗМ1, ЗМ2), підсумковий (КПМ) та семестровий (СК) контроль.

Результати контрольних завдань оцінюються за 100–бальною системою.

За результатами оцінювання змістовного модуля студентам виставляються бали.

Максимальна кількість балів, що може набрати студент у першому семестрі за один ЗМ дорівнює 20-ти балам. За два змістовних модулі студент може одержати максимум 40 балів (по 20 балів за кожний ЗМ), які додаються до наступних максимально можливих 60 балів, що одержуються ним за комплексний підсумковий модуль (залік) (КПМ).

Результати кожної форми контролю оцінюються, як правило, за 100-бальною шкалою

Параметри	Змістовний модуль 1 (ЗМ1)	Змістовний модуль 1 (ЗМ1)	Комплексний підсумковий модуль (КПМ)	Разом (підсумкова оцінка (СК))
Оцінка в балах	0 - 20	0 - 20	0 - 60	0 - 100

і мають такі складові:

• поточний контроль:

  • усна відповідь – до 15 балів (до 5 балів на кожному семінарському занятті);

  • доповнення – до 10 балів (до 2-3 бали на кожному семінарському занятті);

  • виконання домашніх індивідуальних завдань – до 5 балів (до 5 балів за домашнє індивідуальне завдання);

• підсумковий контроль:

  • до 60 балів. На залік виносяться вузлові питання, типові і комплексні задачі, що потребують творчої відповіді та вміння синтезувати отримані знання і застосовувати їх при вирішенні практичних завдань.

Приклад розрахунку оцінки знань студента:

12 балів ЗМ₁ + 10 балів ЗМ₂ + 60 балів КПМ = 82 бал – оцінка знань студента за семестр.

За шкалою оцінювання зазначена кількість балів відповідає оцінці 4 – „добре”.

Орієнтовні форми контролю знань на семінарських заняттях та їх оцінка:

• доповідь (виступ на задану тему) – до 5 балів;

• доповнення доповіді – до 3 балів;

• експрес опитування – до 2 балів;

• колоквіум – до 4 балів;

• самостійна робота – до 4 балів;

• домашня робота – до 5 балів;

• есе (короткі відповіді на запитання) – до 3 балів;

• тестування (з набору суджень вибрати вірні) – до 3 балів;

• реферат (змістовна письмова робота на задану тему з аналізом літератури та висновками) – до 5 балів;

• участь в дискусії – до 2 балів;

• анотація наукової статті, монографії, підручника – до 3 балів;

• рецензія на наукову статтю, монографію, підручник – до 5 балів;

• наукова стаття (з вимогами, що ставляться до написання наук. ст. ВАКом) – до 5 балів;

• підсумкова контрольна робота - до 5 балів.

 

• оцінка семестрового контролю (підсумкова оцінка (СК)) розраховується за формулою):

СК= к₁ * ЗМ1(Оцінка в балах)+ к₂ * ЗМ2(Оцінка в балах) + к₃ * КПМ(Оцінка в балах)

У випадку відсутності студента на лекції або семінарському занятті він зобов’язаний відпрацювати пропущене заняття через усне опитування в поза аудиторний час (час консультацій викладача) або відпрацювати пропущене заняття шляхом написання реферату на тему, задану викладачем (але не більше половини від загальної кількості лекцій та семінарських занять). Невідпрацьовані заняття вважаються незданими і за них не нараховується оцінка в балах.

Таким чином, за цю дисципліну студентом може бути отримано максимально 100 балів. У підсумку, оцінені за 100-бальною системою, знання студента відображаються у заліковій книжці, за шкалою оцінювання, що наведена нижче. Підсумкова оцінка з дисципліни в балах (шкала Київського національного університету (КНУ) імені Тараса Шевченка) переводиться у чотирибальну (національну) шкалу.

Шкала оцінювання

За шкалою університету 100-бальн. система	Оцінка за національною шкалою та шкалою університету
90 – 100	відмінно	5
75 – 89	добре	4
60 – 74	задовільно	3
0 – 59	незадовільно	2

ЛЕКЦІЙНИЙ КУРС ТА ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ