- •Тестові завдання з курсу «мікроекономіка»
- •Модуль і
- •Тема 1. Предмет і метод мікроекономіки рівень 1
- •Тема 2. Теорія граничної корисності і поведінка споживача рівень 1
- •Тема 4. Аналіз поведінки споживача на ринку товарів рівень 1
- •5. Якщо карта кривих байдужості індивіда не задовольняє припущення про спадний характер граничної норми заміщення, то:
- •6. Підвищення доходу індивіда без змін відносних цін буде:
- •8. Якщо ціна товару х зменшується, то бюджетне обмеження:
- •9. Збільшення доходу споживача з 500 до 650 грн. Спричинило до зростання попиту на товар із 12 до 16 одиниць. Цей товар є:
- •10. Крива «дохід-споживання»
- •11. Криві Енгеля ілюструють
- •12. Крива «ціна-споживання»
- •13. Ефект заміни за Хіксом полягає у
- •14. Ефект доходу за Хіксом визначається тим, що відбувається
- •15. Ефект заміни за Слуцьким проявляється у наступному:
- •16. На відміни від моделі Слуцького у моделі Хікса:
- •17. Ефекти заміщення і доходу визначають:
- •18. Коли ціна якісного товару знижується, то:
- •Тема 9. Ринок досконалої конкуренції рівень 1
- •11. Встановлення урядом мінімальної ціни є неефективним засобом державної політики через те, що:
- •18. У короткостроковому періоді
- •19. Крива ринкової пропозиції у короткостроковому періоді є
- •Тема 10. Монопольний ринок рівень 1
Тема 4. Аналіз поведінки споживача на ринку товарів рівень 1
1. Вечеря у кафе обходиться споживачу у 40 грн., а відвідання боулінг-клубу – 100 грн. коли споживач максимізує корисність, то гранична корисність від вечері в кафе для нього становить 8 ютилів. Чому дорівнюватиме при цьому його гранична корисність від відвідування боулінг-клубу?
а) 3,2;
б) 20;
в) 50;
г) 500;
д) всі відповіді - невірні.
2. «Якщо індивід прагне максимізувати корисність від споживання, він або вона має витрачати весь доступний дохід…» Це твердження припускає
що заощадження - неможливе;
що цей індивід не насичений жодним із товарів;
що кожен із товарів – якісний;
вірно 1) і 2).
3. Припустимо, що для індивіда MRS=2 (x – бутерброд, y – сік). Тобто при поточному споживчому виборі він або вона бажає відмовитися від 2-х стаканів соку в обмін на додатковий бутерброд. Припустимо також, що ціна бутерброду грн., а соку - грн. Тоді для підвищення корисності індивід має:
купувати більше бутербродів і менше соку;
купувати більше соку і менше бутербродів;
не змінювати поточний обсяг споживання;
всі відповіді – невірні.
4. Припустимо, що за поточного рівня споживання гранична корисність індивіда від додаткового млинця (y) – 10 ютилів, тоді як гранична корисність від додаткової склянки молока (x) – 2 ютилі. Тоді MRS (молока для млинців) – тобто кількість млинців, від яких індивід бажає відмовитися в обмін на додаткову склянку молока, становить:
-
а) 5;
б) 2
в) 0,5;
г) 0,2.
5. Якщо карта кривих байдужості індивіда не задовольняє припущення про спадний характер граничної норми заміщення, то:
індивід не максимізує корисність;
індивід не купуватиме жодної одиниці товару х;
точки дотику кривих байдужості з бюджетним обмеженням можуть не бути точками максимізації корисності;
бюджетне обмеження не може дотикатися до відповідної кривої байдужості.
6. Підвищення доходу індивіда без змін відносних цін буде:
обертати бюджетне обмеження навколо осі х;
зміщувати криві байдужості вправо;
зміщувати бюджетне обмеження паралельно вправо;
обертати бюджетне обмеження навколо осі у.
7. Нахилом лінії бюджетного обмеження є:
-
а) відношення цін ;
б) від’ємне відношення цін ;
в) відношення доходу до ціни товару у ;
Г) всі відповіді - невірні.
8. Якщо ціна товару х зменшується, то бюджетне обмеження:
зміщується паралельно праворуч;
зміщується паралельно ліворуч;
обертається за годинниковою стрілкою навколо точки перетину з віссю х;
обертається проти годинникової стрілки навколо точки перетину з віссю у.
9. Збільшення доходу споживача з 500 до 650 грн. Спричинило до зростання попиту на товар із 12 до 16 одиниць. Цей товар є:
неякісним;
товаром Гіффена;
першої необхідності;
розкошу.
10. Крива «дохід-споживання»
сполучає всі точки рівноваги споживача, пов’язані зі зміною ціни одного з товарів, з її допомогою будується крива індивідуального попиту;
сполучає всі точки рівноваги споживача, пов’язані зі зміною доходу споживача, з її допомогою будується крива Енгеля;
сполучає всі точки рівноваги споживача, пов’язані зі зміною цін всіх товарів, що споживаються, з її допомогою будується крива індивідуального попиту;
сполучає всі точки рівноваги споживача, пов’язані зі зміною доходу споживач, з її допомогою будується крива ринкового попиту.