А. Р. Лурия выделяет 3 функциональных блока в деятельности мозга.

Первый блок включает подкорковые образования (образования верхнего ствола и лимбической области). Он обеспечивает нормальный тонус коры и ее бодрствование состояние.

Другий блок включає кору задніх відділів великих півкуль, здійснює прийом, переробку і зберігання чуттєвої інформації, що отримується із зовнішнього світу, є основним апаратом мозку, що здійснює пізнавальні(гностичні) процеси.

У його структурі виділяються первинні, вторинні і третинні зони. Первинні зони - це проекційні зони кори, нейрони яких мають надзвичайно високу специфічність. У них відбувається прийом чуттєвої інформації від певних органів чуття.

Над апаратами первинних зон кори надбудовані вторинні зони, які здійснюють аналіз збуджень, що отримуються первинними зонами. Вторинні зони, як і первинні, зберігають свою специфічну модальність(зорові, слухові та ін. зони). Первинні і вторинні зони є кірковим відділом того або іншого аналізатора(зорового, слухового та ін.).

Третинні зони є зонами перекриття кіркових відділів аналізаторів, виконують функцію аналізу, синтезування, інтеграції отриманої чуттєвої інформації різних модальностей. На основі їх діяльності відбувається перехід від рівня до оперування зі значеннями слів, складними логіко-граматичними структурами, з абстрактними співвідношеннями.

Третій блок включає кору передніх відділів великих, півкуль(моторну, премоторную і префронтальную області), забезпечує програмування, регуляцію і контроль людської поведінки, здійснює регуляцію діяльності підкіркових утворень, регуляцію тонусу і бодрственного стану усієї системи відповідно до поставлених завдань діяльності.

Мовна діяльність здійснюється спільною роботою усіх блоків. В той же час кожен блок бере певну, специфічну участь в мовному процесі.

1. Основні принципи логопедичної роботи

Система логопедичних впливів може бути сформульована у вигляді наступних положень.

1. Логопедична робота повинна проводитися з урахуванням особи логопата, як її негативних сторін, які повинні бути перевиховати, так і позитивних, які повинні бути використані в процесі компенсації; зокрема, з огляду взаємозумовленість і зв'язок діяльності всіх аналізаторів, використовується залучення здорових аналізаторів для компенсації діяльності неповноцінних .

2. У логопедичну роботу залучається мова людини в цілому: логопед повинен створювати словник, граматичний лад і звукову сторону мови (моторна алалія) навіть при найлегшому мовному порушенні, коли є дефекти вимови тільки деяких звукових груп і окремих звуків, він не може обмежити свою роботу тільки створенням правильного ізольованого звуку, а з точки зору вимови цього звуку переробити і словник (не лука, а рука, що не коска, а кішка. Логопед повинен не тільки домогтися правильної вимови м'яких і твердих приголосних або дзвінких і глухих, але і їх розрізнення, т . тобто підготувати основу для правильної письмової мови.

3. У центрі уваги логопедичної роботи весь час має залишатися найбільш постраждале ланка даного порушення (первинно порушений компонент мови). Так, наприклад, при дислалии і дизартрії це буде звуковимову, при алалії-словник, при заїкання-спокійне, плавне протягом мови і т. д.

4. У залежності від етапів мовного розвитку логопед повинен змінювати свої цільові методичні настанови.

5. У правильно побудованому логопедическом процесі повинні бути враховані закономірності і послідовність нормального як мовного, так і загального психічного розвитку.

6. Організація, форма роботи, який притягається матеріал повинні відповідати віку логопата: в роботу зі школярем бажано швидше включати програмний матеріал і проводити заняття у вигляді шкільних, а з дошкільням використовувати в основному ігрові форми, але все ж будувати свою роботу у вигляді організованих і планових занять.

7. Труднощі логопедичної роботи і терміни її будуть залежати від характеру кожного мовного порушення і від його ступеня. Наприклад, поступовість розвитку звуковимови при дизартрії пов'язана з поступовим ускладненням артикуляційних укладів звуків цієї мови і з поступовим переходом від менш уражених рухів до більш ураженим.

8 Вся робота логопеда повинна бути пройнята психотерапією, яка заснована на розумінні труднощів логопата, на розумінні того, що більшість погано говорять важко переживає свою мовну недостатність - глузування оточуючих, невдачі в навчанні; багато з них вже сумніваються в тому, що вони зможуть подолати свої труднощі.

9. Виховання і перевиховання мови відбувається під цілеспрямованим впливом логопеда, в значній мірі на основі наслідування логопеда, тому особа логопеда і, зокрема, його мова набувають дуже велике значення Копітка, вдумлива робота можлива тільки в тому випадку, якщо логопед щиро любить свою роботу і дітей .

Логопед повинен вміти тонко спостерігати для того, щоб добре знати тих, з ким він працює, тим більше що в процесі роботи їх мовний рівень весь час змінюється, а у зв'язку з цією зміною відповідно змінюються і труднощі й завдання логопедичної роботи. (Так, у роботі з моторним алаліком на першому етапі найбільш важко подолати його мовної негативізм, на другому і третьому етапах наростають труднощі в області словника і граматичної будови і з'являється небезпека виникнення заїкання.)

Логопед повинен добре знати основні мовні порушення і їх перебіг, повинен бути знайомий із сучасним розумінням їх механізмів, повинен знати методику початкового навчання грамоти та математики, тому що саме йому доводиться починати навчання дітей з важкими мовленнєвими порушеннями (дизартрія, алалія, ринолалия і ін ).

Логопедичні заняття проводяться із спеціально підібраними групами або індивідуально.

Мова логопеда повинна бути зразком для наслідування у всіх відносинах: за своїм темпом, дикції, благозвучності, правильності виразів і вимови. Таким чином, логопед не може бути ні заикающимся, ні недорікуватих, він повинен вміти говорити вільно і виразно.

Робота логопеда повинна бути добре оснащена різними посібниками. В якості допомоги в логопедичній роботі служать іграшки, картинки (предметні, сюжетні, серії послідовних картинок), настільні ігри (типу лото, доміно «Хто швидше»), книги (букварі, книги для читання, художня література, підручники для різних класів), таблиці з російської мови. Всі зазначені допомоги логопед використовує в залежності від тієї безпосередньої завдання, яке він ставить перед собою в зв'язку з характером порушення, етапом роботи, інтелектом і загальним розвитком займається. У зв'язку з цим іграшки, картинки, тексти повинні бути спеціально підібрані і згруповані.