- •1. Стенд для проведення лабораторних робіт. Техніка безпеки при проведенні робіт.........................................................................6
- •2. Загальні вказівки по проведенню лабораторних робіт.......8
- •Список використаних джерел............................................................19 додатки. Журнали лабораторних робіт..............................................20
- •Стенд для проведення лабораторних робіт техніка безпеки при проведенні робіт
- •Загальні вказівки по проведенню лабораторних
- •2.1. Робота №1. Випробування нестандартних зразків деревини на поперечний вигин
- •2.1.1 Прилади, інструменти, матеріали
- •2.1.2. Методика виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •2.2. Робота №2. Випробування нестандартних зразків деревини на зминання поперек волокон
- •2.2.1. Матеріали, інструменти
- •2.2.3 Методика виконання роботи
- •Контрольні питання
- •2.3. Робота №3 і №4. Випробування симетричного та не симетричного з'єднань на циліндричних нагелях
- •2.3.1. Матеріали, інструменти, прилади
- •Методика виконання роботи
- •2.3.3 Деякі теоретичні відомості
- •Контрольні запитання
- •2.4. Робота №5. Випробування балки Дерев'ягіна
- •2.4.1. Прилади, інструменти, матеріали
- •2.4.2. Методика виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Список використаних джерел
- •Додатки
- •Лабораторна робота №1 Випробування нестандартних зразків деревини на поперечний вигин
- •Характер руйнування з замальовкою нахилу волокон, сучків
- •Лабораторна робота №2 Випробування нестандартних зразків деревини на зминання поперек волокон
- •4. Висновки по работі
- •Лабораторна работа №3
- •Перевірка відповідності розміщення цвяхів будівельним нормам
- •Розрахункова несуча здатність одного зрізу:
- •Несуча здатність зєднання
- •График зал.- пруж., визначення Nдеф.
- •Коефіціент надійності при пластичному руйнуванні (з´єднання II гр.)
- •Додаток 4 Лабораторна робота №4 Випробування несиметричного з´єднання на нагелях
- •Контрольні запитання.
- •Лабораторна робота №5 Випробування балки Дерев´ягіна в.С.
- •Визначення розрахункового навантаження f на балку
- •Визначення прогинів та крайових напружень, коэфіціента kw
- •Дослідження зсувів у шві за довжиною балки.
- •Обчислення коэфициента Кж
- •Висновки
- •Экспериментальні дані.
Загальні вказівки по проведенню лабораторних
РОБІТ
2.1. Робота №1. Випробування нестандартних зразків деревини на поперечний вигин
2.1.1 Прилади, інструменти, матеріали
Заготовки з деревини довжиною не менш ніж 22h для “довгого” та 7h для “короткого” зразків, де h – висота зразка.
Порода – ялина, сосна або ялиця вологістю W=12-20%.
Металева лінійка чи рулетка з ціною розподілу 1 мм.
Штангенциркуль з погрішністю виміру не більш 0,1 мм за ДСТУ 166.
Апаратура для виміру вологості за ДСТУ 16588.
Прогиномір із ціною розподілу 0,01 мм.
Струна для прогиноміру.
Молоток та цвях діаметром 1,01,5 мм довжиною 3040 мм для закріплення струни до зразка.
2.1.2. Методика виконання роботи
Перелік робіт та методика їх виконання викладені в журналі додатка 1.
Суть методу по визначенню умовної межі міцності при статичному вигині полягає у встановленні руйнівного навантаження та обчисленні умовних напружень.
При визначенні модулів пружності E і G виконуємо випробування “довгого” та “короткого” зразків. Знаходимо прогини зразків у пружній області роботи матеріалу при дотриманні лінійної залежності між навантаженнями й деформаціями. Модулі пружності обчислюємо за формулою Мора, вирішуючи в загальному випадку систему двох рівнянь:
f=fm+fQ=
Довгий зразок повинен мати розмір у поздовжньому напрямку не менш ніж (2121)h, та відстань між опорами не менш ніж 18h. За висоту зразка h приймають розмір поперечного перерізу в напрямку дії навантаження. “Короткий” зразок вирізують з незруйнованої частини “довгого” зразка після його випробування, або виготовляють його із заготовки довжиною 30h, довжина її дозволяє вирізувати відразу “довгий” і “короткий” зразки. При цьому розмір у подовжньому напрямку “короткого” зразка повинен бути (7(8)h, відстань між опорами 5-6h.
Відстань між центрами опор вимірюють з погрішністю не більш ніж 1мм, висоту й ширину зразка вимірюють штангенциркулем посередині його довжини не менш трьох разів і результати вимірів округляють до третьої значущої цифри.
Опорні ділянки варто підібрати такої площі, щоб вона не руйнувалися від
-8-
зминання деревини поперек волокон. Перед навантаженням необхідно провести візуальний огляд зразків і за величиною нахилу волокон та розміром сучків установити сорт деревини.
Для
зразків прямокутного перерізу момент
опору обчислюють по формулі Пружне
При навантаженні посередині прольоту
руйнівне навантаження Fтимч.=
,
Момент внутрішньої пари Mвн= зг .W
Тимчасовий умовний опір для деревини сосни та ялини приймають 50 Мпа. Інтервал навантаження (етап) повинен бути в 10 разів менший ніж максимальне значення руйнівного навантаження, Fетапу=0,1.Fтимч. Тривалість одного етапу навантаження повинна складати наближено 2030 сек.
Площа опорної площини для зразка повинна бути не менш ніж Азм=Fтимч. /(2 . σзм ), де σзм=3 Мпа (сосна, ялина).
Для виконання роботи викладач розбиває навчальну групу на бригади по 4-6 чоловік. Пропонуються такі обов'язки членів бригади:
Бригадир. Контроль за дотриманням тимчасового режиму випробувань. Узагальнення результатів випробувань, складання висновків. Здача приладів та стенда у справному стані.
Вимір геометричних розмірів зразків, обчислення моменту інерції, моменту опору та площі.
Обчислення модулів пружності E і G.
Виконання навантаження, обчислення руйнівного навантаження, напружень σ і .
Зняття показання за прогиноміром, опис характеру руйнування та його замальовка.
Ведення таблиці випробувань, обчислення збільшення прогинів на етапах, обчислення середнього збільшення прогину в пружній стадії роботи матеріалу (повинен працювати найбільш виконавчий, допитливий і сумлінний студент).
При віднесенні матеріалу випробуваних зразків до 1-3 сорту можна керуватися даними тимчасових випробувань зразків сосни – ялини натурних розмірів, отриманих при імовірності 0,99 (коефіцієнт k=2,33), коефіцієнт варіації C=0,17 . Такі дані одержані шляхом обчислення за формулою:
σі,тимч=σтимч.сер.(1 ± k·C);
Для деревини:
1 сорт σі,тимч.= 36 ± 14,2 Мпа;
2 сорт σі,тимч.= 33 ± 13,1 Мпа;
3 сорт σі, тимч. = 22 ± 8,7 Мпа.
Результати роботи заносяться в журнал Додатка №1.
-9-
