Економіка підприємства.

Конспект лекцій.

Введення. 3

Сутнiсть сучасного ринку. 3

Оборотний капiтал 4

Товарний ринок 4

Товарнi бiржi 4

Фiнансовий ринок 5

Кредитна система 6

Ринок працi 8

Пiдприємство в економiчнiй системi 9

Организацiйно-правi форми пiдприємства 9

Пiдприємство в экономiчнiй системi 12Error: Reference source not found

Ресурси пiдприємства 12

Основний капiтал 13

знос основних фондiв 14Error: Reference source not found

Показники використання основних фондiв 15Error: Reference source not found

Оборотний капiтал 16

Нормування оборотних коштiв 17Error: Reference source not found

джерела формування основного и оборотного капiталу. 19

Виробнича потужнiсть пiдприємства 19

Показники виробничоi програми пiдприємства . 20

Формування виробничоi програми пiдприємства. 21Error: Reference source not found

Кадри пiдприємства i продуктивнiсть працi. 21

Розрахунок чисельностi працiвникiв пiдприємства. Error: Reference source not found

Продуктивнiсть працi 23

Органiзацiя зарплати на пiдприємствi. 24

Тарифна система 24Error: Reference source not found

Структура зарабiтноi плати 25Error: Reference source not found

Безтарифна система оплати працi 25Error: Reference source not found

Окладна система оплати працi 26Error: Reference source not found

Форми i системи зарабітноi плати. 26Error: Reference source not found

Баланс часу одного робiтника в рiк. 27

Собiвартiсть продукцii, ii склад i структура. 28

Розрахунок критичного об’ему продажiв i визначення точки беззбитковостi. 29

Прибуток i рентабельнiсть. 31

Розподiл прибутку. 31Error: Reference source not found

Формування, Прибуткуна захiдних пiдприємствах. 32Error: Reference source not found

Показники рентабельностi. 33

КапиталЬНI вКЛАДЕННЯ. 34

ефективнiсть капiтальних вкладень. 34Error: Reference source not found

Показники порiвняльноi економiчноi ефективностi. 34

Iнвестицiйна полiтика пiдприємства. 35

Розрахунок ефективностi iнвестицiй. 37

Комерцiйна ефективнiсть iнвестицiй. 38

облiк невизначеностi i ризику 39

Крiтерii вiдбору проекту. 40

Фiнанси пiдприємства. 40

Балансовий план. 43

Лiзинг. 45

податкова система. 46

Цiна i цiноутворення. 48

Цiнова полiтика в умовах ринку. 49

Бiзнес план. 50

Введення.

Економіка – наука про те, як суспільство використовує обмежені ресурси для виробництва товарів і послуг і розподіляє їх серед різних груп людей. Залежно від рівня даних економічних проблем, економіка підрозділяється на макроекономіку (наука про народне господарство в цілому в міжнародному контексті) і мікроекономіку (наука про господарський механізм і суб'єктів ринку).

Суть сучасного ринку.

Ринок – це система стосунків між покупцями і продавцями з приводу реалізації товарів і послуг за гроші. Основними створюючими чинниками ринку є попит, пропозиція і ціна. Попит – це платоспроможна потреба. Ціна – це кількість грошей, яку готовий заплатити споживач за товар. Вартість дорівнює цінності товару. Основними принципами ринкового господарства є:

1) Вільний вибір будь-якою юридичною особою будь-яких видів діяльності (окрім заборонених законом);

2) Рівноправ'я будь-яких видів власності: державної, колективної, приватної;

3) Вільний доступ до будь-яких видів ресурсів, обмежений лише власними або позиковими засобами;

4) Вільний вибір зв'язку між постачальниками і споживачами;

5) Формування ціни на основі попиту і пропозиції.

С хема функціонування ринкової економіки :

Прибутки фiрм

Грошi

Кредити Соц.програми

Прибутки населення

ПОДАТКИ

Научно-технiчнi I економiчнi програми

Оборотний капiтал.

По об'єктах куплі-продажі ринок прийнято підрозділяти на 3 види:

1) товарний ринок

2) фінансовий ринок

3) ринок робочої сили.

Товарний ринок.

Товарний ринок – це система стосунків між продавцями і покупцями з приводу реалізації товарів і послуг за гроші.

Товарні ринки розрізняють:

1) по видах товарів;

2) по видах конкуренції:

— монопольний (один продавець, багато покупців)

— олігопольний (декілька продавців, багато покупців)

— ринок досконалої конкуренції;

3) по співвідношенню попиту і пропозиції:

— ринок продавця (попит більше пропозиції)

— ринок покупця (попит менше пропозиції);

4) по критерію кордонів;

5) за призначенням товару:

— ринок оптової торгівлі: товар отримується для його виробничого використання або подальшого перепродажу.

— ринок роздрібної торгівлі: товар отримується для особистого користування.

Розподіл товарів виробничого призначення на ринку здійснюється через систему оптової торгівлі, яка в даний час наближається до міжнародних стандартів.

Розподіл відбувається по наступних каналах:

1. Прямі зв'язки - стосунки між постачальниками і споживачами грунтуються на договорах без посередників.

2. Торгові доми - торгівельні організації, що здійснюють реалізацію широкого асортименту товарів.

3. Торгово-посреднічеськие фірми - організації, що спеціалізується на продажі конкретних товарів або окремих товарних груп, забезпечує післяпродажне, гарантійне і інше обслуговування.

Вендор – продавец-виробник, крупна фірма безпосередній виробник товару або її торгівельний відділ.

Дистриб'ютор – розповсюджувач, крупна фірма, що має договір з одним або декількома вендорамі про реалізацію товарів.

Ділер – посередник, фірма-посредник, безпосередньо торгуюча з покупцями.

Товарні біржі

Товарна біржа – це постійно що діє крупно оптовий ринок легко стандартізіруємих сировинних товарів. Товар на ній продається без його пред'явлення і огляду контролерами. На біржі організовуються розрахункова палата, арбітраж, котирувальна комісія.

На біржі працюють:

1) Брокери – посередники, що працюють за рахунок і за дорученням клієнта;

2) Ділери – посередники, що працюють за свій рахунок і ризик;

3) Маклери – співробітники біржі, що сприяють в операціях за офіційнy платню.

На біржі можуть здійснюватися наступні операції:

1) з реальним товаром:

— СПОТ – з постачанням товару за два тижні після укладення оборудки;

— ФОРВАРД – з постачанням товар протягом терміну, що перевищує два тижні після укладення оборудки;

2) ф'ючерсні операції – контракт на продаж товару за певною ціною, в певний термін. Ф'ючерсні операції здійснюються з метою спекуляції на різниці ціни в часі і з метою хеджування (страхування).

Функції бірж:

1) Впорядковування торгівлі;

2) Надання посередницьких послуг;

3) Котирування товару (визначення середнього рівня ціни).

Фінансовий ринок

Фінансовий ринок – це сфера обміну, що забезпечує накопичення і рух капіталу з метою його ефективного використання. Фінансовий ринок ділиться на ринок коштовних паперів і ринок кредитів.

Коштовний папір – це грошовий документ, що засвідчує майнове право або відношення позики власника документа по відношенню до особи що видав документ.

Види коштовних паперів:

— акція – коштовний папір, що випускається АТ і що засвідчує право на долю в його статутному капіталі, право на управління і здобуття частини прибули у вигляді дивідендів. Курсова вартість акції визначається як відношення дивіденду, що виплачується по акції, до середнього банківського відсотка по депозитах (терміновим річним вкладам);

— облігація – коштовний папір, що засвідчує відношення позики між її власником (кредитором) і особою, що випустила документ (боржником).

— опціон – право на придбання або продаж коштовних паперів в певний термін за певною ціною;

— сертифікат – документ, підтверджуючий що-небудь. Існує два види: 1) акціонерний сертифікат – документ, підтверджуючий право власності на акції; 2) депозитний сертифікат – банківський документ, підтверджуючий наявність вкладу, має фіксовану ставку і дату настання платежу;

— вексель – письмове боргове зобов'язання строге право вимагати від кредитора виплати, вказаної у векселі у встановлений термін.

Існує два види векселя:

1) простій («соло») – нічим не обумовлене боргове зобов'язання про сплату, вказану у векселі, суми в певний термін;

т овар

в ексель

2) перевідний вексель («тратта») – письмовий наказ векселедавця платникові («трассанту») про сплату вказаної у векселі суми третій особі («трассату»).

т овар

— державні казначейські зобов'язання – коштовні папери, що свідчать пр о внесення певної суми до бюджету (федеральний або муніципальний), дохід від яких виходить протягом всього терміну її дії.

Віди ГКО:

1) довгострокові – термін дії до 20 років; 2) середньострокові – термін дії до 5 років;

3) короткострокові – термін дії до 1 року.

Основним інструментом фінансового ринку є фондова біржа, яка виконує наступні функції:

1) забезпечення звороту коштовних паперів;

2) забезпечення доступу фірм до позикового капіталу;

3) сприяння переміщенню капіталу з однієї країни в іншу;

4) визначення середньої вартості коштовних паперів і валюти.

На біржі працюють брокери, ділери, маклери і додатково організовуються відділ лістингу і відділ котирувань. Лістинг – процедура допуску коштовних паперів до торгівлі на даній біржі. Котирування – установка середньої ціни на той або інший вид коштовних паперів.

Кредитна система

Кредит – це рух позикового капіталу, що видається в тимчасове користування на умовах платності, терміновості і зворотності.

Кредит виконує наступні функції:

1) вирівнювання норми прибули і забезпечення переміщення капіталу по галузях;

2) забезпечення безперервного круговороту засобів підприємств;

3) сприяння розвитку продуктивних сил в народному господарстві.

Фінансово-кредитне забезпечення підприємств, організацій і фізичних осіб здійснюється через кредитну систему.

Кредитна система

Банкiвська система

Комерційний банк – це організація, створена для залучення грошових коштів і розміщення їх від свого імені на умовах платежності, терміновості і зворотності з метою здобуття прибули; також комерційний банк виконує комісійні, розрахункові і інші операції.

Типи комерційних банків:

1) АТ Ощадбанк;

2) АТ Промбудбанк;

3) АТ Внешторгбанк;

4) інвестиційні;

5) інноваційні;

6) біржові;

7) іпотечні і так далі.

Спеціалізовані фінансово-кредитні інститути:

1) Інвестиційні фонди (приймають вклади лише від юридичних осіб);

2) Фінансові фонди (приймають вклади, як від юридичних, так і від фізичних осіб);

3) Страхові фонди;

4) Пенсійні фонди;

5) Суспільства взаємного кредиту;

6) Ломбарди;

7) Лізингові компанії;

8) Факторингові компанії (Факторинг – це переуступання боргових зобов'язань);

9) Форфейтингові компанії (Форфейтинг – це факторинг на міжнародному рівні).

Центральний банк України знаходиться у державній власності і не залежить ні від виконавчих, ні від законодавчих органів влади. ЦБУ виконує наступні функції:

1) Забезпечення стійкості гривні (боротьба з інфляцією, створення валютного коридору і так далі).

2) Регулювання грошового звернення (емісія грошових знаків і вилучення їх із звернення).

3) Регулювання грошово-кредитних стосунків. ЦБУ визначає ставку рефінансування – облікову ставку, задає нормативи для комерційних банків. Облікова ставка – це плата за кредит комерційним банкам (скільки комерційний банк повинен буде повернути ЦБУ за користування кредитом), регулює об'єм кредитів, які можуть бути видані комерційним банкам.

4) Організація розміщення державних позик (ГКО) серед населення і юридичних осіб.

5) Організація б безготівкових розрахунків.

6) Є сховищем золотовалютних резервів країни.

7) Представляє інтереси України в міжнародних фінансових організаціях.

8) Здійснює нагляд і контроль за діяльністю комерційних банків.

м ежа

Ринок праці

Ринок праці – це сукупність людей, що бажають запропонувати свою робочу силу в обмін на заробітну плату або товар.

Заробітна плата – частина валового внутрішнього продукту, що виплачується працівникам відповідно до кількості і якості їх праці, і твірна їх доходів. Заробітна плата залежить від продуктивності праці, вживаних технологій і рівня розвитку продуктивних сил в країні.

Розрізняють номінальну і реальну заробітну плату. Номінальна заробітна плата – кількість грошей, що виплачується працівникові. Реальна заробітна плата – кількість товарів, яку можна придбати на номінальну заробітну плату.

Реальна Номінальна заробітна плата

заробітна = __________________________________

плата Ціна товарів і послуг

Рівень середньої заробітної плати в країні встановлюється на основі попиту і пропозиції працi.

Рівень заробітної плати

D S

Середня заробітна плата

Кількість пропонованої праці

Велике значення на ринку праці має рівень зайнятості. Безробітним вважається людина що шукає роботу, не має можливості її отримати відповідно до своєї кваліфікації і зареєстрований на ринку праці. Держава подає підтримку незанятому населенню шляхом виплати посібників з безробіття.

Підприємство в економічній системі

Підприємство – це самостійна господарська одиниця, організована для випуску продукції, виконання робіт, надання послуг з метою задоволення суспільних потреб і здобуття прибутку. Кожне підприємство є юридичною особою і працює на основі засновницького договору.

Основними ознаками юридичної особи є:

1) організаційна єдність – наявність стрункої структури управління, ділення підприємства на цехи, робочі місця, ділянки і т.д.;

2) майнова відособленість – наявність бухгалтерського балансу;

3) майнова відповідальність – підприємство відповідає по своїх зобов'язаннях всім своїм майном.

Всі підприємства підрозділяються на:

— комерційні: основна мета – здобуття прибутку;

— некомерцiйнi: основна мета – задоволення суспільних потреб і часткове здобуття прибутку.

Організаційно-правові форми підприємства