
- •1. Фінансово-кредитна інформація як об'єкт автоматизованої обробки
- •1.1. Фінансово-кредитна інформація та її особливості
- •1.2. Структуризація та формалізоване задания економічної інформації
- •1.2.1. Структуризація економічної інформації
- •1.2.2. Формалізоване подання економічної інформації
- •1.2.3. Подання еКі на носіях
- •1.3. Класифікація та кодування економічної інформації
- •1.3.1. Поняття та основні системи класифікації
- •1.3.2. Кодування економічної інформації. Основні методи кодування
- •1.3.3. Класифікатори економічної інформації
- •2. Інформаційні системи у фінансово-кредитних установах
- •2.1. Особливості AtC у фінансових і банківських установах
- •2.2. Вплив специфіки діяльності і структури банків на структуру of аіс
- •2.3. Принципи створення і функціонування аіс у фку
- •2.4. Загальна структура 1c. Компоненти системи
- •3. Електронні системи передавання банківської інформації
- •3.1. Електронна пошта h буя к основа взаємодії між банківськими установами україни
- •3.1.1. Структура, призначення та можливості
- •3.1.2. Взаємодія між вузлами і користувачами єпнбу
- •3.2. Міжнародна електронна система передавання банківських повідомлень (swift)
- •3.2.1. Призначення та основні можливості системи
- •3.2.2. Концепція формування та передавання повідомлень
- •3.2.3. Структура системи та призначення її основних елементів
- •3.2.4. Безпека передавання та обробки повідомлень, фінансові витрати з підключенням та роботи в системі
- •3.3. Банківські електронні системи передавання документів «клієнт-банк»
- •3.3.1. Призначення та структура системи, її основні елементи
- •3.3.2. Основні технологічні операції арм_к і арм_б під час обробки платіжних документів
- •3.3.3. Гарантування безпеки передавання даних та основи інформаційного забезпечення сепкоб
- •4. Інформаційні системи комерційного банку
- •4.1. Структура та концепція функціонування банківської інформаційної системи
- •4.2. Автоматизація розрахункових і касових операцій
- •4.3. Автоматизація управління кредитами та депозитами
- •4.4. Автоматизація обліку та регулювання валютних операцій
- •4.5. Інформаційна технологія підтримання банківських операцій на фондовому ринку
- •5. Автоматизація міжбанківських розрахунків
- •5.1. Види систем міжбанківських розрахунків
- •5.2. Призначення та структура системи міжбанківських електронних платежів національного банку україни
- •5.3. Основні напрямки розвитку системи міжбанківських електронних платежів
- •6. Системи електронних грошей
- •6.1. Типи та призначення електронних грошей
- •6.2. Основні елементи та загальна структура системи електронних грошей
- •6.3. Смарт-картки та IX використання
- •7. Інтелектуальні інформаційні системи в економіці
- •7.1. Загальні аспекти розробки систем зі штучним інтелектом
- •7.2. Експертні системи та їх характеристика
- •7.3. Поняття знань та відмінності їх відданих
- •7.4. Модель продукції
- •8. Інформаційно-пошукові системи в економіці
- •8. 1. Поняття інформаційно-пошукової системи
- •8.2. Інформаційно-пошукова мова та її використання в аіпс
- •8.3. Дескрипторна інформаційно-пошукова мова та принципи її побудови
- •8.4. Інформаційно-пошуковий тезаурус
- •8.5. Інформаційно-пошукові системи internet
- •8.5.1. Подання інформаційних ресурсів у Internet
- •8.5.2. Інформаційно-пошукова мова системи
- •8.5.3. Інтерфейс системи
- •8.5.4. Інструментальні засоби пошуку в Internet
- •8.5.5. Популярні каталоги та пошукові системи Internet
8.3. Дескрипторна інформаційно-пошукова мова та принципи її побудови
У сучасних АІПС дескрипторна мова експлуатується в двох варіантах:
1. Обробка документів і запитів за допомогою інформаційно-пошукового тезаурусу.
2. Безтезаурусний ввід і пошук документів.
При використанні дескрипторної мови основний зміст запиту чи документа виражається у вигляді деякої сукупності слів чи словосполучень природної мови. Слова та словосполучення є іменами деяких класів понять. Слово чи словосполучення, яке входить до пошукового образу, задає координати документа в багатовимірному просторі ознак.
Для координатного індексування документів чи запитів можна як лексичні одиниці ІПМ використовувати слова, які безпосередньо вибираються з індексованих текстів. Такі слова та словосполучення називаються ключовими словами.
Пошук в ІПС зводиться до формального порівняння пошукового образу документа та пошукового розпорядження (запиту). Проте простий вибір ключових слів із тексту для послівного порівняння ПОБ і ПР є складним через наступні причини:
1) можливе різне написання одних і тих самих слів;
2) серед ключових слів є дуже багато синонімів та омонімів;
3) ключові слова не визначають родово-видові відношення між словами.
Наприклад, темою запиту е отримання документації про напівпровідникову продукцію, що виготовляється на заводі. При виконанні запиту документація, що містить інформацію про транзистори, не буде видана як відповідь на запит, незважаючи на те, що поняття «напівпровідник» охоплює вужче поняття — «транзистор».
Для усунення цих недоліків при розробці дескрипторної мови виконується спеціальний лексико-граматичний контроль, будуються спеціальні словники, схеми, таблиці, які дають змогу виразити парадигматичні відношення між термінами індексування. Для дескрипторної мови розробляється спеціальний синтаксис.
Лексикографічний контроль полягає в тому, що всі ключові слова зводяться до нормального вигляду, тобто до одної форми написання і повного усунення синонімії, омонімії та різного роду багатозначностей за допомогою спеціального нормативного словника. У цьому словнику в єдиній морфологічній формі перелічені всі ключові слова. Зі списку ключових слів вибираються слова, які в межах даної ІПМ є синонімами. Ці ключові слова групуються в класи умовної еквівалентності (парадигми). Із кожної такої групи вибирається одне слово чи словосполучення, яке є семантичною домінантою групи, тобто найповніше визначає зміст слів відповідної групи. Ці слова стають дескрипторами, тобто лексичними одиницями ІПМ. Звідси й походить назва «дескрипторна мова».
Отже, дескриптори —це нормативні ключові слова, які відібрані з основного словникового складу природної мови так, аби серед них не було омонімів, синонімів та багатозначності.
Дескрипторною називається спеціалізована інформаційно-пошукова мова, словниковий склад якої становлять дескриптори, а граматика — способи побудови пошукових образів та пошукових розпоряджень координацією відповідних дескрипторів.
Словниковий склад ІПМ можна розбити на дві частини.
1. Основний словниковий склад, до якого належать дескриптори однієї галузі.
2. Ключові слова, які позначають чи виражають власні імена, вузькі чи нові поняття, специфічні найменування, кількісні характеристики і т. ін.
Дескриптори та ключові слова з певної галузі записуються в алфавітному порядку і утворюють нормативний словник.