
- •1. Фінансово-кредитна інформація як об'єкт автоматизованої обробки
- •1.1. Фінансово-кредитна інформація та її особливості
- •1.2. Структуризація та формалізоване задания економічної інформації
- •1.2.1. Структуризація економічної інформації
- •1.2.2. Формалізоване подання економічної інформації
- •1.2.3. Подання еКі на носіях
- •1.3. Класифікація та кодування економічної інформації
- •1.3.1. Поняття та основні системи класифікації
- •1.3.2. Кодування економічної інформації. Основні методи кодування
- •1.3.3. Класифікатори економічної інформації
- •2. Інформаційні системи у фінансово-кредитних установах
- •2.1. Особливості AtC у фінансових і банківських установах
- •2.2. Вплив специфіки діяльності і структури банків на структуру of аіс
- •2.3. Принципи створення і функціонування аіс у фку
- •2.4. Загальна структура 1c. Компоненти системи
- •3. Електронні системи передавання банківської інформації
- •3.1. Електронна пошта h буя к основа взаємодії між банківськими установами україни
- •3.1.1. Структура, призначення та можливості
- •3.1.2. Взаємодія між вузлами і користувачами єпнбу
- •3.2. Міжнародна електронна система передавання банківських повідомлень (swift)
- •3.2.1. Призначення та основні можливості системи
- •3.2.2. Концепція формування та передавання повідомлень
- •3.2.3. Структура системи та призначення її основних елементів
- •3.2.4. Безпека передавання та обробки повідомлень, фінансові витрати з підключенням та роботи в системі
- •3.3. Банківські електронні системи передавання документів «клієнт-банк»
- •3.3.1. Призначення та структура системи, її основні елементи
- •3.3.2. Основні технологічні операції арм_к і арм_б під час обробки платіжних документів
- •3.3.3. Гарантування безпеки передавання даних та основи інформаційного забезпечення сепкоб
- •4. Інформаційні системи комерційного банку
- •4.1. Структура та концепція функціонування банківської інформаційної системи
- •4.2. Автоматизація розрахункових і касових операцій
- •4.3. Автоматизація управління кредитами та депозитами
- •4.4. Автоматизація обліку та регулювання валютних операцій
- •4.5. Інформаційна технологія підтримання банківських операцій на фондовому ринку
- •5. Автоматизація міжбанківських розрахунків
- •5.1. Види систем міжбанківських розрахунків
- •5.2. Призначення та структура системи міжбанківських електронних платежів національного банку україни
- •5.3. Основні напрямки розвитку системи міжбанківських електронних платежів
- •6. Системи електронних грошей
- •6.1. Типи та призначення електронних грошей
- •6.2. Основні елементи та загальна структура системи електронних грошей
- •6.3. Смарт-картки та IX використання
- •7. Інтелектуальні інформаційні системи в економіці
- •7.1. Загальні аспекти розробки систем зі штучним інтелектом
- •7.2. Експертні системи та їх характеристика
- •7.3. Поняття знань та відмінності їх відданих
- •7.4. Модель продукції
- •8. Інформаційно-пошукові системи в економіці
- •8. 1. Поняття інформаційно-пошукової системи
- •8.2. Інформаційно-пошукова мова та її використання в аіпс
- •8.3. Дескрипторна інформаційно-пошукова мова та принципи її побудови
- •8.4. Інформаційно-пошуковий тезаурус
- •8.5. Інформаційно-пошукові системи internet
- •8.5.1. Подання інформаційних ресурсів у Internet
- •8.5.2. Інформаційно-пошукова мова системи
- •8.5.3. Інтерфейс системи
- •8.5.4. Інструментальні засоби пошуку в Internet
- •8.5.5. Популярні каталоги та пошукові системи Internet
3.2.3. Структура системи та призначення її основних елементів
Структура системи SWIFT має два рівні. На верхньому (першому) рівні вона містить два Операційні центри (ОЦ), один з яких розташований у США, а інший у Голландії. Другий рівень утворюють регіональні процесори (РІГ), які розміщені в більшості країн, чиї банки вступили до SWIFT. Україна разом із деяким іншими країнами Східної Європи підключеного австрійського РП,
ОЦ становлять ядро системи й пов'язані з відповідними регіональними процесорами та між собою. Користувачі, включаючись до системи, з'єднуються з відповідним РП по виділених каналах зв'язку. Кожний РП відіграє роль концентратора повідомлень, через який останні передаються до ОЦ.
Обидва ОЦ мають продубльоване устаткування, зокрема по дві ЕОМ (процесори) управління системою (ПУС), На ОЦ один такий процесор обробляє потік повідомлень, а другий виконує функції захисту й перебуває в режимі очікування. Надійність роботи ОЦ при цьому оцінюється в 99,995%.
Для зв'язку РП із ОЦ використовуються виділені міжнародні лінії передавання даних. Зв'язок між ОЦ здійснюється по підводних і космічних каналах, причому SWIFT має для цього власний геостаціонарний супутник над територією США
Із термінала банку-учасника системи через модем по національній мережі передавання даних повідомлення надходить до РП. Відповідальність за перевірку, достовірність і правильність такого повідомлення покладається на зазначені банки.
До основних функцій РП належать також: контроль правильності вхідних повідомлень; перевірка посвідчень (контрольних сум) повідомлень; передавання позитивних або негативних підтверджень користувачам.
Усі користувачі системи мають свою адресу. Кожна адреса відповідає певному основному РП, а саме тому, через вузол якого вона входить до системи.
У системі передавання та зберігання повідомлень належать до функцій маршрутних процесорів (МП). На них покладено головне обчислювальне навантаження в мережі SWIFT.
3.2.4. Безпека передавання та обробки повідомлень, фінансові витрати з підключенням та роботи в системі
Організаційну гарантію безпеки та надійності роботи системи бере на себе Генеральна Інспекція — група спеціалістів, до обов'язків якої входить перевірка діяльності всієї компанії та її підрозділів. Ця структура підпорядкована безпосередньо лише Раді директорів, яка керує діяльністю SWIFT.
Для всіх приміщень існує режим обмеженого та контрольованого доступу. Крім того, співробітники центрів працюють і переміщуються в обмежених їхніми обов'язками робочих зонах. Існують також спеціальні інструкції на випадок пожежі, терористичних актів, витікання газу, збоїв у живленні і т. ін.
На програмному рівні спеціальна система автоматично виявляє випадки несанкціонованого доступу або необґрунтованого проникнення в роботу регіонального процесора. Автоматично фіксуються й аномалії та відхилення від норм параметрів системи. Крім того, кожному повідомленню при його вводі в систему автоматично присвоюється послідовний вхідний номер, а при виводі — вихідний. Повідомлення, які вводяться до системи з порушенням послідовності цих номерів, з відхиленнями від чинного стандарту, протоколу або формату, відкидаються.
Усі пересилання повідомлень на міжнародних лініях зв'язку кодуються з використанням шрифтів (вони діють і змінюються через випадкові проміжки часу) та спеціальних криптографічних пристроїв. Високий рівень безпеки забезпечується також системою контролю доступу до мережі, яка включає в себе місцеві паролі для вузлів, журнальні файли, в яких зберігається інформація про кожне підключення до мережі тощо.
Фінансові витрати абонентів з підключення та використання системи можуть бути поділені на одноразові, щорічні та поточні на передавання повідомлень.
До одноразових витрат можна віднести вступний внесок у 400 тис. бельгійських франків або приблизно 12 500 дол. США та оплату однієї акції вартістю в 1500 дол. США, а також витрати на придбання програмного (у сумі близько 100 ± 15 тис. дол. залежно від фірми-постачальника) та технічного забезпечення (у сумі близько 70 000 дол.).
В Україні до одноразових витрат потрібно додати й витрати (близько 1000 дол.) за підключення до мережі УКРПАК як телекомунікації SWIFT. Отже, для початку роботи в системі SWIFT потрібно заплатити близько 185 000 дол.
Щорічні витрати пов'язані із супроводженням програмного та технічного забезпечення, підготовкою спеціалістів, платою за оренду каналів і т. ін.
Поточні витрати залежать від числа відісланих повідомлень, оскільки за вхідні (отримані) повідомлення плата не береться. Становлять ці витрати від 0,3 до 0,5 дол. залежно від пріоритету повідомлення. Вважається, що довжина останнього не перевищує 325 знаків.
Підключитися до SWIFT може будь-який банк, котрий має валютну ліцензію та відповідні кошти. SWIFT приносить найбільшу віддачу тим банкам, які мають значні обсяги закордонних переказів (понад 30 платежів у день). У державах СНД, крім Росії, SWIFT не набув ще значного поширення, і основним видом зв'язку між банками лишається телекс.
Сама система SWIFT, умови її впровадження та експлуатації, а також надавані нею послуги змінюються з часом, тому перед упровадженням доцільно дістати відповідні довідки щодо підключення до системи в Україні (за телефоном у Києві: (044) 244-15-79).