I. Місце проведення:

- стаціонар, вдома.

II. Оснащення робочого місця:

1. Чиста склянка.

1. Дерев'яний одноразовий шпатель.

2. Клейонка.

3. Пелюшки.

4. Горщик.

ІІІ. Попередня підготовка до виконання навику:

Горщик помити проточною водою, обробити кип'ятком.

Підготувати чисту суху склянку,

IV. Основний етап виконання:

1. Дерев'яним одноразовим шпателем взяти з трьох різних місць матеріал (5-10 г), отриманого за одну дефекацію калу.

2. Склянку закрити папером і наклеїти бірку з записом виду дослідження, номера палати і дати. Відправити аналіз калу в лабораторію на протязі 30 хвилин.

Проведення зіскобу на ентеробіоз з періанальних складок.

І. Місце проведення:

• стаціонар, лабораторія дитячої поліклініки.

ІІ. Оснащення робочого місця:

1. Дерев'яна паличка з ватним тампоном на кінці.

2. Гліцерин.

3. Предметне скло.

ІІІ. Попередня підготовка до виконання навику:

Зіскоб на ентеробіоз брати ранком, після ночі. Матір попередити, що дитину непотрібно підмивати.

ІV. Основний етап виконання:

1. Дитину раннього віку покласти на сповивальний столик, на пелюшку.

2. Дитина лежить на спині, підняти догори ноги і зігнути їх в колінних суглобах.

3. Лівою рукою розвести сідниці, правою рукою взяти дерев'яну паличку з ватним тампоном, змоченим у гліцерині, І зробити вологим тампоном зіскоб з періанальних складок навколо анального отвору.

4. Після зіскоба ватним тампоном зробити мазок на предметне скло і зразу ж передати його лаборанту для розглядання мазка під мікроскопом.

5. Якщо зіскоб на ентеробіоз брати у дитини в стаціонарі, то дерев'яну паличку з вологим ватним тампоном після зіскобу опустити в чистий, сухий флакон із-під пеніциліну. На флакон наклеїти бірку з записом виду дослідження, прізвища, ім'я дитини, вказати відділення, номер палати і дату.

6. Аналіз зразу ж відправити в лабораторію, щоб попередити висихання ватного тампона.

ДОПОМОГА ПРИ ПРОВЕДЕННІ ЗОНДУВАННЯ ШЛУНКА.

І. Місце проведення:

• дитячий стаціонар.

ІІ. Оснащення робочого місця:

1. Тонкий шлунковий зонд №10-15, діаметром 3-5 мм і довжиною -1,0-1,5 м.

2. Шпатель, бинт.

3. Лоток.

4. Стерильний шприц — 20 мл

5. Штатив для пробірок.

6. 8-10 пробірок.

7. Пробні сніданки.

8. 0,1% розчин гістаміну — 0,5 мл для підшкірного введення (проба з гістаміном).

9. Серветка.

ІІІ. Попередня підготовка до виконання навику:

Дослідження проводити ранком до прийняття їжі. Підготовка рук медичного працівника.

1. Покласти пінцетом на лоток тонкий шлунковий зонд, який стерилізується в стерилізаторі методом кип'ятіння 15 хвилин.

2. Серветкою тримати кінчик зонда і провести вимірювання відстані від перенісся до пупка. Поставити відмітку.

3. Дитину посадити на стілець біля столу, відкрити рот і ввести шпатель, обгорнутий марлею. Стати з правого боку від хворого, лівою рукою обхопити шию дитини, а правою рукою тримати зволожений водою зонд на відстані 10 см від кінця.

4. Ввести зонд за корінь язика, запропонувати дитині ковтати і глибоко дихати.

Прослідкувати за тим, щоб носові ходи у дитини були вільні і вона змогла добре дихати.

. Зонд ввести в шлунок до мітки. Слину при введенні зонда витирати рушником.

7. Після введення зонда починають порціями добувати вміст шлунка. IV. Основний етап виконання:

1. Зразу ж після введення тонкого шлункового зонда повністю отримати вміст шлунка. Це І порція.

2. Після цього на протязі години кожні 15 хвилин добувати шлунковий сік, відсмоктуючи його шприцом.

Це порції базальної секреції — порції II, III, IV, V.

3. Ввести через зонд в шлунок пробний сніданок і через 15 хвилин добути шприцом 10 мл, а ще через 15 хвилин повністю відкачувати шприцом вміст шлунка. Це порції VI і VII, які є показниками нервово-рефлекторної фази секреції.

Замість пробного сніданку проводиться гістамінова проба під контролем супрастину: 0,1% розчин гістаміну — 0,5 мл вводиться підшкірне.

4. Потім через 15 хвилин на протязі години добувати вміст шлунка — порції VIII, IX, X, XI. Ці порції є показниками нервово-хімічної фази секреції.

5. Фракційний метод дослідження шлункової секреції дозволяє визначити фази секреторної діяльності шлунка, а також тип секреції. До введення пробного сніданку а шлунок визначається 50 мл секрету, загальна кислотність — 10 одиниць, вільна соляна кислота відсутня. Після пробного сніданку кількість секрету може бути різним, загальна кислотність 40-60 одиниць, вільна соляна кислота 20-40 одиниць, а зв'язана з білками до 20 одиниць.

6. Після виведення зонда з шлунка хвору дитину треба покласти у ліжко на 20-30 хвилин, за дитиною спостерігати.

ДОПОМОГА ПРИ ПРОВЕДЕННІ ДУОДЕНАЛЬНОГО ЗОНДУВАННЯ.

І. Місце проведення:

• стаціонар, процедурний кабінет.

ІІ. Оснащення робочого місця:

1. Тонкий дуоденальний зонд з металевою маслиною на кінці, з декількома отворами або з гумовою маслиною.

2. Штатив для пробірок.

3. Пробірки.

4. Шприц — 20 мл.

5. Ниркоподібний лоток.

6. 33% розчин сульфату магнію, 0,1% розчин атропіну, 2% розчин гідрокарбонату натрію.

7. Мірний циліндр на 150 мл.

ІII. Попередня підготовка до виконання навику:

Підготовка рук медичного працівника (розділ 1, пункт 1).

1. Підготувати тонкий дуоденальний зонд довжиною 1,5м, на внутрішньому кінці маслина. Через отвори в маслині вміст кишки потрапляє в зонд.

2. Зонд кип'ятити 15 хвилин в стерилізаторі.

3. Покласти його пінцетом на стерильний лоток перед зондуванням.

4. Дитину готують до зондування. Вечеря повинна бути легкою, виключаються продукти, які викликають метеоризм. Можна призначити 0,1% розчин атропіну — 1 крапля на рік життя. Препарат дати увечері напередодні зондування.

IV. Основний етап виконання:

1. Багатомоментне фракційне зондування проводити вранці натще. Зондом заміряти відстань від переднього краю зубів до кута нижньої щелепи, а потім до пупка (перша мітка) і вгору до реберної дуги по середньоключичній лінії (друга мітка) і відмітити відстань позначкою. Дитину посадити.

2. На висоті глибокого вдиху обстежуваному ввести за корінь язика маслину зонда, узявши маслину під НІ палець правої руки. В цей час дитина повинна глибоко дихати і робити ковтальні рухи.

3. Для кращого просунення зонда обстежуваному запропонувати походити 20 хвилин. На відстані 10-15 см від першої позначки відсмоктати вміст шлунка.

4. Дитину покласти на тверду кушетку, на правий бік на валик з грілкою. У такому положенні вона ковтає зонд до другої позначки. Контроль місця розміщення зонда здійснюється за допомогою універсального індикаторного паперу (рН 6,5-7,0 свідчить про розташування маслини у дванадцятипалій кишці).

5. Натще у дванадцятипалій кишці жовчі немає. Маслина зонда є механічним подразником для сфінктера Одді, тому через 5-7 хвилин після введення зонда починає виділятися світла, жовта, прозора рідина, вона являє собою суміш дуоденального, панкреатичного секрета і жовчі з дистального відділу загальної жовчної протоки. Час від моменту, коли маслина зонда потрапляє у дванадцятипалу кишку, до появи жовчі дозволяє характеризувати становище сфінктера Одді, це І фаза. Виділяється міхурова порція з загальної жовчної протоки в кількості 15-45 мл, триває 6-10 хвилин.

6. Через зонд ввести 33% розчин магнію сульфату — 10-20 мл (2 мл на рік життя), підігрітий до температури тіла без застосування поршня шприца, попередньо вилучивши із зонда шляхом ритмічного стискування його повітряну "пробку".

7. Тривалість періоду від моменту закінчення введення подразника до появи світло-жовтої жовчі розцінюється як II фаза (фаза закритого сфінктера Одді), і в нормі становить 4-6 хвилин.

8. ІІІ фаза (фаза порції А) охоплює проміжок часу від моменту відкриття сфінктера Одді до виділення міхурової жовчі, тобто до відкриття сфінктера Люткенса. Вона триває 3-5 хвилин, протягом яких виділяється 3-5 мл світлої жовчі з міхурової і загальної жовчної протоки.

8. IV фаза — міхурова (фаза порції В відповідає часу виділення міхурової жовчі від моменту відкриття сфінктера Люткенса і появи темно-маслинової порції В до появи буро-жовтої порції С). Тривалість міхурової фази

10. V фаза відповідає виділенню порції С. Протягом 10-15 хвилин виділяється 10-20 мл золотистожовтої жовчі з внутрішньопечінкових ходів. Потім ввести другий подразник — яєчний жовток або рослинну олію. У нормі знову починає виділятися жовч порції С.

11. Всі порції збирати в різні пробірки. Завершити процедуру обережним виведенням зонда.

12. Пробірки з отриманою жовчю поставити в теплу воду і зразу ж відправити в лабораторію.

10. Дитину після процедури обов'язково погодувати.

Основні лабораторні показники п'ятифазного дуоденального зондування. Накопичення лейкоцитів в нормі — 20-25 в полі зору. Біохімічна картина жовчі у дітей

Порція	Холестерин	Білірубін	Жовчна кислота
НІ	24,7 мг %	6,37 мг %	635 мг %
	15-45	1,7-10	520-780
IV	121 мг %	37,4 мг %	1 630 мг %
	70-90	24-50	1500-1890
V	24 мг %	6,37 мг %	638 мг %
	15-45	2,0-10	650-800