
- •«Методика медсестринського обстеження дітей. Організація роботи медсестри дитячого дошкільного закладу. Нервово-психічний та фізичний розвиток дітей».
- •1.Актуальність теми:
- •2.Навчальні цілі:
- •ПОволодіти практичними навичками:
- •3.Матеріали самостійної роботи:
- •3.1.Базові знання, вміння, навики, необхідні для вивчення теми
- •Обладнання групових приміщень для дітей
- •Особиста гігієна персоналу дитячих дошкільних закладів
- •Основні обов'язки медичної сестри.
- •Загартовунання, масаж, фізкультура
- •Методи контролю фізичного і нервово-психічного розвитку дітей. Оцінка фізичного розвитку дітей
- •Організація умов для гармонійного розвитку дітей грудного і раннього віку
- •Режим дня дітей та підлітків
- •Основні принципи організації харчування
- •Оцінка психомоторного розвитку дитини на першому році життя
- •Оцінка психомоторного розвитку дитини третього року життя
- •3.3.Рекомендована література:
- •3.5.Матеріали для самоконтролю:
- •Тести для самоконтролю.
- •Задачі для самоконтролю.
- •Крок м. Сестринська справа. 2009-2010 рік
Основні принципи організації харчування
Апетит великою мірою залежить від стану дитини перед їдою. Перевтома під час тривалої прогулянки, чекання за столом, відволікаючі моменти під час прийому їжі, спроби нагодувати насильно знижують апетит і викликають негативну реакцію у дитини на процес прийому їжі. В таких випадках навіть вигляд ложки і тарілки викликає в неї активний протест. Дітей в дитячому садочку годують за спеціальними столами.
Перед годуванням дитина має відвідати туалет та обов'язково треба помити руки.
Садити дитину за стіл треба тоді, коли для їди все підготовлено.
Положення дитини за столом має бути таким, щоб її ніхто не відволікав від їди, і одночасно решта дітей не повинна випадати з поля зору медичної сестри. Під час годування вона привертає увагу дитини до їжі, ласкаво примовляючи, наполегливо, але м'яко пропонує їжу. Самостійні дії дуже тішать дітей раннього віку, :тому їм треба давати можливість брати участь у прийманні їжі.
Діти мають не поспішаючи пережовувати і ковтати їжу та спокійно чекати нову страву. Але не можна змушувати дитину довго чекати, бо в цьому випадку вона капризує. Привчати дітей до охайності під час їди треба з раннього віку. У міру забруднення обличчя, його треба негайно витирати серветкою, їжу давати невеликими порціями, на столі не повинно бути крихт, пролитої рідини.
Кожна дитина повинна мати індивідуальну чашку з ложкою, яку накривають чистою марлею або кришкою.
Дітей до півтора року запрошують до столу не всіх разом, а невеликими групами, бо кожному ще потрібна допомога дорослих. Починаючи з цього віку можна годувати всією групою.
Під час їди дітей не можна відволікати розмовами, тому що це гальмує секрецію шлункового соку і утруднює засвоєння їжі. Їжа повинна бути негарячою (35 — 40°С).Їжа має бути не тільки смачна, а й ззовні приваблива. Для цього страви прикрашають тертими овочами, фруктами.
Важливим моментом є тривалість приймання їжі. Сніданок і вечеря тривають 15—20 хвилин, обід — 20-25 хвилин. Кожна дитина, яка поїла, не чекаючи решти дітей, встає, дякує і йде грати.
Слід пам'ятати, що в проміжках між прийманнями їжі дитині не слід давати солодощі, печиво, соки, фрукти, бо це порушує апетит.
Якщо дитина відмовляється від їди, треба з'ясувати причину цього. Іноді це захворювання, частіше лякає велика порція, тому її слід зменшити, поступово привчаючи дитину до більшої. Якщо дитина відмовляється від незнайомої їжі або їжі, якої вона не любить, не слід наполягати, а запропонувати з'їсти невелику кількість. Поступово дитина звикатиме до цієї страви і буде з'їдати порцію повністю.
Няня перед отриманням їжі на кухні повинна старанно вимити руки милом і щіткою, переодягнути халат і косинку, надіти чистий фартушок. Для перенесення їжі з кухні для кожної групи бажано мати судки на три страви.
За 15—20 хвилин до встановленого часу годування няня розставляє столи і стільці, протирає клейонки на столах, готує посуд. Сервіровка столу має велике значення. Посуд повинен бути відповідних розмірів і гарним на вигляд. Малюнок на дні тарілочки стимулює швидке поїдання порції, аби побачити його.
Використаний посуд ретельно миють, сушать і зберігають у шафі у груповому приміщенні. Тарілки і мисочки для старших дітей очищають від залишків їжі щітками, миють у двох гарячих водах, можна з гірчицею. Температура води 45—50 °С. Після миття посуд обливають окропом і висушують на гратах-поличках. Витирати чистий посуд рушником щ можна. Скляний посуд (склянки, чашки) миють окремо в двох гарячих водах. Ложки, виделки, ножі після чищення і миття опускають у спеціальних сітках в киплячу воду на 1—2 хвилини, після чого висушують на повітрі