
- •САмостійна робота № 1
- •Загальні методичні вказівки Класифікація органічних сполук.
- •Типи органічних реакцій.
- •Алкани, циклоалкани в природі та техніці.
- •Дієнові вуглеводні, їх характеристика.
- •Багатоядерні ароматичні вуглеводні з ізольованими бензольними ядрами.
- •Нафта, її переробка та склад.
- •Завдання для виконання самостійної роботи
- •САмостійна робота № 2
- •Загальні методичні вказівки Похідні вуглеводнів. Ізомерія та номенклатура.
- •Фізичні та хімічні властивості похідних вуглеводнів.
- •Фторпохідні органічні сполуки. Добування та застосування.
- •Основні представники галогенопохідних, їх застосування.
- •Завдання для виконання самостійної роботи
- •САмостійна робота № 3
- •Загальні методичні вказівки Феноли та нафтоли.Ізомерія і номенклатура.
- •Засоби добування та властивості фенолів та нафтолів.
- •Прості ефіри – номенклатура, ізомерія, властивості.
- •Основні представники. Епоксиди.
- •Етилен оксид в харчовій промисловості.
- •Завдання для виконання самостійної роботи
- •САмостійна робота № 4
- •Загальні методичні вказівки Кетони – ізомерія, номенклатура.
- •Властивості та добування кетонів.
- •Окремі представники, їх характеристика.
- •Завдання для виконання самостійної роботи
- •САмостійна робота № 5
- •Загальні методичні вказівки Двоосновні карбонові кислоти – ізомерія та номенклатура.
- •Властивості, добування та застосування двоосновних карбонових кислот.
- •Мурашина та оцтова кислота, їх характеристика та добування.
- •Завдання для виконання самостійної роботи
- •САмостійна робота № 6
- •Загальні методичні вказівки Похідні карбонових кислот,їх характеристика.
- •Галогенангідриди –номенклатура, засоби добування та властивості.
- •Ангідриди карбонових кислот –добування, властивості.
- •Окремі представники: оцтовийта фталевий ангідриди.
- •Пероксиди, їх характеристика.
- •Складні ефіри –властивості,добування.
- •Мила, їх властивості.
- •Завдання для виконання самостійної роботи
- •САмостійна робота № 7
- •Загальні методичні вказівки Дубильні речовини.
- •Галова кислота, її властивості.
- •Альдегідо- та кетонокислоти. Добування та номенклатура.
- •Окремі представники кетонокислот. Пировиноградна кислота.
- •Завдання для виконання самостійної роботи
- •САмостійна робота № 8
- •Загальні методичні вказівки Засоби добування нітросполук.
- •Нітробензол.
- •Аліфатичні діазосполуки.
- •Аміди кислот.
- •Сечовина, її властивості.
- •Нітрили кислот.
- •Акрилонітрил в хімічній промисловості
- •Органічні сполуки сірки.Застосування та добування.
- •Завдання для виконання самостійної роботи
- •САмостійна робота № 9
- •Загальні методичні вказівки Важливі представники п’ятичленнихгетероциклів з одним гетероатомом.
- •Важливі представники п’ятичленних гетероциклів з двома гетероатомами.
- •Важливі представники шестичленних гетероциклів з одним гетероатомом.
- •Складні гетероциклічні сполуки, їх характеристика.
- •Завдання для виконання самостійної роботи
- •САмостійна робота № 10
- •Загальні методичні вказівки Методи досліджень ліпідів.
- •Добування та переробка жирів та масел.
- •Поверхнево-активні речовини.
- •Завдання для виконання самостійної роботи
- •САмостійна робота № 11
- •Загальні методичні вказівки Стереохімія моносахаридів.
- •Найважливіші представники моносахаридів, їх застосування у харчовій промисловості.
- •Таутомерія моносахаридів в розчинах.
- •Високомолекулярні полісахариди.
- •Крохмаль, його будова, властивості та застосування у харчовій промисловості.
- •Целюлоза, її будова, властивості та застосування у промисловості.
- •Глікоген, як тваринний крохмаль.
- •Пектинові речовини, їх властивості.
- •Завдання для виконання самостійної роботи
- •САмостійна робота № 12
- •Загальні методичні вказівки
- •Завдання для виконання самостійної роботи
- •САмостійна робота № 13
- •Загальні методичні вказівки Аденозинтрифосфорна кислота
- •Біосинтез білків
- •Терпени, їх характеристика, класифікація та властивості.
- •Біциклічні терпени.
- •Стероїди, їх властивості та роль в житті людини.
- •Гормони, їх властивості та роль в житті людини.
- •Завдання для виконання самостійної роботи
- •САмостійна робота № 15
- •Загальні методичні вказівки
- •Завдання для виконання самостійної роботи
- •Рекомендована література
Завдання для виконання самостійної роботи
Відповісти на запитання:
Напишіть загальну формулу кетонів.
Дайте характеристику ксиліту та сорбіту.
Фізичні властивості кетонів.
Хімічні властивості кетонів.
Напишіть засоби добування кетонів (назвати 2 – 3 способа).
Дайте характеристику ацетону.
Ізомерія кетонів.
Опишіть реакцію приєднання аміаку.
Ацетальдегід, його властивості та способи добування.
Бензальдегід , його властивості та способи добування.
САмостійна робота № 5
Тема: Двоосновні карбонові кислоти та їх представники. Мурашина та оцтова кислота, їх характеристика.
Повинні знати: ізомерію та номенклатуру двоосновних карбонових кислот, фізичні та хімічні властивості двоосновних карбонових кислот, добування та застосування двоосновних карбонових кислот, окремих представників
Повинні вміти: писати ізомери та рівняння реакцій, які характерезують властивості двоосновних карбонових кислот
План.
Двоосновні карбонові кислоти – ізомерія та номенклатура.
Властивості, добування та застосування двоосновних карбонових кислот.
Мурашина та оцтова кислота, їх характеристика та добування.
Загальні методичні вказівки Двоосновні карбонові кислоти – ізомерія та номенклатура.
Молекули двохосновних карбонових кислот містять дві карбоксильнґгрупи. Найпростіша двохосновна кислота - щавлева — це сполучення двох карбоксильних груп:
За міжнародною номенклатурі назви насичених двохосновних кислот будують з назви відповідного алкану з додаванням закінчення -діова. Найбільш застосовні дляцих кислот тривіальні назви. В табл. наведені деякі найбільш поширені насичені двохосновні кислоти.
НООС – СООН |
Етандінова |
Щавлева |
НООС – СН2 – СООН |
Пропандінова |
Малонова |
НООС – СН2 – СН2 –СООН |
Бутандінова |
Янтарна |
НООС – (СН2)3 – СООН |
Пентандінова |
Глутарова |
НООС – (СН2)4 – СООН |
Гександінова |
Адипінова |
Структурна ізомерія насичених аліфатичних двоосновних карбонових кислот зумовлена будовою вуглеводневого скелкту, насичених – будовою скелету та положенням подвійного зв’язку. У ненасичених кислот має місце геометрична ізомерія:
Н – С – СООН НООС – С – Н
║ ║
Н – С – СООН Н – С – СООН
У ароматичних двоосновних кислот ізомерія також пов’язана зі взаємним розташуванням карбоксильних груп у бензольному ядрі:
Властивості, добування та застосування двоосновних карбонових кислот.
Фізичні властивості двоосновних карбонових кислот.
Двоосновні карбонові кислоти – безбарвні кристалічні речовини. Кислоти з парним числом вуглеводних атомів має більш високі температури плавління, чим кислоти з непарним числом вуглеводних атомів. Двоосновні кислоти добре розчинні у воді, розчинність зменшується зі збільшенняммолекулярної маси. Кислоти з непарним числом вуглеводних атомів розчиняється краще, чим сусідні гомологи з парним числом вуглеводних атомів.
Хімічні властивості двоосновних карбонових кислот.
Двоосновні кислоти сильніші одноосновних. Вони вступають у всі хімічні реакції, які характерні для односновних кислот: утворення солей, складних ефірів, ангідридів, галогенангідридів та ін.. У реакціях можуть приймати участь одна або обидві карбоксильні групи. В той же час дикарбонові кислоти аліфатичного ряду С2 – С5 мають ряд особливостей у своїй хімічній поведінці, які пов’язані з розташуванням карбоксильних груп відносно друг друга.
Кислоти, в яких карбоксильні групи знаходяться близько друг до друга (щавлева, малонова, алкілзаміщені останнюю), легко декарбоксиліруються при нагріванні, перетворюючись у монокарбонові кислоти:
НООС
– СООН
НСООН + СО2
щавлева кислота мурашина кислота
НООС
– СН2–СООН
СН3СООН
+ СО2
маланова кислота оцтова кислота
Двоосновні кислоти, які містять подвійні звязки та аромаьтичне ядро, вступають також у реакції, характерні для алкенів і похідних бензолу.
Добування двоосновних карбонових кислот.
Для добування двоосновних карбонових кислот використовують тіж методи, що і для одноосновних, з відмінністю в тім, що молекулі необхідно утворити не одну, а дві карбоксильні групи (окислення диолів, гідроліз динітрилів, окислення оксикислот з первинною спиртовою групою).