Тестові завдання

1. Внутрішні спонукальні стимули діяльності людини це:

а) блага; в) потреби

б) корисність; г) мрії.

2. Метою споживача є максимізація:

а) граничної корисності;

б) середньої корисності;

в) сукупної корисності;

г) різниці між сукупною і граничною корисністю.

3. Корисність — це:

а) кількість благ, які здатні задовольнити потреби споживача;

б) мінімальне задоволення, яке споживач може отримати від споживання певного блага;

в) задоволення, яке отримує людина від споживання благ;

г) максимальне задоволення, яке споживач може отримати від споживання певного блага.

4. Сукупна корисність:

а) зменшується зі зростанням споживання зростаючим темпом;

б) не змінюється зі зростанням споживання;

в) збільшується зі зростанням споживання спадним темпом;

г) зменшується зі зростанням споживання спадним темпом.

5. Гранична корисність — це:

а) загальна сума задоволення від споживання певного набору благ;

б) мінімальна сума задоволення від споживання певного набору благ;

в) середня величина задоволення від споживання певного набору благ;

г) додаткове задоволення від споживання додаткової одиниці блага.

6. Який з наведених переліків значень граничної корисності ілюструє закон спадної граничної корисності:

а) 200, 150, 150, 150; в) 120, 120, 120, 120;

б) 200, 230, 250, 260; г) 200, 150, 90, 40?

7. Сукупна корисність — це:

а) загальна сума задоволення від споживання певного набору благ;

б) мінімальна сума задоволення від споживання певного набору благ;

в) середня величина задоволення від споживання певного набору благ;

г) додаткове задоволення від споживання певного набору благ.

8. Сукупна корисність зростає, коли гранична корисність:

а) зменшується;

б) збільшується;

в) не змінюється;

г) збільшується повільно.

9. Який з наведених нижче переліків значень сукупної корисності ілюструє закон спадної граничної корисності:

а) 20, 15, 10, 5; в) 20, 0, 40, 50;

б) 20, 10, 10, 10; г) 20, 28, 34, 38?

10. П'ята склянка води, яку ви п'єте, надає вам менше задоволення, ніж перша. Це приклад:

а) дії закону попиту; в) дії 2 закону Госсена;

б) дії 1 закону Госсена; г) наявності дефіциту товару.

11. Кардиналістська модель поведінки споживача:

а) не потребує кількісного визначення величини корисності;

б) не потребує порівняння корисності різних благ;

в) не вимагає незалежності корисностей різних благ однієї від іншої;

г) передбачає можливість визначення кількісної величини корисності.

12. Споживач готовий з'їсти третій пиріжок тільки за умови, що він буде коштувати набагато дешевше, ніж попередні.

Його поведінку найкраще пояснює:

а) закон пропозиції;

б) закон спадної граничної корисності;

в) ефект доходу;

г) ефект заміни.

13. Криві байдужості — це криві:

а) однакової кількості двох благ;

б) однакового рівня корисності наборів двох благ;

в) однакового рівня доходу споживача;

г) однакових цін двох товарів.

14. Форма і нахил кривої байдужості для одного споживача визначаються:

а) доходом і уподобанням споживачів;

б) тільки цінами товарів;

в) тільки уподобаннями споживача;

г) уподобаннями споживача, цінами товарів та доходом споживача.

15. Гранична норма заміни одного товару на інший:

а) визначає: від скількох одиниць одного товару споживач повинен

відмовитися, щоб отримати додаткову одиницю іншого без зміни рівня

сукупної корисності;

б) вимірює корисність одного з товарів;

в) показує величину нахилу бюджетної лінії;

г) вимірюється як різниця між сукупними корисностями двох товарів.

16. Якщо два блага є абсолютними доповнювачами, наприклад, кава і цукор, тоді:

а) гранична норма заміни є спадною;

б) криві байдужості мають вигляд прямого кута;

в) криві байдужості мають вигляд прямих ліній;

г) криві байдужості є висхідними.

17. Бюджетне обмеження споживача утворюють:

а) тільки доход споживача;

б) тільки ціни товарів;

в) доход споживача і ціни товарів;

г) доход споживача, ціни товарів та їх корисності.

18. Бюджетна лінія:

а) показує межу між якісними та неякісними товарами;

б) показує співвідношення між двома благами з урахуванням їх корисності;

в) визначає межу комбінацій двох благ за певного рівня доходу;

г) визначає межу комбінацій двох благ за певного рівня їх корисності.

19. Ординалістський підхід до аналізу поведінки споживача,

на відміну від кардиналістського:

а) передбачає можливість кількісного визначення величини корисності;

б) не вимагає кількісного вимірювання величини корисності;

б) не враховує суб'єктивної думки споживача щодо корисності благ;

г) не враховує бюджетних обмежень споживача.

20. Криві байдужості мають такі властивості:

а) вони ніколи не перетинаються;

б) для абсолютної більшості благ є висхідними;

в) розташовані далі від початку координат, відповідають наборам з нижчим рівнем корисності;

г) для абсолютної більшості благ є прямими лініями.

ІІІ. Задачі для вирішення