
- •В.В.Сентюрін, е.В.Єсіна, в.В.Слесаренко методичні рекомендації до лабораторно-практичних занять з патологоанатомічного розтину та судової ветеринарної медицини Дніпропетровськ - 2005
- •Патологоанатомічний розтин
- •Мета та види розтину трупів тварин
- •Причини смерті
- •Вимоги до місць розтину
- •Правила особистої та громадської безпеки при розтині трупів
- •Транспортування трупів та утилізація трупного матеріалу
- •Методи розтину трупів
- •Методика розтину порожнин та порядок видалення органів
- •Розтин трупів свиней та дрібних тварин за методом г.В. Шора
- •Розтин трупів великої рогатої худоби
- •Особливості розтину трупів коней
- •Особливості розтину трупів птахів
- •Відбір матеріалу для лабораторного дослідження Відбір матеріалу для бактеріологічного та вірусологічного дослідження
- •Відбір матеріалу для патогістологічного дослідження.
- •Відбір матеріалу для хіміко-токсикологічного дослідження.
- •Супровідні документи.
- •Контрольні питання до розділу “патологоанатомічний розтин”
- •Судова ветеринарна медицина Предмет, визначення, мета та завдання судової ветмедицини
- •Огляд трупу на місці його загибелі (виявлення)
- •Судове значення трупних змін
- •Охолодження (algor mortis)
- •Трупне заклякання, задубіння (rigor mortis)
- •Зсідання крові ( cruor mortis)
- •Трупні плями (livoris mortis)
- •Трупне розкладання
- •Документація судово-ветеринарного розтину
- •Експертиза трупу тварини з короткочасною смертю
- •Експертиза трупа тварин при утопленні
- •Експертиза смерті тварини від ураження електрострумом
- •Експертиза смерті тварини від асфіксії
- •Експертиза захворювань та загибелі тварин від неправильної експлуатації
- •Експертиза мертвонародженості тварин
- •Асфіксія новонароджених
- •Експертиза ексгумованого трупу або окремих органів
- •Експертиза тварин при отруєні токсичними речовинами
- •Патоморфологічні зміни у тварин при деяких отруєннях
- •Отруєння фосфорорганічними сполуками
- •Отруєння хлорорганічними сполуками
- •Отруєння похідними хлорфеноксіоцтовою та хлорфеноксімасляною кислотами
- •Отруєння цинком.
- •Отруєння сполуками свинцю.
- •Отруєння сполуками фтору.
- •Отруєння солями міді.
- •Отруєння похідними оксикумарина та зоокумарина.
- •Отруєння ціаністими сполуками.
- •Отруєння сполуками миш’яку.
- •Контрольні питання до розділу “судова ветеринарна медицина”
- •Список літератури
Правила особистої та громадської безпеки при розтині трупів
Перед початком розтину особи, які відповідальні за виконання ветеринарно-санітарних правил, приймають всі загальні та спеціальні заходи застереження, які попереджують розповсюдження інфекційних хвороб, забруднення тваринницьких ферм і навколишнього середовища (пасовиськ, водоймищ та ін.), заходи, які забезпечують громадську та особисту безпеку осіб, які безпосередньо приймають участь у розтині, а також осіб, які мають до цього відношення.
За анамнестичними, епізоотологічними та клінічними даними з’ясовують умови утримання, годування та експлуатації, симптоми хвороби, місце, час та обставини загибелі тварини та планують необхідні міроприємства по організації та проведенню розтину. Попередніми мікроскопічними дослідженнями виключають сибірку та інші антропозоонозні хвороби, при котрих зняття шкіри та розтин трупів тварин заборонено: ботулізм, брадзот, сказ, злоякісний набряк, епізоотичний лімфангоіт коней, меліоідоз, віспа овець, кіз, свиней, сап, сибірка, туляремія, чума великої рогатої худоби, верблюдів, свиней, ентеротоксемія овець, емфізематозний карбункул, прішлі інфекції (скрепі, вісна, маеді, губчата енцефалопатія великої рогатої худоби) і можливо деякі інші. Такі трупи знищують на утильзаводах або спалюють.
Особа, яка безпосередньо розтинає труп, працює в спецодязі: халат, полотняна шапочка або хустка, клейончастий або прогумовий фартух, нарукавники, гумові рукавички, чоботи. Люди присутні при розтині одягають халати та шапочки. Перед роботою руки оглядають. Піднігтьові простори і кінчики пальців змазують настоєм йоду, наявні ушкодження шкіри рук вкривають колодієм або лейкопластиром. На шкіру рук насипають тальк і вдягають рукавички. Якщо рукавички відсутні, руки мажуть вазеліном або будь-яким жиром. Влітку для боротьби з мухами застосовують різні інсектицидні засоби.
При пораненні рук їх швидко миють, видавлюють з рани декілька крапель крові, обробляють настоєм йоду, бинтують, одягають нову рукавичку і продовжують роботу.
Під час розтину розчленування трупа слід проводити так, щоб не розбризкувати кров або інші рідини. Відокремленні частини трупу необхідно складувати в певне відведене місце або у спеціальну тару. Для розтину використовують лише найбільш необхідні інструменти, які після роботи дезинфікують.
По закінченню розтину інструменти миють теплою водою, знезаражують дезинфекційним розчином або кип’ятять у воді із содою, попередньо обгорнувши ріжучу частину ватою або бинтом. Чоботи, фартухи, нарукавники миють теплою водою з милом та дезинфікують 2% розчином хлораміну або їдкого натру, 3-5% розчином лізолу. Халати та шапочки періодично кип’ятять або стерилізують в автоклаві. Рукавички миють, не знімаючи з рук, дезинфікують (сулема 1:1000, 3-5 % розчин лізолу, 2-3% розчин карболової кислоти, 4% розчин формаліну). Потім їх знімають, руки тщетно миють з милом, дезинфікують спиртом або занурюють в 1-3% розчин марганцевокислого калію на 3-5 хвилин, після чого для видалення бурого фарбування руки додатково оброблюють насиченим розчином щавлевої кислоти або 1% розчином соляної кислоти.
Дезинфікують також столи та секційні приміщення, використовуючи хлорне та негашене вапно, формалін, лізол, креолін, карболову кислоту та інші дезинфікуючі засоби. Експозиція при цьому повинна складати від 20-30 хвилин до 1 години.