
- •Лекція 1 електровимірювальні прилади та електричні вимірювання
- •1.1. Основні поняття з теорії вимірювань
- •1.2. Класифікація вимірювальних приладів
- •Умовні позначення електровимірювальних приладів
- •Стандартні зображення електровимірювальних приладів
- •Позначення на шкалах приладу
- •Умовне позначення принципу дії приладів
- •Лекція 2 конструкція та принцип дії електровимірювальних приладів
- •2.1. Прилади магнітоелектричної системи
- •2.2. Прилади електромагнітної системи
- •2.3. Прилади електродинамічної системи
- •2.4. Прилади інших систем
- •2.5. Цифрові вимірювальні прилади
- •1.10. Електронно – променевий осцилограф
- •Лекція 3 Вимірювання електричних величин
- •3.1. Вимірювання струму та напруги
- •3.2. Вимірювання опорів
- •Лекція 4 електроніка та мікропроцесорна техніка
- •4.1. Промислова електроніка як галузь науки і техніки
- •4.2. Фізичні основи роботи напівпровідникових пристроїв
- •4.3. Класифікація напівпровідникових приладів
- •4.4. Напівпровідникові резистори
- •4.5. Напівпровідникові діоди
- •Лекція 5 транзистори та тиристори
- •5.1. Будова, принцип роботи, схеми вмикання біполярних транзисторів
- •5.2. Вольт – амперні характеристики біполярних транзисторів
- •5.3. Польові транзистори. Будова, принцип роботи та характеристики
- •5.4. Тиристори
- •Лекція 6 інтегральні мікросхеми та оптоелектронні прилади
- •6.1 Інтегральні мікросхеми
- •6.2. Напівпровідникові оптоелектронні пристрої
- •Лекція 7 випрямлячі
- •7.1. Призначення випрямлячів та показники якості їх роботи
- •7.2. Однофазні випрямлячі з активним навантаженням
- •7.3. Трифазні випрямлячі з активним навантаженням
- •7.4. Випрямлячі із фільтрами, що згладжують
- •7.5. Зовнішні характеристики випрямлячів малої потужності
- •13.6. Резюме
- •Лекція 8 підсилювачі
- •8.1. Основні показники роботи підсилювачів
- •8.2. Передавальна характеристика підсилювального каскаду
- •Підсилювальний каскад із спільним емітером
- •8.4. Диференційні підсилювачі
- •8.5. Операційні підсилювачі
- •14.6. Резюме
2.5. Цифрові вимірювальні прилади
Показувальні аналогові прилади із стрілочним покажчиком не дають можливості точно визначити положення стрілки на шкалі приладу. Крім того, аналогові вольтметри з електромеханічними вимірювальними механізмами (крім електростатичної системи) мають відносно малий омічний опір вимірювального ланцюга (5—10 кОм).
Електронні прилади мають у своєму складі підсилювачі, тому споживана ними у вимірювальному колі потужність набагато менша, а вхідні опори, наприклад електронних вольтметрів, значно більші ніж у вольтметрів з електромеханічним вимірювальним механізмом і сягають у приладах широкого розповсюдження 1 МОм, а у спеціальних приладах — 100 – 1000 МОм! Крім того, електронні прилади дають можливість представити виміряне значення у цифровій формі, фіксувати час і виміряну величину у внутрішній пам'яті, передавати ці дані на комп'ютер для обробки даних вимірювань і створення протоколу випробувань.
На рис. 2.5 показана структурна схема цифрового вольтметра, а на рис. 2.6 – часові діаграми вихідних напруг блоків структурної системи.
Сумісну
роботу блоків цифрового вольтметра
синхронізує блок керування 1,
на виходах якого генеруються з частотою
f1,
імпульси напруги u1,
які
водночас запускають генератор лінійно
зростаючої напруги (ГЛЗН) 2
і
селектор 3.
В
момент t0
= 0
отримання імпульсу, на вході, ГЛЗН
формує на своєму виході лінійно зростаючу
напругу uГЛЗН
=
S*t,
яка подається на вхід порівнювального
блока 4.
Одночасно
селектор сполучає вихід генератора
лічильних імпульсів 5
з
входом лічильника імпульсів 6,
який
починає лічення імпульсів генератора.
Частота лічильних імпульсів генератора
- f2,
Через деякий час tx
після
поступлення імпульсу напруги u1
напруга
на виході ГЛЗН стає рівною вимірюваній
напрузі uBX.
Порівнювальний
блок 4
формує
у цей момент імпульс напруги u2
на
вході селектора З,
який
припиняє зв'язок між генератором
імпульсів 5
та
їх лічильником 6.
В
момент, коли напруга
час
,
де S
- крутизна переднього фронту імпульсів
ГЛЗН. Кількість імпульсів генератора
п,
яка
на цей момент часу поступила на вхід
лічильника 6
,
пропорційна вимірюваній напрузі. Надалі
кількість імпульсів п,
накопичена
лічильником, перетворюється спеціальним
пристроєм у десяткове число, яке
висвітлюється на цифровому табло.
Рис. 2.5 Структурна
схема цифрового вольтметру
Рис. 2.6 Часові
діаграми
Оскільки
частота f2
велика і її легко стабілізувати, а
незмінність крутизни S
забезпечується цифровим способом з
великою точністю, похибка перетворення
вхідної напруги
у
кількість імпульсів
,
що
прийшли до лічильника 6,
може
бути дуже малою (0,01÷0,002)%. Чутливість
такого вольтметру може бути збільшена
у 10÷1000
разів за допомогою вхідного підсилювача.
Цифрові вимірювальні прилади знаходять широке застосування у науково-дослідних лабораторіях, підприємствах, що займаються перевіркою та ремонтом приладів, на промислових підприємствах. Найбільш поширені цифрові вольтметри постійного та змінного струму з діапазоном вимірюваних напруг від 1 мкВ до 1000 В. Широко розповсюджені і комбіновані цифрові прилади, так звані мультіметри, які дозволяють вимірювати постійну та змінну напругу, постійний та змінний струм, частоту, інтервали часу, параметри R, L, C та інше.
Крім того, мультіметр дозволяє випробовувати діоди, випробовувати прп та рпр транзистори, продзвонювати друковані плати, кабелі з видачею звукового сигналу про наявність кола, використовувати його як генератор прямокутних імпульсів.