- •Лекція 1 електровимірювальні прилади та електричні вимірювання
- •1.1. Основні поняття з теорії вимірювань
- •1.2. Класифікація вимірювальних приладів
- •Умовні позначення електровимірювальних приладів
- •Стандартні зображення електровимірювальних приладів
- •Позначення на шкалах приладу
- •Умовне позначення принципу дії приладів
- •Лекція 2 конструкція та принцип дії електровимірювальних приладів
- •2.1. Прилади магнітоелектричної системи
- •2.2. Прилади електромагнітної системи
- •2.3. Прилади електродинамічної системи
- •2.4. Прилади інших систем
- •2.5. Цифрові вимірювальні прилади
- •1.10. Електронно – променевий осцилограф
- •Лекція 3 Вимірювання електричних величин
- •3.1. Вимірювання струму та напруги
- •3.2. Вимірювання опорів
- •Лекція 4 електроніка та мікропроцесорна техніка
- •4.1. Промислова електроніка як галузь науки і техніки
- •4.2. Фізичні основи роботи напівпровідникових пристроїв
- •4.3. Класифікація напівпровідникових приладів
- •4.4. Напівпровідникові резистори
- •4.5. Напівпровідникові діоди
- •Лекція 5 транзистори та тиристори
- •5.1. Будова, принцип роботи, схеми вмикання біполярних транзисторів
- •5.2. Вольт – амперні характеристики біполярних транзисторів
- •5.3. Польові транзистори. Будова, принцип роботи та характеристики
- •5.4. Тиристори
- •Лекція 6 інтегральні мікросхеми та оптоелектронні прилади
- •6.1 Інтегральні мікросхеми
- •6.2. Напівпровідникові оптоелектронні пристрої
- •Лекція 7 випрямлячі
- •7.1. Призначення випрямлячів та показники якості їх роботи
- •7.2. Однофазні випрямлячі з активним навантаженням
- •7.3. Трифазні випрямлячі з активним навантаженням
- •7.4. Випрямлячі із фільтрами, що згладжують
- •7.5. Зовнішні характеристики випрямлячів малої потужності
- •13.6. Резюме
- •Лекція 8 підсилювачі
- •8.1. Основні показники роботи підсилювачів
- •8.2. Передавальна характеристика підсилювального каскаду
- •Підсилювальний каскад із спільним емітером
- •8.4. Диференційні підсилювачі
- •8.5. Операційні підсилювачі
- •14.6. Резюме
5.3. Польові транзистори. Будова, принцип роботи та характеристики
В польових транзисторах протікання струму обумовлено дрейфом носіїв заряду одного знаку (тобто або електронів, або дірок) у поздовжньому електричному полі через керований канал п- або р-типу. Керування струмом через прилад здійснюється поперечним електричним полем, а не вхідним струмом, як в біполярних транзисторах. Завдяки цьому польові транзистори майже не споживають струму у вхідному колі. У пристроях промислової електроніки використовують польові транзистори двох типів: із затвором у вигляді р - п- переходу та з ізольованим затвором.
Структуру польового транзистора площинної конструкції показано на рис. 5.4, а. Прилад складається з пластини кремнію з електропровідністю р-типу, що являє собою канал транзистора, до торців якої приєднані два металевих контакти, які відповідно називають витоком та стоком. До цих електродів послідовно підімкнено опір навантаження R та джерело живлення Ес. Напруга джерела має таку полярність, що основні носії зарядів (дірки в каналі р-типу) пересуваються від витоку до стоку. На протилежні грані пластини кремнію введені донорні домішки, що перетворюють її поверхневі шари в області напівпровідника n-типу. З'єднані електрично разом, ці шари створюють єдиний електрод, який називають затвором. Умовні схемні позначення польових транзисторів із затвором n-типу та р-типу і, відповідно, каналом р-типу та п-типу показані на рис. 5.4, б і 5.4, в.
Рис. 5.4 Схеми
підключення та стокові характеристики
польового транзистора
Розглянемо принцип дії польового транзистора з каналом р-типу. На рис. 5.4, г показана сім'я стокових (вихідних) характеристик цього приладу Іс = Іс(Uсв) для Uзв = const. Якщо керуюча напруга Uзв=0 то, під дією напруги Uсв в каналі тече струм, що залежить від опору каналу. Через коло управління плюсовий потенціал напруги Uсв під'єднано до затвору n-типу. Отже, напруга Uсв створює зворотне зміщення р - n-переходу, тобто розширює його. Найбільше розширення р - n-переходу має місце поблизу стоку, тому що потенціал стоку є нижчим, ніж витоку. В зоні же витоку р - n-перехід не розширюється, оскільки потенціали затвору і витоку однакові. Чим більша буде напруга Uсв, тим більшою буде ширина подвійного електричного шару р - n-переходу, в якому відсутні носії зарядів. Розширення цього шару викликає звуження перетину каналу і збільшення його опору, внаслідок чого стокова характеристика має нелінійний характер (рис. 5.4, г). Для певного значення напруги Uсв границі р - n-переходів поблизу стоку з'єднуються і збільшення струму Іс практично припиняється.
Якщо прикласти до затвору додатну напругу Uзв, р - n-перехід ще сильніше зміщується в зворотну сторону тепер вже по всій довжині каналу. Внаслідок цього канал, що проводить струм, звужується і струм Іс зменшується. Таким чином, збільшуючи напругу Uзв, можна зменшувати струм Іс, що і показано на рис. 5.4, г. При цьому струм управління Із близький до нуля, оскільки він дорівнює зворотному струму через р - n-перехід. Стокові характеристики подібні до колекторних характеристик біполярних транзисторів і мають дві ділянки: круту та пологу. Остання використовується для роботи транзисторів у підсилювальних пристроях. Крута ділянка характеристик використовується в перемикаючих пристроях. За відсутністю напруги Uзв, транзистор відкритий, а при певному значенні, яка називається напругою відсічки, струм Іс наближається до нуля, що дає можливість використовувати транзистор у режимі ключа.
Польові транзистори з ізольованим затвором називають також МДН-транзисторами (метал - діелектрик - напівпровідник). На рис. 5.5, а показано розріз МДН-транзистора. Поверхня кристала напівпровідника р-типу покрита діелектричною плівкою двооксиду кремнію. Через отвори в діелектричній плівці в тілі напівпровідника, що називають підкладкою, створені дві сильнолеговані області з провідністю п, тобто протилежною провідності підкладки, і тонка перемичка між ними, що називається каналом. Області гс-типу обладнані зовнішніми виводами: В - витік, С - стік. Над шаром двоокису кремнію між витоком і стоком нанасять металевий шар, вивід від якого використовується як затвор 3. Підкладка з'єднується з витоком або в середині приладу, або у зовнішньому колі, для чого підкладка має свій вивід П. Оскільки діелектриком в МДН-транзисторах служить оксид, то їх ще називають МОН-транзис-торами згідно з їх структурою метал-оксид-напівпровідник. Віддаль між витоком і стоком в МДН-транзисторах складає всього 5-10 мкм. Для виготовлення МДН-транзистора потрібна лише одна дифузія, тоді як для виготовлення біполярного транзистора потрібні три дифузії. Крім того МДН-транзистор займає меншу площу поверхні кристалу, ніж біполярний транзистор. Тому саме МДН-транзистори широко використовуються для виготовлення так званих інтегральних схем.
Розглянемо принцип дії МДН-транзистора з каналом n-типу. Його стокові (вихідні) характеристики для різних Uзв= const показані на рис. 5.5, б. При відсутності керуючої напруги Uзв = 0 через канал тече певний струм Iс. Збільшення напруги джерела Uсв викликає зміщення р - n-переходупідкладка-канал в зворотному напрямку. Тобто р - n-перехід розширюється, а канал звужується. Особливо інтенсивно звуження каналу відбувається поблизу стоку n-типу С, оскільки до нього прикладено плюс напруги Uсв , а до підкладки р-типу - її мінус. Отже, зростання напруги Uсв викликає збільшення опору каналу так само, як і в польовому транзисторі з р - n-переходом між затвором та каналом і стокова характеристика для Uзв = 0 має вигляд подібний показаному на рис. 5.5, б.
Рис. 5.5 МДП –
транзистор та його характеристики
Якщо прикласти до затвору керуючу напругу Uзд додатного напрямку, як це показано на рис. 5.5, а, то електричне поле затвора буде притягувати електрони з підкладки в канал. їх концентрація в підкладці р-типу незначна, але завдяки великій масі підкладки їх кількості достатньо для збагачення каналу і струм в каналі зросте. Має місце режим збагачення каналу (див. характеристики рис. 5.5, б для Uзв > 0).
За наявністю від’ємної напруги Uзв на затворі електричне поле виштовхує електрони з каналу в підкладку, опір каналу збільшується і струм Ic зменшується (режим збіднення) як це видно з характеристик рис. 2.14, б для Uзв < 0. Оскільки затвор є ізольованим від інших елементів кола, струм А» надзвичайно малий. Потужність кола керування МДН-транзистора практично дорівнює нулю.
Аналогічно функціонує і інша різновидність МДН-транзисторів - з каналом р-типу і підложкою я-типу. Напрямки струмів і напруг будуть протилежними показаним на рис. 5.5, а. Схемні позначення МДН-транзисторів з підкладками р-типу та n-типу (відповідно з каналами л-типу та р-типу) показані на рис. 2.15, а та 5.6, б.
Рис. 5.6 Схемні
позначення МДН-транзисторів
Розглянені МДН-транзистори є приладами з вбудованими каналами. Але, крім таких транзисторів широко використовуються МДН-транзистори з наведеним каналом. В таких приладах спеціальний канал між витоком і стоком не створюється. Тому за наявністю напруги Uзв = 0 стоковий струм відсутній Ic = 0 (транзистор нормально закритий). Прилад може працювати тільки в режимі збагачення, коли поле затвору притягує з підкладки носії відповідного знаку, які створюють провідний канал між витоком і стоком. Сім'я стокових характеристик МДН-транзисторів з наведеним каналом п-типу показана на рис. 5.5, в. Схемні зображення МДН-транзисторів з наведеним каналом п-типу показані на рис. 5.6, в, а з каналом р-типу - на рис. 5.6, г.
МДН-транзистори використовуються головним чином, як ключові елементи. МДН-транзистори з вбудованим каналом являють собою нормально ввімкнений ключ, який за відсутністю вхідного сигналу знаходиться у ввімкненому стані (транзистор проводить струм, опір каналу малий). В разі подачі на затвор керуючого сигналу певної полярності транзистор закривається, що відповідає вимиканню ключа.
МДН-транзистори з наведеним каналом простіші у виготовленні. З застосуванням технології виготовлення ІМС вони широко використовуються в ЕОМ та інших мікроелектронних пристроях. За відсутністю сигналу на затворі вони знаходяться в непровідному стані і проводять струм тільки після подачі потенціалу на вхід (затвор) транзистора. На базі МДН-транзисторів обох типів у ІМС утворюються ключі, близькі до ідеальних. Коли ключі ввімкнені, їх опір практично дорівнює нулю, а коли вимкнені - він дорівнює біля 1012 Ом, тобто безмежно великий. На базі МДН-транзисторів можна отримати і інші елементи. Якщо канал зробити довшим і більш вузьким, ніж звичайний, а на його затвор подати відкриваючий потенціал, то струм буде йти по каналу, але коло каналу буде мати певний опір. Отже, можна використовувати МДН-транзистори як резистори.
Можна використовувати МДН-транзистори і як конденсатори, оскільки затвор з ізольованим від нього оксидом кремнію каналом можна використовувати і для накопичення зарядів.
Таким чином, МДН-транзистори можна використовувати в ІМС як ключі, резистори і конденсатори, що дає широкі можливості розробникам для розв'язку різних задач.