- •Лекція 1 електровимірювальні прилади та електричні вимірювання
- •1.1. Основні поняття з теорії вимірювань
- •1.2. Класифікація вимірювальних приладів
- •Умовні позначення електровимірювальних приладів
- •Стандартні зображення електровимірювальних приладів
- •Позначення на шкалах приладу
- •Умовне позначення принципу дії приладів
- •Лекція 2 конструкція та принцип дії електровимірювальних приладів
- •2.1. Прилади магнітоелектричної системи
- •2.2. Прилади електромагнітної системи
- •2.3. Прилади електродинамічної системи
- •2.4. Прилади інших систем
- •2.5. Цифрові вимірювальні прилади
- •1.10. Електронно – променевий осцилограф
- •Лекція 3 Вимірювання електричних величин
- •3.1. Вимірювання струму та напруги
- •3.2. Вимірювання опорів
- •Лекція 4 електроніка та мікропроцесорна техніка
- •4.1. Промислова електроніка як галузь науки і техніки
- •4.2. Фізичні основи роботи напівпровідникових пристроїв
- •4.3. Класифікація напівпровідникових приладів
- •4.4. Напівпровідникові резистори
- •4.5. Напівпровідникові діоди
- •Лекція 5 транзистори та тиристори
- •5.1. Будова, принцип роботи, схеми вмикання біполярних транзисторів
- •5.2. Вольт – амперні характеристики біполярних транзисторів
- •5.3. Польові транзистори. Будова, принцип роботи та характеристики
- •5.4. Тиристори
- •Лекція 6 інтегральні мікросхеми та оптоелектронні прилади
- •6.1 Інтегральні мікросхеми
- •6.2. Напівпровідникові оптоелектронні пристрої
- •Лекція 7 випрямлячі
- •7.1. Призначення випрямлячів та показники якості їх роботи
- •7.2. Однофазні випрямлячі з активним навантаженням
- •7.3. Трифазні випрямлячі з активним навантаженням
- •7.4. Випрямлячі із фільтрами, що згладжують
- •7.5. Зовнішні характеристики випрямлячів малої потужності
- •13.6. Резюме
- •Лекція 8 підсилювачі
- •8.1. Основні показники роботи підсилювачів
- •8.2. Передавальна характеристика підсилювального каскаду
- •Підсилювальний каскад із спільним емітером
- •8.4. Диференційні підсилювачі
- •8.5. Операційні підсилювачі
- •14.6. Резюме
2.4. Прилади інших систем
У лічильниках змінного струму промислової частоти широко використовують індукційні вимірювальні механізми. Принцип дії приладів індукційної системи заснований на використанні явища обертового магнітного поля, створеного двома електромагнітами. Якщо синусоїдні струми у двох котушках електромагнітів, певним чином зорієнтованих у просторі, не співпадають по фазі, то у частині простору результуюче магнітне поле цих котушок буде обертатися навколо деякої осі. Якщо на цій осі розташувати електропровідне тіло, то в ньому виникають вихрові струми. Взаємодія вихрових струмів з обертовим магнітним полем створює обертальний момент, під дією якого тіло почне рухатися.
В приладах індукційної системи рухомим тілом є легкий алюмінієвий диск, в якому магнітне поле індукує вихрові струми. У котушках електромагнітів, що створюють обертальне поле течуть, вимірювальні струми. Одну з котушок виконують з проводу малого перетину з великою кількістю витків і вмикають, подібно до обмотки напруги ватметра (рис. 2.4, в) паралельно навантаженню, а другу обмотку виконують з проводу більшого перетину і з малою кількістю витків і вмикають послідовно з навантаженням. Отже, принципова схема вмикання однофазного лічильника електричної енергії індукційної системи нічим не відрізняється від схеми вмикання ватметра. Значення обертального моменту в лічильнику залежить від струмів в обмотках котушок електромагнітів (тобто від напруги U та струму I споживача) та кута зсуву фаз між ними. Через шнекову передачу обертання осі диску передається до валу механічного лічильника, покази якого фіксують величину сумарної спожитої електричної енергії.
Для лабораторних вимірів напруг у колах малої потужності, а також для безпосередніх вимірювань високих напруг використовують прилади електростатичної системи. У цих приладах обертальний момент створюють електростатичні сили взаємодії двох заряджених електродів. Вимірювану напругу подають одним проводом на систему нерухомих пластин, а другим — на систему рухомих пластин, конструкція яких подібна до конструкції змінного конденсатора у радіоприймачах. Внаслідок прикладання до них електричної напруги нерухомі та рухомі пластини накопичують заряди. Виникаючи електростатичні сили притягання створюють обертальний момент. Протидіючий момент створюють пружиною.
Для вимірювання частоти у вузькому діапазоні її зміни використовують прилади вібраційної системи. Частотомір вібраційної системи має декілька розташованих горизонтально одна поруч з другою гнучких пластинок, охоплених спільним електромагнітом. Кожна пластина має свою частоту резонансних коливань, що відрізняється від сусідніх на 0,5 Гц. Пластини розташовують вздовж шкали з поділками. При протіканні по котушці струму певної частоти, виникають коливання магнітного поля, які викликають коливання гнучких пластин. Для спостерігача торець пластини, власна резонансна частота якої співпадає з частотою коливань магнітного поля, виглядає "розмазаним" у вертикальному напрямку з найбільшою амплітудою, дві найближчі сусідні пластини мають коливання значно слабші, а всі інші пластини взагалі не мають помітних коливань.