
- •Лекція 1 електровимірювальні прилади та електричні вимірювання
- •1.1. Основні поняття з теорії вимірювань
- •1.2. Класифікація вимірювальних приладів
- •Умовні позначення електровимірювальних приладів
- •Стандартні зображення електровимірювальних приладів
- •Позначення на шкалах приладу
- •Умовне позначення принципу дії приладів
- •Лекція 2 конструкція та принцип дії електровимірювальних приладів
- •2.1. Прилади магнітоелектричної системи
- •2.2. Прилади електромагнітної системи
- •2.3. Прилади електродинамічної системи
- •2.4. Прилади інших систем
- •2.5. Цифрові вимірювальні прилади
- •1.10. Електронно – променевий осцилограф
- •Лекція 3 Вимірювання електричних величин
- •3.1. Вимірювання струму та напруги
- •3.2. Вимірювання опорів
- •Лекція 4 електроніка та мікропроцесорна техніка
- •4.1. Промислова електроніка як галузь науки і техніки
- •4.2. Фізичні основи роботи напівпровідникових пристроїв
- •4.3. Класифікація напівпровідникових приладів
- •4.4. Напівпровідникові резистори
- •4.5. Напівпровідникові діоди
- •Лекція 5 транзистори та тиристори
- •5.1. Будова, принцип роботи, схеми вмикання біполярних транзисторів
- •5.2. Вольт – амперні характеристики біполярних транзисторів
- •5.3. Польові транзистори. Будова, принцип роботи та характеристики
- •5.4. Тиристори
- •Лекція 6 інтегральні мікросхеми та оптоелектронні прилади
- •6.1 Інтегральні мікросхеми
- •6.2. Напівпровідникові оптоелектронні пристрої
- •Лекція 7 випрямлячі
- •7.1. Призначення випрямлячів та показники якості їх роботи
- •7.2. Однофазні випрямлячі з активним навантаженням
- •7.3. Трифазні випрямлячі з активним навантаженням
- •7.4. Випрямлячі із фільтрами, що згладжують
- •7.5. Зовнішні характеристики випрямлячів малої потужності
- •13.6. Резюме
- •Лекція 8 підсилювачі
- •8.1. Основні показники роботи підсилювачів
- •8.2. Передавальна характеристика підсилювального каскаду
- •Підсилювальний каскад із спільним емітером
- •8.4. Диференційні підсилювачі
- •8.5. Операційні підсилювачі
- •14.6. Резюме
Лекція 4 електроніка та мікропроцесорна техніка
4.1. Промислова електроніка як галузь науки і техніки
Електроніка - це галузь науки і техніки, яка займається вивченням та застосуванням:
фізичних явищ в електровакуумних та напівпровідникових приладах;
характеристик та параметрів цих приладів;
властивостей пристроїв та систем, заснованих на використанні цих приладів.
Останні два напрямки можна віднести до технічної електроніки. Промислова електроніка - це галузь технічної електроніки, яка займається застосуванням електровакуумних і напівпровідникових приладів та створених на їх основі систем у промисловості.
В самій промисловій електроніці можна, в свою чергу, визначити три напрямки:
інформаційна електроніка, до якої відносяться обчислювальна та інформаційно-вимірювальна техніка, пристрої автоматики;
енергетична електроніка (потужні електровакуумні та напівпровідникові перетворювачі електричної енергії);
електронна технологія (застосування електронних та іонних пучків, високочастотний нагрів і плавка, ультразвукове різання та зварювання).
Електронні пристрої мають незаперечні переваги перед класичними електромагнітними та електромеханічними пристроями по чутливості та швидкодії. Так, пороги чутливості електронних пристроїв становлять 10-17 А, 10-13 В, 10-24 Вт, а час спрацьовування, наприклад, біполярного транзистора в режимі ключа складає декілька наносекунд. В той же час електромагнітні реле мають струм спрацьовування щонайменше декілька міліампер і час спрацьовування порядку 0,01÷0,02 сек. Велика чутливість та швидкодія електронних пристроїв приводять до використання широкого діапазону допоміжних одиниць вимірювання, таких, як наносекунди, мегаоми, мікрофаради. Кратності деяких таких допоміжних одиниць вимірювання до основних, їх назви і скорочені позначення наведені в табл. 4.1.
До 1970-1980 років елементною базою промислової електроніки були електровакуумні та напівпровідникові прилади. Але завдяки бурхливому розвитку мікроелектроніки наприкінці XX сторіччя дискретні напівпровідникові прилади все більше витісняються інтегральними мікросхемами (ІМС), які являють собою закінчені пристрої, здатні виконувати певні функції обробки сигналу. Спектр таких функцій дозволяє використовувати ІМС не тільки в інформаційній електроніці, але й в пристроях автоматики та електроприводу, у побутових електронних пристроях. На платах сучасних електронних пристроїв все менше стає дискретних елементів (діодів, транзисторів, резисторів) і все більше стає ІМС.
Таблиця 4.1
Множники та приставки для утворення
кратних і часткових одиниць та їх позначення
Кратність допоміжної одиниці до основної |
1012 |
109 |
106 |
103 |
1 |
10-3 |
10-6 |
10-9 |
10-12 |
Приставка |
Тера |
Гіга |
Мега |
Кіло |
— |
міллі |
мікро |
нано |
пико |
Позначення |
Т |
Г |
М |
К |
— |
мл |
мк |
н |
п |