- •1. Попередження надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, та ліквідація їх наслідків.
- •2. Оповіщення населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій у мирний і воєнний час та постійне інформування його про наявну обстановку.
- •3. Захист населення від наслідків аварій, катастроф, великих пожеж, стихійного лиха та у воєнний час від застосування засобів ураження.
- •4. Організація життєзабезпечення населення під час аварій, катастроф, стихійного лиха та у воєнний час.
- •5. Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт в районах лиха і осередках ураження.
- •2. Система Цивільного захисту та функції її органів
- •Начальниками цз є:
- •3. Сили цивільного захисту
- •4. Організація Цивільного захисту на об’єкті господарювання, та в навчальних закладах
- •Невоєнізовані формування цз (нфцз):
- •Організація зведеної рятувальної команди (зрк)
- •Організація зведеної команди пр і пхз
- •Організація цз в навчальних закладах
- •1. Структура цз в Одеській академії харчової промисловості
- •2. Структура цз в інститутах академії
- •Література:
4. Організація життєзабезпечення населення під час аварій, катастроф, стихійного лиха та у воєнний час.
Завдання організації життєзабезпечення населення в умовах надзвичайних ситуацій, яке спрямоване насамперед на задоволення мінімуму життєвих потреб громадян, що потерпіли (можуть потерпіти) від наслідків надзвичайних ситуацій, надання їм побутових послуг і реалізація соціальних гарантій на період проведення рятувальних та інших невідкладних робіт.
Виконання цього завдання передбачає:
- тимчасове розселення громадян, що потерпіли в безпечних районах;
- організація харчування в районах лиха і тимчасового розселення;
- забезпечення населення, що потерпіло одягом, взуттям і товарами першої необхідності;
- надання фінансової допомоги потерпілим;
- забезпечення медичного обслуговування і санітарно-епідеміологічного нагляду в районах тимчасового розселення;
5. Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт в районах лиха і осередках ураження.
Це завдання реалізовується виконанням наступних заходів:
- надання допомоги ураженим;
- евакуація населення з районів лиха і осередків ураження;
- проведення карантинно-обсерваційних заходів;
- забезпечення громадського порядку в районах лиха та осередках ураження;
- проведення заходів життєзабезпечення населення;
- соціально-психологічна реабілітація населення;
- проведення санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів.
Для проведення рятувальних та інших невідкладних робіт:
- створюються і підтримуються в готовності до дії сили цивільного захисту;
- притягуються у разі необхідності інші сили незалежно від їх відомчої приналежності, а також рятувальні добровільні сили;
- здійснюється підготовка органів управління цивільної оборони;
- готуються необхідні технічні засоби;
- забезпечується дотримання вимог по безпеці особовим складом сил
Цивільного захисту;
- підтримується інженерне, хімічне, медичне, транспортне і матеріальне забезпечення дій сил цивільногозахисту.
6. Створення системи аналізу і прогнозування, управління, оповіщення і зв'язку, спостереження та контролю за радіоактивним і бактеріологічним зараженням, підтримки їх у готовності до надійного функціонування в надзвичайних ситуаціях мирного та військового часу.
Організатором діяльності цих систем є Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (МНС).
Реалізація цього завдання здійснюється таким чином:
Спеціальні підрозділи спостереження і контролю здійснюють збір даних про техногенно-екологічну обстановку на підвідомчій території і об'єктах. Ці дані цілодобово передаються в "Кризовий центр" Міністерства з питань надзвичайних ситуацій України. Про загрозливі явища дані передаються негайно. Зворотні дані з "Кризового центру" передаються до органів управління - в МНС України і в Постійну Урядову комісію. Комісія ухвалює рішення по залученню сил цивільного захисту для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.
Для екстреного оповіщення населення і персоналу на радіаційно та хімічно - небезпечних об'єктах створюються локальні системи оповіщення та зв’язку. Перелік таких об'єктів визначається Кабінетом Міністрів.
Управління силами цивільного захисту в ході ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій здійснює Командування МНС.
7. Підготовка і перепідготовка керівного складу цивільного захисту, її органів управління та сил, навчання населення умінню застосовувати засоби індивідуального захисту /ЗІЗ/ і уміло діяти в надзвичайних ситуаціях.
До керівного складу відносяться посадові особи, що очолюють уряд України і Криму, міністри, керівники відомств, керівники державної адміністрації області, району, міста, адміністрацій підприємств, установ і організацій, командири спеціалізованих формувань цивільної оборони центрального підпорядкування.
Підготовка керівного складу цивільного захисту здійснюється на центральних і територіальних курсах. Новопризначених на посаду - в рік призначення, протягом 5 днів; всіх інших - в терміни, встановлені рішенням начальника цивільного захисту України один раз в 5 років.
Підготовка вчителів початкової та середньої шкіл з питань цивільного захисту здійснюється щорічно протягом одного дня під час зимових канікул.
Викладачі предмета "Цивільного захисту" вищих учбових закладів проходять підготовку під час методичних конференцій один раз в три роки протягом трьох днів, а також на Центральних курсах цивільного захисту промислової і екологічної безпеки України.
Населення проходить підготовку по групах:
учні початкової та середньої школи - за спеціальними програмами під керівництвом вчителів;
учні старших класів і навчально-виховних закладів - за програмою допризовної підготовки «Захист Вітчизни»;
студенти вищих учбових закладів - за спеціальними програмами;
робітники підприємств, установ та організацій, а також особовий склад невоєнізованих формувань цивільної оборони - під час об'єктового тренування і комплексних навчань один раз в 3 роки.
Населення, яке не зайняте у сфері виробництва і обслуговування, самостійно вивчає пам‘ятки та інший інформаційно-довідковий матеріал з питань цивільного захисту та має отримувати відомості про потенційну небезпеку, що характерна для місць його проживання, та методи реагування на неї у консультаційних пунктах при органах місцевого самоврядування, а також через засоби масової інформації та іншу наочну продукцію.
Фінансування заходів з навчання населення, яке не зайняте у сфері виробництва і обслуговування, діям у надзвичайних ситуаціях та пропаганди знань з цивільного захисту здійснюють місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування за рахунок місцевих бюджетів.
Правові основи цивільного захисту
Правовою основою цивільного захисту є Конституція України (254к/96-ВР), закони України "Про правовий режим надзвичайного стану" (1550-14), "Про правовий режим воєнного стану" (1647-14), "Про об'єкти підвищеної небезпеки" (2245-14), "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" (39/95-ВР), "Про гідрометеорологічну діяльність" (443-XIV), "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" (4004-12), "Основи законодавства України про охорону здоров’я" (710-07), "Про страховий фонд документації України" (2332-III), "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (877-V), "Про місцеві державні адміністрації" (586-XIV), "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та інші акти законодавства.