Л Е К Ц І Я 1

ТЕМА: ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

1. Роль, завдання Цивільного захисту, та шляхи їх реалізації. Правові основи цивільного захисту.

2. Система Цивільного захисту та функції її органів

3.Сили Цивільного захисту

4. Організація Цивільного захисту на об’єкті господарювання, та в навчальних закладах

1. Роль та завдання цивільного захисту

Кожен громадянин України має право на захист свого життя і здоров‘я від надзвичайних ситуацій та їх небезпечних наслідків, на вимогу гарантій забезпечення реалізації цього права від Президента України, Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, керівництва підприємств, установ та організацій незалежно від їх організаційно-правової форми діяльності.

Держава як гарант цього права створює єдину державну систему цивільного захисту, яка має своєю метою захист населення, і територій, матеріальних і культурних цінностей та довкілля від надзвичайних ситуацій, пожеж та подолання їх небезпечних наслідків у мирний час та в особливий період.

Заходи Цивільного захисту поширюються на всю територію України, всі верстви населення. Організація їх виконання здійснюється за територіально-виробничим принципом.

Загальне керівництво Цивільним захистом України покладається на Кабінет Міністрів України, Раду Міністрів Республіки Крим, центральні та місцеві органи державної виконавчої влади, адміністрацію підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання.

Начальником Цивільного захисту України є Прем'єр-Міністр України. На інших адміністративно-територіальних рівнях функції начальників цивільного захисту здійснюють голови та керівники відповідальних органів виконавчої влади; в міністерствах, інших органах державного управління та на об'єктах господарювання начальниками цивільного захисту є їхні керівники.

Безпосереднє керівництво за виконанням завдань цивільного захисту, її органів управління та сил покладається на штаб Цивільного захисту України.

Штаб Цивільного захисту України у межах своєї компетенції видає накази та директиви, організує і систематично контролює виконання постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів України, наказів і директив Начальника Штабу Цивільного захисту України з питань навчання і захисту населення, запобігання надзвичайним ситуаціям та вжиття заходів у разі їх виникнення.

Запобігання надзвичайним ситуаціям природного і техногенного характеру, ліквідація їх наслідків, проведення рятувальних та невідкладних аварійних робіт, максимальне зниження масштабів втрат та збитків від НС є загальнодержавною справою і одним з найважливіших завдань органів виконавчої влади і управління всіх рівнів. Держава як гарант права громадян на безпеку створює необхідні органи управління, формує сили та засоби, необхідні для вирішення питань техногенної та природної безпеки.

Завдання системи цивільного захисту нашої держави змінювалися залежно від потреб поточного моменту. Так, у воєнний (1941-1945 рр.) період та період «холодної війни» завдання були направлені на захист населення від зброї масового знищення та звичайних видів зброї. Сьогодні акценти у завданнях цивільного захисту України перемістилися до сфери захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, природного, а також воєнного характеру.

Основні завдання цивільного захисту

Завданнями цивільного захисту в сучасних умовах є:

1.Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного походження і запровадження заходів щодо зменшення збитків та втрат у разі аварій, катастроф, вибухів внаслідок пожеж, стихійного лиха;

2. Оповіщення населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій у мирний та воєнний час та постійне інформування про наявну обстановку;

3. Захист населення від наслідків аварій, катастроф, великих пожеж, стихійного лиха;

4. Організація життєзабезпечення населення під час аварій, катастроф, стихійного лиха та у воєнний час;

5. Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у районах лиха і осередках ураження;

6. Створення систем управління, аналізу і прогнозування, оповіщення і зв'язку, спостереження і контролю за радіоактивним, хімічним і бактеріологічним зараженням, підтримання їх готовності для сталого функціонування під час надзвичайних ситуацій;

7. Підготовка і перепідготовка керівного складу цивільного захисту, її органів управління та сил, обов'язкове навчання населення вмінню застосовувати засоби індивідуального захисту і діяти в надзвичайних ситуаціях.

Шляхи реалізації завдань цивільного захисту

1. Попередження надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, та ліквідація їх наслідків.

З метою реалізації цього завдання проводяться наступні заходи:

- завчасно проводяться інженерно-технічні заходи для зменшення імовірності виникнення надзвичайних ситуацій;

- готуються науково - обґрунтовані прогнози наслідків можливих надзвичайних ситуацій;

- здійснюються безпосередні спостереження за станом потенційно-небезпечних об'єктів і навколишнього середовища;

- утримуються у готовності до негайного застосування засоби оповіщення та інформаційного забезпечення населення, створюються локальні системи виявлення місць зараження та локальні системи оповіщення;

- створюються спеціалізовані формування, і здійснюється їх підготовка до дій за призначенням;

- проводиться забезпечення працівників об'єктів засобами індивідуального захисту, а також ведеться будівництво захисних споруд.

2. Оповіщення населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій у мирний і воєнний час та постійне інформування його про наявну обстановку.

3. Захист населення від наслідків аварій, катастроф, великих пожеж, стихійного лиха та у воєнний час від застосування засобів ураження.

З метою виконання цього завдання здійснюється комплекс заходів, які повинні забезпечити

- укриття населення в захисних спорудах,

- його евакуацію,

- медичний, радіаційний і хімічний захист,

- захист від біологічних засобів ураження.

Укриття населення в захисних спорудах досягається:

- завчасним будівництвом захисних споруд і підтриманням їх в готовності до використання;

- комплексним освоєнням підземного простору міст та інших населених пунктів для розміщення підприємств, установ і організацій соціально-побутового, виробничого і господарського призначення;

- обстеженням і обліком підземних і наземних будівель та споруд, що відповідають вимогам захисту населення;

- дообладнанням з урахуванням реальної обстановки підвальних та інших заглиблених приміщень.

Заходи щодо евакуації населення плануються на випадок:

- загальної аварії на АЕС;

- всіх видів аварій з викидом сильнодіючих отруйних речовин (СДОР);

- загрози катастрофічного затоплення місцевості;

- масових лісових та торфових пожеж, що загрожують населеним пунктам;

- землетрусів та інших геофізичних і гідрометеорологічних явищ з тяжкими наслідками.

Для транспортного забезпечення евакуації задіється в мирний час весь транспорт, який є на відповідній адміністративній території, а у воєнний час - той, який не постачається в Збройні сили України.

Медична допомога і захист населення включає наступні заходи:

- планування використання наявних сил і засобів охорони здоров'я незалежне від їх приналежності та форм власності;

- розгортання в НС необхідної кількості лікувальних закладів;

- забезпечення своєчасного використання профілактичних препаратів;

- контроль продуктів харчування і води;

- завчасне створення та підготовка сил екстреної медичної допомоги і медичного захисту;

- накопичення медичних засобів захисту, спеціального майна та техніки;

- підготовку медперсоналу та загальне медико-санітарне навчання населення;

- своєчасне виявлення загрози або факту біологічного зараження, його масштабів;

У ході виконання заходів захисту від біологічних засобів ураження використовуються колективні та індивідуальні засоби захисту, запроваджується режим карантину або обсервації, проводиться знешкодження осередку ураження та екстерна профілактика.

Протирадіаційний і протихімічний захист населення - це забезпечення населення засобами індивідуального захисту, спеціальна обробка, введення в дію типового режиму радіаційного захисту.