
- •Лабораторний практикум
- •Та організація обчислювальних робіт”
- •1.Основи комп’ютерної техніки
- •1.1.1. Основні теоретичні відомості
- •1.1.2. Варіанти завдань
- •1.2.1 Основні теоретичні відомості
- •1.2.2 Варіанти завдань
- •1.3.1 Основні теоретичні відомості
- •1.3.2 Варіанти завдань
- •1.4.1 Основні теоретичні відомості
- •1.4.2 Варіанти завдань
- •2.Мова assembler
- •2.5.1 Основні теоретичні відомості
- •Movs-пересилка рядка
- •2.5.2. Варіанти завдань
- •2.6.1 Основні теоретичні відомості
- •Imul – цілочисельне множення
- •IDlV-цілочисельне ділення
- •2.6.2. Варіанти завдань
- •2.7.1 Основні теоретичні відомості
- •Ja/jnbe – перехід, якщо більше/перехід, якщо не менше або рівно
- •Jae/jnb/jnc – перехід, якщо більше чи рівно/перехід, якщо не менше/перехід, якщо нема переносу
- •Jb/jnae/jc – перехід, якщо менше/перехід, якщо не більше або рівно/перехід,тобто, перенесення
- •Jbe/jna-перехід, якщо менше або рівно/перехід, якщо не більше
- •Jcxz-перехід, якщо вміст регістра сх рівний нулю
- •Je/jz-перехід, якщо рівно/перехід по нулю
- •Jg/jnle-переход, якщо більше ніж/переход, якщо не менше ніж або рівно
- •Jge/jnl-nepexід, якщо більше або рівно/перехід, якщо не менше ніж
- •Jl/jnge-перехід, якщо меньше/перехід, якщо не більше або рівно
- •Jle/jng-перехід, якщо менше або рівно/перехід, якщо більше
- •Jne/jnz-переход по нерівності /переход, якщо не нуль
- •Jnp/jpo-переход за відсутності парності
- •Jp/jpe-перехід по парності
- •2.7.2. Варіанти завдань
- •2.8.1. Основні теоретичні відомості
- •Основні засоби bios для роботи з відеоадаптером
- •Зовнішні регістри контролера vga (03c2h – 03cFh):
- •Регістри контролера атрибутів (03c0h – 03c1h):
- •Регістри графічного контролера (03cЕh – 03cFh):
- •Регістри контролера crt (03d4h – 03d4h):
- •Регістри синхронізатора (03с4h – 03c5h):
- •Регістри vga dac (03c6h – 03c9h):
- •Вибір режиму роботи відеоадаптера
- •Зміна форми курсора
- •Зміна положення курсору
- •Визначення положення і форми курсору
- •Зміна активної сторінки відеопам'яті
- •Згортка текстового вікна вверх
- •Згортка текстового вікна вниз
- •Читання символу і його атрибутів
- •Запис символу з атрибутами в поточній позиції курсору
- •Запис символу в поточній позиції курсору
- •Запис символу в режимі телетайпу
- •Визначення поточного режиму роботи відеоадаптеру
- •2.8.2. Варіанти завдань
- •3.Розрахунки в mathcad
- •Інтерфейс користувача
- •Основне меню
- •Панелі інструментів
- •Довідникова інформація
- •3.9.1. Основні теоретичні відомості
- •3.9.2. Варіанти завдань
- •3.10.1. Основні теоретичні відомості
- •3.10.2. Варіанти завдань
- •3.11.1. Основні теоретичні відомості
- •3.11.2. Варіанти завдань
- •3.12.1. Основні теоретичні відомості
- •3.12.2. Варіанти завдань
- •4.Табличний процеcор excel
- •4.13.1. Основні теоретичні відомості
- •4.13.2. Варіанти завдань
- •4.14.1. Основні теоретичні відомості
- •4.14.2. Варіанти завдань
- •4.15.1. Основні теоретичні відомості
- •4.15.2. Варіанти завдань
- •4.16.1. Основні теоретичні відомості
- •4.16.2. Завдання
3.12.1. Основні теоретичні відомості
У документі Mathcad можна використовувати алгоритмічні структури (програми). Вони організовуються за допомогою кнопок панелі Программирование (Programming). Доцільність використання програмних блоків визначається необхідністю задання виразам внутрішньої логіки.
Програми створюютья натисненням на кноку Add Line панелі Программирование (Programming), в результаті чого у документі відобразиться блок з маркерами. У ці маркери можна вводити оператори програми.
Найпростішою програмою у документі Mathcad можна вважати, наприклад, програму обчислення значення виразу. Вона містить оператор присвоєння ← та оператор повернення значення return. Зрозуміло, що така програма є має мало змісту, та все ж вона демонструє основні принципи програмування:
Доповнення програми новим рядком виконується за допомогою кнопки Add Line. Після її натиснення з’являється новий рядок з маркером для вводу оператора. При введенні операторів також з’являються маркери, в які треба вводити дані, що відповідають синтаксису оператора.
Розгалуження в програмі організовуються за допомогою умовного оператора if. Він має два параметри. Правий повинен містити логічний вираз, істинне значення якого на момент виконання програми призводить до виконання оператори, що записується у лівий параметр.
Умовний оператор дозволяє проводити обчислення значення змінної різними виразами в залежності від умов. Іншим призначенням умовного оператора є організація 2-х віток виконання прогами.
Нехай треба обчислити значення
.
Для цього визначається функція за
допомогою програми:
Логічні вирази будуються за допомогою операцій порівняння та логічних операції. Всі операції, які можна використовувати у логічних виразах умовного оператору згруповані на панелі Логическая (Boolean).
Оператор otherwise використовується разом з операторами if. Він вказує на оператор, який буде виконано, якщо ні один із логічних виразів не отримає істинного значення.
У програмах Mathcad можна використовувати оператори циклу з параметром for та оператор циклу з передумовою while. Оператор for має три маркери – позиції, де записується змінна – параметр циклу (зліва, зразу ж за словом for), значення, які буде отримувати параметр циклу (справа, після слова є), тіло циклу (послідовність операторів, які будуть виконуватись для кожного із значень параметру циклу). Значення для параметру циклу можна задавати діапазоном ранжованої змінної або вектором.
Оператор while має дві позиції, в які записується умова закінчення циклу (після слова while) та тіло циклу. Логіка цього оператору наступна. Спочатку перевіряється умова, тобто обчислюється логічний. Якщо він приймає істинне значення, тоді виконується тіло циклу. Така послідовність дій повторюється до тих пір, поки логічний вираз отримає хибне значення. У цьому випадку буде виконуватись наступний за циклом оператор.
Переривання виконання циклу можна викликати оператором break. Дія цього оператора полягає в тому, що наступним після нього буде виконуватись оператор, який знаходиться за межами циклу. Для наглядності інколи в кінці циклу записують оператор continue. Ніякої дії він не викликає, а демонструє, що тіло циклу закінчилось.
Приклад програмного блоку:
Для того, щоб обробляти ситуації виникнення помилок, використовують оператор on error. Така ситуація може виникнути, наприклад, при діленні н 0 або обчисленні логарифму від’ємного числа.
Оператор on error має дві позиції для вводу. Справа від виразу записується вираз, у якому може бути помилка обчислення, а зліва записується вираз, який буде обчислюватись у випадку помилки.