
- •Лабораторний практикум
- •Та організація обчислювальних робіт”
- •1.Основи комп’ютерної техніки
- •1.1.1. Основні теоретичні відомості
- •1.1.2. Варіанти завдань
- •1.2.1 Основні теоретичні відомості
- •1.2.2 Варіанти завдань
- •1.3.1 Основні теоретичні відомості
- •1.3.2 Варіанти завдань
- •1.4.1 Основні теоретичні відомості
- •1.4.2 Варіанти завдань
- •2.Мова assembler
- •2.5.1 Основні теоретичні відомості
- •Movs-пересилка рядка
- •2.5.2. Варіанти завдань
- •2.6.1 Основні теоретичні відомості
- •Imul – цілочисельне множення
- •IDlV-цілочисельне ділення
- •2.6.2. Варіанти завдань
- •2.7.1 Основні теоретичні відомості
- •Ja/jnbe – перехід, якщо більше/перехід, якщо не менше або рівно
- •Jae/jnb/jnc – перехід, якщо більше чи рівно/перехід, якщо не менше/перехід, якщо нема переносу
- •Jb/jnae/jc – перехід, якщо менше/перехід, якщо не більше або рівно/перехід,тобто, перенесення
- •Jbe/jna-перехід, якщо менше або рівно/перехід, якщо не більше
- •Jcxz-перехід, якщо вміст регістра сх рівний нулю
- •Je/jz-перехід, якщо рівно/перехід по нулю
- •Jg/jnle-переход, якщо більше ніж/переход, якщо не менше ніж або рівно
- •Jge/jnl-nepexід, якщо більше або рівно/перехід, якщо не менше ніж
- •Jl/jnge-перехід, якщо меньше/перехід, якщо не більше або рівно
- •Jle/jng-перехід, якщо менше або рівно/перехід, якщо більше
- •Jne/jnz-переход по нерівності /переход, якщо не нуль
- •Jnp/jpo-переход за відсутності парності
- •Jp/jpe-перехід по парності
- •2.7.2. Варіанти завдань
- •2.8.1. Основні теоретичні відомості
- •Основні засоби bios для роботи з відеоадаптером
- •Зовнішні регістри контролера vga (03c2h – 03cFh):
- •Регістри контролера атрибутів (03c0h – 03c1h):
- •Регістри графічного контролера (03cЕh – 03cFh):
- •Регістри контролера crt (03d4h – 03d4h):
- •Регістри синхронізатора (03с4h – 03c5h):
- •Регістри vga dac (03c6h – 03c9h):
- •Вибір режиму роботи відеоадаптера
- •Зміна форми курсора
- •Зміна положення курсору
- •Визначення положення і форми курсору
- •Зміна активної сторінки відеопам'яті
- •Згортка текстового вікна вверх
- •Згортка текстового вікна вниз
- •Читання символу і його атрибутів
- •Запис символу з атрибутами в поточній позиції курсору
- •Запис символу в поточній позиції курсору
- •Запис символу в режимі телетайпу
- •Визначення поточного режиму роботи відеоадаптеру
- •2.8.2. Варіанти завдань
- •3.Розрахунки в mathcad
- •Інтерфейс користувача
- •Основне меню
- •Панелі інструментів
- •Довідникова інформація
- •3.9.1. Основні теоретичні відомості
- •3.9.2. Варіанти завдань
- •3.10.1. Основні теоретичні відомості
- •3.10.2. Варіанти завдань
- •3.11.1. Основні теоретичні відомості
- •3.11.2. Варіанти завдань
- •3.12.1. Основні теоретичні відомості
- •3.12.2. Варіанти завдань
- •4.Табличний процеcор excel
- •4.13.1. Основні теоретичні відомості
- •4.13.2. Варіанти завдань
- •4.14.1. Основні теоретичні відомості
- •4.14.2. Варіанти завдань
- •4.15.1. Основні теоретичні відомості
- •4.15.2. Варіанти завдань
- •4.16.1. Основні теоретичні відомості
- •4.16.2. Завдання
Довідникова інформація
Програма Mathcad має різноманітну систему допомоги (рис.9). Можна використовувати традиційні можливості у вигляді бази довідникової інформації з пошуком за ключовими словами (Справка по Mathcad (Mathcad Help)), контекстно-залежну інтерактивну довідку (Что это такое? (What’s This)), додаткові розділи довідки для розробників додатків Mathcad (Справочник разработчиков (Developer’s Reference)) та електронних книг (Спрвочник авторов (Author’s Reference)).
Рисунок 9 - Довідникова система
Для навчання роботи в Mathcad пункт Справка (Help) містить посібники Учебники (Tutorials), шаблони розрахунків Быстрые литы (QuickSheets), електронні книги Электронные книги (E-Books). Інтернет-ресурси надані у вигляді посилань на форум користувачів та Mathcad.com.
Лабораторна робота №9
Тема роботи: Обчислення виразів, ранжована змінна, графіки.
Мета роботи: Навчитися обчислювати вирази, використовувати ранжовану змінну, будувати графіки.
3.9.1. Основні теоретичні відомості
У розв’язуваннях задач, що використовують чисельні діапазони (наприклад, побудова графіка) доцільно використовувати ранжовані змінні. Ці змінні приймають значення скінченої послідовності чисел з певним кроком. Визначення ранжованої змінної виконується заданням їй імені, операції присвоєння (:), початкового значення, коми,наступного значення (початкове + крок), символа крапка з комою (на екрані з’являється ..) і кінцевого значення.
Якщо друге значення не вказано, тоді крок буде 1.Ранжована змінна x зі значеннями 1, 1.1, 1.2, 1.3, 1.4,1.5 визначається x:1,1.1;1.5. Приклад:
Однотипні набори чисел зручно використовувати у вигляді масивів, які також називають індексованими змінними. В документах Mathcad можна вирисовувати одновимірні (вектори), двовимірні (матриці) та багатовимірні (тензори) масиви.
Вставку масивів виконується Вставка (Insert) – Матрица (Matrix) та набиранням чисел у відповідні маркери. Змінювати значення елементів можна змінювати операцією присвоєння. Для введення індексів використовується символ [. Для роботи з матрицями є панель інструментів (див. рис.8).
Наглядність розв’язків різко зростає з використанням графіків, таблиць, рисунків, анімаційних кліпів. Можливі варіанти графіків показані на рис. 10.
Рисунок 10 - Варіанти графіків
Розмір створеного графіка змінюється як і будь-якого об’єкта розтягуванням лівою кнопкою миші за маркери. Форматування зовнішнього вигляду виконується за допомогою меню Формат (Format) або контекстного меню, яке викликається правою кнопкою миші.
Двовимірні графіки можуть бути в декартових або полярних системах координат (див. рис.10). Побудова двовимірного графіка в декартових координатах починається зі вставки макету. Це ж саме можна зробити натиснувши клавішу @. На макеті в маркери, що знаходяться біля осей, необхідно ввести змінні або вирази, для яких будується графік. Задавши довільну змінну для осі X і потрібну функцію цієї змінної для осі Y, отримаємо графік (рис.11 а). Якщо необхідно зобразити кілька функцій в одній системі координат, їх вводять через кому.
Рисунок11 - Двовимірні графіки
Графік у полярних координатах створюється аналогічно, але задаються кутові змінні і вирази (див. рис.11 б). Для параметричних графіків у двох маркерах записуються функції.
Mathcad використовує 6 типів тривимірних графіків (див рис.10):
поверхню – График поверхности (Surface Plot) (рис.12 а);
лінії одного рівня – Контурный график (Contour Plot) (рис.12 б);
точки тривимірного простору – График 3D разброса (Data Points) (рис.12 в);
стовпчикова діаграма (гістограма) – 3D график (Bar Plot) (рис.12 г);
векторний графік – Векторное поле (Vector Field Plot) (рис.12 д);
графік з клаптиків – Patch Plot (рис.12 е).
Рисунок 12 - Тривимірні графіки