
- •Лабораторний практикум
- •Та організація обчислювальних робіт”
- •1.Основи комп’ютерної техніки
- •1.1.1. Основні теоретичні відомості
- •1.1.2. Варіанти завдань
- •1.2.1 Основні теоретичні відомості
- •1.2.2 Варіанти завдань
- •1.3.1 Основні теоретичні відомості
- •1.3.2 Варіанти завдань
- •1.4.1 Основні теоретичні відомості
- •1.4.2 Варіанти завдань
- •2.Мова assembler
- •2.5.1 Основні теоретичні відомості
- •Movs-пересилка рядка
- •2.5.2. Варіанти завдань
- •2.6.1 Основні теоретичні відомості
- •Imul – цілочисельне множення
- •IDlV-цілочисельне ділення
- •2.6.2. Варіанти завдань
- •2.7.1 Основні теоретичні відомості
- •Ja/jnbe – перехід, якщо більше/перехід, якщо не менше або рівно
- •Jae/jnb/jnc – перехід, якщо більше чи рівно/перехід, якщо не менше/перехід, якщо нема переносу
- •Jb/jnae/jc – перехід, якщо менше/перехід, якщо не більше або рівно/перехід,тобто, перенесення
- •Jbe/jna-перехід, якщо менше або рівно/перехід, якщо не більше
- •Jcxz-перехід, якщо вміст регістра сх рівний нулю
- •Je/jz-перехід, якщо рівно/перехід по нулю
- •Jg/jnle-переход, якщо більше ніж/переход, якщо не менше ніж або рівно
- •Jge/jnl-nepexід, якщо більше або рівно/перехід, якщо не менше ніж
- •Jl/jnge-перехід, якщо меньше/перехід, якщо не більше або рівно
- •Jle/jng-перехід, якщо менше або рівно/перехід, якщо більше
- •Jne/jnz-переход по нерівності /переход, якщо не нуль
- •Jnp/jpo-переход за відсутності парності
- •Jp/jpe-перехід по парності
- •2.7.2. Варіанти завдань
- •2.8.1. Основні теоретичні відомості
- •Основні засоби bios для роботи з відеоадаптером
- •Зовнішні регістри контролера vga (03c2h – 03cFh):
- •Регістри контролера атрибутів (03c0h – 03c1h):
- •Регістри графічного контролера (03cЕh – 03cFh):
- •Регістри контролера crt (03d4h – 03d4h):
- •Регістри синхронізатора (03с4h – 03c5h):
- •Регістри vga dac (03c6h – 03c9h):
- •Вибір режиму роботи відеоадаптера
- •Зміна форми курсора
- •Зміна положення курсору
- •Визначення положення і форми курсору
- •Зміна активної сторінки відеопам'яті
- •Згортка текстового вікна вверх
- •Згортка текстового вікна вниз
- •Читання символу і його атрибутів
- •Запис символу з атрибутами в поточній позиції курсору
- •Запис символу в поточній позиції курсору
- •Запис символу в режимі телетайпу
- •Визначення поточного режиму роботи відеоадаптеру
- •2.8.2. Варіанти завдань
- •3.Розрахунки в mathcad
- •Інтерфейс користувача
- •Основне меню
- •Панелі інструментів
- •Довідникова інформація
- •3.9.1. Основні теоретичні відомості
- •3.9.2. Варіанти завдань
- •3.10.1. Основні теоретичні відомості
- •3.10.2. Варіанти завдань
- •3.11.1. Основні теоретичні відомості
- •3.11.2. Варіанти завдань
- •3.12.1. Основні теоретичні відомості
- •3.12.2. Варіанти завдань
- •4.Табличний процеcор excel
- •4.13.1. Основні теоретичні відомості
- •4.13.2. Варіанти завдань
- •4.14.1. Основні теоретичні відомості
- •4.14.2. Варіанти завдань
- •4.15.1. Основні теоретичні відомості
- •4.15.2. Варіанти завдань
- •4.16.1. Основні теоретичні відомості
- •4.16.2. Завдання
Jnp/jpo-переход за відсутності парності
Якщо (PF) = 0, то (IP) (IP) + Disp8.
Команди здійснюють передачу управління за адресою, що задається цільовим операндом, за умови, що прапор PF рівний 0. Інакше виконується наступна команда. Адреса цільового операнду визначається додаванням байту зміщеннясуву з адресою наступної команди. Оскільки зміщення є 8-бітовим цілим числом із знаком, команди JNP/JPO можуть передавати управління командам з адресами в діапазоні +127 байт -128 байт від кінця команди переходу.
Приклад. Нехай в регістрі ВР міститься шіснадцяткове число 7Е07Н (0111 1110 0000 0111 в двійковому уявленні) і виконується наступна послідовність команд:
CMP BP,00
JNP NEXT_WORD
CLG
RET
NEXT_WORD: CALL ROTATE_BIT
При виконанні команди CMP BP,00 прапор PF скидається в 0. Після виконання наступної команди управління передається команді CALL ROТАТЕ_BIT, що знаходиться за адресою NEXT_WORD. Ця обставина вказує на те, що число одиничних бітів в молодшому байті регістра ВР непарне (в даному прикладі три такі біти).
Jp/jpe-перехід по парності
Якщо (PF)=1, то (IP) (IP) + Disp8.
Команди здійснюють передачу управління за адресою, що задається цільовим операндом, за умови, що прапор паритету PF рівний 1. Інакше виконується наступна команда. Адреса цільового операнда визначається додаванням байта зміщення з адресою наступної команди. Оскільки зміщення є 8-бітовим цілим числом із знаком, команди можуть передавати управління за адресами у діапазоні +127 байт – 128 байт від кінця команди.
Приклад. Нехай вміст регістру АХ дорівнює 0007ЕН (0000 0000 0111 1110 в двійковій формі) і виконується наступна послідовність команд:
CMP AX,00
JP NEXT_BIT
CLC
RET
NEXT-BIT: CALL ROTATE_BIT
У даному прикладі перша команда встановлює в 1 прапор PF. Після виконання другої команди управління передається команді CALL ROTATE з адресою |ROTATE_BIT. Ця обставина вказує на те, що число відмінних від нуля бітів в молодшому байті регістру АХ парне (в даному прикладі воно рівне 6).
JS-перехід по знаку
Якщо (SF)=1, то (IP) (IP) + Disp8.
Команда здійснює передачу управління за адресою, що задається цільовим операндом, при умові що прапор SF рівний 1. Інакше виконується наступна команда. Адреса цільового операнда вираховується додаванням байту зміщення з адресою наступної команди. Оскільки зміщення є 8-бітове ціле число із знаком, команда JS може передавати управління за адресами в диапазоні + l27 байт – 128 байт від кінця команди.
Приклад. Нехай однобайтовий елемент пам'яті з адресою FIRST_BYTE містить 0 і виконується наступна послідовність команд:
DEC BYTE PTR FIRST_BYTE
JS COMPLETE
STD
RET
COMPLETE: ADD AX,4000H
Перша команда змінює вміст комірки FIRST_BYTE на FFH і встановлює прапор SF в 1. Після виконання команди JS COMPLETE управління передається команді ADD AX,4000H з адресою COMPLETE. Останнє означає, що вміст комірки пам'яті є від’ємним двійковим числом (старший біт байту в FIRST_BYTE дорівнює 1).
2.7.2. Варіанти завдань
Написати асемблер-програму множення беззнакових операндів X та Y довжиною 28 та 12 розрядів відповідно, використавши один з 4-х алгоритмів поданих нижче.
1) зсуву множника та аналізу другого множника молодшими бітами вперед;
2) зсуву множника та аналізу другого множника старшими бітами вперед;
3) суми часткових добутків та аналізу другого множника молодшими бітами вперед;
4) суми часткових добутків та аналізу другого множника старшими бітами вперед.
№ |
X |
Y |
Алгоритм |
1 |
1ADF234 |
AD2 |
1 |
2 |
256FAC32 |
34F |
2 |
3 |
356791A |
110 |
3 |
4 |
AA234FC |
239 |
4 |
5 |
123F4536 |
FFF |
1 |
6 |
AF34675 |
201 |
2 |
7 |
3111234 |
AD2 |
3 |
8 |
44FFAC32 |
34F |
4 |
9 |
356791A |
110 |
1 |
10 |
11234FC |
459 |
2 |
11 |
423F4536 |
2FF |
3 |
12 |
1F34675 |
121 |
4 |
13 |
333F4536 |
22F |
1 |
14 |
1F34675 |
341 |
3 |
15 |
356091A |
120 |
2 |
16 |
3113234 |
A32 |
4 |
Лабораторна робота №8
Тема роботи: Взаємодія з операційною системою.
Мета роботи: Навчитися складати програми взаємодії з операційною истемою.