Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
А.М.Богуш Методика розвитку рідної мови і ознай...doc
Скачиваний:
173
Добавлен:
09.11.2019
Размер:
3.09 Mб
Скачать

Пісня про Батьківщину

Перше моє слово

З нами повсякчас:

Мати-Батьківщино,

Ти ж одна у нас!

Ниви і діброви —

Щедрий цвіт окрас.

Мати-Батьківщино,

Ти ж одна у нас!

Лиш почнеться пісня —

І полине враз:

Мати-Батьківщино,

Ти ж одна у насі

Слався, щира дружбо,

В наш крилатий час.

Мати-Батьківщино,

Ти ж одна у нас!

Як рідна мати

Вранці — тільки вийду з дому,

Вітерець в лице війне,

В дитсадок іду охоче —

Там подружки ждуть мене.

Дитсадок — мій дім і школа,

Тут ми — здружена сім'я.

І для всіх — як рідна мати

Вихователька моя.

На яких заняттях і в якій віковій групі можна ви­користати ці вірші? Напишіть можливі види роботи з цими поетичними творами.

Як ви поясните дітям слова «Мати-Батьківщино», «як рідна мати вихователька моя»? Ваше пояснення напишіть.

Які ще слова з тексту віршів, на ваш погляд, потребують пояснення дітям? Як би ви їх пояснили?

Список літератури

1. Методика розвитку рідної мови і ознайомлення з навко­лишнім у дошкільному закладі / А. М. Богуш, Н. П. Орланова, Н. І Зеленко та ін.— К,.: Вища шк., 1992.

2. Вогуш А. М. Заняття з розвитку мови в дитячому садку.— К.: Рад. шк., 1988.

3. Бородин А. М, Методика развития речи детей.— М.: Прос­вещение, 1984.

4. Гербова В. В. Развитие речи детей во второй младшей группе детского сада.— М.: Просвещение, 1989.

5. Гербова В. В. Развитие речи детей в средней группе дет­ского сада.— М: Просвещение, 1978.

6. Гербова В. В. Занятия по развитию речи с детьми 4— б лет.— М.: Просвещение, 1987.

Методи та прийоми розвитку й навчання дітей рідної мови

Практичне заняття

План

1. Класифікація методів навчання з розвитку мови.

2. Наочні та словесні методи.

3. Практичні та ігрові методи.

4. Прийоми навчання дітей рідної мови.

Завдання до практичного заняття

1. Випишіть з підручників з методики розвитку мо­ви та з дошкільної педагогіки класифікацію методів та прийомів навчання дітей дошкільного віку. Зістав­те їх.

2. Заповніть схему класифікації методів та при­йомів з розвитку мови.

Методи навчання та розвитку рідної мови

Наочні

Словесні

Практичні

Ігрові

Прийоми розвитку мовлення

Наочні

Словесні

Інтелектуальні

Ігрові

Практичні

3. Зробіть висновок, на яких заняттях (з якого розділу) які методи та прийоми переважають.

Практичні завдання

для самостійного опрацювання

1. Прочитайте різні визначення методів та при­йомів розвитку мови дітей.

Методи — це спосіб, за допомогою якого вихова­телька, спираючись на свідомість дітей, передає їм знання про навколишній світ, розвиває мову і мис­лення, формує елементарні навички, уміння і разом з тим виховує в них певне ставлення до навколиш­нього (Лещенко О: М. Методика навчання рідної мови та грамоти.— К.: Вища шк,, 1972.—С 80).

Метод навчання — спосіб роботи вихователя і ді­тей, що забезпечує набуття дітьми знань, умінь та навичок.

Методичні прийоми — це елементи методу, його складові частини або окремі кроки в тій пізнавальній роботі, яка відбувається у використанні даного мето­ду (Бородин А. М. Методика развития речи детей.— М.: Просвещение, 1984.—С. 42, 44).

Методом навчання називають дії того, хто навчає, та того, хто вчиться, які виконуються для передачі знань від одного до іншого.

Прийомом називають варіант використання дано­го методу, привнесення до основної дії, що складає даний метод, побічних дій, котрі підказуються харак­тером навчального дидактичного матеріалу (Методи­ка развития речи детей дошкольного возраста/ Л. П. Федоренко, Г. А. Фомичева, В. К. Лотарев и др. —М.: Просвещение, 1984. — С. 30, 33).

Методи навчання — це способи спільної діяльнос­ті вихователя і дітей, спрямовані на розв'язання зав­дань з розвитку мови.

Прийом — це елемент, складова частина методу (Методика розвитку рідної мови і ознайомлення з на­вколишнім у дошкільному закладі/А. М. Богуш, Н. П. Орланова, Н. ї. Зеленко та ін. — С. 104, 108).

Яка ваша думка щодо поданих визначень? Зістав­те їх між собою, спробуйте зробити своє визначення.

2. Зіставте різні класифікації методів. Чим мож­на пояснити функціонування різних класифікацій методів розвитку мови? Висловіть свою думку щодо існуючих класифікацій.

Наочні методи: а) безпосередні: огляд приміщень, екскурсії, розглядання предметів; б) опосередковані: показ картин та фотографій, кінофільмів, діафільмів (при першому початковому ознайомленні дітей); роз­глядання картин знайомого змісту, розглядання іг­рашок, описування дітьми іграшок та картинок, скла­дання сюжетних розповідей (повторне ознайомлення з предметом, закріплення знань).

Словесні методи: читання художніх творів, заучу­вання напам'ять, переказування, розповідь вихова­тельки, бесіда.

Практичні методи: дидактична гра, гра-драматизація, настільні інсценівки, трудові дії, наочні занят­тя (Бородин А. М. Методика развития речи. — С. 42—43).

Практичні методи: метод імітації (ігри), метод розмови (бесіди), метод переказування, метод розпо­відання (творіння) (Методика развития речи детей до­школьного возраста/Л. П. Федоренко, Г. А. Фомичо-ва, В. К. Лотарев и др.— С. 30).

Наочні методи: спостереження, екскурсії, екскурсії-огляди, розглядання предметів, картин, перегляд діафільмів, кінофільмів, телепефредач, дидактичні ігри з наочністю.

Словесні методи: читання, розповідання художніх творів заучування віршів, бесіди, розповіді дітей, пе­реказ.

Практичні методи: словесні дидактичні вправи, ігрові методи, елементарні досліди і моделювання (Методика розвитку рідної мови і ознайомлення з навколишнім у дошкільному закладі/А. М. Богуш, Н П. Орланава, Н. І. Зеленко та ін.— С 104— 107).

Чи існує різниця між практичними та ігровими ме­тодами розвитку мовлення дітей? Чи потрібно, на ва­шу думку, окремо виділити групу ігрових методів? Що таке автодидактична гра?

3. Зіставте різні класифікації прийомів навчання дітей рідної мови. Висловте свою думку.

А. а) Словесні прийоми: мовленнєвий зразок, пов­торення, пояснення, вказівки, словесні вправи, оцінка дитячого мовлення, запитання.

б) Наочні прийоми: показ картинки, іграшки, руху чи дії, показ положення органів артикуляції чи ви­мови звуків.

в) Ігрові прийоми: жарт, інтригуюча інтонація го­лосу...

г) Загальні, часткові, прямі й непрямі, провідні й допоміжні прийоми (Бородин А.. М. Методика раз­вития речи детей.— С. 45—46).;

Б. а) Провідні прийоми навчання: запитання, пояснення, зразок, поради, порівняння, нагадування; оцінка з аналізом.

б) Допоміжні прийоми: ігрові, вказівка, заохочен­ня, зауваження (Лещенко О. М. Методика навчання рідної мови та грамоти. —С 81).

В. а) Словесні прийоми: мовний,зразок, запитан­ня, пояснення, вказівка, оцінка дитячої мови.

б) Наочні прийоми: показ картинки, іграшки, предмета, руху або дії, показ артикуляції звуків. Покаа супроводжується словесними прийомами: поясненням вказівкою, запитанням.

в) Ігрові прийоми: створення ігрової ситуації, ви­конання ігрових дій, звуконаслідування, загадкова інтонація голосу, використання жартів (Методика розвитку рідної мови і ознайомлення з навколишнім у дошкільному закладі /А. М. Богуш, Н. П. Орланова, Н. І. Зеленко та ін. — С. 108—109).

Г. Прийоми: спостереження, ігри, опора на словес­ний зразок (словесне уявлення), опора на картинку живі об'єкти, діафільм, кінофільм, магнітофон, запит тання, інсценування казок (Методика развития речи детей дошкольного возраста/Л. П. Федоренко, Г. А. Фомичова, В. К. Лотарев и др.—С. 33—37).

4. Уважно прочитайте план-конспект заняття з оз­найомлення з навколишнім. Визначте методи та при­йоми навчання. Дітям якої групи доступне це заня­ття.

Тема: Праця дорослих. Розповідь за картиною «Збирання врожаю »

Завдання: уточнити уявлення дітей про працю кол­госпників у полі: хлібороби збирають урожай пшени­ці, жита, кукурудзи. Урожай збирають комбайнами, шофери відвозять зерно на елеватор. Познайомити дітей із прислів'ям: «Хто роботи „не боїться, той в колгоспі знадобиться». Виховувати повагу до праці кол­госпників.

Словник: жнива, комбайн, комбайнер, хліб, вим­пел, переможець змагання, хлібороби, шофер, елева­тор.

Хід заняття. Заняття починається читанням вірша С. Погорєловського «Хліб». Розглядають па­ляниці хліба. Запитання: Хто вирощує хліб? Як виро­щують хліб хлібороби? Що ще вирощують колгосп­ники? Які машини допомагають колгоспникам? Загадка: «Де йшли сотні косарів, вийшло п'ять бога­тирів, ходять, косять заодно і молотять на зерно» (комбайн).

Розглядання картини. Запитання: Яку пору року зображено на картині? Як називається ця машина? Хто водить комбайн? За що комбайнера нагородили вимпелом? Куди повезли зерно? Хто повіз зерно? Що роблять із зерна? Який урожай виростили колгосп­ники?

План розповіді: 1. Осінь у колгоспі. 2. Збір вро­жаю на полі. 3. Країна шанує працю хліборобів. Складання дітьми розповідей.

Вправа «Назви дії». (Колгоспники...що роб­лять? Комбайнер..,щ о робить? Шофер... Тракто­рист... Хлібороб... Сівач. ).

5. Прочитайте конспект заняття з розвитку мов­лення. Визначте методи та прийоми розвитку мовлен­ня дітей. Для якої вікової групи складений цей кон­спект заняття?

Мовленнєве спілкування

Завдання 1. 1. Словник. Збагатити словник слова­ми, що означають назву взуття (черевики, санда­лії, валянки, туфлі, тапочки, чоботи), назву мате­ріалу (шкіряні, гумові), ввести узагальнююче слово взуття.

2. Зв'язне мовлення: учити описувати взуття за зразком вихователя та за допомогою запитання.

3. Граматика. Вправляти у вживанні роду і числа іменників, що означають назву взуття, учити заміню­вати іменники займенниками, виховувати акурат­ність, бережливе ставлення до взуття.

Матеріал: ляльки Оленка і Тарасик, взуття (чере­вики, сандалії, 'валянки, туфлі, чоботи, тапочки); вірш О. Благініної «Навчу і брата чобітки взу­вати».

Хід заняття. 1. У гості до дітей приходять ляльки Оленка і Тарасик. Вони принесли в подарунок дітям різне взуття, хочуть перевірити, чи знають ді­ти, як воно називається, для чого потрібне, коли його взувають. На столику стоїть взуття. Вихователь про­понує дітям розглянути подарунки і запитує, як усе це називається одним словом.

Розповідь вихователя: «Настала зима, випав сніг, зібралась Оленка на прогулянку. Що ж їй взути, щоб не змерзнути? Підкажіть Оленці, діти (Валянки.) Повернулася з прогулянки, зняла валянки. Що їй взути? (Тапочки.) Прийшла весна, потекли струмоч­ки, багато води на вулиці. Що потрібно взути Олен­ці? (Гумові чоботи.) Надворі тепло, сухо. Що Олен­ка взула? (Туфлі.) А що потрібно взути Тарасику? (Черевики.) Настало літо. Що ж Оленка й Тарасик взують улітку? (Сандалії.)

Завдання 2. А зараз, діти, ви розкажете нашим гостям про взуття. Зразок опису: «Це туфлі. Вони но­ві, шкіряні. Туфлі червоні, красиві, їх носять дівчат­ка й хлопчики. Це валянки. Вони вовняні, теплі. їх взувають взимку хлопчики й дівчатка».

Завдання 3. Діти виконують вправу: Валянки — во­ни, а один валянок? (Він.) Сандалії — вони, а одна сандалія? (Вона.) Туфлі — вони, а одна туфля (Во­на.) Один черевик—він, а черевики? (Вони.) А взу­ття? (Воно.) У кінці заняття вихователь наголошує, що взуття потрібно берегти, читає вірш О. Благініної «Навчу і брата чобітки взувати»

Завдання для педагогічної практики

Упродовж перебування в дошкільному закладі запишіть методи та прийоми розвитку мови, озна­йомлення з навколишнім та художньою літературою за схемою:

Форма роботи

Методи

Прийоми

Доцільність вико­ристання

Робота з художнім текстом

1. Прочитайте уважно оповідання Т. Коломієць «Хліб». Напишіть письмово всі можливі варіанти ме­тодів та прийомів роботи з цим художнім твором в різних вікових групах.

Принесли хліб. На столі поклали. Пахучий, теплий ще. Із шкоринкою золотавою. Це від вогню позолота в нього.

Та не тільки від вогню. Золоте зерно на борошно мололи, А зерно в золотому колоску на стеблині золоченій гойдалося, срібною росою вмивалося. Золоте проміння сонячне в себе увіб­рало. Від сонця позолота в хлібі. Та чи тільки від нього?

Золоті роботящі руки зерно у ріллю посіяли. Урожай догляї нули й зібрали. Роботящі руки зерно змололи, тісто замісили хліб спекли. Роботящі руки в дім його принесли, на вишивану скатертину поклали.

І лежить на столі хліб, пахучий, руками роботящи­ми подарований. Лежить ясний, як сонечко, і ніби промовляє: любіть мене, шануйте, їжте та здорови­ми будьте.