Форми роботи з розвитку мовлення та ознайомлення з навколишнім у дошкільному закладі

Практичне заняття

План

1. Типи занять, характеристика їх.

2. Види занять з розвитку мови, ознайомлення з навколишнім, з художньої літератури та грамоти.

3. Вимоги до мовленнєвих занять.

4. Повсякденне життя — форма закріплення набу­тих знань.

Завдання до практичного заняття

1. Складіть анотації на методичні посібники: Богуш А. М. Заняття з розвитку мови в дитячому сад­ку.— К.: Рад. шк„ 1988;

Гербова В, В. Развитие речи детей во второй млад­шей группе детского сада.— М.: Просвещение, 1989;

Гербова В. В. Развитие речи детей в средней группе детского сада.—М.: Просвещение, 1978;

Гербова В. В. Занятия по развитию речи с детьми 4—6 лет.— М.: Просвещение, 1987.

Схема анотації

1. Назва посібника, автор, рік і місце видання. Мо­ва видання.

II. Типи занять, уміщених у посібнику (фронталь-«і, групові, індивідуально-групові чи індивідуальні).

III. Види занять (комплексні, тематичні, комбіно­вані, інтегровані, контрольно-перевірочні).

IV. Відповідність змісту занять діючим програмам дошкільних закладів та державній програмі «Освіта» («Україна XXI століття»).

V. Можливі варіанти використання занять, вміще­них у посібниках.

2. Складіть картотеку статей, які розкривають спе­цифіку та зміст занять з розвитку мовлення, ознайом­лення з навколишнім, з художньої літератури, вміщених у журналі «Дошкільне виховання» за останні три роки.

Лабораторне заняття

План

1. Спостереження та аналіз комплексного заняття розвитку мови.

2. Спостереження та аналіз тематичного заняття з розвитку мовлення.

3. Спостереження та аналіз роботи з розвитку мов­лення в повсякденному житті.

4. Випишіть в зошит з плану виховної роботи зав­дання (програмовий зміст) до кожного заняття з роз­витку мовлення.

Схема перегляду заняття з розвитку мови

I. Підготовка до заняття: хто готує матеріал, як розставлені столи, стільчики, чим зайняті в цей час діти. Як розміщено дидактичний та наочний матеріали.

II. Організаційний момент: його тривалість, при­йоми залучення дітей до заняття, тон вихователя: вмін­ня дітей сідати за столи.

III. Хід заняття. Прийоми зосередження уваги. Прийоми розумової активізації дітей, ефективність їх. Кількість дітей, опитаних вихователем. У чому висту­пила індивідуалізація навчання? Прийоми індивіду­ального підходу. Кількість і якість запитань, послі­довність їх. Наявність творчих завдань. Місце оцінки в ході основної частини заняття. Ставлення виховате­ля до мовних помилок дітей. Підтримування дисцип­ліни. Мова дітей (зробити стенографічний запис).

IV. Закінчення заняття. Прийоми, спрямовані на узагальнення та систематизацію матеріалу. Тривалість заняття. Вид та тип заняття.

Схема перегляду роботи

з розвитку мови у повсякденному житті

I. Види роботи з розвитку мови, відповідність їх плану, ефективність та якість проведеної роботи.

II. Кількість дітей, охоплених роботою з розвитку мови. Роль вихователя в організації самостійної робо­ти з розвитку мови.

III. Робота в куточку книги (вранці, після денного сну, ввечері). Контроль вихователя за переглядом дітьми книг. Виставки дитячих книг. Робота бібліо­теки.

IV. Прийоми контролю вихователя за мовою дітей у повсякденному житті.

Практичні завдання

для самостійного опрацювання

І. Прочитайте подані конспекти занять. Визначте вид кожного заняття, до якого розділу вони належать.

До кожного заняття напишіть: розділ, тему (там, де це доцільно), завдання.

Заняття 1. Матеріал: картина «Збирання врожаю» (Саженюк М. Г. Пори року: Серія картин з розвитку мови.— К.: Рад. шк., 1962).

Хід заняття, а) Вступна бесіда: Де ми вчора були на екскурсії? Що ми бачили на городі? Як зби­рають урожай на городі? Для чого збирають городи­ну? Діти розглядають картину. Запитання: Яку пору року зображено на картині? Чому ви вважаєте, що осінь? Де відбувається дія? Що роблять дорослі? Хто їм допомагає? Куди складають городину? Що з нею робитимуть? Як працюють колгоспники? Як можна назвати картину? Разом з вихователем діти визнача­ють, чия назва краща.

План розповіді: 1. Урожай дозрів. 2. Збирання го­родини. 3. Допомога колгоспникам. 4. Для чого зби­рають урожай? Діти складають розповіді за карти­ною.

б) Вихователь пропонує для заучування прислів'я: «Щасливо там жити, де гуртом робити», «Хто працює*той і урожай збирає». На табло світиться слово «Ово­чі». Запитання: Де ростуть овочі? Як називають рос­лини, що ростуть на городі? Колгоспники збирають восени все, що дозріло. Урожай який? Які слова про нього можна сказати? (Багатий, гарний, добрий, ве­ликий.) Що можна сказати про колгоспників? Кол­госпники які? (Працьовиті, дружні, веселі, радісні.) Які слова можна утворити від слова колгосп? (Кол­госпники, колгоспний, по-колгоспному.) Які слова можна утворити від слова осінь? (Осінній, по-осінньо­му, восени.) Які слова можна утворити від слова го­род? (Городина, городній, городити та ін.)

в) Вихователь пропонує скласти речення із сполучниками коли, то: Що буває, коли приходить осінь? (Коли приходить осінь, то люди збирають урожай. Коли приходить осінь, то йдуть дощі. Коли прихо­дить осінь, то жовтіє листя.) Потім пропонує скласти речення з однорідними членами із сполучником і: «Що збирають колгоспники восени? (Восени колгосп­ники збирають і моркву, і картоплю, і буряк, і помідо­ри, і цибулю.) Що буває восени? (Восени бувають і теплі дні, і холодні, і дощі, і тумани.)

Заняття 2. Матеріал: казка «Кривенька качечка», ілюстрації до казки.

Хід заняття. Вступна бесіда: Які казки ви знаєте? Пригадайте, якими словами починаються каз­ки? А ще якими? А якими словами закінчуються? Оз­найомте дітей з поняттям зачин, приказка, кінцівка. Читання казки (не називаючи жанру). Запитання: Який твір я вам прочитала, оповідання чи казку? Чо­му ви думаєте, що це казка? Назвіть зачин цієї казки. Де ще казковість у цьому творі? В яких ще словах український народ передав казковість? Назвіть кін­цівку казки. З яких слів починається зав'язка казки? В яких словах передається найголовніша подія казки (кульмінація)? Якими словами в казці передається розв'язка? Яким голосом співали каченята пісню, ра­дісним чи сумним? (Діти передають радість та подив у пісні каченят.) А яким голосом співала качечка піс­ню? (Сумним, з тугою за волею.) Робота над інтона­ційною виразністю речення «А дід та баба зосталися самі». Розглядання ілюстрацій. Бесіда етичної спря­мованості: Як можна оцінити перший вчинок діда та баби? Який він був? Якими словами про нього мож­на сказати? Що можна сказати про другий вчинок ді­да та баби? Як можна оцінити поведінку каченят? Підсумкова розповідь виховательки.

Завдання 3. Матеріал: картинки із зображенням жаби, жука, чаплі та ін., вірші.

Хід заняття. Заняття починається з загадки:

У воді сидить охоче,

Та не риба і не рак,

Вистромля булькаті очі

І співає: «кум-квак». (Жаба).

Вихователь показує картинку, протяжно промов­ляє ж в слові жаба. Звертається до дітей: «Який звук потрібно шукати в цьому слові? Де він стоїть? При­гадайте слова, які починаються на звук ж. На дошці картинка із зображенням жука. Діти промовляють слово жук, визначають місце звука ж в слові. Вихо­ватель: «Яке ім'я починається на звук ж? (Женя, Жанна, Жора.) Я прочитаю вірш, а ви уважно слу­хайте, який звук найчастіше повторюється в цьому вірші. Читає вірш Г. Бойка «Качечка»:

Качечка кряче,

Каченят не бачить.

Кличе качечка курчат:

— Чи не бачили качат?

— Ні, качечко, ми качат

Не бачили і в вічі...

Показує картинку з зображенням чаплі. Запитує, хто це? Читає уривок вірша П. Воронька «Чапля»:

Пошила чапля черевички

І мерщій пішла до річки.

Чап-лапу, чап-лапу-лапу,

В мене гарні черевички.

Вихователь: «Який звук я виділила у цьому вірші? (Пропонує дітям вимовити слово чапля.) Де стоїть звук ч в цьому слові? Пригадайте слова, які почина­ються на звук ч?» (Чай, черешня, чашка, чемодан.) Діти промовляють звук ч, вихователь стежить за пра­вильною інтонацією. Промовляння чистомовок:

Ча-ча-ча — у мене немає м'яча,

Чі-чі-чі — у мене ключі,

Іч-іч — надворі ніч.

На дошці картинки, слова-назви яких починаються ж звук с (сани, сито, слон), на звук ш (шуба, шапка, шарф), на звук р (рак, риба, ракета). Вихователь за­питує, на який звук починаються ці слова. Діти про­мовляють ці слова.

Заучування скоромовки «Ченчик, ченчик, невелич­кий, на ченчику черевички».

Дидактична гра «Зіпсований телефон». Вихователь пошепки називає слова, які починаються із звуків с, ш, ж, ч, р, діти передають їх один одному. Виграє той, хто правильно почув слово.

Заняття 4. Матеріал: пилосос, загадки, вірші, речі.

Хід заняття. Діти сидять півколом. Вихова­телька проводить вступну бесіду.

— Куди вранці йдуть ваші мами?

— Повернувшись з роботи, їм потрібно зробити ба­гато роботи. Що ваші мами роблять вдома? (Перуть, готують обід, прибирають в кімнаті, прасують.)

— Для того щоб допомогти вашим батькам швид­ше виконати домашню роботу, існують спеціальні ма­шини, що полегшують їхню працю. Назвіть, будь лас­ка, машини, що полегшують працю дорослих удома. (Полотер, пральна машина.)

— Відгадайте, будь ласка, загадки про машини. (Загадує загадки про пральну машину, холодильник, праску.)

— Послухайте, діти, ще одну, загадку. «Цілий день він пил ковтає, не боліє і не чхає». (Пилосос.)

— У кого вдома є пилосос?

— Хто вміє користуватись пилососом?

— Діти, послухайте, я вам прочитаю вірш про пи­лосос, називається.«Намальований пилосос», написа­ла вірменська поетеса С Капутікян. (Читає вірш.)

— Чим же допомагає пилосос людям?

— Для чого він потрібний у кімнаті? (Щоб людям легше було прибирати, чистити пил..., килими, одяг, батареї.)

— Сьогодні ми з вами розглянемо будову пилосо­са, з чого він складається, як ним слід користуватись.

— Що ж є у пилососі? Металевий корпус (пока­зує), мотор, торбинка для пилу, кнопка, на яку треба натиснути, щоб пилосос працював.

— А про що ще написано у вірші?

— У пилососа є шланг, щітки, трубки, шнур, який вмикають у розетку.

Вихователька розбирає і збирає пилосос на столі, показує кожну частину дітям, пропонує назвати її. Пояснює, для чого потрібна кожна частина, деталь пилососа.

— Ось ми і зібрали пилосос, чи все готове до ро­боти?

— Ні, треба ввімкнути в розетку і натиснути на кнопку.

— У мене на столі багато, папірців, я нарвала. Зараз я ввімкну пилосос і спробуємо їх зібрати. (Вми­кає пилосос і збирає папірці, вимикає.)

— Тепер ви самі будете чистити килим, стіни, одяг. Вихователька викликає по черзі дітей, пропонує їм самостійно ввімкнути в розетку пилосос, натиснути кнопку і чистити стіни, пальто, шапку, килим, кусоч­ки крейди. Відповідно замінюють щітки, трубки, роз­повідаючи про порядок роботи.

— Діти, куди ж поділися папірці, крейда, пил?

— Давайте подивимось. (Розбирають пилосос.)

— Що потрібно зробити з пилососом після робо­ти? (Розібрати, витрусити мішечок, почистити його.) Дивляться, що в мішечку: папірці... Пропонує дітям витрусити мішечок у відро, скласти пилосос.

— Ви повинні вміти користуватись пилососом. Я зараз прочитаю вам вірш про дівчинку, яка не вміла користуватись пилососом. Читає уривки вірша С. Ка-путикян «Пылесос не виноват».

— Що трапилось у дівчинки? (Пилесос «з'їв» гол­ку, наперсток...)

— Кого ж звинуватила дівчинка?

— Я гадаю, що з вами такого не трапиться, ви спо­чатку все зайве сховаєте, а потім будете брати пило­сос.

— Тепер ви знаєте, як потрібно користуватися пи­лососом, і зможете допомагати мамі, вдома під час прибирання кімнати.

II. За поданими нижче завданнями визначте, з яко­го розділу ці заняття, тип та вид їх.

Завдання 1. Зв'язне мовлення: переказувати ху­дожній твір близько до тексту, складати розповіді з власного досвіду у зв'язку з темою оповідання. Гра­матика: вчити утворювати ступені порівняння прик­метників різними способами. Сприяти розвитку кміт­ливості, прищеплювати навички розумової праці. Слов­ник: підбір антонімів до прикметників і дієслів, синонімів до словосполучень.

Матеріал: оповідання К. Д. Ушинського «Чотири бажання».

Завдання 2. Добирати однокореневі слова, узгод­жувати іменники та прикметники в роді, числі. Акти­візувати складнопідрядні речення, використовуючи прийом складання листа.

Матеріал: картина «Заєць», лист до зайчика.

Завдання 3. Виразно читати вірш, добирати сино­німи, антоніми, римуючі слова, знаходити казкові ви­рази, визначати настрій твору.

Матеріал: вірш Л. Забашти «Снігуронька», росій­ська народна казка «Снігуронька», прислів'я, ілюст­рація.

Визначте, для якої вікової групи доступні ці зав­дання.

Завдання для педагогічної практики

1. Запишіть (стенографічно) по одному заняттю з розвитку мовлення в кожній віковій групі. Проана­лізуйте їх структуру та відповідність існуючій класи* фікації занять стосовно їх типу та виду.

І, Запишіть роботу вихователя однієї вікової гру­пи в ранкові години, на прогулянці та в другу половину дня. Визначте вид та доцільність цієї роботи за схе­мою:

Вид роботи, метод, прийом	З якого розділу	Режим дня	Мета вико­ристання	Доцільність проведення

Робота з мовленнєвими текстами

Прочитайте вірші М. Сингаївського.