
- •Методика розвитку рідної мови і ознайомлення з навколишнім у дошкільному закладі
- •Наукові засади методики розвитку рідної мови та ознайомлення і явищами навколишнього життя
- •Робота з художніми текстами
- •Вкупі тісно, а нарізно нудно
- •Я хочу сказати своє слово
- •Завдання та зміст роботи з розвитку мовлення та ознайомлення з навколишнім у дошкільному закладі
- •Засоби реалізації програми та розвитку мовлення дітей
- •Форми роботи з розвитку мовлення та ознайомлення з навколишнім у дошкільному закладі
- •Пісня про Батьківщину
- •Як рідна мати
- •Методи та прийоми розвитку й навчання дітей рідної мови
- •Розвиток мови дітей раннього віку
- •Протокол досліду
- •Протокол
- •Протокол
- •Купання ляльки
- •Методика розвитку зв'язного мовлення
- •Тема 1. Поняття зв'язного мовлення
- •Тема 2. Форми та функції мовлення
- •Тема 1: Методика розвитку діалогічного мовлення
- •Тема 2: Методика навчання розповіданню дітей
- •Тема 3: Словесні розповіді дітей
- •Тема 1: Перегляд занять у дошкільному закладі
- •Тема 2: Моделювання занять з розвитку зв'язного мовлення
- •Пісня жайворонка
- •Зайшло сонечко
- •Цвітуть яблуні
- •Злий павук
- •Лис зустрів у лісі лиса
- •Без дороги ходить дощ
- •Вогненна Річка
- •Методика словникової роботи й ознайомлення з навколишнім
- •Тема 1. Завдання та зміст словникової роботиі в дитячому садку
- •Тема 2: Форми і методи словникової роботи
- •Тема 3: Ознайомлення дітей з довкіллям
- •Тема 4: Опосередковані методи закріплення знань про довкілля
- •Тема 1: Заняття зі словникової роботи
- •Тема 2: Заняття на ознайомлення з довкіллям
- •Розуміння дітьми значення слів
- •Виховання звукової культури мовлення у дітей
- •Батьківщина
- •Рости, кленочку!
- •Тема 1: Обстеження стану звуковимови дітей
- •Формування граматичної правильності мовлення
- •Тема 1: Обстеження граматичної правильності мовлення
- •Тема 2: Особливості речень у мовленні дітей
- •Томусик і Чомусик
- •Чому? Чому?
- •Методика художнього читання й розповідання дітям
- •Два товариші
- •Методика навчання грамоти в дитячому садку
- •Класифікація звуко-букв за ступенем труднощів (за н. П. Каноникіним, російська абетка)
- •Методика №3. Діагностика рівня сформованості тонких рухів пальців руки
- •Методика № 4. Визначення рівня розумової працездатності дитини
- •Організація роботи з розвитку мовлення у дитячому садку та відділах народної освіти
- •Запитання для дискусії
- •План роботи
- •II. Мета та методика перевірки
- •V. Умови розвитку мови дітей в дитячому садку
- •VI. Методична робота з колективом
- •VII. Загальні висновки. Рекомендації щодо подальшої роботи
- •Тема 1: Комунікабельність вихователя та дітей
- •Тема 2: Мовленнєвий розвиток дітей
- •1. Дидактична гра «Мовчанка».
- •4. Дидактична гра «Знайди братика».
- •5. Дидактична вправа «Впізнай, яку пісню» співає слово».
- •1. Дидактична гра «Кожній речі своє місце».
- •IV. Формування знань з граматичної будови мови
- •1. Дидактична гра «Кого де бачив?»
- •2. Дидактична вправа «Назви предмети».
- •3. Дидактична вправа «Куди покласти?»
- •4. Дидактична гра «Кого не стало?»
- •Сьома дочка (Казка)
- •Перший пароплав
- •Кольорова казка
- •Спільна робота дошкільного закладу з сім'єю
- •Мила моя Україна
- •Бабця спить
- •Як Шевченко царя всієї Росії обвів круг пальця
- •Село Івана Франка
- •Методика викладання курсу «методика розвитку мови й навчання грамоти в дошкільному педучилищі»
- •Опорна схема до урону з розділу
- •Види педагогічних оцінон
Мила моя Україна
Образ у хаті і церква свята.
Біля Розп'яття — калина.
Стежка у гори біжить золота,
Мама, сльоза і дитина,
Дощ веселковий і травень-розмай,
Життя духмяна хлібина —
Все це мій рідний батьківський край —
Мила моя Україна.
В. Багірова
Бабця спить
Ходить тиша в теплих капцях,
Задрімала в кріслі бабця.
А годинник цокотить.
Бабця спить, бабця спить.
Я навшпиньки вийду з хати.
Щоби їй не заважати
Не скачи, собачко, цить!
Бабця спить, бабця спить.
Ой ходить сон коло вікон
(Українська народна пісня)
Ой ходить сон коло вікон,
А дрімота коло плота.
Питається сон дрімоти:
— Де ми будем ночувати?
— Де хатинка тепленькая,
Де дитинка маленькая,
Там ми будем ночувати,
Мале дитя присипляти.
Щоб виросло, не змарніло,
Щоб тяженько не хворіло,
Сили й розуму набралось,
Своїх батьків потішало.
П. Грабовський
Веснянки
Зійшли сніги, шумить вода.
Весною повіва;
Земля квіточки викида,
Буяє травка молода;
Все мертве ожива.
Веселе сонечко блистать,
Проміння щедро ллє;
Гайок привітно шелестить,
Неначе кличе пригостить;
Струмочок виграє.
Сіяють злотом небеса,
Витьохкують пташки...
А груди думонька стиска:
Ховає зверхня ця краса
Смердючі болячки.
М. Підгірянка
Моя мама
Снилось мені ясне сонце,
Що в хаті світило —
А то лише так моя мама
Дивилася мило.
Приснивсь мені легкий вітрик,
Що пестив колосся —
А то мені моя мама
Гладила волосся.
Снилась мені ягідочка,
Як мед солоденька —
А то мене цілувала
Мама дорогенька.
Снились мені ангелики,
Що в рай мене несли —
А то мене мами ручки
До серця пригасли.
Вивчіть тексти цих віршів напам'ять.
2. Прочитайте українські народні перекази. Напишіть педагогічні поради, як їх можна використити І сім'ї? Коли прочитати? Що до них додати в усній шш віді? Яку наочність потрібно дібрати? Складіть тлумачний словничок.
Як Шевченко царя всієї Росії обвів круг пальця
Цар Микола (це ще той, за якого панщина була) дуже т любив Тараса Шевченка. А не любив його за те, що Шевченко колись написав про царя та царицю-небогу, як опеньок засушену, дуже смішні та уїдливі вірші. Написав і людям пороздавав. Микола-цар не міг витримати такого посміху і вирішив вислати Шевченка з рідної землі.
Задумав цар розплату і на другий день послав жандармів з Петербурга на Вкраїну. Зловили жандарми Шевченка і привезли зв'язаного до столиці. Витріщився на нього цар російський і закричав: «Як ти смієш насміхатися над царською країною?! Забирайся з моєї землі. Щоб ти ніколи не ставав своїми ногами ні мою землю!»
І схопили жандарми Шевченка, і завезли його в далеку пустиню. Живи, мовляв, на чужій землі.
І жив Шевченко дуже довго і мучився, і скучав за рідною Україною, де хазяйнував цар Микола.
І от одного разу дізнався Шевченко, що цар погнався десь там до Австралії чи Франції. Тоді взяв він, Шевченко, гроші і найняв фуру та й поїхав у село і купив собі фуру чужої землі. Сів на ту землю зверху і їде собі в рідний край, до Дніпра. Їхав він довгенько-таки, бо ж пустиня — це пустиня: безводна і безлюдні, І поки приїхав на Вкраїну, вже й цар летить у кареті назустріч, Побачив Шевченка і як заверещить: «Ти чого приїхав на мою звм« лю? Я ж казав тобі, щоб ти ніколи ноги на неї не клав!» Шевченко подивився на царя, не встаючи, і відповів: «Не кричи на мене, царю, бо я їжджу і стою не на твоїй землі, а на чужій. Ось, коли не віриш, можеш подивитись довідку. Там написано, де купив цю землю і скільки заплатив».
Цар Микола побачив, що Шевченко обвів його круг пальця, і як дременув, як дременув, то аж закуріло. Тільки його й бачили. От за що не любив пар нашого Шевченка, а з Шевченком і нас.
(Змієві вали. Українські легенди та перекази.
— К,.: Веселка, 1992.— С 135—136).