Спільна робота дошкільного закладу з сім'єю

Практичні завдання

для самостійного опрацювання

1. В одному з варіантів концепції оновлення ро­боти сучасного дошкільного закладу записано:

«...Новий тип взаємовідносин дитячого садка та сім'ї є вирішальною умовою оновлення системи до­шкільного виховання. Сім'я дає дитині головне — те, чого не може дати жоден соціальний інститут, інтим-но-особистісний зв'язок і споконвічну єдність з рідни­ми. Сім'я — це життєвий «тил» людини у будь-якому віці. Для дитини сім'я є цілим СВІТОМ в її найголов­ніших проявах. Сім'я надає дитині емоційну захище­ність і впевненість у собі. Кожній людині важливо знати, що вона комусь потрібна, що в ній без будь-якої корисливості зацікавлені. Для розвитку дитини це почуття потрібності, почуття єдності з близькими дорослими необхідне, як повітря для дихання. Атмо­сфера сім'ї створює у дитини відчуття прийняття її, як особистості, самоцінності її існування, щирої за­цікавленості в ній батьків, абсолютності й міцності сімейних зв'язків. Первісна єдність матері й дитини зберігається як безпосередній емоційний зв'язок про­тягом усього дошкільного дитинства й забезпечує ди­тині внутрішню захищеність у різних обставинах її життя. Збереження цього зв'язку набуває виняткового значення для нормального психічного розвитку й фор­мування особистості дитини...» (Концепция дошколь­ного воспитания.— М.,. 1989.— С. 33)

Які ж нові форми роботи з сім'єю забезпечать ці «споконвічні сімейні зв'язки?» Що ви запропонуєте ма­тері, дитина якої має мовленнєві вади (заїкування, недорікуватість тощо).

2. У нових варіативних програмах для дошкільних закладів є розділ «Разом з сім'єю». Випишіть (якщо вони там є) завдання з розвитку мовлення, ознайом­лення з довкіллям, художньою літературою та навчання грамоти, які передбачено в програмах у роботі а сім'єю.

Назва програми	Назва розділу	Завдання
		Розвиток мов­лення	Художня літера­тура	Озна- йомлен­ня з до­вкіллям	Грамоте

Малятко

Дитина

Дитина в до­ш-

кільні роки

Українське

дошкілля

3. Якою ви бачите програму «Робота дитячого сад­ка з сім'єю з розвитку мовлення». Спробуйте визначи­ти завдання до такого розділу.

4. І. І. Срезнєвський писав: «Перше насіння знання рідної мови висівається у дитину в перші роки її жит­тя... В цей час дитина повинна вчитися не як учень, а як звичайне дитятко, яке тільки ще готується вчити­ся, тільки звикає до навчання; до безпосереднього ви­ключного піклування про успіхи дитини сама природа закликає матір: матір люблячу, котра вболіває за слаб­кі сили свого рідного створіння й разом з тим природ­но піклується про розвиток його сил. Хто б у ці роки не намагався зайняти місце матері, він займе лише її місце» (Срезневский И. И. Об изучении родного язы­ка вообще и особенно в детском возрасте / Русское сло­во.—М.: Просвещение, 1986.—С. 119).

Яка ж роль відводиться матері в розвитку мовлен­ня дитини? Чи може забезпечити мати за сучасних умов повноцінний розвиток мови дітей до трьох років, якщо дитина не відвідує дошкільний заклад? Чи го­това молода сучасна мати до цілеспрямованої роботи з розвитку мовлення? Які, на вашу думку, можуть бу­ти шляхи підготовки матері до роботи з розвитку мов­лення дитини?

5. Є. М. Водовозова писала: «З словами дитина повинна неодмінно пов'язувати і живі уявлення пред­метів. Тому матері ...повинні якомога менше говорити з дитиною про те, на що вона одразу ж не може пока­зати своєю ручкою...» (Водовозова Е. И. Умственное и нравственное развитие детей от первого проявления сознания до школьного возраста,— 4-е изд.— СПб., 1891.—С. 63—64).

«Дитині потрібно давати стільки ж слів, скільки и ідей. Про все, що дитина називає, вона повинна мати правильне розуміння і самому поняттю надавати на­лежну форму» (Там же.— С 46).

Які педагогічні висновки можна зробити щодо ро­боти з розвитку мовлення дітей у ранньому віці? Скла­діть педагогічний порадник за змістом наведених сен­тенцій молодій матері.

6. Психологами доведено, що в ранньому та молод­шому дошкільному віці спостерігається період специ­фічного «дитячого» (С. Л. Рубінштейн), «автономно­го» (Л. С. Виготський), «малого» (О. Йесперсен) мов­лення. У цей період дитина вживає слова «моня» (мо­локо), «ляля» (дитина, лялька), коко (яйце), гав-гав (собака), бібіка (машина). Натомість В. Вундт запе­речує існування такого періоду і вважає, що це уда­вано дитяче мовлення — це звичайне спотворене мов­лення няньок, бабусь, котрі ладнаються під дітей.

У сучасній методичній літературі існує погляд, що в ранньому віці краще розмовляти з дитиною «дитя­чою» мовою, це буцім-то, активізує їхнє мовлення. Хоч поряд з дитячими словами радять вимовляти й правильні.

Вчені-класики дотримуються протилежної думки: «Говоріть з дитиною так, щоб не калічити своєї мови ні на зразок дитячої вимови, ні за примхами моди: свою ніжність до дитини й свою гідність можна висло­вити й без будь-якого нівечіння...

Говоріть з дитиною правильною мовою, «слідкуй­те за своїми мовними огріхами й негайно виправляйте їх, якщо вони зірвались з язика. Відучуйте й дітей від помилок випадкових, а тим паче — навмисних...» (Сре­знєвський И. И. Об изучении родного языка вообще и особенно в детском возрасте/Там же.— С. 121).

Яка ваша думка? Щ б ви порадили батькам, якби вони звернулися до вас із запитанням: чи можна го­ворити з дітьми «легкими», «дитячими» словами^ чи слід одразу правильною мовою? Складіть педагогічні поради батькам на тему: «Як потрібно говорити з ди­тиною в сім'ї?»

7. До виховательки середньої групи звернулась ма­ти Сергійка П. Вона принесла записані запитання, з якими хлопчик звернувся до неї протягом одного ве­чора. Ось вони: Чому картопля в середині біла, а бу­ряк та морква — ні? Хто зробив картоплю? Звідки взялася найперша картоплина? А звідки взялася най­перша людина? Коли хрюкають свині, вони розуміють один одного? А собаки? А чого ж тоді вони всі почина­ють гавкати, як тільки почують, що гавкає один з них? Картоплі боляче, коли ти її ріжеш ножем? А курці, коли її ріжуть? А квітці, коли її зривають чи зріза­ють?

Мати запитала, чи потрібно відповідати на всі за­питання, з якими звертається до неї дитина. А як бу­ти, якщо вона сама не знає відповіді?

Напишіть письмову відповідь-консультацію цій матері, як би ви відповіли на кожне запитання дитини?

8. А як бути з занадто балакучими дітьми? Пропо­нуємо вам уривок розмови хлопчика 6,5 років (Саш­ка С.) з високоосвіченою дорослою людиною (канди­датом психологічних наук).

— Що таке горе? — запитують у Сашка.

— Те, чого не можна поправити.

— Що таке погода?

— Погода — це імпульс природи... ну, розумієш, це залежить від атмосфери.

— Що таке совість?

Сашко: «Совість.— коли людина пізнає себе і те, що вона ро­бить».

— Чим відрізняється учень від учителя?

— В учителя розум в голові, а в учня — в підручнику.

Далі Сашко сам пропонує пограти зі своїм співроз­мовником у запитання та відповіді. За умови, що від­повідати буде хлопчик.

— А знаєш, що таке книга?

— Це розум, яким людина користується, коли захоче.

— А хитрість?

— Коли людина обдурює інших з вигоди для себе.

— А що таке людина?

— Це радість іншої людини.

— А хто такий вчений?

— Це людина, яка в молодості все обдумала, а на старість дістала винагороду.

— А що таке здоров'я?

— Це прогноз погоди в наших органах... (Довідка: батьки у хлопчика — вчені).

(Див. Глушко Е. К,ак быть с вундеркиндами? // Лит. газета.— 1980,—8 окт.)

До вас звернулись батьки з запитанням: Як бути з такою дитиною? Хлопчик нікому не дає спокою, усім пропонує пограти з ним у запитання та відповіді. Не­гайно виправляє відповіді інших дорослих. Спілку­ється тільки з дорослими людьми.

— Щоб ви порадили батькам хлопчика? Як би ви пояснили це явище?

9. Дитині 6 років. Вона не вимовляє шиплячі зву­ки, замінює їх свистячими [ш — с, ж — з, ч — ц] та звук [р] замінює звуком [а] . Щоб ви порадили батькам? Доберіть практичний матеріал на постанов­ку цих звуків для папки-пересувки. Напишіть поради батькам, як ним користуватись.

10. Мати Олеся С. принесла до дитячого садка

вірші, складені хлопчиком (4,5 роки):

Білий сніг, пухкий сніг,

Сипле, пада він на всіх.

Цуценя з дівчатами

Біга за санчатами.

Листопад, листопад?

Листя все віддав наш сад.

Листя жовте шелестить

І під ноги нам летить.

Листопад, листопад!

Птахи зграями летять,

Вітерець бере жмут листя

І кидає нам в обличчя.

Ви прочитали ці вірші. Щоб ви порадили матері хлопчика?

Можна назвати ці римовані рядки віршами? Чи прочитали б ви ці вірші дітям своєї групи?

11. Уявіть собі, що у книгарні біля вітрини стоїть молода мама з трирічним хлопчиком і розглядає нові книжки. Між ними точиться розмова: «Ось подивись, Тарасику, нова книжка «Брати-місяці» М. Коцюбин­ського. Є у тебе така чи ні?»

— Я не знаю, є чи немає, ти купуй,— байдуже від­повідає трирічний малюк.

Щоб ви порадили молодій мамі? Напишіть письмо­ву консультацію на тему: «Що і як читати дитині в сім'ї?» У тексті консультації дайте відповідь на такі запитання: Що можна читати дитині-дошкільнику? Які і скільки купувати книжок? Де зберігати книжки? Коли (в який час) читати дитині книгу? Чого не можна робити? Які дитячі журнали потрібно виписати?

12. До виховательки звернулась мати за порадою «Що мені робити з Мар'янкою? Вона цілий вечір, а у вихідні зранку до вечора сидить перед телевізором, дивиться усі передачі. Ми не можемо її відірвати від телевізора».

Щоб ви порадили на місці виховательки? Складіть педагогічні поради «Телевізор і діти».

13. Складіть план підготовки та проведення бать­ківської конференції на тему: «Мовна підготовка ді­тей до школи» за схемою:

Види роботи

Зміст роботи

Термін виконання

Виконавець

1. Підготовка до конференції

2. Проведення конференції План

3. Виставка

14. Складіть план роботи лекторію на рік «Школа молодої матері» для матерів, діти яких не відвідують дошкільні заклади (вік дітей до 4 років). До плану введіть роботу з розвитку мовлення, ознайомлення з довкіллям, художньою літературою.

Зміст роботи

Форми роботи

Термін проведення

Місце проведення

Виконавець

15. Розробіть план проведення батьківських збо­рів на теми:

— «Мовлення ваших дітей» — молодша група.

— «Як задовольнити чомучок?» — середня група.

— «Книга в житті вашої дитини» — старша група.

— «На порозі школи» — підготовча група.

Завдання для педагогічної практики

Зробіть письмовий аналіз річного плану дошкіль­ного закладу, зокрема розділу «Робота з батьками». Дайте відповідь на запитання:

1. Як відбито роботу з розвитку мовлення, ознайомлення з довкіллям, навчання грамоти, художньої літератури в тематиці загальних та групових батьків­ських зборів?

2. Чи планувались упродовж року батьківські кон­ференції, лекторії (чи інші форми роботи) для бать­ків з цих розділів?

3. Як планується робота з батьками мікрорайону, діти яких не відвідують дошкільний заклад?

4. Відвідайте сім'ю однієї дитини з мовними вада­ми. Поговоріть з рідними. З'ясуйте, чи є мовленнєві вади у рідних та близьких дитині людей, що її оточу­ють. Визначте причини мовних вад.

Завдання для дослідницької діяльності

Тема: Місце дитячої книги у сім'ї

Мета: з'ясувати, яке місце займає українська дитя­ча книга в житті дитини в сучасній сім'ї. Матеріал: анкета. Хід досліду. Запропонуйте батькам однієї з

вікових груп заповнити анкету. Анкета

1. Які дитячі книги є у Вашої дитини? Напишіть назви:

українською мовою _________________________________________

російською мовою _________________________________________

іншими ___________________________________________________

2. Де зберігаються дитячі книги? _____________________________

3. Хто читає дитині книги? Мати, батько, сестра (потрібне підкреслити).

4. Коли Ви читаєте дитині книгу? На прохання ди­тини, за їжею, перед сном у ліжку, коли є вільний час, у години сімейного читання (потрібне підкреслити).

5. Які улюблені книги Вашої дитини?

6. Чи переповідає Ваша дитина зміст прочитаних книжок іншим? Так, ні, членам сім'ї, іншим дітям (пот­рібне підкреслити).

7. Як ставляться в сім'ї до зіпсованих книг? Лаго­дять, підклеюють, прошивають, не звертають уваги, викидають (потрібне підкреслити).

8. Чи берете Ви своїй дитині книги в бібліотеці?

Результати опитування занесіть до таблиці:

Всього відповідало

Запитання

1

2

3

4

5

6

7

8

9

п

н

п

н

п

н

п

н

п

н

п

н

п

н

п

н

п

н

Відповіді

Текстовий аналіз.

Примітка. П — позитивна відповідь. Н — негативна відповідь.

Робота з художніми текстами

1. Прочитайте вірші. Напишіть до кожного з них педагогічні поради батькам: коли і як (методичні при­йоми) можна вивчити ці вірші з дітьми. Як пояснити окремі слова та вирази?

В. Багірова