Томусик і Чомусик

Жили-були Томусик та Чомусик. Бачать вони — котиться ко­лода,

— Чому вона котиться? — спитав Томусик.

— А чому б нам не зробити щось кругле? — спитав Чому­сик.

Почали тоді Чомусик та Гомусик стругати, пиляти, і вийшло у них кругле колесо. Сіли вони на нього й покотились по землі. Котяться вони, котяться, бачать, птах летить.

— Чому він летить? — спитяв Чомусик.

— Тому що у нього крила є,— відповів Томусик.

— Чому б нам не зробити крила? — спитав Чомусик. Зробили тоді Чомусик та Томусик крила, і вийшов у них лі­так, й полетіли вони далі дивуватись.

Ось, діти, Тому все робиться на світі, що Є Чому.

О. Сенатович

Чому? Чому?

— Чому,— киває пальцем

мені моя сестра,—

стоїш і зуби сушиш?

Виходити ж пора!

— А що ж, уже й не можна

всміхнутися мені?

Дивись-но, два чомусики

літають у вікні.

А що. повинен бути

надутим, як сова?

Не бійсь, не запізнюся,

виходжу вже. Бувай.

Іду собі до школи —

собі, а чи комусь?

Чому «комусь»? — дивуюся.

Іду собі, сміюсь.

— Чому, Чому? — чомукають

чомусики смішні.

«Чому? Чому?»

Бо смішно, бо весело мені.

Доберіть художні твори з іншими граматичними формами (клична форма, невідмінювані іменники, ча­стки, сполучники тощо).

4. Прочитайте вірш В. Коломійця «Ихша та Отохша». Поясніть словотвір слів: Ихша, Отохша, зубатохша, покотихша, навперестрибохша.

Вийшла Ихша — сіра покотихша.

Тихше! — ой-ой-ой...

Он Отохша — люта зубатохша.—

навперестрибохша... ой!...

Методика художнього читання й розповідання дітям

Семінарське заняття

План

1. Особливості сприймання дітьми художніх тво­рів. Дослідження науковців.

2. Дитячий герой. Вимоги до нього. Вимоги до ди­тячої книжки.

3. Ілюстрації, види їх та вимоги до них. Методика роботи з ілюстраціями.

4. Джерела та жанри художнього читання. Прин­ципи добору художніх творів.

Завдання до семінарського заняття

1 Законспектувати статтю: Запорожец А. В. Пси­хология восприятия ребенком-дошкольником литера­турного произведения // Избр. психол. произв.: в 2 т.— М.: Педагогика, 1986.—Т. 1.

2. Скласти бібліографічний покажчик методичної літератури з методики художнього читання дітям.

3. Прочитати та скласти план-конспект статей: Панкратова Л. Я- Методи навчання і виховання за­собами художньої літератури // Система естетичного виховання у дитячому садку.—К.: Рад. шк., 1977.

Єзикеєва В О. Розглядання ілюстрацій у книзі// Там же— К.: Рад. шк., 1977.

Карпинская Н. С. Восприятие детьми литератур­ных Произведений // Художественное слово в воспита­нии детей — М.: Педагогика, 1972.

Практичні заняття

П л а н № 1

1. Зміст ознайомлення дітей з художньою літера­турою за варіативними програмами.

2. Види та типи занять з художньої літератури, специфіка їх.

3. Методичні прийоми роботи з книгою. Прийоми активізації на занятті.

4. Етичні бесіди у дитячому садку. Методика про­ведення їх

П л а н № 2

1. Бесіди за змістом художніх творів: про пись» менника, за ілюстраціями, про улюбленого героя.

2. Прийоми ознайомлення дітей із засобами худож­ньої виразності твору.

3. Прийоми роботи з казкою та малими формами фольклору.

4. Методика заучування віршів з дітьми.

П л а н № З

1. Ігри-драматизації та за сюжетами літературних творів.

2. Театралізовані ігри. Інсценування художніх тво­рів.

3. Літературні ранки та вечори.

4. Куточок книги в дитячому садку, _t

П л а н № 4

1. Методика показу діафільмів. Гігієнічні та педа­гогічні вимоги до них.

2. Методика використання кінофільмів у роботі 3: дітьми.

3. Прослуховування радіо- та перегляд телепере­дач. Методика використання їх.

Завдання до практичних занять

1. Дайте порівняльний аналіз змісту роботи з ху­дожньою літературою за варіативними програмами.

Назва про­грами	Назва		Завдання
Вікова гру­па	розділу	підрозділу	Усна творчість	Читання	Виразне читання	Робота з книгою	Інсцену­вання, драмати­зація	Ігри за сюжетом художніх творів	Театралі­зовані ігри	Театри

2. Складіть перелік усіх видів занять з художньої літератури, визначте тип їх.

3. Випишіть з методичної літератури прийоми робо­ти з книгою, казкою в кожній віковій групі та прийо­ми активізації дітей на заняттях з художнього читання.

4. Розробіть орієнтовну тематику етичних бесід в дитячому садку.

5. Складіть конспекти занять:

1) читання художнього твору;

2) розповідання казки;

3) бесіда про письменника;

4) бесіда за ілюстраціями;

5) розігрування малих жанрів фольклору;

6) показ діафільму;

7) етичної бесіди.

6. Розробіть сценарії:

1) літературного ранку чи вечора;

2) інсценування художнього твору;

3) «В гостях у казки».

7. Складіть тексти ігор за сюжетами літературних творів та театралізовані ігри.

8. Складіть анотації на 2—3 дитячі книги за пла­ном:

1. Назва книги, автор.

2. Короткий зміст.

3. Ілюстрації, види їх.

4. Методичні прийоми роботи з книгою в кожній віковій групі.

9. Випишіть зачини та кінцівки казок.

Лабораторні заняття

1. Спостереження різних видів занять з розділу «Художня література» в дошкільному закладі, обго­ворення їх.

2. Робота студентів з технічними засобами: філь­москопи, кінопроектори, кодоскопи, програвачі, ком­п'ютерна техніка.

3. Виготовлення проспектів і ескізів обладнання куточка книги та кімнати казок в національному до­шкільному закладі.

Практичні завдання

для самостійного опрацювання

1. Прочитайте завдання роботи з художнім текс­том, ознайомлення з навколишнім та з розвитку зв'язного мовлення з різних програм. Визначте, де допу­щено помилки. В якій програмі завдання розділу «Художня література» подано в інших розділах, а мовленнєві завдання — в розділі «Художня літера­тура»?

1. У нас в гостях книжка

Привчати дітей уважно слухати тексти різних жан­рів (казки, оповідання, вірші), переказувати, відпові­дати на запитання, розповідати за ілюстраціями (піс-Ш слухання)... (Дитина.— К.: Освіта, 1993.— С. 149).

II. Ми розмовляємо

Удосконалювати вміння передавати інтонацію мов­лення героїв казок та оповідань під час ігор-драмати-запій.

Привчати зосереджено слухати вихователя, який читає або розповідає казку, оповідання тощо (Дити­на.— К.: Освіта, 1993.—С 149).

III. Дитина і навколишній світ

Поглибити знання дітей про усну народну твор­чість: прислів'я, приказки, ігри, пісні, легенди, казки, прикмети (Малятко.—К., 1992.— С 94).

2. Дитині розповідають казку:

Жив-був хлопчик Іванко, він ходив до школи й добре навчав­ся. Одного разу ввечері він сів робити уроки, йому дуже захоті­лось написати різні слова в зошиті. Натомість у нього було кеп­ське перо Воно не слухалось, чіплялось за папір, робило різні ляпки. Стара щітка для підлоги, котра стояла в кутку, дивилась, дивилась, як перо не слухається хлопчика, кепсько пише, й гово­рить. «Як тільки тобі, перо, не соромно, ось я весь час працюю, чисто підмітаю підлогу, а ти не можеш постаратися й красиво на­писати урок»

Дитина слухає уважно, не висловлює ніяких запе­речень. Коли її спитали: «А щітка може розмовля­ти?» — вона переконано сказала: «В казці може».

Розповідь триває:

Та перо не слухало щітку й так само дряпало й калякало папір. Тоді щітка розгнівалася й мовить Іванкові: «Кинь ти це кепське перо. Візьми мене, я буду писати краще, ніж воно». Взяв Іванко щітку і почав красиво писати нею в зошиті.

Дитина іронічно посміхається і говорить: «Це не­правильно: щітка велика і брудна, нею не можна пи­сати, нею ще гірше писати, ніж^епським пером» (За­порожец А. В. Психология восприятия ребенком-до­школьником литературного произведения // Избр. психол. произв.: В 2 т.— М.: Педагогика, 1986.— Т. 1.—С. 70).

IV. О. В. Запорожець згадує:

«Одного разу ми організували групу дітей для ігор-драматизацій при дитячому театрі. Частина дітей була учасниками гри, інші — глядачами. Та до кінця виста­ви межа між сценою та глядачами зникала: більшість глядачів переходили на сцену і брали активну участь у виставі» (Там же.— С. 72).

Поясніть поведінку дитини дошкільного віку. Які специфічні особливості сприймання художнього твору тут виступають? Наведіть свої приклади.

3. І. Франко писав: «Говорячи ніби про звірів, во­на одною бровою підморгує на людей, немов дає їм знати:— «Та чого ви, братчики, смієтеся? Адже се не про бідних баранів, вовків та ослів мова, а про вас самих з вашою глупотою, з вашим лінивством, з ва­шою захланністю, з усіма вашими звірячими прим­хами та забагами. Адже ж я навмисне даю їм ваші рухи, ваші думки, ваші слова, щоб ви якнайкраще зро­зуміли — не їх, а себе самих!» (Франко І. Збір, тво­рів: У 50 т.—Т. 20 — С 169).

Якого літературного жанру стосуються ці слова? Складіть тематичний покажчик казок про тварин для кожної вікової групи.

4. Прочитайте уривок із статті І. Вишенського: «Перш за все хай буде вправний у читанні, звиклий і швидкий на око, щоб не повторював і не заїкався на одному місці двічі чи тричі, але хай ступає в міру, рів-Bo словом по шляху написаних висловів; там, де кома, трохи зупиняється, а на крапках, минувши дві-три чи скільки може вмістити крапок, особливо там, де закін­чується вислів думки, хай дасть духові одпочити, від­почиває й робить зупинку — а це для того, щоб і про­стим, безкнижним слухачам було зрозуміло й дохід­ливо подано смисл прочитаного» (Вишенський І. Про те, як потрібно читати це писання // Твори.— К., 1986.— С 21).

Як може використати ці поради вихователь, готу­ючись до заняття? Визначте прийоми роботи над ви­разністю тексту, про які йдеться в цьому уривку.

5 Прочитайте методичні нотатки:

«Після читання та розповідання художніх творів в усіх вікових групах проводять бесіди за змістом ху­дожніх творів. Це такі види бесід: а) бесіда як від­творення прочитаного; б) бесіда за запитанням авто­ра твору; в) бесіда у зв'язку з прочитаним; г) бесіди морально-оцінювального змісту; д) бесіда, спрямова­на на з'ясування розуміння дітьми засобів художньои виразності твору; є) бесіди на розуміння дітьми жан­рів твору. В старшій та підготовчій групах проводять також етичні бесіди, бесіди за творами одного письменника, узагальнюючі бесіди «Мої улюблені книги», «Мої улюблені казки», «Мій улюблений дитячий письменник»; бесіди_г .спрямовані на з'ясування компози­ційної структури твору, літературні вікторини; бесцИ порівняльного характеру за декількома творами як одного, так і різного жанру. На одному занятті рекомендується поєднувати декілька видів бесід» (Методи­ка розвитку рідної мови і ознайомлення з навкалишнім у дошкільному закладі / А. М. Богуш, Н. П. Орланова, Н. І. Зеленко та ін.— К.: Вища шк., 1992.— І С 299).

Доберіть твори до кожного виду бесід. Розробіть за змістом твору систему запитань, відповідно до виду бесіди. Складіть конспект заняття для старшої чи під­готовчої групи, на якому б поєднувались різні види бесід.

6. У старшій групі в розділі «Художня література» визначені завдання: «Привчати дітей до засобів художньої виразності твору, застосовуючи прийоми сло­весного малюнка, словесної гри, елементів драматур­гії та інсценування, уявлюваного діалогу з героями творів, інтонаційного перефразування» (Малятко.-К., 1992.—С 123).

Складіть конспект заняття, в якому б знайшли ре­алізацію визначені завдання.

7. Прочитайте наведені нижче плани-конспекти за­нять на заучування віршів.

1) Заучування вірша І. Неходи «Ведмедик Миш­ка».

Завдання; учити свідомо запам'ятовувати вірш, ви­разно його читати, виховувати бережливе ставлення до іграшок.

Матеріал: ведмедики.

Методичні поради. Загадка про ведмедика. «Вліт­ку наїдається, взимку висипається». До дітей в гості приходить ведмедик. Читання вірша вихователькою (тричі). Вихователька викликає дитину, дає в руки ведмедика і пропонує прочитати вірш. Виставляє на столі декілька ведмедиків. Запитання: Як потрібно поводитись з іграшками? Як ви поводитесь з іграшками? Виведення морального правила про бережливе ставлення до іграшок.

2) Заучування вірша Н. Забіли «Наша ялинка».

Завдання: вчити розуміти і свідомо запам'ятовува­ти зміст вірша; виховувати патріотичні почуття, весе­лий, радісний, святковий настрій.

Матеріал: ялинка, ілюстрація.

Методичні поради. Запитання: До якого свята ми готуємось? Що принесе нам Дід Мороз? Загадка про ялинку:

Г. Демченко

Що за гостя в нас така:

І зелена, і струнка,

Сяє зірка угорі,

На гіллячках — ліхтарі,

І ростуть на ній не шишки,

А цукерки та горішки.

Розглядання ялинки, ілюстрації. Читання вірша вихователькою (тричі). Читання вірша дітьми.

3) Заучування та розігрування вірша П. Воронька «Доня хоче спати».

Завдання: учити свідомо запам'ятовувати вірш, супроводжувати дії рядками вірша; виховувати бере­жливе ставлення до іграшок, ляльки.

Матеріал: лялька, ліжко.

Методичні поради. На столі ліжко, лялька. Вихова­телька бере в руки ляльку, читає вірш і показує на очі, руки. При другому читанні кладе до ліжка. Чи­тає ще один раз. Викликає дітей. Дає дитині ляльку. Дитина читає вірш, розігрує дії. Робота над інтонацій­ною виразністю речення: «Спи, моя гарненька!» В кін­ці заняття вихователька кладе ляльку спати, накриває її, всі діти тихо співають: а-а-а...

Визначте: а) в яких вікових групах можна провес­ти кожне з цих занять; б) тип заняття та кількість ді­тей на занятті; в) місце заняття в режимі дня; г) від­повідність запропонованої методики заучування вір­шів до сучасних вимог.

8. Прочитайте запис заняття «Читання української народної казки «Кривенька качечка».

Хід заняття. Вступна бесіда: Які казки ви знаєте? Пригадайте, якими словами починаються каз­ки? А ще якими? А якими словами закінчуються? Оз­найомлення дітей з поняттям зачин, приказка, кінців­ка. Читання казки (не називаючи жанру). Запитання:

Який твір я вам прочитала, оповідання чи казку? Чому ви думаєте, що це казка? Назвіть зачин цієї казки. Д» ще казковість у цьому творі? В яких ще словах украї-нський народ передав казковість? Назвіть кінцівка казки. З яких слів починається зав'язка казки? В якиЯ словах передається найголовніша подія казки (куля мінація)? Якими словами у казці проведено розв'язку! Яким голосом співали каченята пісню, радісним чи сумним? (Діти передають радість та подив у пісні каченят.) А яким голосом співала качечка пісню? (Сум­ним, з тугою за волею.) Робота над інтонаційною ви­разністю речення «А дід та баба знову зосталися самі»! Розглядання ілюстрацій.

Бесіда етичної спрямованості: Як можна оцінити перший вчинок діда та баби? Який він був? Якими словами про нього можна сказати? Що можна сказати про другий вчинок діда та баби? Як можна оціните поведінку каченят? Підсумкова розповідь виховай тельки.

Визначте, у якій віковій групі було проведене це заняття. Випишіть з програми (вкажіть, з якої) зав­дання до цього заняття. Зробіть аналіз методичних прийомів роботи з художнім текстом. Дайте оцінку до­ступності та відповідності їх віковим особливостям дітей.

9. Прочитайте конспект заняття з розділу «Художня література». Визначте: а) вид заняття (його назву за провідним методом); б) тип заняття; в) вікову гру­пу; г) підготовку вихователя до заняття. Доберіть твори сучасних українських письменників, прислів'я, вірші до цієї моральної теми.

Хід заняття. Запитання до дітей: У кого з вас є друг? Розкажіть, як ви дружите? Кого ми називаємо-другом, товаришем? Для чого людині потрібний надій­ний товариш і друг? Чому в народному прислів'ї гово­риться: «Друзі пізнаються в біді»? Вихователь виві­шує ілюстрацію до оповідання В. Осєєвої «Три това­риші». Що зображено на цій картинці? З якого» оповідання ці хлопчики? Хто з них учинив, як справ­жній товариш? Що можна сказати про поведінку Ко­лі і Мишка? Яке ви ще знаєте оповідання про справ­жнього товариша?

— Кого з хлопчиків, Василька чи Сергійка, можна-назвати справжнім товаришем? Чому? Як можна оці­нити поведінку Василька?

А як потрібно було зробити Васильку? З ким із цих хлопчаків ви хотіли б дружити? Чому? Моральні задачі:

1) На ділянці дитячого садка діти працювали дру­жно. Всі намагалися виконати роботу добре. Тарас теж старався. Але чомусь у нього не виходило швидко, і він відставав від товаришів. Ось уже майже діти за­кінчили копати свої ділянки, а Тарасу ще так багато копати. «Що ж робити? Коли ж це я встигну все ско­пати? — подумав хлопчик».

— Як ви думаєте, діти, коли хлопчик Тарас закін­чив копати свою ділянку? Що повинні були зробити його товариші? Як би ви діяли в такому випадку? Як чинять справжні товариші?

2) На заняття з конструювання всі діти принесли картон — вирізувати ялинкові іграшки, а Павлик за­був. Глянув навколо — всі працюють, а він сидить без діла.

— Що повинні були зробити його товариші? Як би ви поставилися до Павлика? Чому товариша потрібно завжди виручати?

3) А яке оповідання ви знаєте, в якому дівчинка не захотіла поділитися олівцем з подругою? («Сині листочки» В. Осєєвої). Ілюстрація до казки «Лисичка і Журавель».

До якої казки ця ілюстрація? Що можна сказати про дружбу Лисички і Журавля? Як повинні стави­тись товариші і друзі один до одного? А як ставлять­ся діти нашої групи один до одного? Хто у нас зав­жди ділиться з товаришем? Про кого з наших ді­тей можна сказати: «Він справжній, надійний това­риш»? Вихователь пропонує пригадати знайомі прис­лів'я про дружбу і товаришування. «Друга шукай, а знайдеш— тримай», «Дружба дорожча за гроші», «Дружба — то найдорожчий скарб», «Старий друг краще нових двох».

Вихователь: А зараз ми виведемо з вами моральні правила, запам'ятаємо їх і будемо завжди дотримува­тись.

Правила товаришування: Допомагай товаришу, не чекай, поки він попросить у тебе допомоги. Ділись з товаришем іграшками, книгами, олівцями, якщо у ньо­го їх немає. Зупини товариша, якщо він робить щось погане.

10. Як ви поясните дітям слова: ілюстрація, малюнок, рисунок, графіка, художня книга, дитяча книга обкладинка, оправа (палітурка), титульний аркуша ілюстратор, шрифт, сторінка. Складіть тлумачник словничок.

Завдання для педагогічної практики

1. Ознайомтеся з куточком книги в різних віковий групах, зробіть опис його обладнання. Наявність портретів письменників, ілюстрацій до творів. Бібліотека.;

2. Ознайомтеся з наявною художньою літературою в групах, в педкабінеті (для вихователів, для дітейи з місцем її зберігання (каталоги, шафи, вітрини, вис­тавки) ; з серіями художніх ілюстрацій (альбоми) та репродукціями художніх картин за змістом казок; з картотекою діафільмів, обладнанням для показу різ­них видів театрів; дайте письмовий аналіз їх.

Завдання для дослідницької діяльності

Тема: Розуміння дітьми змісту художнього-тексту

1. Мета: з'ясувати розуміння дітьми змісту тексту (казки, оповідання, вірша), визначити здатність діб­рати предмети, картинки до змісту твору.

Хід досліду. Дитині читають художній текст. Пропонують розповісти його, після цього відібрати предмети, картинки, про які згадувалось у змісті художнього тексту.

Результати обробки досліду заносять дотабли ці.

Назва твору	Кількість			Кількість відтворених дитиною			Кроз
	речень	слів	картинок	речень	слів	картинок

Коефіцієнт розуміння твору обчислюється за формулою:

К_роз=

Де К_роз – коефіцієнт розуміння тексту, m – кількість речень (слів, картинок), які відтворила дитина; п — лагальна кількість речень (слів, картинок).

2. Мета: з'ясувати особливості розуміння дітьми тексту оповідання, визначити уміння помічати зайві речення та лексичні одиниці в сюжеті.

Хід досліду. Дитині читають по черзі оповідан­ня Л. Толстого «Два товариші» та В. Осєєвої «Пога­но». За змістом кожного з них проводиться бесіда.

Через деякий час їй пропонують знову послухати оповідання Л. Толстого «Два товариші» (деформова­ний текст, у дужках подаються речення з оповідання В. Осєєвої «Погано»).