Формування граматичної правильності мовлення

Семінарське заняття

План

1. Поняття граматичної правильності мовлення. Граматичні значення.

2. Становлення граматичної будови мови у дітей. Характеристика мовленнєвих періодів. Дослідження проблеми вченими (О. М. Гвоздев, Н. Красноярсь­кий).

3. Закономірності засвоєння граматичної будови мовлення в дошкільному віці. Типові помилки.

4. Дитяче словотворення. Його види, типи. Меха­нізми та принципи цього явища.

Завдання до семінарського заняття

1. Опрацюйте питання плану за підручниками Методика розвитку рідної мови і ознайомлення І навколишнім у дошкільному закладі / А. М. БогушИ Н. П. Орланова, Н. І. Зеленко та ін. — К.: Вища шк., 1992.

Методика развития речи детей дошкольного возе раста / Л. П. Федоренко, Г. А. Фомичева, В. К. Лотарев и др.— М.: Просвещение, 1984.

2. Складіть анотацію на працю О. М. Гвоздева «Формирование грамматической правильности речи» (за кн.: Вопросы изучения детской речи.— М., 1962).

Випишіть засвоєння дітьми відмінкових закінчень та періоди становлення граматичної будови.

3. Прочитайте книгу К- Чуковського «Від 2 до 5» (К.: Рад. шк., 1982).

Випишіть приклади дитячого словотворення та Іпричини цього явища.

Практичне заняття

План

1. Зміст та завдання формування граматично» правильності мовлення за варіативними програмами.

2. Умови та шляхи формування граматичної правильності мовлення.

3. Специфіка занять, їх види та тини.

4. Дидактичні ігри та вправи у формуванні граматичної правильності мовлення.

Завдання до практичного заняття

1. Дайте зіставний аналіз змісту та завдань фор­мування граматичної правильності мовлення за ва­ріативними програмами.

2. Складіть конспекти тематичного та комплексі ного занять для однієї з вікових груп.

3. Напишіть 2 конспекти тематичних занять.

4. Випишіть 2 дидактичні гри та 3 дидактичні вправи на формування граматичної правильності мовлення.

5. Складіть 2 розповіді з важкими для дітей у граматичному відношенні словами. Визначте завдання та прийоми їх використання в кожній віковій групі.

Лабораторне заняття

Тема: Спостереження різних типів занять з формування граматичної правильності мовлення. Запис та аналіз їх

Практичні завдання для самостійного опрацювання

1. К. Д. Ушинський назвав граматику «логікою мо­ви». Поясніть, чому саме граматика є логікою мови?

2. Як засвідчують наукові дані, вже в ранньому ві­ці (з 1 р. 10 міс. за даними О. М. Гвоздева) дитина інтенсивно засвоює відмінкові закінчення. До трьох років вона оволодіває майже всіма відмінковими фор­мами. Вчені по-різному пояснюють це явище.

Дитина раннього віку робить у своєму житті друге велике відкриття — відкриває для себе флективну природу рідної мови (К. Бюлер).

Оволодіння граматичною будовою мови відбува­ється на основі складної динаміки встановлення гра­матичних стереотипів, генералізації та наступної диференціації їх. Так, скажімо, при вивченні орудного відмінка спостерігаються спочатку однотипні шаблон­ні форми з закінченням -ою (ложкою, молоткою, но-жою, відрою). Під впливом мовленнєвої практики цей стереотип поступово змінюється, з'являється закінчен­ня -ом. Цей новий зв'язок генералізується, підпоряд­ковує собі попередній стереотип і починає панувати? над ним (ложком, риком) (Ф. О. Сохін).

«Чуття мови» допомагає дитині засвоїти легко і швидко граматичні форми «рідної мови» (К- Д. Ушин­ський, К. і Чуковський).

У своїй творчості дитина копіює дорослих. Не мож­на думати, що вона сама створює нашу мову, змінює її граматичну будову... сама того не підозрюючи, во­на спрямовує свої зусилля на те, щоб шляхом анало­гії засвоїти створене багатьма поколіннями мовне-багатство (Чуковский К- И. От 2 до 5//Избр. про­изведения: В 6 т.—М., 1965.—ТІ.—С 343—344),

Той факт, що саме відмінкові форми, в яких ви­ражаються міжпредметні відношення, засвоюються раніше інших граматичних категорій, засвідчує про­відне значення предметної діяльності дитини та її спілкування з дорослими для процесу засвоєння мо­ви (Д. Б. Ельконін).

Дитина не приймає готових форм, а конструює їх за відомими правилами...

Дитина ставиться до мови не пасивно, а активно, конструктивно, постійно здійснює неусвідомлений аналіз мовних явищ.

Мова дитини відрізняється від мови дорослих... у бік «граматичної неправильності». Цікаво, що сама ця неправильність системна, закономірна, вона є на­слідком створеної самою дитиною мовної системи, всередині якої вона діє зовсім несуперечливо. У ство­ренні цієї системи відіграють роль, з одного боку, аналітичні дії з мовленням дорослих, а з другого — пізнавальні, аналітичні дії дитини загалом (Негневицкая Е. И., Шахнарович А. М. Язык и дети. — М.: Наука, 1981 —С. 38—40).

Якого з цих поглядів дотримуєтесь ви? Яке з цих положень найбільш науково й об'єктиво пояснює засвоєння дітьми граматики? Чиї думки можна спро­стувати і чому?

Прочитайте записи дитячого мовлення:

«У мене дома є багато іграшш... іграшків, іграшков, іграшок; ляльков, ой... ляльок...» (Оля П., 4 p. і міс).

«Ой, подивись, скільки на небі зірків, ні... зір...-ков... зір... ну, як, підкажи, зірок...» (Оля П. 4 р. 7 міс).

«Ой, швидше, швидше, йди-но сюди, тутповзук відсонився» (Ігор С, 3 р. 2 міс).

«У мене вже болять правакові пальці, можна яі візьму олівець ліваковими пальцями» (Вадім Я., З р. 2 міс).

«Коло... коло... колобок, коло... коло... коло... коло­сок, коло... коло... колодім, коло... коло... колорук, коло... коло... колорак, коло... коло... колосік, коло... коло... колобрід. Все» (Микола Ц., 5 р. 4 міс). Поясніть причину цих граматичних явищ. 4. У програмі «Дитина» в розділі «В країні грама­тики» визначено такі завдання формування грама­тичної правильності мовлення у дітей старшої групи:

Вчити утворювати слова із здрібніло-пестливими суфіксами та суфіксами згрубілості, негативної оцін­ки: відерце, деревце, хлібець, вовчисько, вітрище; жартівливі слова: цибайлик, помагайлик; слова-назви вигаданих істот: луговик, домовик.

Вчити утворювати дієслова типу накупатися, на­стрибатися; недоспати, недоказати, недопалювати; перестрибнути, перебігти, допити.

Вчити вживати вставні слова мабуть, здається, напевне; порівняльні звороти із сполучниками мов, немов, як, ніби (Дитина. — К.: Освіта, 1993. — С 147—149),

Підготовча до школи група.

Ознайомити з варіантними формами деяких слів і стимулювати вживання їх: зі столу — із стола, з мосту — з моста, плаття і плаття, брату — братові, в гаю і в гаї.

Вправляти у називанні людей — чоловіків і жінок за родом занять: касир — касирка, плавець — плав-чиня; назви людей за іншими ознаками: ласун — ла­сунка, плаксун — плаксійка; у називанні самок і самців серед тварин: коза — цап, кішка — кіт.

Вчити давати імена тваринам за характерними оз­наками: Рябко, Жук, Білан.

Вправляти у вживанні прикметників, утворених від іменників — назв істот.

Звернути увагу на синонімічні слова: ластів'ячий — ластівчин, лев'ячий — левовий, тигровий — тигря­чий — тигрів.

Вчити користуватися синонімічними словами: четверо — четвірко, двоє — двійко, правильно вжива­ти слова двоє — обоє (Дитина.— К.: Освіта, 1993. —-С 218—219).

До кожного з цих завдань розробіть систему ди­дактичних вправ та ігор, випишіть художні тексти з цими словами (різними граматичними формами), виз­начте прийоми ознайомлення дітей з ними та введен­ня цих граматичних форм в активне спілкування дітей.

Складіть зразки розповідей вихователя, в яких би зустрічались синонімічні форми слів.

Продумайте прийоми пояснення цих форм дітям.

5. Прочитайте подану нижче таблицю вживання кличної форми іменників відміни.

Іменники в кличній формі мають закінчення тільки в однині	Приклади
У твердій групі — - о	Валентино, Миколо, Хомо, Івго, Оксано, Ніно, голово, тітко, Ганко
У м'якій і мішаній є, -є	Марусе, Катре, Насте, пісне, листоноше, зоре, надіє, Лукіє, Маріє, Софіє
Деякі пестливі іменники —ю	Матусю, Надюсю, Ганнусю, Галю, Маню, тітусю, доню

Зробіть аналогічну таблицю на всі відомі вам іме­на та слова, які часто вживаються в спілкуванні з ді­тьми дошкільного віщу.

Введіть ці слова в речення. Побудуйте діалогічні єдності з кличною формою іменників.

6. Прочитайте запис заняття з розвитку мовлення. Визначте мовленнєві завдання, тип та вид заняття, для якої вікової групи доступне це заняття. Додайте свої прийоми.

Хід заняття. На стелі макет ставка із клад-ісою.

Вихователь: «Який гарний ставок! Сюди дуже час­то приходять гуси, качки. Послухайте, діти, і відгадай­те, хто йде до ставка: кря-кря-кря! (З'являється кач­ка.) Качка прийшла купатись. (Качка купається.) Що робить качка? Вийшла з води і пішла на кладку «а сонечку погрітись. Кого ви бачите на кладці? Ось ще хтось біжить до кладки. Хто це? (Маленьке каченятко?) Каченя сіло на кладці біля качки. Хто тепер сидить на кладці? Скільки качок і скільки каченят? Хтось знову йде до ставка. З'являється ще одна велика жачка. Викупалась велика качка й сіла на кладку. Ко­го тепер ви бачите на кладці? Дві великі качки і одне .маленьке каченя. Кого більше — качок чи каченят? А що треба зробити, щоб качок і каченят було порів­ну? (Треба, щоб припливло ще одне каченя.) Покли­чемо його. (Діти кличуть: кря-кря.) Хто це пливе? Скільки тепер каченят? Одне каченя пішло у воду? Хто залишився на кладці? Кого більше? (Забирає ве­лику качку.) Кого не стало на кладці? Хто залишився їна кладці? Аж ось поблизу пробігла лисиця. Качки злякались і кинулись усі у воду».

7. До поданих завдань та початку комплексного заняття доберіть відповідні дидактичні вправи, ігри, вірші, інші прийоми, які б сприяли засвоєнню дітьми граматичних форм. Закінчіть конспект заняття.

Завдання:

1. Зв'язне мовлення. Учити відповідати на запитан­ня за змістом картини, описувати тварин, складати розповіді з 2—3 речень.

2. Словник. Збагачувати словник синонімами, ан­тонімами, дієсловами.

3. Граматика. Учити утворювати іменники за допомогою зменшувальних суфіксів (заєць — зайчик, зай­ченя, зайчатко, зайченятко), правильно вживати прий­менники до, на, в, з, біля; виховувати бажання догля­дати за тваринами, оберігати їх.

Хід заняття. А. Стук у двері. Вихователь: «Хтось до нас у гості йде. Відгадайте, хто це»:

Я вухатий ваш дружок,

В мене сірий кожушок,

Куций хвостик, довгі вуса,

Я усіх-усіх боюся.

(Зайчик.)

Вихователь вносить зайця, садить його на стілець. Потім звертає увагу дітей на картину: «Хто зображе­ний на картині? Розкажіть про цього зайця. Який він, що він робить? Опишіть тепер зайця, який прийшов до нас у гості». Зразок опису: «Заєць сірий, у нього довгі вуха, косі очі, коротенький хвіст. У зайця задні ноги довші, а передні коротші. Заєць швидко стри­бає». Діти повторюють розповідь-опис. Розповідь ви­хователя за картиною: «Зайці живуть у лісі. Бігають» вони швидко, великими стрибками, бо задні ноги в них довші. У зайця довгі вуха, він добре чує. Зайці їдять траву, кору, молоді гілки дерев, моркву, капус­ту. Удень вони ховаються під кущем, у густій траві, а ввечері йдуть шукати собі їжу. Влітку шубка зайця сіра, взимку — біла. Зайців потрібно оберігати».

Б. Дітям пропонують послухати вірш М. Познан­ської «Зайчики»:

В лісі сніг. У лісі звірі.

Ось зайчатка скачуть сірі.

Сірі їстоньки хотять,

Сірі з голоду тремтять.

Бідні зайчики, голодні,

Ще не снідали сьогодні.

Вихователь: «Якими словами у вірші говориться про зайчика? Зайчик що робить? Улітку зайчик ситий, а взимку? (Голодний.) Улітку зайчикові тепло, а взим­ку?» (Холодно.)

8. Прочитайте завдання та початок тематичного за­няття для підготовчої групи.

Завдання:

Граматика. Учити вживати невідмінювані імен­ники, складати речення з дієсловами з чергуванням приголосних в основі.

Матеріал: Лист від Чебурашки, предметні та сю­жетні картинки; дидактичні ігри, вправи.

Хід заняття. Стук у двері. Приносять листа від Чебурашки. Вихователь читає адресу, виймає лис­та. Чебурашка розповідає про свої пригоди. У тексті листа (його складає вихователь) розмиті дощем сло­ва — невідмінювані іменники в непрямих відмінках з прийменниками по, в, на (в кіно, на піаніно, по радіо, в журі). Діти доповнюють ці слова, складають речен­ня з словами кіно, піаніно, радіо, журі (за змістом предметних картинок).

Складіть текст листа від Чебурашки. Продовжте конспект заняття. Опишіть дидактичні вправи та ігри иа вживання дітьми дієслів з чергуванням приголос­них в основі.

9. Прочитайте конспект тематичного заняття: за­мініть у тексті всі причинові запитання своїми.

Завдання:

Граматика Вчити складати складнопідрядні ре­чення з підрядним реченням причинності із сполучни­ком тому що; виховувати критичне ставлення до гра­матичних помилок, прагнення до чистоти і правиль­ності мови.

Матеріал: оповідання Б. Житкова «Як мене нази­вали»; конверт з листом Чомучки, маленкі конвертики із запитаннями, ведмедик, Буратіно, іграшковий те­лефон.

Хід заняття. Вихователь читає оповідання Б. Житкова «Як мене називали». Запитує: «Чому Альошу називали Чомучкою?». Показує великий кон­верт— лист від Чомучки і зачитує його: «Дорогі ді­ти! Я веселий хлопчик Чомучка. Дуже люблю писати листи дітям у дитячий садок і ставити різні запитання. Написав я і вам Спробуйте відповісти на мої чому?» Запитання в листі Чомучки: «Чому діти люблять свій дитячий садок? Чому ви любите свою маму? Чому по­трібно ділитися іграшками? Чому потрібно боротися за мир? Потім діти показують свої листи. Вихователь зачитує запитання: «Чому випав сніг? Чому до Олі прийшов лікар? Чому відлітають птахи? Чому влітку не носять шубу? Чому взимку одягають рукавички? Чому потрібно бути уважним на занятті?» Проводить­ся дидактична гра «Ведмедик і Буратіно розмовляють по телефону». На столі стоїть іграшковий телефон. Ведмедик просить Буратіно відповісти по телефону на кілька запитань. Буратіно дає неправильну відповідь діти виправляють. Наприклад, Ведмедик запитує: «Чо­му взимку не можна купатися?» Буратіно: «Бо зава­жає шуба». Діти виправляють: «Тому, що взимку хо­лодно. Тому, що вода в річці замерзла. Тому, що вода в річці дуже холодна. Тому, що можна застудитися».

Завдання для педагогічної практики

1. Запишіть стимульоване мовлення дітей та мов­лення вихователя у ході мовленнєвих занять та занять з інших розділів програми. Дайте письмовий аналіз, вкажіть граматичні помилки.

2. Випишіть з календарних планів завдання на фор­мування граматичної правильності мовлення на ком­плексних та тематичних заняттях. Зіставте їх із зав­даннями, викладеними у варіативних програмах.

Завдання для дослідницької діяльності