Батьківщина

В. Багірова

Як же край той зветься,

Де ти, хлопче, зріс,

Де твій дім, озерце,

Дитсадочок, ліс,

Де верхам синіти

Вічно вдалині,

Де найкращі в світі

Люди і пісні?..

Д. Чередниченко

На добраніч, мої лялечки,

Мої зайчики і ведмедики.

На добраніч, мої котики,

І слухняники і вередики.

Позаплющуйте свої віченьки

Та позтулюйте свої вустонька,

Ніженькі простягніть, спіть...

Рости, кленочку!

В. Чухліб

З кленового гаю прилетіла на вітрильці насінина. Край городу упала. Сховалася під бадилину і до весни пролежала.

Пригріло сонце, задзюркотіли струмки. Схотілося насінинці дзвінкої водиці напитися, на сонце поглянути. Пустила вона ро­зточки. Один — до землі, другий — до сонця.

Біг якось хлопчик городом. Дивиться — кленочок. Такий ку­медний, ледь від землі видно, всього два листочки. Біля нього ку­ри порпаються, їжу вишукують. «Ще зламають кленочка!» — по­думав хлопчик. Майнув у лозняк, нарізав пруття. Обгородив деревце тинком.

Рости, кленочку, міцний та високий!

10. Найкращий тип мовленнєвого дихання — змі­шаний, реберно-діафрагмовий (рухаються і ребра, і діафрагма). Покладіть праву руку на діафрагму, а лі­ву — на лівий бік грудної клітки. Наберіть повітря через ніс, злегка затримайте його, потім промовляйте фразу (повітря видихуйте через рот).

Виконайте тренувальні вправи.

1) Вдихнути наявне в легенях повітря (губи «тру­бочкою») .

2) Вдихнути через ніс на рахунок 1—2—3 (діа­фрагма опускається, верхня частина живота напина­ється) .

3) Розширити грудну клітку, «розсуваючи» ребра (1с).

4) «Підтягти» нижню стінку живота (1с).

5) Затримати дихання (1с).

6) Видихнути через рот на рахунок 1—2—3—4—5.

7) Зробити короткий вдих ротом і носом, видихну­ти на рахунок 1—2—3—4—5; знову короткий вдих — видихнути на рахунок 6—7—8—9—10; вдих-видих —

11—12—13—14—15; вдих-видих — 16—17—18—19— .20. Повторити кілька разів. Поступово повітря можна затримувати довше, видихаючи на рахунок 1—, 8..., домагаючись, щоб вистачало повітря (Соловйова Н. М. Практикум по выразительному чтению. — Ж,, 1976.— 'С. 26—27).

11. Промовте слова та речення так, щоб вчувалися: а) радість; б) тривога; в) схвильованість; г) відчай; д) розчарування; є) сум.

Україно моя, дитина, сонце, дощ, воля, самостій­ність, до дитячого садка, настає ранок, час додому, наближається ніч, верболози, мої батьки, море, лине пісня.

Завдання для педагогічної практики

1. Випишіть з календарних планів роботи вихова­телів різних вікових груп форми роботи з виховання: звукової культури мовлення «а квартал. Дайте пись­мовий аналіз.

2. Запишіть мовлення вихователя. Проаналізуйте ного відповідно до орфоепічних норм української мови.

3. Ознайомтеся з методичною літературою до ро­зділу «Виховання звукової культури мовлення у ді­тей». Складіть картотеку.

4. Ознайомтеся з дидактичним та наочним мате­ріалом з даного розділу. Опишіть його.

Завдання для дослідницької діяльності

Тема 1: Обстеження стану звуковимови дітей

Мета: з'ясувати стан вимови звуків дітей відпо­відної вікової групи; виявити недоліки звуковимови* та причини їх.

Матеріал: предметні картинки на важкі звукш (с, з, ц, ж, ш, ч, р, л, в, д, г, п, т, к) або іграшки, пред­мети.

Хід досліду. Кожній дитині індивідуально по­казати картинку (іграшку, предмет) й запитати:-«Що це? Назви словом. Скажи: «рак».

Дані обстеження занести до таблиці.

Картка обліку звуковимови дітей

Прізвище, Ім'я

Час обсте­ження

Вік дитини

шиплячі

свистячі

сонсорні

дзвінкі

глухі

Примітка

ш

ж

ч

с

з

ц

р

л

в

д

г

п

т

к

Вік дитини позначається в роках та місяцях. Час: обстеження: число, місяць, рік. Якщо дитина правильно вимовляє, ставиться позначка +. У разі пропуску звука ставиться позначка —. Спотворена вимова по­значається— СП, нестійка вимова — н, тоді у при­мітці дається пояснення спотвореної та нестійкої ви­мови.

По завершенню обстеження слід зробити загальні; висновки, дати кількісний та якісний аналіз стану звуковимови.

Т е м а 2: Обстеження стану розвитку фонематичного слуху у дітей

Мета: з'ясувати вміння дітей чути акустичні ознаки звуків, диференціювати їх.

Матеріал: пари картинок на близькі за акустичними ознаками звуки (типу коса — коза, чашка — шишка, ложка — ліжко).

Хід досліду. На столі лежать картинки (предмети, іграшки). Вихователька пропонує дитині погра­ти: «Я буду називати слово, а ти повинен знайти картинку, на якій зображено предмет, що називає це слово, й дати мені».

Результати обстеження розвитжу фонематичного слуху заносять до таблиці.

Картка обліку фонематичного слуху

Прізвище, Ім'я	Час обсте­ження	Вік дитини	Диференціація звуків							Примітка
			свистячі			шиплячі			сонорні
			с-з	З-ц	С-ц	Ш-ж	Ж-ч	Ч-ш	Р-л

Примітка: + ставиться, коли дитина диференціює звуки; — недорозвинуте фонематичне сприймання. У примітці запису­ються допущені помилки.

Завдання для індивідуальної роботи

1. Виготовте альбом «Артикуляція важких звуків ірідної мови»: рисунок ротової порожнини та опис ар­тикуляції.

2. До звуків с, з, ц, ж, ш, ч, р доберіть скоромов­ки, чистомовки, віршовані тексти (на один звук), ігри.

Форма контролю — індивідуальні залікові бесіди.

Робота з художніми текстами

1. Прочитайте скоромовки. Вивчіть їх напам'ять. Цо кожної скоромовки напишіть мету та прийоми заучування з дітьми.

М. Заєць

Вовк — возій

Вранці вівцям

Вовни віз

Вовк, вмостившись

в возі, віз.

Л. Пшенична

Жадібний Євгенко

Євген горіхи роздає:

— Оце моє, оце — твоє.

— А це чиє?

— Це теж моє!

Дивлюсь, горіхів не стає...

А в вас такий Євгенко є?

Що так горіхи роздає?

Г. Чубач

Дві Варвари

Варвара Варварі

Варварила тихо:

«На мене, Варваро,

Звалилося лихо!

Вареники вранці

Вірунці варила

І відра в криниці,

На лихо, втопила!»

Варвара Варварі

Відро діставала,

Варвара Варварі

«Спасибі!» казала.

2. Прочитайте вірші. Складіть конспект заняття з використанням у ньому одразу обох віршів. Визнач­те мовленнєві завдання.

М. Удовиченко

Ґава

На обід в садочку нашім

Наварила ґава каші.

Г ава горщика відкрила,

Ґав ловити полетіла.

Вихваляла кашу газа...

В. Заєць

«Гав»

Пес на службу наля-Гав:

Пізно спати він ля-Гав:

Рано з буди вибі-Гав:

На городі все чи-Гав.

На пташині зграї Гав

— Гав, гав, гав,

Гав — гав,

Гав — ґав!

3. Прочитайте вірш О. Сенатович «Прогулянка д-д-д». Визначте завдання виховання звукової культури мовлення за змістом цього вірша. Складіть плані заняття (комплексного) з використанням цього вірша.

— Д-д-д,— дрижить мій братик,

Як листочок у саду.

— Ти чому дрижиш? і— питаю.

— Я дрижу, бо д-д-д...

— Що дракона ти злякався

Між деревами в саду?

Це гуде в деревах вітер,

Не дрижи так д-д-д.

Повертаємось додому,

Ми вже вдома, і тепер

розкажи, чому дрижав ти?

— Я дрижав, бо д-д-дуже змерз.

4. Прочитайте уривок з оповідання Д. Дратунського «Зачарована літера».

...А ми залишились біля ялинки. Вона лежала велика, пухна­ста й так смачно пахла морозом, що ми стояли, немов дурники, й посміхались. Потім Оленка взялась за одну гілочку й мовила:

— Подивіться, а на ялинці сиски висять.

«Сиски!» Це вона неправильно сказала! Ми з Мишком так і покотились!

— П'ять років дівчиниі, а говорить «сиски»... Ха-ха-ха!

У Оленки нижня губа скривилася так, що аж за вухо полізла.

— Я правильно сказала! Це у мене зуб випав і свище. Я хо­чу промовити «сиски», а в мене висвистується «сиски»...

Мишко сказав:

— Чи бачиш! У неї зуб випав! У мене цілих три вивалилосіЯ та ще два хитаються, а я ж говорю правильно. Ось послухайД «хихки»! Ну, що, чи правда, здорово — хихх-ки!

Та Оленка як закричить. Одна голосніше за нас обох:

— Неправильно! Ура! Ти говориш «хижки», потрібно «сиски»!..

Дивлячись на них, я так реготав, що навіть зголоднів... Я зу­пинився на сходах і розбірливо сказав: «Ніякі не сиски! Ніякі не хижки, а стисло і зрозуміло: «фифки»! Ось це і все».

Поясніть причини помилок звуковимови. В якій групі можна прочитати дітям це оповідання і з якою метою? Розробіть план заняття та запитання до цьо­го оповідання.

Список літератури

1. Бабич Н. Д. Основи культури мовлення.—Львів: Світ, 1990.

2. Блик О. П. Фонетика. Орфоепія. Графіка. Орфографія.— К.: Рад. шк., 1988.

3. Бельтюков В. И. Об усвоении детьми звуков речи.— М.: Просвещение, 1964.

4. Винницький В. М. Наголос у сучасній українській мові.— К.: Рад. шк., 1984.

5. Гвоздев О. М. Вопросы изучения детской речи.— М., 1961.

6. Жильцова О. Л. Виховання правильної звуковимови у ді­тей старшого дошкільного віку.— К,-: Рад. шк., 1971.

7. Культура української мови: Довідник/За ред. В. М. Ру-санівського.— К,-: Либідь, 1990.

8. От звука к культуре родного языка: Метод, рекоменда­ции.— Запоріжжя: Обл. вид-во, 1993.

9. Постникова И. И., Подгаецкая И. М. Фонетика — это инте­ресно.— М.: Просвещение, 1990.

10. Тоцька Н. I. Фонетика української мови та її вивчення у початкових класах.— К-: Рад. шк., 1976.