
- •Методика розвитку рідної мови і ознайомлення з навколишнім у дошкільному закладі
- •Наукові засади методики розвитку рідної мови та ознайомлення і явищами навколишнього життя
- •Робота з художніми текстами
- •Вкупі тісно, а нарізно нудно
- •Я хочу сказати своє слово
- •Завдання та зміст роботи з розвитку мовлення та ознайомлення з навколишнім у дошкільному закладі
- •Засоби реалізації програми та розвитку мовлення дітей
- •Форми роботи з розвитку мовлення та ознайомлення з навколишнім у дошкільному закладі
- •Пісня про Батьківщину
- •Як рідна мати
- •Методи та прийоми розвитку й навчання дітей рідної мови
- •Розвиток мови дітей раннього віку
- •Протокол досліду
- •Протокол
- •Протокол
- •Купання ляльки
- •Методика розвитку зв'язного мовлення
- •Тема 1. Поняття зв'язного мовлення
- •Тема 2. Форми та функції мовлення
- •Тема 1: Методика розвитку діалогічного мовлення
- •Тема 2: Методика навчання розповіданню дітей
- •Тема 3: Словесні розповіді дітей
- •Тема 1: Перегляд занять у дошкільному закладі
- •Тема 2: Моделювання занять з розвитку зв'язного мовлення
- •Пісня жайворонка
- •Зайшло сонечко
- •Цвітуть яблуні
- •Злий павук
- •Лис зустрів у лісі лиса
- •Без дороги ходить дощ
- •Вогненна Річка
- •Методика словникової роботи й ознайомлення з навколишнім
- •Тема 1. Завдання та зміст словникової роботиі в дитячому садку
- •Тема 2: Форми і методи словникової роботи
- •Тема 3: Ознайомлення дітей з довкіллям
- •Тема 4: Опосередковані методи закріплення знань про довкілля
- •Тема 1: Заняття зі словникової роботи
- •Тема 2: Заняття на ознайомлення з довкіллям
- •Розуміння дітьми значення слів
- •Виховання звукової культури мовлення у дітей
- •Батьківщина
- •Рости, кленочку!
- •Тема 1: Обстеження стану звуковимови дітей
- •Формування граматичної правильності мовлення
- •Тема 1: Обстеження граматичної правильності мовлення
- •Тема 2: Особливості речень у мовленні дітей
- •Томусик і Чомусик
- •Чому? Чому?
- •Методика художнього читання й розповідання дітям
- •Два товариші
- •Методика навчання грамоти в дитячому садку
- •Класифікація звуко-букв за ступенем труднощів (за н. П. Каноникіним, російська абетка)
- •Методика №3. Діагностика рівня сформованості тонких рухів пальців руки
- •Методика № 4. Визначення рівня розумової працездатності дитини
- •Організація роботи з розвитку мовлення у дитячому садку та відділах народної освіти
- •Запитання для дискусії
- •План роботи
- •II. Мета та методика перевірки
- •V. Умови розвитку мови дітей в дитячому садку
- •VI. Методична робота з колективом
- •VII. Загальні висновки. Рекомендації щодо подальшої роботи
- •Тема 1: Комунікабельність вихователя та дітей
- •Тема 2: Мовленнєвий розвиток дітей
- •1. Дидактична гра «Мовчанка».
- •4. Дидактична гра «Знайди братика».
- •5. Дидактична вправа «Впізнай, яку пісню» співає слово».
- •1. Дидактична гра «Кожній речі своє місце».
- •IV. Формування знань з граматичної будови мови
- •1. Дидактична гра «Кого де бачив?»
- •2. Дидактична вправа «Назви предмети».
- •3. Дидактична вправа «Куди покласти?»
- •4. Дидактична гра «Кого не стало?»
- •Сьома дочка (Казка)
- •Перший пароплав
- •Кольорова казка
- •Спільна робота дошкільного закладу з сім'єю
- •Мила моя Україна
- •Бабця спить
- •Як Шевченко царя всієї Росії обвів круг пальця
- •Село Івана Франка
- •Методика викладання курсу «методика розвитку мови й навчання грамоти в дошкільному педучилищі»
- •Опорна схема до урону з розділу
- •Види педагогічних оцінон
Виховання звукової культури мовлення у дітей
Семінарське заняття
План
1. Закономірності засвоєння звука дитиною. Передмовні стадії: крик, гукання, гудіння, трелі, лепет.
2. Особливості становлення та засвоєння дитиною .тукової системи рідної мови (голосних, приголосних).
3. Усвідомлення дітьми звукової сторони мовлення. Сучасні дослідження.
4. Поняття звукової культури мовлення. Передумови виховання звукової культури мовлення.
Завдання до семінарського заняття
1. Опрацюйте розділ «Звукова будова російської мови» з книги О. М. Гвоздева «Питання вивчення дитячого мовлення» (М., 1961), Складіть анотацію. Випишіть ілюстративні приклади засвоєння дітьми звуків. Законспектуйте вступну статтю «Як діти спостерігають мовні явища».
2. Ознайомтеся з книгою В. Бельтюкова «Про засвоєння дітьми звуків мовлення» (М.: Просвещение, 1964). Складіть анотацію. Випишіть таблицю засвоєння дітьми звуків: сприймання на слух та артикулювання звуків.
3. На основі опрацьованої літератури складіть таблицю труднощів засвоєння дітьми голосних та приголосних звуків.
4. Опрацюйте статті» А. Максакова і М. Фомічо-вої «Звукова культура мовлення» (Развитие речи детей /Под ред. Ф. О. Сохина. — М.: Просвещение, 1984).
Практичні заняття
Тема: Методика виховання звукової культури мовлення
П л а н № 1
І Особливості звуковимови дітей різнош дошкільного віку.
Завдання виховання звукової культури мовлення.
2. Методика індивідуального обстеження стану звуковимови у дитячому садку. Скласти таблицю.
3. Види і типи занять з виховання звукової культури мовлення.
4. Методи та прийоми виховання звукової культури мовлення у дітей.
П л а н № 2
1. Прийоми поставлення правильної вимови звуків!
2. Поняття інтонаційної виразності мовлення.
3. Система вправ на розвиток: а) мовленнєвогя апарату; б) мовленнєвого дихання; в) фонематичне го слуху; г) інтонаційної виразності мовлення.
4. Рухливі, народні хороводні ігри у вихованні звуч кової культури мовлення.
Завдання до практичних занять
1. Дайте письмові відповіді на питання планів.
2. Опрацюйте методичну літературу:
а) Жильцова О. Виховання правильної звуковимови у дітей старшого дошкільногі віку. — К.: Рад, шк., 1971;
б) Рождественская В., Радина Е. Воспитание правильной речи. — М.: Просвещение 1972;
в)Фомичева М. Воспитание у детей правильного) произношения.— М.: Просвещение, 1989;
г)Максаков А. Воспитание правильной речи. — М.: Просвещение, 1983.
д) Генинг М., Герман И. Воспитание у детей npaвильной речи.— Чебоксары, 1982.
3. Випишіть типові помилки звуковимови дітей.
4. Випишіть схеми (різні варіанти) таблиць результатів обстеження звукової культури мовлення дітей
5. Випишіть схеми (малюнки) та текстове описування артикуляції звуків: ш, ж, ч, р, л, ц (Тоцька Н. І. Фонетика української мови та її вивчення в початкових класах. — К.: Рад. шк., 1976).
5. Складіть план індивідуального заняття з виховання звукової культури мовлення.
6. Розробіть конспект тематичного заняття.
7. Випишіть чистомовки, скоромовки, рухливі та; хороводні ігри на закріплення звуковимови у дітей.
Лабораторні заняття
П л а н № 1
1. Спостереження різних типів занять з виховані ня звукової культури мовлення в дитячому садку, аналіз їх
2. Запис спонтанного мовлення дітей, аналіз звуковимови.
П л а н № 2
1. Спостереження занять в логопедичних групах (чи в логопедичних кабінетах), аналіз їх.
2. Бесіда з логопедом.
3. Знайомство з логопедичним дидактичним матеріалом, методичними посібниками.
Практичні завдання
для самостійного опрацювання
1. Третім. виданням Українського правопису повернуто в українську абетку літеру ґ(ґе). Вона передає на письмі задньоязиковий зімкнений (проривний) приголосний звук [ґ], що трапляється у власне українських і давнозапозичених словах на зразок: аґрус, ґава, ґазда, ґанок, ґандж, ґатунок, ґвалт, ґвалтувати, ґедзь, ґелґотати, ґерґотати, ґиґнути, ґирлиґи, ґлей, ґніт, ґоґель-моґель, ґрасувати, ґрати (іменник), гранчастий, ґранчик, ґречний, ґринджоли, ґрунт, ґудзик, джиґун, дзиґа, дзиґлик, ґуля, ґаздиня, гума, дзиґар, леґінь, гвинт, ґроно, хуга, сновиґа-ти (Мацько Л. І. Сидоренко О. М. Українська мова: Усний та письмовий екзамен. — К.: Либідь, 1992.— С 10—11).
Складіть тлумачний словничок цих понять, поясніть значення кожного слова. Які з цих слів можна ввести до словника дитини? Наведіть ситуації спілкування з дітьми, в яких доцільно використати ці слова? Назвіть прийоми постановки звука ґ.
2. Прочитайте опис артикуляцій звуків г і ґ. Визначте, який з них передає артикуляцію фрикативного, а який проривного звуків, зробіть малюнки артикуляцій цих звуків.
а) Кінчик язика відтягується від нижніх зубів, задня частина спинки язика піднімається вгору до м'якого піднебіння, корінь язика відтягується назад, наближується до задньої стінки глотки, вимовляється звук...?
б) Кінчик язика відтягнутий від нижніх зубів у глибину рота, задня частина спинки язика піднімається вгору до піднебіння, змикається з ним. М'яке піднебіння підняте й притиснуте до задньої стінки, повітря не проходить в носову порожнину. Голосові зв'язки зімкнені, при вимові звука.. вібрують.
Як ви поставите і поясните артикуляцію цих звуків дітям?
Доберіть систему вправ:
1) на диференціацію звуків г та ґ; 2) постановку цих звуків; 3) закріплення кожного з цих звуків.
Доберіть художні тексти, ігри, скоромовки з цими звуками.
3. Відомо, що в засвоєнні звуків беруть участь два аналізатори — слуховий та мовно-руховий. Який. з них є провідний на етапі становлення правильної звуковимови? Прочитайте вислови вчених, прокоментуйте їх, зробіть свої висновки, обґрунтуйте їх.
«...Засвоєння фонетики переважно визначається розвитком мовнорухової сфери» (Гвоздев А. М. Освоение ребенком звуковой стороны русского языка. — М.: АПН РСФСР, 1948.— С. 44). «...Розвиток моторної сфери є визначальним для всього ходу засвоєння фонетичної сторони рідної мови» (Гвоздев А. М. // Там же. — С 47).
«Засвоєння звуків мови залежить від їх акустичних властивостей. Особливо важкими для засвоєння є ті звуки, які найбільш тонко акустично різняться між собою» (Ельконин Д. В. Развитие речи в дошкольном возрасте.—М.: АПН РСФСР, 1958.—С. 15).
«Навряд чи правильно думати, що засвоєння вимови цілком підпорядковується можливостям мовленнєвої моторики... Акт вимови звука в нормі слід розглядати... як завершення акустичного процесу, спрямованого на виділення відповідного звука, його відміни від інших звуків. Акустичний образ фонеми виникає як узагальнений з різних варіантів», які реалізуються в моторній формулі вимови звуків мовлення. Отже, вимова знаходиться в тісній залежності від, акустичного узагальнення звука» (Левина P. Е, Недостатки чтения и письма у детей. — М.: Учпедгиз, 1940. —С. 10).
«Функція слухового аналізатора дитини в нормі розвивається порівняно рано. Вже на самому початку розвитку мовлення дитина здатна розрізняти акустично близькі звуки. Функція мовнорухового аналізатора значно відстає в своєму розвитку від функції слухового аналізатора.
...Розвиток функції мовнорухового аналізатора відбивається на ході формування фонематичного-слуху.
При завершенні розвитку функції мовнорухового аналізатора.,, слуховий аналізатор вже не відчуває помітного впливу з боку мовнорухового» (Бельтю-ков В. И. Об усвоении детьми звуков речи. — М.: Просвещение, 1964. —С. 83—84).
4. Прочитайте уважно запропоновану В. І. Бель-тюковим (Там же. — С. 76) схему становлення звукової культури мовлення у дітей.
Розрізнення звуків на слух |
Послідовність розвитку фонематичного слуху |
Послідовність становлення звуків в дитячому мовленні |
1. Шиплячі— l. Сонорні— 1. Сонорні — шумні
свистячі шумні 2. Глухі — дзвінкі
2. Тверді — м'які 2. Тверді — м'які 3. Проривні —
3. Сонорні — 3. Проривні — фрикативні
шумні фрикативні 4. Тверді — м'які
4. Глухі — дзвінкі 4. Глухі — дзвінкі 5Шиплячі — свистячі
5. Проривні — 5. Шиплячі — свистячі
фрикативні
Визначте до цієї схеми завдання виховання звукової культури мовлення та розвитку фонематичного слуху в кожній віковій групі.
Зіставте їх із запропонованими завданнями розділу «У світі звуків» у варіативних програмах дошкільних закладів.
5. О. М. Гвоздев зазначає, що у його сина до 1 року 9 місяців при наявності 87 слів відсутніми були такі приголосні звуки: губно-зубні фрикативні — в, ф; тверді різновиди проривних зубних — н, д, т та африкати — ц; тверді різновиди зубних фрикативних — с, з, л, н; м'який дзвінкий різновид з до глухого с; усі шиплячі, дрижачий зубний — р, р'.
Спробуйте пояснити причину затримки артикуляції цих звуків. Занесіть ці звуки до схеми В. І. Бельтюкова. Зіставте їх з порядком артикуляції, запропонованим В. І. Бельтюковим.
6. Найпоширенішими випадками порушень вимови шиплячих звуків є такі:
1) призубна вимова внаслідок того, що кінчик язика звужений і не займає нормального верхнього положення, трохи опущений і впирається в зуби (туба — шуба, танка — шапка);
2) шепелява, міжзубна внаслідок того, що кінчик язика просовується між верхніми і нижніми зубами (кіссска — кішка);
3) пом'якшена вимова шиплячих звуків (жжя-ба — жаба);
4) заміна у вимові звуків ш і ж звуками с і з (суба — шуба, суб — зуб) (Жильцова О. Л. Виховання правильної звуковимови у дітей старшого дошкільного віку.— К.: Рад. шк, 1971.— С. 23).
Розробіть послідовну систему роботи на поставлення правильної вимови шиплячих звуків у молодшій та середній групах. Визначте форми, методи й прийоми поставлення вимови шиплячих звуків.
7. Найчастіше зустрічаються такі види вимовлення звука р: гаркаве вимовлення, пропуск звука р; заміна звука р звуками л, в, д, г, й.
Розробіть систему підготовчих вправ для розвитку мовленнєвого апарату, котрі сприяють правильній артикуляції звука р. Випишіть чистомовки, скоромовки, ігри на закріплення вимови звука р.
8. Прочитайте подані нижче конспекти тематичних занять «а виховання звукової культури мовлення. Визначте, для якої вікової групи вони доступні, роз- і робіть програмові завдання до кожного з них, матеріал. Визначте, які методи та прийоми виховання звукової культури мовлення використані у ході занять, оцініть їх доцільність та ефективність.
Заняття 1
Хід заняття. Вихователь розповідає дітям казку про веселий Язичок: «Жив-був на світі веселий. Язичок. Жив він у своєму невеличкому будиночку. Цей будиночок — рот. Будиночок зачиняється і відчиняється. Подивіться як! (Показує: повільно змикає і розмикає зуби. Губи в посмішці, видно верхні та нижні зуби.)—Чим зачиняється будиночок Язичка? (Зубами.) Правильно, зуби міцно закривають будиночок і не випускають Язичок на вулицю. Нижні зуби — це ґаночок, а верхні—дверцята. Спробуємо всі , разом зачинити і відчинити будиночок Язичка. Поеміхніться, відчиніть будиночок так, щоб і ґаночок і дверцята було добре видно. (Діти виконують вправу.) Язичок хоче всього навчитись. Побачив, як кошеня хлебче молоко і сам почав хлебтати. Ось так! (Показує, пропонує дітям зробити те саме.) А ще Язичок любить співати різні пісеньки. Дуже йому подобається співати пісеньку маленької Оленки. (Показує ляльку-малюка в повзунках.) «А-а-а-а-а», — співає Язичок Оленці. Оленка теж широко відкриває рот і співає: «А-а-а-а-». Як співає Оленка? (Діти співають разом, а потім 3—4 дітей окремо.)
Язичок любить пісеньку собачки. Як гавкає собачка? (Діти відтворюють.) Побачить Язичок гусей і співає голосно пісеньку гусей. Як співають гуси? (Га-га-га-а-а-га-а-а; показує гуску.) Побачить жабу— співає пісеньку жаби. Як співає жаба? (Ква-а-а, ква-а-а; показує жабу.)
Вихователь: «Зараз, діти, ми будемо співати пісеньку Язичка й тягнути довгу-довгу ниточку». Діти витягують руки вперед на рівні грудей, міцно змикають великий і вказівний пальці обох рук (наче тримають нитку), співають пісню «а-а-а-а» та «розтягують нитку», розводячи руки в сторони (повторюють 2—3 рази).
Вихователь бере в руки ляльку Оленку. «Діти, Оленка вже заплющила очі, вона дуже хоче спати. Покладемо її спати». Кладе в ліжко, читає вірш П. Воронька «Доня хоче спати»:
У моєї доні оченята сонні,
Рученьки, мов з вати,—
Доня хоче спати.
Ніч прийшла тихенька,
Спи, моя гарненька!
А-а-а-а-а!
«Заспіваємо тихесенько всі разом Оленці: а-а-а-а, а-а-а, а-а-а! Заснула Оленка. А котик сіренький ходить по хаті, хоче розбудити Оленку». (Вихователь читає пісеньку «Котику сіренький»). Щр
Котику сіренький,
Котику біленький..
Не ходи по хаті,
Не буди Оленки.
Оленка буде спати,
Котик буде воркотати,
Ой на кота — воркота,
На Оленку — дрімота.
А-а-а-а-а, а-а-а!
Вихователь: «Заспіваємо ще раз Оленці пісеньку, нехай вона спить. Прокинулась Оленка і заплакала. Заболіло в неї горло. Треба йти до лікаря. Хто ж у нас буде лікарем?» Викликає дитину, яка одягає халат і шапочку. Діти грають в гру «Лікарня». До «лікаря» несуть ведмедика, ляльку, зайчика.
Наприкінці заняття вихователь підбиває підсумки, запитує, де живе веселий Язичок, як називається його будиночок, чим він зачиняється.
З а н я т т я № 2
Хід заняття. Вихователь пропонує показати широкий язик. Діти виконують вправи для розвитку мовного апарату, зокрема для вимови звука р: «смачне варення» (широким переднім краєм язика облизують верхню губу зверху вниз), «цмокання язиком» (кінчиком язика). Після відпочинку пропонується! вправа «Барабанщики» (кінчиком язика торкаються верхніх зубів і промовляють «д-д-д-д-д-»). У дітей на столах лежать предметні картинки. Вихователь загадує загадку: «У воду чорний, а з води червоний». Діти, у кого на картинці зображений рак, показують з картинки, виділяють перший звук у слові, промовляють його, називають слова, в яких звук р стоїть на j початку слова. Вихователь пропонує: «Ніс довгий, а голос дзвінкий». (Комар.) Діти знаходять слово-відгадку, визначають місце звука р у слові, промовляють слова, в яких звук р стоїть у кінці. Загадка: «Біла і латка, чорна латка по дереву скаче». (Сорока.) Діти показують відповідну картинку, аналізують слово сорока, називають слова, в яких звук р стоїть у середині. Вихователь «співає» пісню комара, жука, водички, діти знаходять картинки, в назвах яких є звуки з, ж, с, виділяють ці звуки. Скоромовка Г. Бойка «Зуби»:
У сестрички Люби
Випадають зуби.
Каже усім Люба:
Я тепер беЖЖуба!
Інсценування вірша П. Воронька «Жук». Дитина-«жук» ходить по кімнаті, махає крилами, промовляючи слова:
Ой летів жук, жук
Та й у воду — фук.
На слова:
Прибігла жукова мати
Жука рятувати
виходить інша дитина-«мати» і промовляє:
— Подай, подай, жучку,
та правую ручку.
Усі діти разом промовляють:
— Я жук, жук — жу-жу,
Навколо кружу,
Жу-жу-жу-жу.
Проводиться дидактична гра «Жуки». Всі діти-«жуки» махають руками і промовляють останні три рядки вірша. Потім пропонується вправа «Віджени комара» для розвитку мовного дихання.
9. Виразне мовлення (або риторика) — невід'ємна складова звукової та загальної культури мовлення.
Кожний вихователь повинен навчитися виразно говорити, виразно розповідати, виразно читати. Н. Д. Бабич наводить критерії виразного читання, які відповідають оцінці «відмінно»:
простота і природність виконання тексту вголос; проникнення в ідейно-художній зміст твору з огляду його доступності для дітей конкретної вікової категорії; чітко переказані думки автора; виявлене власне ставлення до читаного; читець активно спілкується зі слухачем; у нього чітка і правильна вимова; передано специфіку жанру і стилю твору; засвідчено вміння читця правильно користуватися діапазоном свого голосу, правильно вибрати тон і такт.
(Бабич Н. Д. Основи культури мовлення. — Львів: Світ, 1990. — С 152.)
Прочитайте виразно наведені нижче тексти з орієнтацією на відповідну вікову групу. Оцініть щодо наведених вище критеріїв якість виразного читання ваших колег.