Тема 4: Опосередковані методи закріплення знань про довкілля

План 1. Читання художніх творів пізнавальної спрямованості. Відтворююча бесіда.

2. Малі жанри фольклору і а місце їх у словнико­вій роботі з дітьми. Загадки. Прислів'я. Методика ішкористання їх.

3. Народні ігри, місце їх у словниковій роботі.

4. Ознайомлення дітей з правилами дорожнього руху.

5. Ознайомлення дітей з правилами пожежної без­пеки.

Завдання до практичного заняття

1. Складіть картотеку дитячої та методичної літе­ратури до теми «Малі жанри фольклору» та «Народ­ні ігри».

2. Складіть анотацію на посібник «Відгадай» (Упоряд.: А. М. Богуш та ін.— К.: Рад. шк., 1981).

3. Доберіть дитячу літературу, вірші, загадки до теми «Правила дорожнього руху». Розробіть конспект заняття чи гри на ознайомлення дітей з правилами до­рожнього руху.

4. Законспектуйте: , Організація пожежно-профі­лактичної роботи в дошкільному закладі: Метод, ре­комендації.— К.: Рад. шк., 1990.

Лабораторні заняття

Тема 1: Заняття зі словникової роботи

План

1. Спостереження занять (комплексних, тематичі них) із словникової роботи в різних вікових групах запис та обговорення їх.

2. Знайомство з дидактичним та наочним матеріа­лом із словникової роботи у дошкільному закладі, аня ліз його.

Тема 2: Заняття на ознайомлення з довкіллям

План

1. Спостереження занять з розділу «Ознайомлення' дітей з довкіллям», аналіз їх.

2. Спостереження народознавчої роботи у дошкільному закладі (заняття, свята, розваги).

3. Знайомство з дидактичним, наочним народознавчим та краєзнавчим матеріалом, аналіз його.

Практичні завдання

для самостійного опрацювання

1. Чи властиве дитині специфічно «дитяче мовлення» як закономірний процес?

Прочитайте наведені розсуди науковців. Зробіть свої висновки, доведіть їх.

«В процесі мовленнєвого розвитку дитини є етап..., який О. Єсперсен назвав «малим мовленням», У. Елії асберг, Л. С Виготський — «автономним мовленням», І В. Штерн — «малим мовленням»...

Мале мовлення дитини... є перехідним етапом дощ оволодіння мовленням дорослих. Це мовлення відрізе няється особливостями, що надають їй характеру специфічного формування.

За зовнішньою формою слова автономного мовлення мають переважно моторний характер, є немов би уламками слів з частим подвоєнням складів, типу «фу-фу», «ква-ква», «ля-ля» «ва-ва». Флексії та сина таксичні поєднання в ньому відсутні.. Слово має стільки значень, скільки разів вживається» (Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии: В 2 т.— М.: Пе­дагогика, 1989.—Т. 1.—С. 464—465).

«Їх дослідження (Ф. І. Фрадкіна, Т. Є. Конникова, Г. Л. Розенгарт-Пупко) переконують у тому, що єди­ним механізмом засвоєння дітьми раннього віку нових слів є наслідування, хоч дорослому не завжди вдаєть­ся відразу визначити зразок, який дитина намагається копіювати. Тому термін «автономна мова» треба від­кинути, як неправильний по суті» (Люблінська Г. О. Дитяча психологія.—К.: Вища шк. Головне вид-во„ 1974.—С 240).

До якої лексики можна віднести слова дітей «ляля», «коко», «моня», «папа», «цяця»? Як до них пот­рібно ставитись вихователю, батькам? Чи у всіх дітей спостерігаються ці слова?

2. Відомо, що словник дитини другого півріччя дру­гого року життя розвивається нерівномірно (1 р. 6 міс.—0 слів; 1 р. 7 міс.— 75; 1 р. 8 міс.— 100; 1 р. 9 міс— 175; 2 р.— 300 слів). Прочитайте різні, проти­лежні думки вчених щодо пояснення, цього явища, доведіть їх об'єктивність, науковість чи спростуйте їх.

«Мовлення дитини формується як шляхом посту­пового розвитку і повільного накопичення словника, так і шляхом значних стрибків, що призводить до змі­ни усієї структури. Такий стрибок в розвитку мовлен­ня відбувається у віці 1 р. 6 міс.— 1 р. 7 міс, коли мов­лення починає розвиватись прискореним темпом (Ро­зенгарт-Пупко Г. Л. Формирование речи у детей ран­него возраста.— М.: Педагогика, 1963.— С. 71). $

«В. Штерн довів, що для процесу мовленнєвого роз­витку дитини характерним є поява критичних точок, моментів якісної зміни у ході розвитку... Його почат­ковим симптомом Штерн вважав появу у дитини з другої половини другого року життя запитань щодо появи оточуючих предметів («Хто це?», «Що це?»). ...З цього часу у дитини швидко збільшується запас слів, котрі вона активно вживає... Дитина здійснює велике лінгвістичне відкриття... відкриває, що кож­ний предмет має свою назву, своє ім'я...» (Карпо­ва С. М., Колобова И. М. Особенности ориентирования на слово у детей.— М.: Изд-во Моск. ун-та, 1978.— С. 2.).

«Ж. Піаже стверджував, що запитання дитини спрямовані головним чином на встановлення контак­тів з дорослим і не мають відношення до сфери пізнавальної активності дитини, часом є проявом її ігровоЩ активності» (Там же.— С. 6).

«Запитання дитини... можна зрозуміти як результат розширення і ускладнення її практичних зв'язків з навколишнім ... розширення і ускладнення форм її спілкування з дорослими з приводу світу предметі» Вони включені в конкретну практичну діяльність і аж ніяк не є свідченням теоретичного відкриття дитиною символічної функції мови» (Там же.—С. 7).

Які тлумачення цього феномену вам відомі? Висловте свою думку.

3. Прочитайте наведені фразеологізми. Які з них з вашого погляду, доступні дітям дошкільного віку? В яких життєвих ситуаціях їх можна застосувати? Які ри їх поясните дітям?

Під гарячу руку, ні до чого руки не лежать, на всі руки, сидіти склавши руки, стояти з довгою рукою, розводити руками, по руках, легкий на руку, як без рук, відбиватися руками й ногами, не з руки, з порожніми руками, швидкий на руку.

Як мед так і ложкою; впадати до ока; і сміх, і гріх, вухом не повів; вовків боятися — в ліс не ходити; маслом кашу не зіпсуєш; не кажи гоп, поки не перескочиш; байдики бити; гав лови­ти; мов кіт наплакав; не все коту масниця; кіт їв би рибу, а в воду не хоче; бачить око та зуб не йме.

Які ви ще знаєте фразеологічні вислови?

4. Прочитайте тлумачення слів дитиною 6 років:^; кажан — це птах, який літає вночі; кішка — ловить мишей; лісник — живе у лісі; кватирка — в ній жи­вуть; склянка — з неї п'ють молоко; сукня — носять дівчата; тролейбус — возить людей у місті; хустка — пов'язують голову; стежинка —це стежинка від хати.

Виправте дитячі тлумачення, дайте правильне пояснення їх за схемою.

Слово	Загальне поняття за суттєвими ознаками	Основні ознаки пояснювального	Характер дитячих пояснень
Кажан	це тварина класу ссавців	вдень спить, вночі літає, має крила	змішування за­гальних понять тварини — птахи, узагальнення за несуттєвою озна­кою — крила, лі­тає
Цішка Лісник Кватирка Склянка Сукня Тролейбус Хустка

5. Які з наведених слів доступні дітям дошкільно­го віку? Коли (на якому занятті) і як (якими Метода­ми і прийомами) їх можна ввести в словник дітей? 15 якій віковій групі?

1. Пошта, поштампт, листоноша, телеграф, телефон, лист, ін­декс, бандероль, телеграма, кореспонденція, тариф, бланк, теле­тайп, телефакс.

2. Аптека, провізор, фармацевт, рецепт, ліки, лікар, терези, піпетка, таблетки, мікстура, порошок, каплі.

3. Бібліотека, читач, каталог, абонемент, бібліотекар, форму­ляр, екземпляр, примірник, видавництво, друкарня, шрифт, фольк­лор, лектор, стелаж.

Складіть тлумачний словничок доступної дітям лексики, доберіть до кожної групи лексики можливі дидактичні та сюжетно-рольові ігри на закріплення та активізацію словника.

6. Стосовно особливостей словника дітей кожного пікового періоду визначте провідне домінуюче завдан­ня словникової роботи. Заповніть таблицю, порядок завдань позначайте римськими цифрами І, II, III суп­роти кожного із зазначених у першій колонці завдань.

Завдання словникової роботи	Вікові групи
	молодша	середня	старша	підготовча

1. Збагачення словника

2. Уточнення словника

3. Активізація словника

7. Прочитайте наведені вислови. Як ви поясните дітям переносне значення цих фраз?

Свіжі сили, золоті руки, золоте серце, кам'яне серце, серце грає, очі сміються, золота осінь, срібний іній, сонечко сміється, дощ стукає у віконце, лютий мороз, прокинулось сонечко, біжать квилі одна за одною, падає від втоми, сонячні зайчики стриба­ють по стіні, хліб святий, шовкове волосся.

Зробіть письмове пояснення фраз.

8. Прочитайте хід заняття з словникової роботи.

Хід з а н я т т я. На столі у вихователя постільн білизна, іграшкове ліжко, лялька. Запитання до дітей На чому люди сплять? Що потрібно для того, щоб піти спати в ліжко? Що кладуть на ліжко? (Пропонує знайти матрац, розповісти, який він, з чого зроблений для чого потрібний.) Чим застеляють матрац? Що кладуть на простирадло? Загадка: «Ви лягаєте, а ва. на вушко шепоче сни...» (Подушка.) Діти розповідав ють, для чого потрібна подушка, з чого вона зроблена (Пухова, пір'яна.) Вихователь запитує: «Що надіва­ють на подушку? Чим вкриваються? З чого зроблеи ковдри? Що надівають на ковдру? Як назвати одним словом все, шо ми розглядаємо?»

Дидактична вправа. Запитання: Подушка яка? Якими словами про неї можна сказати? Ковдра яка? Простирадло яке? Предмети постільної білизни, які? Матрац великий, а подушка? Ковдра товста, а простирадло? Подушка м'яка, а матрац?

Дидактична гра «Приготуємо ліжко до сну». Діти по черзі застеляють ліжко, називають предмети пос­тільної білизни, кладуть ляльку спати, співають пісню.;

Визначте вид і тип заняття. Для якої вікової групи! це заняття? Сформулюйте завдання до пропонованої го ходу заняття.

9. Закінчіть дидактичні вправи.

Назви слово

Мета: з'ясувати засвоєння дітьми антонімів. Матеч ріал: «Чарівна» паличка.

Хід вправ и. Вихователь тримає чарівну палич­ку. Називає слово, а дитина, на яку вкаже чарівна пая личка, повинна швидко промовити слово з протилежя ним значенням...

Доберіть по 10 слів, які може назвати вихователь: іменники, прикметники, прислівники.

Назви частини цілого

Мета: перевірити засвоєння назв транспорту та його складових частин.

Матеріал: предметні картинки з зображенням різних видів транспорту.

Хід вправи. Вихователь показує картинку, ди­тина повинна назвати предмет і його складові части­ни. Скажімо, літак: крила, колеса, корпус, кабіна, салон для пасажирів, пульт управління, прилади, крісла, сходинки, мотор, ремінь.

Напишіть частини до слів: тролейбус, трамвай, автобус, пароплав, метро, вантажна машина, молоко­воз, пожежна машина.

Коли і для чого можна використати ці вправи?

10. Прочитайте уривок з конспекту заняття.

Діти складають речення за запитаннями: Чого ве­село синичці? Чого буває весело дітям? Чого потемнів сніг? Потім відповідають на такі запитання: Сліди чиї? Галявина чия? Горобина чия? Вихователь: «При­гадайте перше слово оповідання «Чого синичка пове­селішала». (Рано-вранці.) А якщо б це було ввечері, якими словами ми сказали б про це? (Пізно ввечері, пізно-пізно.) А якщо синичка полетіла б кудись дуже далеко, якими двома однаковими словами про це мож­на сказати? (Далеко-далеко.) А якщо почули б її спів дуже близько, як би ми сказали? (Близько-близько.)

Складіть повний конспект тематичного заняття з словникової роботи. Визначте програмні завдання, матеріал, автора оповідання, початок та закінчення заняття.

11. Зробіть опис дидактичного обладнання ляльки відповідно до сучасного побутового життя за схемою:

Можливі види ляльок

Ім`я ляльок

Білизна

Одяг

Взуття

Посуд

Меблі

Їжа

12. Проаналізуйте конспект заняття, проведеного студенткою. Напишіть на нього рецензію. Визначте, з якого розділу це заняття, провідний метод, в якій ві­ковій групі воно проведено.

Складіть тематичний словничок до цього заняття.

Тема: «Телефон»

Мета: ознайомити дітей з телефонним апаратом, його призначенням і будовою.

Хід заняття. З групкою дітей вихователька приходить в кабінет завідуючої. Розсаджує їх так, щоб усім було видно апарат. Загадує загадки:

Через поле і лісок подається голосок,

Він біжить по проводах, скажеш

тут, а чути там. (Телефон.)

«Нічого не бачу, а все чую». (Телефон.)

Діти відгадують. Вихователька повідомляє мету заняття.

— Діти, у кого вдома є телефон?

— Для чого потрібний телефон?

— В нашій країні є багато міст, сіл, в яких живуть люди. Деякі міста дуже далеко знаходяться одне від одного, щоб щось терміново передати знайомим або родичам, люди користуються телефоном. Телефон є : в будинках, школах, аікарнях, дитячих садках. У нашому дитячому садку також є телефон. Завгосп дзво­нить до магазину, замовляє іграшки, це значно швидше, ніж їхати трамваєм, тролейбусом. Телефон економить наш час.

Розглядають будову телефонного апарата.

— З чого складається телефон?

— З якого матеріалу зроблений?

— Телефон пластмасовий. Він складається з кор­пусу. (Показує.) Зверху є важелі і трубка з проводом. Трубка натискує на важелі. (Показує.) Якщо трубка лежить неправильно, не натисне на важелі, телефон можуть виключити. Розглядають трубку.

— Що вам нагадують кінці трубки?

— Правильно, чашечка без ручок.

— А якщо я поверну трубку ось так, що вона вам нагадує? Правильно, місток. Верхня частина трубки і називається телефон (повторюють), нижня — мікро­фон. В телефон ми чуємо, а мікрофон — говоримо. По­дивіться, що ви бачите в нижній частині трубки? Правильно, дірочки.

— Що ви бачите на корпусі телефону?

— Диск з цифрами, диск з отворами. Цифри на диску потрібні, щоб набирати номер. Подивіться, як ' правильно потрібно набирати номер. (Набирає номер іншого дитячого садка, пропонує дитині поговорити.)

— Хто знає свій квартирний номер телефону? (На­бирають, діти розмовляють з батьками.)

— Є такі номери, які всі повинні знати, і ви теж. Вихователька називає номер швидкої допомоги — 03, 01—пожежна команда, 02 — міліція. Запитує у дітей, чи знають вони, що це за номери. Ці номери в усіх містах однакові.

Для того щоб набрати- номер, необхідно зняти трубку. Зараз ми з вами подзвонимо Валентині Пет­рівні. Їх номер 5-35-20. Вихователька набирає номер, розмовляє, дає трубку дітям. Повторюють, з чим поз­найомились.

Завдання для педагогічної практики

1. Записати різні види і типи занять із словнико­вої роботи. Дати їх аналіз.

2. Записати різні види занять з ознайомлення ді­тей з довкіллям. Дати їх аналіз.

3. Зробити опис дидактичного та наочного матері­алу, ТЗН до тем: «Правила дорожнього руху», «Про­типожежна безпека».

4. З'ясувати особливості словника дітей різного до­шкільного віку. Задля цього запропонувати дітям такі завдання:

1) розкажи, що ти знаєш про осінь, осінні явища (тема «Пори року») або сім'ю, дитячий садок (теми «Сім'я», «Дитячий садок»);

2) які ти знаєш прислів'я? Назви їх.

Бесіда проводиться індивідуально з кожною дити­ною (відібрати по троє дітей з кожної вікової групи). Результати бесіди занести в таблиці відповідно до. теми.

			Тема:	«Осінь»
Прізвище ім'я дитини	Вікова група	Загальна кількість слів	Іменники	Дієслова	Прикметники	Прислівники	Інші частини мови	Прислів`я

Завдання для дослідницької діяльності

Методика № 1

Мета: з'ясувати розуміння дітьми значення слів.

Матеріал: 10 картинок із зображенням національ­ного українського посуду, 10 картинок із зображенням українського національного одягу.

Хід досліду. Дитині по черзі показують картинки і запитують: «Ти знаєш, що це? Як називається цей предмет (ця річ)? Відповіді дітей фіксуються. В досліді беруть участь по 10 дітей із середньої, старшої та підготовчої груп.

Результати досліду занести до таблиці: