Тема 3: Словесні розповіді дітей

План

1. Методика складання розповідей з власного до­свіду.

2. Складання листів дітьми.

3. Навчання дітей творчому розповіданню.

4. Прийоми навчання дітей переказуванню худо­жніх творів.

5. Дидактичні ігри та вправи на закріплення навичок розповідання.

Завдання:

1. Складіть зразки розповідей вихователя: з влас­ного досвіду; за опорними словами; на тему та за пла­ном; про смішний епізод з власного життя; початок розповіді (казки) вихователя та її кінцівки; розповідь-мініатюра, розповідь-етюд на одну з природничих тем.

2. Оформіть альбом «Зразки розповідей вихова­теля».

3. Випишіть 2—3 дидактичні гри та 2—3 дидак­тичні вправи на розвиток зв'язного мовлення дітей.

4. Складіть текст листа до дітей дитячого садка іншого міста.

5. Доберіть твори (2—3 назви), доступні для пе­реказування дітям середньої, старшої та підгтовчої груп. Визначте прийоми навчання переказуванню, місце переказування у структурі заняття з розвитку мовлення.

6. Складіть зразки казкової розповіді (розповідь-казка) для дітей старшого дошкільного віку.

7. Прочитайте та складіть анотацію на методич­ний посібник Е. П.Короткової «Навчання розпові­данню у дитячому садку» (М., 1984).

План анотації

1. Автор, назва посібника, місце і рік видання.

2. Мета посібника.

3. Розділи посібника.

4. Прийоми, рекомендовані автором для навчан­ня дітей розповіданню:

Вид розповіді	Вікова група
	молодша	середня	старша	підготовча до школи
1. Розповіді про іграш­ки та предмети 2. Розповіді за картина­ми 3. Розповіді з власного досвіду 4. Розповіді на запропо­новані сюжети 5. Переказування худож­ніх творів

Лабораторні заняття

Тема 1: Перегляд занять у дошкільному закладі

План

1. Спостереження різних типів занять з розвитку зв'язного мовлення у дитячому садку.

2. Аналіз переглянутих завдань.

3. Ознайомлення з методично-дидактичним мате­ріалом з розділу «Розвиток зв'язного мовлення в групі, в педкабінеті».

Тема 2: Моделювання занять з розвитку зв'язного мовлення

План

1. Аналіз складених студентами мовленнєвих зразків-розповідей, конспектів занять.

2. Моделювання (рольові ігри) занять з розвитку зв'язного мовлення, аналіз їх.

Практичні завдання

для самостійного опрацювання

1. Прочитайте наведені нижче визначення зв'яз­ного мовлення.

«...Будь-яке справжнє мовлення, що передає думку, бажання того, хто говорить, є зв'язним мовленням...»

Зв'язним у специфічному термінологічному смис­лі слова ми називаємо таке мовлення, яке відбиває м мовленнєвому плані усі суттєві зв'язки свого предметного змісту.

Зв'язність... мовлення означає адекватність мов­леннєвого оформлення думки мовця (або дописувача) ч погляду її зрозумілості для слухача (чи читача).

Зв'язне мовлення — це таке мовлення, яке може іутн цілком зрозумілим на грунті його власного пре­дметного змісту; все в ньому зрозумілз для іншого 1 самого контексту мовлення, це контекстне мовлення (Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии.— М.: Педагогика, 1989.—С. 468—469).

«Зв'язність мовлення — це насамперед логіка йо­го думок, їх послідовність, взаємозалежність, дока-іовість... Зв'язність мовлення великою мірою зале­жить від зв'язності мислення...» (Синиця І. О. Психо­логія усного мовлення.— К-: Рад. шк., 1974.— С. 150).

«Зв'язне мовлення—словесне розгорнуте вислов­лювання (ряд логічно сполучних речень), що забезпе­чує спілкування та взаєморозуміння людей» (Боро­дач Г. М. Методика развития речи детей.— М.: Про­свещение, 1984.— С. 44).

Яке з наведених визначень, на ваш погляд, най­повніше відбиває усі характеристики зв'язності? Сфо­рмулюйте на основі наведених визначень своє уза­гальнене визначення зв'язного мовлення.

2. Чи існує різниця" між лінгвістичними поняття­ми: «усне мовлення», «діалогічне мовлення», «розмо-пне мовлення». Спробуйте дати тлумачення кожному 8 цих понять. Що означають слова «діа», «моно», «полі» (діалог, монолог, полілог).

3. Прочитайте наведені висловлювання, виберіть ті з них, котрі відбивають лінгвістичні характеристики відповідного виду мовлення.

«Усне мовлення — це звучне мовлення, в ньому суттєву роль відіграє інтонація» (Ладиженская Т. О. Система работы по развитию связной устной речи уче­ников.— М.: Просвещение, 1974.—С. 12).

«... В усному мовленні частіше вживаються прос­ті, неповні речення...» (Сороколетов Ф. П., Федоров А. И, Правильность и выразительность устной речи.— Л.: Педагогика, 1962.— С. 4).

«Розмовне мовлення — найбільш проста формЛ мовлення. Воно підтримується співрозмовниками, ситуативне й емоційне, бо мовці використовують різни засоби виразності: жести, погляди, міміку, інтонацію... Це мовлення найбільш просте за синтаксисом воно складається з незакінчених речень, окликів, запитань та відповідей, вигуків, реплік, коротких повідомлень» (Бородин Г. М. Методика развитая речи детей.— М.: Просвещение, 1984.— С. 46).

«Розмовна (діалогічна) мова має деякі особливості, які полягають у тому, що співбесідники, починаючи розмову, рідко коли детально уявляють собі, прш що вони говоритимуть. Така мова є менш розгорнутою і логічно менш послідовною, ніж монологічна мова. Розмовна мова складається із запитань і відповідей, які мають характер неповних речень, коротких реплік» (Лещенко О. М. Методика навчан-1 ня рідної мови і грамоти.— К.: Вища шк., 1972.— С.141).

«Діалог — бесіда декількох людей, не менше двох...» (Методика развития речи детей дошкольном возраста/Л. П. Федоренко, Г. А. Фомичова, В. К. Я тарев и др.— М.: Просвещение, 1984.— С. 127).

«Діалогічне мовлення — об'єднане ситуативно-тематичною спільнотою й комунікативними мотивам поєднання усних висловлювань, що послідовно поро­джуються двома чи більше співрозмовниками у без­посередньому акті спілкування. ... Задля позначення діалогу (діа — туди, вдалину, крізь, через), що веде­ться між двома співрозмовниками, можна використати термін «діалог», між трьома — «трилог», більше трьох — «полілог» (Скалкін В. Л. Навчани діалогічному мовленню. — К.: Рад. шк., 1989 -С 6,20).

З якими з наведених визначень ви не згодні? Поясніть чому.

4. Стосовно пропонованих запитань розробіті (письмово) різні варіанти діалогів з усіма можливими відповідями на кожне запитання за схемою: запитання — відповідь.

— Котра година? Як тебе (Вас) звати? Де ти ма шкаєш (живеш)? Як ти вітаєшся вранці (вдень, вве­чері)? Як ти прощаєшся? Як можна попросити виба чення? Як можна подякувати? Як можна зробити за-уважения? Як можна запросити на гостини? Як можна привітати людину з якоюсь подією? Як можна кі просити до гри?

5. Методика розвитку зв'язного мовлення дітей дошкільного віку базується на грунті психологічних досліджень. Прочитайте уривки з психологічних праць.

«Зміна способу життя дитини, формування нових відносин з дорослими та нових видів діяльності при­зводить до диференціації функцій і форм мовлення. Виникають нові завдання спілкування, котрі поляга­ють в передачі дитиною дорослому своїх вражень, пе­реживань, задумів. З'являється нова форма мовлен­ня — повідомлення у вигляді монолога, розповіді про пережите та побачене...» (Эльконин Д. Б. Детская психология.— М.: Учпедгиз, 1960.— С. 195).

В якому віці відбуваються ці зміни і з'являється монологічне мовлення?

«В розвитку мовлення, в оволодінні зовнішньою стороною мовлення дитина йде від фрази простої до фрази складної, до поєднання фраз і речень...» (Выготский Л. С. Избр. произв.: В 2 т.— М.: Педагогика, 1983.—Т. 2.—С. 407).

Визначте вікові періоди поступового розвитку іш'язного мовлення відповідно до цитованого тек­сту.

«Щоб повноцінно спілкуватись, людина повинна и принципі оволодіти цілим рядом умінь. Вона повин­на, по-перше, вміти швидко й правильно орієнтува­тись в умовах спілкування. Вона повинна, по-друге, вміти правильно спланувати своє мовлення, правиль­но вибрати зміст акту спілкування. Вона повинна, по-третє, знайти адекватні засоби для подачі цього змі­сту.

Вона повинна, по-четверте, вміти забезпечити зворотний зв'язок. Якщо якась із ланок акту спілку­вання буде порушена, то мовцю не вдасться домог­тись бажаних наслідків спілкування — воно буде не­ефективним» (Психологические проблемы массовой коммуникации / Под ред. А. Н. Леонтьева.— М.: Пе­дагогика, 1975.— С. 33).

Чи потрібні всі ці мовленнєві вміння дитині дош­кільного віку? Для якого виду усного мовлення пот­рібні ці вміння?

6. Заповніть таблицю періодизації мовленнєвого розвитку дітей.

Віковий період

Форми мовлення

Функції мовлення

Форми і прийоми розвитку мовлення

Вік немовляти (від на-

родження до 1 року)

Ранній вік (1—3 роки)

Дошкільний вік (3—7 років)

7. Уважно прочитайте визначення описової розі повіді: «Описова розповідь — це виклад характерна ознак якогось предмета, іграшки, події. Ця розповіде повинна бути послідовною, логічною: спочатку дитин? повинна розповісти про головне, суттєве, а потім nod тупово додавати другорядні деталі предмета, котри; описує».

Стосовно визначення описової розповіді, чи можі на погодитись із запропонованою методичною сентей цією:

«Заняття на описування іграшок є порівняно легким для дошкільників, вони дуже зацікавлюють дітей, в них беруть участь навіть найсоромливіші діти намагаються відповідати діти, які погано розмовля­ють» (Дементьева Г. М. Методика обучения расскаї зыванию в детском саду.— М.: Учпедгиз, 1963.— С. 33).

Які види розповідей, на ваш погляд, є найлегший ми для дітей (описові, сюжетні, фактичні, з власного досвіду, творчі, з казковими сюжетами)?

8. Дитина шостого року життя склала порівняль ну розповідь про огірок та помідор: «Вони однакові їх їдять сирими з сіллю або в салаті. Вони ростуть на городі. Помідор червоний, а огірок зелений».

Чи відповідає ця розповідь структурі описової розч повіді? Складіть зразок порівняльної описової розпо; віді про овочі — помідор та огірок.

9. Прочитайте уривок з твору В. О. Сухомлинського «Серце віддаю дітям»: «Ми йшли в природу — в ліс, в сад, на поле, луг, берег річки,— слово ставало в моїх руках знаряддям, за допомогою якого я віді кривав дітям очі на багатство навколишнього світу. Відчуваючи, переживаючи красу побаченого й почутого, діти сприймали найтонші відтінки слова, і через^: слово краса входила в їхні душі. «Подорожі» в природу були першим поштовхом до творчості... Діти складали маленькі твори про природу» (Сухомлинський В. О. Вибр. твори: В 5 т.— Т. 3.—С. 202).

Як можна використати поради В. О. Сухомлинського щодо використання природи у навчанні дітей розповіданню в дитячому садку?

10. Прочитайте дитячі розповіді про природу, записані В. О. Сухомлинським.