Класифікація доходів Державного бюджету здійснюється за певними критеріями:

Критерії класифікації	Види доходів
Залежно від повно­ти зарахування до­ходів до бюджету	• закріплені — згідно з чинним законодавством повністю зараховуються до бюджету та не підлягають передачі до бюджетів нижчого рівня, є основою всіх бюджетів; • регулюючі —передбачаються бюджетом поточного року і перерозподіляються між ланками бюджетної системи (з вищестоячих до нищестоячих).
За частотою появи	• звичайні — регулярно включаються в доходи; • надзвичайні — з'являються в доходах за винят­кових, але обґрунтованих обставин.
За методами залу­чення	• податки; • збори; • обов'язкові платежі; • інші надходження
За напрямом зараху­вання	• загальний фонд; • спеціальний фонд
За розділами відпо­відно до Бюджетного кодексу	• податкові надходження; • неподаткові надходження; • доходи від операцій з капіталом; • трансферти

3. Загальна характеристика податкових надходжень бюджету.

Головним джерелом формування дохідної частини бюджетів усіх рівнів є податки. Вони віддзеркалюють фінансові відносини між державою і платниками з метою створення централізованого фонду коштів, що перебувають у розпорядженні держави.

Податковими надходженнями бюджету визнаються передбачені податковим Кодексом України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов’язкові платежі.

Податкові надходження є важливим інструментом перерозподілу валового внутрішнього продукту і забезпечують мобілізацію понад 3/4 усіх доходів бюджету.

Податкові надходження в Україні поділяються на 6 груп:

1. податки на доходи, податки на прибуток, податки на збільшення ринкової вартості;

2. податки на власність;

3. збори за спеціальне використання природних ресурсів;

4. внутрішні податки на товари та послуги;

5. податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції;

6. інші податки.

До першої групи податкових надходжень входять: податок на доходи фізичних осіб; податок на прибуток підприємств.

До другої групи податкових надходжень належать: податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів й періодичні податки на чисту вартість майна ( податок на нерухоме майно підприємств та податок на нерухоме майно громадян ).

Податок з власників транспортних засобів сплачують юридичні особи, в тому числі нерезиденти, громадяни України, іноземні громадяни і особи без громадянства, які мають зареєстровані в Україні власні транспортні засоби. Об’єктом оподаткування таким податком є транспортні засоби, самохідні машини та механізми, згруповані за об’ємами циліндрів або потужністю двигунів. Ставки податку визначені для кожної відповідної групи.

Періодичні податки на чисту вартість майна в Україні на сучасному етапі не справляються, але передбачаються проектом Податкового кодексу.

Третя група податкових надходжень об’єднує збори за спеціальне використання природних ресурсів: збір за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду, збір за спеціальне використання водних ресурсів та збір за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту; платежі за користування надрами; збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету; плата за землю; плата за використання інших природних ресурсів.

Значення вказаних зборів і платежів полягає в тому, що вони відіграють не лише фіскальну , а й стимулюючу роль, орієнтуючи суб’єктів господарювання на ефективніше використання відповідних видів ресурсів.

До четвертої групи податкових надходжень належать: податок на додану вартість, акцизний збір; плата за ліцензії на певні види господарської діяльності; плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності.

Податок на додану вартість ( ПДВ ) є непрямим податком, який сплачується до бюджету на кожному етапі просування товару від виробництва до споживання.

Акцизний збір є також непрямим податком, який сплачується з підакцизних товарів. Ставки акцизного збору диференційовані.

П’ята група податкових надходжень об’єднує податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції: ввізне мито; вивізне мито; кошти, отримані за вчинення консульських дій; інші надходження від зовнішньоекономічної діяльності.

Шоста група податкових надходжень включає місцеві податки і збори, плата за послуги з оформлення документів при виїзді за кордон, податки, не віднесені до інших категорій, фіксований сільгоспподаток, єдиний податок для СПД і збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.

У Статті 9 Податкового кодексу визначені загальнодержавні податки та збори:

9.1. До загальнодержавних належать такі податки та збори:

9.1.1. податок на прибуток підприємств;

9.1.2. податок на доходи фізичних осіб;

9.1.3. податок на додану вартість;

9.1.4. акцизний податок;

9.1.5. збір за першу реєстрацію транспортного засобу;

9.1.6. екологічний податок;

9.1.7. рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України;

9.1.8. рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні;

9.1.9. плата за користування надрами;

9.1.10. плата за землю;

9.1.11. збір за користування радіочастотним ресурсом України;

9.1.12. збір за спеціальне використання води;

9.1.13. збір за спеціальне використання лісових ресурсів;

9.1.14. фіксований сільськогосподарський податок;

9.1.15. збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;

9.1.16. мито;

9.1.17. збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками;

9.1.18. збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.

9.2. Відносини, пов'язані з установленням та справлянням мита, регулюються митним законодавством, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

9.3. Зарахування загальнодержавних податків та зборів до державного і місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України ( 2456-17 ).

9.4. Установлення загальнодержавних податків та зборів, не передбачених цим Кодексом, забороняється.

Доходи бюджетів відіграють важливу роль у соціально – економічному розвитку суспільства. Централізація значної частини фінансових ресурсів держави у бюджетах різних рівнів дає можливість проводити єдину фінансову політику, забезпечувати перерозподіл коштів на користь пріоритетних галузей економіки, задовольняти приблизно на однаковому рівні потреби соціальної сфери незалежно від того, на якій території функціонують її установи.

Доходи бюджетів, з одного боку, є результатом розподілу вартості валового внутрішнього продукту між різними учасниками відтворювального процесу, а з другого – виступають об’єктом подальшого розподілу сконцентрованої в руках держави вартості, тому що остання використовується для формування бюджетів різних рівнів.

9