УКООПОСВІТА
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ФІНАНСОВО-КОМЕРЦІЙНИЙ КОООПЕРАТИВНИЙ КОЛЕДЖ ІМ. С. ГРАНАТА
“Затверджую”
Заступник директора з
навчально-методичної роботи
________Л.Б. Сорока
“__“___________2011
Лекція
з дисципліни « Бюджетна система »
на тему:
Бюджет як фінансовий план держави.
для спеціальності
5.03050801 “Фінанси і кредит”
Викладач Яковина І.О.
Розглянуто та затверджено
на засіданні циклової комісії
фінансово-облікових та економічних дисциплін
Протокол № ___
від "__"___________2011 р.)
Голова циклової комісії
______________ М.Ю.Томин
м. Івано-Франківськ
2011р.
Навчально-методична карта лекційного заняття №2.
Тема: Бюджет як фінансовий план держави.
Кількість годин: 2
Вид заняття: Лекція.
Мета заняття:
- навчальна: вивчити структуру бюджету держави, його стан.
- виховна: формування розуміння розпису доходів і видатків бюджету.
Міжпредметні зв’язки: Фінанси, податкова система, правознавство, політекономія.
Матеріально-технічне забезпечення заняття: мультимедійний проектор, роздатковий матеріал (Бюджетний кодекс, таблиці).
Організація заняття: вітання, перевірка явки студентів і готовності до заняття.
Мотивація: Показати необхідність розуміння структури бюджету в професійній діяльності фахівця з фінансів та кредиту.
План.
Баланс доходів і видатків
Бюджетний надлишок і бюджетний дефіцит.
Активізація розумових здібностей: Постановка проблеми дефіциту бюджету.
Самостійна робота: Бюджетний кодекс про дефіцит та профіцит бюджету.
Домашнє завдання: опрацювати лекцію та завдання самостійного вивчення.
Література: 1. Конституція України.
Бюджетний кодекс України.
Василик О.Д., Павлюк К.В. Державні фінанси України. Підруч. – К.: Центр навч. Літ., 2003.
Пасічник Ю.В. Бюджетна система України. Навч. посібн. – К.:
Знання, 2008.
Фещенко Л.В. та інші. Бюджетна система України. Навч. посібн. – К.: Кондор, 2008.
Викладач: Яковина І.О.
Тези.
1. Баланс доходів і видатків.
Бюджет як фінансовий план - розпис доходів і видатків держави, який затверджується органами законодавчої та представницької влади у вигляді закону чи відповідного рішення.
Як фінансовий план бюджет відображає → економічну, → соціальну, → міжнародну, → військову тощо політику держави. Видатки на економіку визначаються двома факторами:
масштабами державного сектора;
методами економічної політики - бюджетне фінансування економічної діяльності чи податкове регулювання.
Рівень та обсяг соціальних видатків визначається фінансовою моделлю суспільства.
Через систему доходів бюджету реалізується податкова політика.
В Україні бюджет як фінансовий план має певні відмінності від бюджету як економічної категорії, оскільки до нього включаються фонди цільового призначення. Тому для оцінки реальної бюджетної політики необхідно проаналізувати статті доходів і видатків «чистого» бюджету (без цільових фондів).
Включення цих фондів до бюджету зумовлено двома причинами:
• наданням їм законодавчої сили;
• необхідністю здійснення державного контролю за коштами цих фондів.
Стан бюджету як фінансового плану характеризується трьома показниками:
• рівновага доходів і видатків;
• бюджетний надлишок — перевищення доходів над нормативними видатками;
• бюджетний дефіцит — перевищення видатків над постійними доходами (податки та податкові доходи бюджету).
Більшість країн будують бюджетні системи за принципом автономності.
Розмежування доходів і видатків між окремими бюджетами починається з розподілу видатків. Оскільки бюджет є фінансовою базою держави, то в основі розмежування видатків лежить визначення меж функцій між окремими рівнями державної влади й управління. Розподіл видатків може ґрунтуватися на двох принципах: відомчій підпорядкованості і територіальному розташуванні об’єктів фінансування.
• Принцип відомчої підпорядкованості означає, що суб’єкт бюджетного фінансування отримує кошти з того бюджету, який відповідає рівню органу управління цим суб’єктом (наприклад, КНЕУ фінансується з Державного бюджету України, оскільки університет підпорядкований Міністерству освіти України).
• Принцип територіального розташування означає, що фінансування здійснюється з бюджету тієї адміністративної одиниці, на території якої знаходиться суб’єкт фінансування.
На даний час основним є принцип відомчої підпорядкованості.
Розподіл доходів є похідним від розподілу видатків і має в своїй основі такі принципи:
• забезпечення надійної фінансової бази для фінансування закріплених видатків;
• встановлення залежності між зусиллями органів влади й управління та формуванням доходів відповідних бюджетів;
• встановлення заінтересованості місцевих органів влади у пошуку і мобілізації фінансових ресурсів і недопущення адміністративного вилучення доходів для бюджетів вищого рівня.
Розподіл доходів ґрунтується на встановленні загальнодержавних податків і платежів та місцевих податків і зборів.
Загальнодержавні податки та обов’язкові платежі поділяються на:
закріплені — доходи, які повністю або частково (за твердо фіксованим нормативом) надходять до даного бюджету;
регулюючі — такі доходи, від яких встановлюються відрахування до бюджетів нижчих рівнів відповідно до їх потреб, тобто нормативи відрахувань диференціюються в розрізі окремих бюджетів і періодично (як правило, щорічно) змінюються.
На даний час в Україні переважають закріплені доходи. Бюджетне регулювання має досить обмежений характер.
Місцеві податки і збори закріплюються за місцевими бюджетами відповідно до того, який орган їх встановлює. При цьому може також визначатися їх розподіл між окремими ланками місцевих бюджетів.
На даний час у розподілі видатків склались такі пропорції:
з Державного бюджету фінансуються видатки на оборону (практично повністю), народне господарство (переважна частина), на утримання органів загальнодержавної влади та управління, прокуратури, судової влади, митних і податкових органів, окремі видатки на соціальний захист населення і незначна частина видатків на соціально-культурну сферу;
з місцевих бюджетів фінансується переважна частина видатків на соціально-культурну сферу, утримання місцевої інфраструктури, місцевих органів влади та управління.