Тема 4.

ЕТИЧНА ТА СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМНИЦТВА

СИТУАЦІЙНА ЗАДАЧА 1

Управління економіки Чернівецької облдержадміністрації дору­чило Вам дослідити результати обмеження в області за останні роки видів підприємницької діяльності, які безпосередньо впливають на навколишнє природне середовище, надавши статистичну інформацію про викиди шкідливих речовин у повітря, наведену в таблиці 1.

Таблиця 1

Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних та мобільних джерел забруднення

	На км2, т					На душу населення, кг
	2001	2002	2003	2004	2005	2001	2002	2003	2004	2005
Украї­на	10,0	10,1	10,3	10,5	10,9	124,8	126,6	129,5	133,3	140,1
Черні­вецька область	4,2	4,3	4,4	4,2	4,1	37,2	37,5	39,3	37,6	36,9

ЗАВДАННЯ

1. На підставі даних таблиці 1 виявити тенденцію у зміні розмірів викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря в регіоні.

2. Порівняти ситуацію, що склалася із забрудненням повітря в ре­гіоні та в цілому по Україні.

3. Яку відповідальність несуть підприємці за забруднення навко­лишнього середовища?

4. Які органи здійснюють контроль за дотриманням підприємцями стандартів, норм і правил при виробництві продукції?

СИТУАЦІЙНА ВПРАВА 2 ІГРИ ДЛЯ ДОРОСЛИХ

В інтернет-кафе китайського міста Гуанчжоу сталася трагедія. Мо­лодий чоловік, чиє ім'я не розголошується, втратив свідомість після того, як три дні підряд просидів біля екрана комп'ютера. Забувши про їжу та відпочинок, 30-річний китаєць грав в онлайнові комп'ютерні ігри, доки не втратив свідомості. Медики виявились безсилі. За висно­вком лікарів, причиною смерті стало виснаження.

Щоб хоч якось боротися із залежністю громадян від Всесвітньої комп'ютерної мережі, у цьому році в Китаї офіційно заборонили від­криття нових інтернет-кафе та ввели обмеження на перебування клієн­тів у вже існуючих. Нині Китай займає друге місце в світі після США за кількістю користувачів інтернета. їх нараховується тут 140 млн. осіб.

("Факти" 2007р.)

ЗАВДАННЯ

Дайте відповідь на такі запитання:

3. Яку відповідальність несуть власники грального бізнесу за не­гативні наслідки, пов'язані із зростанням кількості самогубств серед людей, що програлися, появою в суспільстві хвороби "ігроманії"?

4. Як Ви можете оцінити розвиток грального бізнесу в Україні та які він має перспективи?

5. Які заходи Ви могли б рекомендувати владі для боротьби із за­лежністю споживачів від комп'ютерних та інших видів ігор?

6. Обґрунтуйте Вашу позицію щодо соціальної відповідальності бізнесу.

СИТУАЦІЙНА ВПРАВА З НЕБЕЗПЕЧНІ ІГРАШКИ

На початку 1980-х років при виробництві дитячих іграшок почали широко застосовувати полівінілхлорид (м'яку пластмасу), який давав можливість робити іграшки більш цікавими для дітей і забезпечував у цій галузі масове виробництво. Проте своєї основної риси - м'якості - полівінілхлорид набуває завдяки використанню в ньому інших хі­мічних добавок-пластифікаторів," головне місце серед яких посідають так звані фталати. Щоб бути м'якою на дотик і мати гарну форму, стандартна іграшка повинна містити до 40 % різних видів фталатів.

Згідно з дослідженнями багатьох учених світу, фталати є дуже шкід­ливими речовинами. Вони мають здатність забруднювати атмосферу, і їх дуже важко (або взагалі неможливо) вивести з організму. Серед них є канцерогени, а деякі з них серйозно підозрюють у негативному впливі на статевий розвиток дітей. Лабораторні дослідження, про­ведені нещодавно, демонструють, що існує зв'язок між фталатами та різноманітними тяжкими хронічними захворюваннями печінки, ни­рок, ушкодженням репродуктивної та імунної систем, безпліддям. У багатьох європейських країнах показили відеоролик, у якому було повідомлено таку інформацію: "Доведено, що фталати викликають порушення репродуктивної функції, приводять до зменшення розміру яєчок, виділення малої кількості сперматозоїдів, безпліддя, викидів. Це встановлено на піддослідних тваринах. За іншими дослідження­ми, фталати збільшують ризик ракових захворювань". Володимир Сиром'ятніков, завідувач кафедри хімії високомолекулярних сполук Київського національного університету, повідомив: "Найнебезпечніші - летючі фталати. Навіть речовини середнього ступеня шкідливості мо­жуть при великих дозах викликати параліч нервової системи, сильно впливати на шкіру, дихальні шляхи, шлунок".

Більш того, фталати в іграшках мають здатність виходити назо­вні, коли дитина стискає пластик. Тому особливо високу дозу цих шкідливих речовин діти отримують тоді, коли жують іграшки, що трапляється досить часто. До того ж, з полівінілхлориду виробляють зубні кільця, соски для пляшечок, іграшки для ванни тощо. За дани­ми американських дослідників, дитина в процесі гри з невеличкою іграшкою поглинає 66-1055 мг фталатів на добу, тоді як міністерство довкілля в Данії рекомендує вилучати з продажу іграшки, які виді­ляють > 9 мкг фталатів на один кілограм ваги дитини. Голландські дослідження також показали, що діти споживають фталатів у 5-10 разів більше від припустимих норм. Після детальних досліджень у 1997-1998 роках цілий ряд іграшок з ПХВ вилучили з виробництва та ринків Данії, Швеції, Іспанії, Греції, Нідерландів та Аргентини. Натомість спеціалісти радять заміняти полівінілхлорид більш безпеч­ними матеріалами, як, наприклад, силіконом або латексом чи іншими чистими сполуками з натуральною каучуковою основою. Крім того, цілий ряд фірм-продавців іграшок зобов'язався припинити продаж продукції з ПХВ. До таких фірм входять Ктагі;, Веагз, Таг^еі;, Тоуз "К" 1Г8, МГаІ-Магі.

Українські представники організації Грінпіс, провівши попереднє дослідження виробництва іграшок з полівінілхлориду в Україні, по­відомили, що всі іграшкові фабрики виробляють такі ляльки. Держ­стандарт вмісту хімічних речовин, яких вони намагаються загалом дотримуватися, розроблені за радянських часів, коли ще не було відомо про згубні наслідки впливу фталатів на організм дитини. Крім того,

сам процес обробки пластмас і гуми не завжди відповідає навіть дуже невибагливим стандартам.

Крім того, 90% іграшкової продукції до України завозять з країн Азії, передусім Китаю, Тайваню та Туреччини, дуже часто нелегальним шля­хом. За даними комісії СІЛА з безпеки споживчих товарів, у цих країнах майже не досліджують проблеми вмісту полімерів та фталатів.

Зі свого боку, продавці неякісної продукції почали маркувати свої іграшки як нетоксичні, „заспокоюючи" покупців дозволом на засто­сування ляльки, наприклад, для дітей віком від 1 до 3 років. Проте ніде не вказано того, який саме різновид фталатів використовувався в даному товарі.

("Політика і культура", №35(70), 28 вересня-2 жовтня 2005р. -

С.20-21.)

ПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ

1. Чи мають українські виробники іграшок з ПХВ якось змінити свою поведінку на ринку? Як саме?

2. Як повинні поводитися продавці іграшок з ПХВ?

3. Чи має уряд України втручатися в ринковий процес у такому випадку? Якщо так, чи не буде це зі свого боку порушенням етичних принципів?

4. Запропонуйте заходи, які міг би здійснити уряд України для за­побігання продажу неякісних іграшок.

5. Визначте свою поведінку як виробника іграшок з ПХВ.

6. Визначте свою поведінку як продавця іграшок з ПХВ.

СИТУАЦІЙНА ВПРАВА 4 "ЗЕЛЕНИЙ ТУРИЗМ"

Туризм подібний до вогню.

Він може приготувати вам їжу, а може і спалити ваш дім дотла.

Робін Фокс, американський антрополог

Плануючи в перспективі відкриття власної справи у сфері туриз­му, Ви постійно вивчаєте нові шляхи організації туристичних послуг, цікавитесь проблемами та перспективами розвитку туристичної галу­зі. Останнім часом із різних джерел Ви отримуєте інформацію щодо активного розвитку зеленого туризму та його позитивного впливу на економіку регіону.

Однак днями Вам у газеті "Кіевскій телеграф-ь" на очі потрапила стаття "Залюбить до смерти. Плюсьі и минусьі зеленого туризма". Думки автора статті дещо відрізняються від тієї позитивної інформації про значення розвитку зеленого туризму, яку Ви зустрічали раніше. Зокрема автор пише про таке:

"Культурний і зелений туризм - це два альтернативні його види, які за останні десять років активно розвиваються в Україні. Гарна природа приваблива для втомленого смогами, комп'ютерами і шумом міського жителя, який мріє про спів півня на світанку й кружку пар­ного молока. Це - зелений туризм. Жителі західних регіонів України, на відміну від своїх східних братів, зберігають традиції і живуть так само, як їх предки. Тому попутно з питтям свіжого молочка можна вивчити побут, побачити старовинні обряди, а якщо повезе, то й взяти участь у них. Це - культурний туризм. Ніби нічого поганого. І назва — зелений, сільський, культурний туризм, екотуризм - підвищують туриста у своїх власних очах."

Але проблеми є. І полягають вони навіть не в тому, чи зміниться село від напливу "зелених" туристів, а в тому, як швидко і до якого сту­пеня воно зміниться. Останнім часом в Україні йде посилена пропаган­да сільського туризму. Спілка сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні не сидить склавши руки. її цілі найблагородніші: популяризація відпочинку в українському селі, сприяння розвитку сільської інфраструктури й самозайнятості сільського населення, збе­реження культурної спадщини та навколишнього середовища. У 2003 році з його допомогою прийнятий Закон України "Про особисте сіль­ське господарство", який дає право власнику приватного господарства надавати послуги у сфері сільського зеленого туризму з використанням власного майна. Спілка роздає селянам, які погодились зробити із своїх осель міні-готелі, таблички "Зелена садиба", називаючи цей знак "но­вим інструментом маркетингу". Як сполучається маркетинг (елемент бізнесу) із статусом Спілки - "Всеукраїнська громадська неприбуткова організація", - залишається тільки здогадуватись.

Уявімо собі гуцульське карпатське гірське село. З тих, які ще, на щастя, існують. Будинки в жителів майже однакові й побудовані для зручності, а не з метою здивувати сусідів. Живуть гуцули практично так само, як і їх пращури: зберегли мову, обряди, звичаї. На свята вони вдягають національний одяг. Щороку чоловік вимагає від дру­жини нову вишиванку з однієї простої причини: попередню зношує. Гуцули органічно співіснують з природою, а п'ють вони таку чисту й смачну колодязну воду, що навіть розчинна кава, приготовлена на ній, здається натуральною.

Тепер подивимось, як зміниться життя гуцульського села під впли­вом цілей Спілки з її маркетингом.

"Сприяння розвитку сільської інфраструктури" насправді означає, що власний дім гуцулу доведеться або перебудовувати (добудовувати поверхи, сауни, більярдні), або зводити окремо готель-мотель. Але це півбіди. Ось цитата з пропагандистської статті: "Якщо раніше турис­ти висували вимоги до зручностей, то тепер їм хочеться розваг. їзда верхи, прогулянки до водоспадів і навіть збирання лікарських рослин на гірських вершинах - все це для відпочиваючого і на його користь". Для відпочиваючих один селянин поблизу Коломиї вже зараз пропо­нує такий джентльменський набір: "Готель, ресторан, сауна, баня, більярд, рибалка, квадроцикли, гірські велосипеди, кінні прогулянки, екскурсії, трансфер". Готелі та ресторани мало вписуються в архітек­туру села, та якщо хоча б чверть селян підуть за прикладом такого, з дозволу сказати "селянина", то місце їх існування стане більш схожим на приміське дачне селище з нью-йоркським відтінком.

"Сприяння самозайнятості сільського населення" призведе до того, що вишивати, доїти корів та займатися вирощуванням худоби гуцулам стане ніколи. Сільські жителі перетворяться на обслуговуючий персо­нал, а молодь не схоче займатися традиційними видами діяльності й жити за законами пращурів. Багаті туристи стануть для них зразком для наслідування, та стиль життя, який складався віками, зруйнується."

(Кіевскій телеграфгь, 5-11 травня 2007р.)

ЗАВДАННЯ

1. Висвітліть Вашу власну думку про перспективи та наслідки роз­витку зеленого туризму.

2. Чи приведе збільшення туристів у випадку розвитку зеленого туризму, зокрема в Карпатах, до втрати місцевої унікальності та автен­тичності, штучного втручання у звичаї та обряди? Яку відповідальність за це несуть підприємці?

3. Чи повинна місцева влада впливати на організацію зеленого ту­ризму?

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2 ОРГАНІЗАЦІЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ