5.Структура виступу.

Немає нічого гіршого за оратора, який перескакує з однієї теми на іншу, туди і назад, пересипає свою мову зауваженнями типу «Ах, так, я забув згадати...» і «Взагалі-то, давно слід було б сказати...» і тому подібне Логічна струнка композиція переконає вашу аудиторію, що ви приділили немало часу підготовці до виступу і віднеслися до нього відповідально.

Існує проста структура, яку можна використовувати в будь-яких виступах, незалежно від теми, до кого б ви не зверталися. У такому вигляді вся ваша мова ділиться на чотири основні розділи і завершальною частиною:

Введення.

Відправна точка.

Проблема.

Перспективи.

Предположення.

Резюме.

6. Вступ. Вдалий початок - ось ваш шанс справити враження, прикувати до себе увагу слухачів і показати, наскільки бездоганно ви володієте матеріалом і як добре підготувалися. Перше враження - найсильніше, тому якщо воно буде сприятливим, то і все останнє піде набагато легше. Для цього поводьтеся упевнено і дружелюбно і викладете всі необхідні моменти.

—поздоровайтесь і подякуйте присутнім за те, що пришли.

—представтесь.

—озвучте свою мету.

доведіть до зведення аудиторії, на якій зразковий час розрахований ваш виступ і як буде у загальних рисах його зміст («Близько десяти хвилин я розбиратиму питання про те, чому необхідно зайнятися проблемою штатного складу відділу доставки, і опишу існуючі альтернативи. Потім я змалюю якнайкраще, на мій погляд, рішення і поясню, чому воно представляється мені оптимальним»).

—скажіть, коли ви вважаєте за краще відповідати на питання аудиторії (наприклад: «Якщо щось вам незрозуміло, то, будь ласка, можна перервати мене і уточнити. Всі інші питання я б попросив вас приберегти до кінця мого виступу»).

Існує усталена думка про те, що виступ завжди треба починати дотепним зауваженням. Це помилка, проте в ньому є раціональне зерно. Річ у тому, що всякому ораторові вимагається схвалення публіки. А щоб слухачі віднеслися до ваших слів прихильно, вони на якійсь підставі повинні повірити, що у багатьох відношеннях ви нічим не відрізняєтеся від них. Відповідна дотепна репліка або смішний анекдот (який дійсно викликає сильний сміх) - прекрасний спосіб дати аудиторії відчути те саме відчуття приналежності до тієї ж групи, що і ви. Проте забавна історія або репліка, яка не мала успіху, володіє абсолютно протилежним ефектом, і згладити несприятливе враження може бути вельми важко.

Таким чином:

вступна частина повинна мати безпосереднє відношення до теми вашого виступу. Якщо ви хочете, щоб вона запам`яталася, переконайтеся, що одночасно з цим аудиторія запам`ятає і ту ідею, яку ви бажали до них донести.

не використовуйте гумор, не будучи упевненим в тому, що цей прийом напевно подіє. Ніколи не жартуєте над аудиторією.

Завершення виступу

Це останній етап у публічному виступі, так само потребує попередньої підготовки. Тут важливо пам'ятати прислів'я: «кінець - справі вінець». Висновок - формулювання висновків, які випливають з головної мети і основної ідеї виступу.

У висновку має сенс повторити стрижневу ідею і, крім того, знову (у стислому вигляді) повернутися до тих моментів основної частини, які викликали інтерес слухачів. Вдалість конструкції останніх фраз, посилена їх емоційністю, виразністю, не тільки викличе оплески слухачів, а й перетворить їх у ваших прихильників. Закінчити виступ можна рішучою заявою, що підводять підсумок виступу. Правильно побудоване висновок сприяє хорошому враженню від виступу в цілому. [9]

Завершуючи промову необхідно подивитися в очі слухачам і сказати що-небудь приємне, продемонструвавши своє задоволення від спілкування з аудиторією. Такий позитивний інформаційний імпульс у фіналі залишиться в пам'яті людей, в їх сприйнятті вашого публічного виступу.

Етапи публічного виступу

Тепер я вважаю можливим розкриття тих правил і прийомів в ораторському мистецтві, дотримання яких сприяють успіху будь-якого виступу.

Якщо ви вирішили виступати перед публікою з будь-якою мовою, необхідно для початку знати основні етапи виступу, знати, що являє собою кожний момент проголошення промови. Спершу я наведу загальну характеристику етапів, потім трохи нижче поетапно опишу вимоги до виступаючого перед аудиторією.

7.Страх сцени (страх публічних виступів, страх аудиторії) - патологічна боязнь виступати на публіці. Є одним з поширених соціальних страхів. Симптомами страху сцени є сильне серцебиття, пітливість, тремтіння голосу, тремор губ і кінцівок, зажатость голосових зв'язок, нудить, та ін. В деяких випадках страх сцени може бути частиною загальніших психологічних проблем(фобій), але багато людей відчувають страх сцени не маючи яких-небудь іншими психологічними

СПОСОБИ ЙОГО ПОДОЛАННЯ

1. Підготовка - (якщо вона можлива), найбільш відповідальний етап. Спілкування потрібно планувати, правильно вибирати його місце і час, заздалегідь визначати для себе установки на результат спілкування.

2. Входження в контакт - важливо відчути стан, настрій аудиторії, освоїтися самому і дати можливість зорієнтуватися слухачам. На цьому етапі важливо розташувати слухачів до себе і забезпечити рівне початок. Цей період завершується встановленням психологічного контакту.

3. Концентрація уваги на будь-якої проблеми, завдання, що є предметом контакту.

4. Підтримання уваги - до прийомів підтримки уваги під час спілкування потрібно звертатися неодноразово, щоб не пропустити важливіше моменти спілкування вербального і невербального характеру.

5. Аргументація та переконання в тому випадку, якщо є розбіжності в думках.

6. Завершення виступу - це критичний момент у виступі і потрібно зробити так, щоб на ньому був відбиток перспективи продовження контактів. Дуже важливим при цьому є самий останній момент, останні слова. Іноді саме вони можуть зіграти вирішальну роль в позитивності виступу.

Перші два етапи входять до докоммуникативная фазу, тобто у фазу підготовки до самого виступу, яка є не менш відповідальним, ніж наступні. А все решта - комунікативна фаза, іншими словами, безпосередню взаємодію виступає з аудиторією.

Інструкція

Ретельно підготуйте майбутній виступ перед аудиторією, продумайте складові частини. Збудуйте структуру мови: постарайтеся зробити її зрозумілою, яскравою і такою, що запам'ятовується. Можливо, слід підготувати наочні посібники, які додадуть впевненість і відвернуть увагу аудиторії від вашої персони.

Кілька разів прорепетируйте виступ перед дзеркалом; добре, якщо знайдете слухача, який зможе вислухати і дати деякі поради. Постарайтеся довести підготовлену промову до автоматизму, аж до передбачуваних пауз і інтонацій.

У день перед виступом добре відпочиньте. Викиньте з голови думки про «судний день». Не здумайте стимулювати впевненість спиртними напоями або ліками, щоб не нашкодити організму, адже в потрібний момент не зможете сконцентруватися.

Незадовго до виступу послухайте енергійну мелодію або пісню, які допоможуть налаштуватися на бойовий лад.

Якщо є можливість, ознайомтеся з приміщенням, в якому будете виступати. Визначтеся, де будете стояти або сидіти.

Перед початком виступу привітайтеся з людьми, посміхніться, подивіться в очі. Треба зрозуміти, що перед вами звичайні люди, які потребують корисної інформації.

Розслабтеся - це перешкодить появі страху або боязкості. Зробіть повільний вдих. Уявіть, що добре тримаєтеся, спокійні і впевнені.

Під час виступу сконцентруйтеся і не думайте про те, як виглядаєте в очах оточуючих. Головне, цілком зосередитися на зміст промови.

Виберіть людини з аудиторії і, виступаючи, намагайтеся дивитися на нього або повертатися поглядом.

Говоріть щиро, без апломбу і малювання, намагайтеся бути самим собою.

Найчастіше виступайте перед різними аудиторіями: страх зникне з досвідом.

7• Дискусія – дієвий метод обговорення питання, що вивчається. Вона передбачає колективне обговорення якоїсь спірної проблеми, під час якого пізнається істина.

Методика проведення дискусії складається з трьох етапів: на першому – відбувається зацікавлення учнів проблемою дискусії, на другому – дискусія власне дидактичних проблем, на третьому – підсумовування і формулювання висновків.

Головну роль у забезпеченні ефективності дискусії відіграють правила її ведення. Творча ініціатива педагога та активна участь учнів мають вирішальне значення. Дидактично-виховної мети дискусії буде досягнуто тільки за умови дотримання всіма її учасниками таких правил:

1.точне визначення навчальної проблеми, що підлягає обговоренню;

2.докладне уявлення про методи, прийоми і способи її розв'язання;

3.чітке визначення змісту понять, термінів і категорій, які використовуватимуть учасники дискусії;

4.обов'язкове обгрунтування власної позиції;

5.можливість відкритого висловлювання своїх думок і шанобливе ставлення до опонентів та їхніх поглядів.

Мо́ва виконує цілу низку фу́нкцій, життєво важливих як для всього суспільства, так і для самої мови.Зміст