Розділ 2. Формування підприємницьких структур

Конституція, господарське законодавство і сукупність чинників, що забезпечують стабільність у країні. На сьогодні ми не маємо ні першого, ні другого, ні третього.

Третій чинник полягає в тому, що становище українського підприємництва визначається існуючою в межах національного інвестиційного поля атмосферою позамежного ризику -економічного і позаекономічного. У такій обстановці підприємцями намагаються стати не тільки схильні до цієї діяльності люди, а й їхні антиподи, для яких полем діяльності є кримінально-економічне середовище.

Важливим чинником аномального економічного ризику є дефіцит відповідних правових традицій, поваги до законів. Останнє поряд з іншим означає, що багатьох бажаючих стати підприємцями зупиняє минулий досвід, коли можна було відразу позбавитися всього. Жодних гарантій того, що це не повториться сьогодні, у них немає. А це, у свою чергу, пов'язано з четвертим чинником, зміст якого зводиться до того, що, незважаючи на офіційно проголошене право на власність, громадяни не мають законодавчого захисту. Але для того, щоб щось віднімати, потрібно щось мати.

У цьому зв'язку навряд чи не найважливішим чинником, який зумовлює аномалії вітчизняного підприємництва, є відсутність реальної приватизації, коли більшість громадян країни не є суб'єктами відношень приватної власності на засоби виробництва. Тому українське підприємництво позбавлене можливості поповнювати свої ряди за рахунок чесних і енергійних людей. Знівечена ідея приватизації, проведення її без врахування інтересів як колективу працівників, так і адміністрації, відсутність великих національних капіталів, справедливої законодавчої бази для залучення в процес приватизації іноземних інвесторів не дали очікуваних позитивних результатів.

Ще одним специфічним чинником деформації і гальмування розвитку цивілізованого підприємництва є наростання мо-

45

"Основи підприємництва "

нополістичних тенденцій у сфері дії підприємницьких (особливо комерційних) структур, в основі яких лежить протиправне суміщення, зрощування політичної влади і господарського підприємництва в умовах перехідної економіки. Аналогічність цих процесів із погляду закономірностей розвитку монополістичних тенденцій у ринковій економіці послідовно еволюційного типу полягає в тому, що монополізм у такій економіці є природною реакцією на загострення конкурентної боротьби і породжується економічно обумовленим бажанням суб'єктів підприємництва піти найлегшим і найдешевшим шляхом.

Значну роль у цьому процесі відіграють рудименти реального соціалізму. Мова йде про протиправний симбіоз політи-ко-адміністративної влади й економічного потенціалу підприєм-ницьких утворень. Діяльність цього політико-еко-номічного союзу, що поділяє виробництво і реалізацію продукції, експорт й імпорт в Україні за силою ЇЇ регіонально-галузевих складових, є навряд чи не одним із найголовніших де-мотиваторів цивілізованого підприємництва в країні.

Становлення цивілізованого підприємництва в нашій державі можливо тільки за умови ліквідації впливу всіх вищезгаданих чинників і причин, що їх породжують.

Як було зазначено вище, мале підприємництво на початку ринкових перебудов в Україні було визначене як самостійна й необхідна для проведення реформ організаційна система. І як наслідок такого підходу стала складатися тенденція до збільшення кількості малих підприємств. Та зіштовхнувшись з труднощами різного характеру (недостатня правова база, відсутність підтримки з боку держави тощо), бажаючих займатись саме цим видом трудової діяльності значно поменшало. Основні причини такого становища знаходяться в колі зовнішнього підприємницького середовища. Основними з них є такі: недостатня теоретична розробка реформи підприємництва; слабка соціальна база підприємництва; відсутність дієвих механізмів реалізації державної політики, спрямованої

46